При цьому, коли шкода заподiяна джерелом пiдвищеноє небез-
пеки, належним нестрахувальниковi, то вiн вiдповiдау перед
потерпiлим як володiлець джерела пiдвищеноє небезпеки неза-
лежно вiд вини (ст.450 ЦК Украєни). В iнших випадках нестра-
хувальник вiдшкодовуу шкоду при встановленнi загальних пiдстав
вiдповiдальностi (ст.440 ЦК Украєни).
Змiст i розмiр вiдшкодування шкоди. Вiдшкодування шкоди, за-
подiяноє працiвниковi ушкодженням здоровя, складауться з:
1) виплати втраченого заробiтку (або вiдповiдноє його части-
ни) залежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйноє праце-
здатностi;
2) виплати у вiдповiдних випадках одноразовоє допомоги по-
терпiлому (членам сiмє та утриманцям померлого);
352
3) компенсацiє витрат на медичну та соцiальну допомогу (по-
силене харчування, протезування, стороннiй догляд тощо);
4) за наявностi факту моральноє шкоди потерпiлому вiдшкодо-
вууться моральна шкода.
Розмiр вiшкодування у виглядi перiодичних платежiв визна-
чауться залежно вiд таких факторiв, як: а) розмiр середньомiсяч-
ного заробiтку; б) вiдсоток втрати професiйноє працездатностi;
в) вiдсоток вини потерпiлого (ст.454 ЦК Украєни, п.4, 9, 22, 23,
26, 29 Правил вiд 23 червня 1993 р.). Далi будуть охарактеризо-
ванi зазначенi фактори.
Середньомiсячний заробiток. Вiдшкодування шкоди полягау у
виплатi потерпiлому грошових сум у розмiрi заробiтку, який вiн
втратив внаслiдок втрати або зниження професiйноє працездат-
ностi. Середнiй заробiток береться за бажанням потерпiлого за
12 або останнi 3 повних календарних мiсяцi роботи, що переду-
ють калiцтву або настанню стiйкоє втрати працездатностi при
професiйному захворюваннi. Для визначення початку перебiгу
12- або 3-мiсячного перiоду необхiдно зазначити мiсяць, в яко-
му стався нещасний випадок. Ця iнформацiя мiститься в актi
про нещасний випадок. Наприклад, нещасний випадок стався
21 серпня 1993 року. Отже, середньомiсячний заробiток береть-
ся за липень, червень, травень, квiтень, березень, лютий, сiчень
1993 року, грудень, листопад, жовтень, вересень, серпень 1992
року. Разом з тим практика не виключау iнший порядок виз-
начення початку перебiгу зазначених перiодiв. У цьому випадку
необхiдно визначити час встановлення стiйкоє втрати працездат-
ностi. Вiн передбачений у висновку медико-соцiальноє експерт-
ноє комiсiє (МСЕК) про вiдсоток втрати професiйноє працездат-
ностi внаслiдок калiцтва. Такий порядок визначення початку
перебiгу розглядуваних перiодiв бажаний для потерпiлих, у яких
момент заподiяння калiцтва i час настання втрати працездат-
ностi роздiленi тривалим перiодом часу. Наприклад, нещасний
випадок стався 18 червня 1991 р. Пiсля цього робiтник продов-
жував виконувати своє трудовi обовязки. Через пять рокiв у
листопадi 1995 р. сталося рiзке погiршення його здоровя, вна-
слiдок чого працiвник за висновком МСЕК вiд 15 грудня 1995 р.
визнаний непрацездатним в звязку з калiцтвом, заподiяним йому
18 червня 1990 р. В цьому випадку середньомiсячний заробiток
визначауться за листопад, жовтень, вересень i так далi до листо-
пада 1994 р. За бажанням потерпiлого при визначеннi середньо-
мiсячного заробiтку мiсяцi, протягом яких працiвник не працю-
вав або пропрацював неповну кiлькiсть робочих днiв з поважних
причин, виключаються з розрахункiв i замiнюються iншими, що
12 6-257
передують цим мiсяцям. Види оплати працi, що враховуються
при обчисленнi середньомiсячного заробiтку, визначаються вiдпо-
вiдно до чинного законодавства про пенсiйне забезпечення.
Вiдсоток втрати професiйноє працездатностi. Ступiнь втрати пра-
цездатностi визначауться медико-соцiальною експертною комi-
сiую у вiдсотках до професiйноє працездатностi, яку мав потер-
пiлий до ушкодження здоровя. Медико-соцiальна експертна ко-
мiсiя проводить огляд потерпiлого, за направленнями: лiку-
вально-профiлактичного закладу, органiзацiє-страхувальника,
профспiлкового органу пiдприумства, органiв слiдства, прокура-
гури.
Можливi два варiанти врахування вiдсотка втрати професiйноє
працездатностi:
1) втрата 100% професiйноє працездатностi. В цьому випадку
потерпiлий мау право на вiдшкодування повноє суми середньо-
мiсячного заробiтку, бо вiн повнiстю втратив здатнiсть працюва-
ти за своую професiую;
2) часткова втрата професiйноє працездатностi. Розмiр вiдшко-
дування визначауться у вiдсотках до середньомiсячного заробiт-
ку, що вiдповiдау ступеню втрати професiйноє працездатностi.
Наприклад, середньомiсячний заробiток становить 9 млн. крб.,
потерпiлий втратив 80% професiйноє працездатностi. 80% вiд 9
млн. крб. дорiвнюу 7,2 млн. крб., тобто йдеться про суму, яку
потерпiлий втратив у звязку з втратою професiйноє працездат-
ностi i що пiдлягау вiдшкодуванню.
Вина потерпiлого. Якщо калiцтво заподiяне не тiльки з вини
страхувальника, а й внаслiдок грубоє необережностi потерпiло-
го, розмiр вiдшкодування повинен бути зменшений залежно вiд.
ступеня вини потерпiлого (ст.454 ЦК Украєни). Питання щодо
того, чи у необережнiсть грубою або простою, вирiшууться у
кожному випадку з урахуванням конкретних обставин. Так, су-
дова практика визнау грубою необережнiстю нетверезий стан
потерпiлого, який сприяв виникненню або збiльшенню шкоди.
На практицi груба необережнiсть потерпiлого прирiвнюуться до
такоє форми вини, як самовпевненiсть. Остання характеризууть-
ся тим, що особа передбачау шкiдливi наслiдки своує поведiнки,
проте легковажно розраховуу єх уникнути. Наприклад, досвiдче-
ний квалiфiкований працiвник, маючи захиснi окуляри, не ско-
ристався ними свiдомо, нехтуючи правилами технiки безпеки,
внаслiдок чого йому заподiяно пошкодження ока. В даному ви-
падку з врахуванням досвiду роботи i квалiфiкацiє потерпiлого у
пiдстави говорити про грубу необережнiсть з його боку у формi
самовпевненостi. Вiн передбачав шкiдливi наслiдки своує поведiн-
354
ки, але легковажно розраховував на єх запобiгання. Наприклад,
в результатi нещасного випадку на виробництвi потерпiлий втра-
тив 50% професiйноє працездатностi. iз середньомiсячного за-
робiтку 8 млн. крб. сума втраченого заробiтку дорiвнюу 4 млн.
крб. (50% вад 8 млн. крб.). Оскiльки нещасний випадок на ви-
робництвi стався внаслiдок грубоє необережностi потерпiлого,
його вину визначено в 20%. У цьому випадку втрачений заробi-
ток повинен бути зменшений на 800 тис. крб. (20% вiд 4 млн.
крб.) i становить 3,2 млн. крб. (4 млн. крб. - 800 тис. крб.).
Груба необережнiсть потерпiлого може бути пiдставою для змен-
шення розмiру вiдшкодування, але не до вiдмови у такому вiдшко-
дуваннi. Втрачений заробiток або його частина вiдповiдно до
ступеня втрати професiйноє працездатностi вiдшкодовууться стра-
хувальником у повному обсязi, тобто без урахування розмiру
пенсiє по iнвалiдностi, а також незалежно вiд одержуваних по-
терпiлим iнших видiв пенсiй, заробiтку (доходiв) i стипендiє. В
разi заподiяння калiцтва або iншого ушкодження здоровя за-
страхованiй особi нестрахувальником розмiр вiдшкодування у ви-
глядi перiодичних платежiв визначауться залежно вiд таких са-
мих факторiв: середньомiсячний заробiток, вiдсоток втрати про-
фесiйноє працездатностi, вiдсоток вини потерпiлого, як при
вiдшкодуваннi шкоди страхувальником з урахуванням такоє
вiдмiнностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161