Договори страхування робiтникiв i службовцiв за рахунок орга-
нiзацiй у додатковими до соцiального страхування та стосуються
працiвникiв, умови працi яких повязанi з пiдвищеною небезпе-
264
кою для єх життя i здоровя (працiвники арктичних експедицiй,
пожежноє охорони тощо). Страхуються вони на випадок смертi
або втрати загальноє працездатностi. Страховi платежi сплачуу
органiзацiя. Договiр укладауться на строк вiд одного мiсяця до
одного року.
Глава 15
Договори про надання юридичних i фактичних
послуг (доручення, комiсiя, схов, охорона обуктiв)
1. Поняття та види послуг
Крiм зобовязань про виконання робiт (договiр пiдряду, до-
говiр пiдряду на капiтальне будiвництво тощо) цивiльне законо-
давство регулюу спецiальнi зобовязання, що мають загальну наз-
ву - зобовязання про надання послуг. Вони рiзняться мiж со-
бою тим, що в зобовязаннях по виконанню робiт на одного з
контрагентiв покладауться обовязок виконати роботу, яка б за-
вершувалась досягненням певного матерiального результату, а в
зобовязаннях про надання послуг дiяльнiсть контрагента спря-
мована на вчинення юридичних i фактичних дiй, якi безпосе-
редньо не породжують матерiальних наслiдкiв або зовсiм не по-
виннi завершуватися матерiальними наслiдками.
Послуги - це певна дiяльнiсть, що не повязууться зi створен-
ням речi (єє вiдновлення, ремонт), однак яка сама по собi пород-
жуу вiдповiдне благо, що мау споживну вартiсть i внаслiдок цьо-
го стау обуктом цивiльного права.
Послуги, якi надають один одному учасники цивiльного обо-
роту, бувають рiзними. Проте, залежно вiд змiсту та субуктного
складу, зобовязання про надання послуг подiляються на три
групи: 1) зобовязання, спрямованi на надання послуг юридич-
ного характеру (договiр доручення, договiр комiсiє); 2) зобовя-
зання, спрямованi на надання фактичних послуг (договiр схову,
договiр про охорону обуктiв тощо); 3) зобовязання, в яких по-
уднуються юридичнi i фактичнi послуги (договiр експедицiє).
2. Договiр доручення
За договором доручення одна сторона (повiрений) зобовязууть-
ся виконати вiд iменi i за рахунок другоє сторони (довiрителя)
певнi юридичнi дiє (ст.386 ЦК Украєни). Отже, сторонами дого-
вору виступають повiрений i довiритель. Повiрений - особа,
265
яка зобовязууться виконати юридичнi дiє, а довiритель - особа,
яка доручау повiреному виконати цi дiє. Повiреним i довiрите-
лем можуть бути як громадяни, так i юридичнi особи. Громадя-
ни, якi виступають повiреними чи довiрителями, мають бути
дiуздатними. Будь-яка юридична особа вправi бути довiрителем,
а повiреним - лише за умови, що це не виходить за межi єє
спецiальноє правоздатностi. Наприклад, посередницькi органi-
зацiє, юридичнi консультацiє, банки, товарнi бiржi.
Договiр доручення досить поширений у цивiльному обiгу. Вiн
застосовууться установами банку з клiунтами для виконання
рiзних доручень - одержання та виплата грошей; у вiдносинах
органiв звязку з громадянами щодо переказу грошей i виконан-
ня iнших дiй; у вiдносинах клiунтiв з колегiую адвокатiв; у вiдно-
синах торговельних i промислових органiзацiй з посередниць-
кими органiзацiями тощо.
Предметом договору доручення у юридичнi дiє повiреного. До
таких юридичних дiй вiдносяться не тiльки угоди, а також iншi
дiє повiреного (вчинення процесуальних дiй, складення актiв),
завдяки яким довiритель здiйснюу своє права та обовязки або
набувау, змiнюу i припиняу єх. iнколи повiрений, виконуючи
доручення, здiйснюу також окремi фактичнi дiє. Наприклад, ог-
лядау речi, якi бажау придбати довiритель, спадковуу i перево-
зить речi тощо. Такi дiє не у предметом договору доручення.
Вони носять супровiдний характер i можуть мати правове зна-
чення у вiдносинах мiж повiреним та довiрителем, який зобовя-
заний вiдшкодувати витрати повiреного, що повязанi з прове-
денням фактичних дiй.
Характерним для договору доручення у те, що повiрений ви-
конуу юридичнi дiє вiд iменi i за рахунок довiрителя. Згiдно з
цим усi права та обовязки, що виникають внаслiдок юридичних
дiй повiреного, - це права та обовязки довiрителя, а не повiре-
ного. Повiрений виступау як представник свого довiрителя пе-
ред третiми особами. Внаслiдок цього договiр доручення нази-
вають також договором про представництво. Проте представ-
ництво ширше договiрного представництва, бо пiдставами пред-
ставництва взагалi можуть бути закон, адмiнiстративний акт, тру-
довий договiр (ст.62 ЦК Украєни). Отже, договiр доручення -
це одна з можливих пiдстав виникнення правовiдносин по пред-
ставництву.
Договором доручення визначаються вiдносини мiж довiрите-
лем i повiреним. Однак повiрений за договором повинен всту-
пати в стосунки з третiми особами, якi мають знати характер,
обсяг повноважень повiреного. З цiую метою довiритель, в ос-
266
повному, видау повiреному доручення, що дозволяу йому дiяти
вiд iменi довiрителя, а також визнау обсяг i характер повнова-
жень повiреного.
Договiр доручення вiдноситься до консесуальних договорiв,
вiн може бути сплатним i безоплатним. Сплатним вiн стау, якщо
це буде передбачено договором або затвердженими в установле-
ному порядку правилами (ст.387 ЦК Украєни).
Договiр доручення - двостороннiй, бо повiрений i довiритель
повязанi взаумними правами та обовязками. Ця взаумнiсть мау
мiсце як при сплатному, так i при безоплатному договорi. В
безоплатному дорученнi на довiрителя покладаються обовязки
майнового характеру, повязанi з вiдшкодуванням витрат повiре-
ного на вiдвантаження набутого для довiрителя майна, його упа-
кування тощо. Крiм того, в безоплатному договорi доручення на
довiрителя покладаються такi обовязки, як прийняти вiд по-
вiреного все виконане ним, а також забезпечити повiреного кош-
тами, необхiдними для виконання доручення (ст.391 ЦК Украє-
ни).
Форма договору доручення законом спецiально не обумовле-
на. Отже, щодо цього договору застосовуються загальнi правила
про форму угод (ст.42-47 ЦК Украєни) i про форму договору
(ст.154 ЦК Украєни). Наприклад, договори доручення мiж орга-
нiзацiями та договори за участю органiзацiй укладаються тiльки
в письмовiй формi. Договiр доручення мiж громадянами на обу-
мовлену на даний перiод суму також укладауться в письмовiй
формi. Договори доручення, що укладаються за нотарiальною
формою, мають бути нотарiально посвiдченi (доручення на ук-
ладання договору купiвлi-продажу житлового будинку, даруван-
ня нерухомого майна тощо).
Права та обовязки сторiн. Оскiльки повiрений виступау вiд iменi
й за рахунок довiрителя, то, звичайно, вiн мау керуватися iнтере-
сами свого довiрителя i дiяти вiдповiдно до вказiвок, що дав йому
довiритель (ст.388 ЦК Украєни). Довiритель може в односторон-
ньому порядку змiнити, вiдмiнити своє вказiвки чи дати повiре-
ному новi iнструкцiє щодо порядку виконання доручення. По-
вiрений мау право вiдступити вiд цих вказiвок, якщо за обстави-
нами справи це необхiдно в iнтересах довiрителя i лише за наяв-
ностi однiує з двох умов: повiрений не мiг попередньо запитати
довiрителя чи не одержав своучасно вiдповiдь на свiй запит. У
Цьому разi повiрений зобовязаний повiдомити довiрителя про до-
пущенi вiдступи, як тiльки повiдомлення стало можливим.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161