Онуки та правнуки можуть не одержати частку, рiвну
часткам iнших спадкоумцiв. Як уже зазначалося, онуки та прав-
нуки закликаються до спадкування з iншими спадкоумцями пер-
шоє черги лише тодi, коли на момент вiдкриття спадщини немау
в живих того з єх батькiв, який мав би одержати спадщину. При
цьому згiдно з статтею 529 ЦК Украєни вони успадковують по-
рiвну в тiй частцi, що належала б при спадкуваннi за законом
єхньому померлому родителю.
Наприклад, якщо пiсля смертi громадянина Н. залишились доч-
ка i троу дiтей померлого ранiше сина, то цi троу онукiв по-
дiлять мiж собою частку єх померлого батька (тобто половину
спадкового майна) i таким чином кожний з них одержить по i/
6 частинi спадкового майна, дочка ж одержить половину спад-
щини. Дiти ж дочки взагалi до спадкування закликанi не будуть.
Другий випадок стосууться предметiв домашньоє обстановки
та вжитку.
Законодавством Украєни встановленi особливi правила щодо
спадкування предметiв домашньоє обстановки та вжитку. Вiдпо-
вiдно до статтi 533 ЦК Украєни предмети звичайноє домашньоє
обстановки i вжитку переходять до спадкоумцiв за законом, якi
проживали спiльно з спадкодавцем не менше одного року до
його смертi незалежно вiд черги цих спадкоумцiв i належноє єм
спадковоє частини.
Так, громадянин Н. проживав зi своєм братом. Дiти Н. - доч-
ка та син - проживали окремо вiд свого батька. Пiсля смертi Н.
всi предмети звичайноє домашньоє обстановки i вжитку перей-
459
дуть до його брата, незважаючи на те що брат у спадкоумцем
другоє черги, а дiти - спадкоумцi першоє черги. Решта майна
(яка не належить до предметiв звичайноє домашньоє обстановки
i вжитку) буде подiлена в рiвних частках мiж дочкою i сином
спадкодавця, оскiльки вони як спадкоумцi першоє черги закли-
каються до спадкування.
Норма статтi 533 ЦК Украєни спрямована на захист iнтересiв
членiв сiмє, якi проживали разом iз спадкодавцем.
Зрозумiло, що короткий строк проживання спiльно зi спадко-
давцем (наприклад, протягом кiлькох тижнiв чи мiсяцiв) не може
створювати будь-яких переваг для такого спадкоумця щодо спад-
кування предметiв домашньоє обстановки i вжитку. Треба ви-
знати цiлком обгрунтованим i доцiльним встановлення у зако-
нодавствi рiчного строку, який (як мiнiмум) повинен прожити
спадкоумець спiльно зi спадкодавцем для того, щоб одержати
переваги в спадкуваннi зазначених предметiв.
Для визнання спадкоумця таким, який проживав спiльно зi
спадкодавцем, достатньо встановити факти єхнього сумiсного про-
живання в однiй кiмнатi чи в однiй квартирi (строком не менше
одного року) та спiльного користування предметами домашньоє
обстановки i вжитку.
До предметiв звичайноє домашньоє обстановки та вжитку на-
лежать речi, що призначенi служити задоволенню звичайних,
повсякденних потреб громадян, тобто це меблi, посуд тощо.
До предметiв домашньоє обстановки i вжитку не належать жит-
ловi будинки, дачi, автомашини, човни, предмети, що були не-
обхiднi спадкодавцю для здiйснення його професiйноє дiяльностi
(рояль, гiтара), вироби з дорогоцiнних металiв, твори мистецтва,
що мають художню чи iсторичну цiннiсть, валютнi цiнностi, вкла-
ди в банку, грошi, одяг та взуття померлого.
При наявностi сумнiвiв питання щодо того, чи можна вiднести
ту чи iншу рiч до предметiв домашньоє обстановки i вжитку,
вирiшуу суд.
Коли серед спадкоумцiв за законом вiдсутнi такi, якi б прожи-
вали спiльно зi спадкодавцем, все майно, в тому числi i предме-
ти домашньоє обстановки i вжитку, дiлиться на рiвнi частки мiж
усiма спадкоумцями, закликаними до спадкування в порядку чер-
говостi.
4. Спадкування за заповiтом
Поняття та форма заповiту. Порядок складання заповiтiв. Кож-
ний дiуздатний громадянин може за життя визначити долю на-
460
лежного йому майна на випадок смертi. Таке розпорядження,
зроблене у встановленiй законом формi, називауться заповiтом.
За своую юридичною природою заповiт - одностороння угода.
У цiй угодi знаходить своу вираження волевиявлення тiльки
однiує особи - заповiдача. Внаслiдок такого одностороннього
волевиявлення пiсля смертi заповiдача у певних осiб, згаданих у
заповiтi, як-правило, виникау право на одержання спадщини.
На дiйснiсть заповiту не впливау той факт, що спадкоумець за
заповiтом не тiльки не висловлював пiд час складання заповiту
згоди на прийняття спадщини, але навiть i не знав про те, що на
його користь складено заповiт.
Звичайно угоди можуть укладатись через представника. Проте
це не вiдноситься до Такоє угоди, як заповiт. Заповiт у всiх ви-
падках може бути укладений лише особисто заповiдачем, при
цьому заповiдач обовязково мау бути дiуздатною особою.
Особистий характер заповiту виключау можливiсть укладання
одного заповiту двома громадянами навiть i в тому випадку, якщо
заповiдалося спiльне майно. Наприклад, не може бути посвiдче-
ний заповiт, укладений подружжям з приводу єх спiльного майна.
Коли громадянин залишив заповiт, то пiсля його смертi майно
переходить до особи чи до осiб, вказаних у заповiтi, тобто на-
стау спадкування за заповiтом. Спадкування за заповiтом мати-
ме мiсце за умов, що заповiт буде дiйсним, що спадкоумцi не
будуть усунутi вiд спадщини i що спадкоумцi за заповiтом ви-
словлять згоду прийняти спадщину.
Вiдповiдно до статтi 541 ЦК Украєни заповiт повинен бути
укладений у письмовiй формi i нотарiально посвiдчений. Пору-
шення зазначеноє форми (укладання заповiту в простiй пись-
мовiй формi або в уснiй формi) тягне за собою недiйснiсть запо-
вiту (ст.47 ЦК Украєни).
У деяких випадках заповiт може бути посвiдчений не тiльки
нотарiусом. Вiдповiдно до статтi 542 ЦК Украєни до нотарiально
посвiдчених заповiтiв прирiвнюються:
1. Заповiти громадян, якi перебувають на лiкуваннi в лiкарнях,
iнших стацiонарних лiкувально-профiлактичних закладах, сана-
торiях або проживають у будинках для пристарiлих та iнвалiдiв,
посвiдченi головними лiкарями, єх заступниками по медичнiй
частинi або черговими лiкарями цих лiкувальних закладiв, а в
будинках для пристарiлих та iнвалiдiв - посвiдченi директорами
i головними лiкарями цих будинкiв.
2. Заповiти громадян, якi перебувають пiд час плавання на
морських суднах або суднах внутрiшнього плавання, що плава-
ють пiд прапором Украєни, посвiдченi капiтанами цих суден.
461
3. Заповiти громадян, якi перебувають у розвiдувальних, арк-
тичних та iнших подiбних єм експедицiях, посвiдченi начальни-
ками цих експедицiй.
4. Заповiти вiйськовослужбовцiв та iнших осiб, якi перебува-
ють на лiкуваннi в госпiталях, санаторiях та iнших вiйськово-
лiкувальних закладах, посвiдченi начальниками, єх заступника-
ми по медичнiй частинi, старшими i черговими лiкарями зазна-
чених закладiв.
5. Заповiти вiйськовослужбовцiв, а в пунктах дислокацiє вiйсько-
вих частин, зуднань, установ i вiйськово-навчальних закладiв,
де немау державних нотарiальних контор та iнших органiв, що
вчиняють нотарiальнi дiє, також заповiти робiтникiв i службовцiв,
членiв єх сiмей i членiв сiмей вiйськовослужбовцiв посвiдченi
командирами (начальниками) цих частин, зуднань, установ i
закладiв.
6. Заповiти осiб, якi перебувають у мiсцях позбавлення волi,
посвiдченi начальниками мiсць позбавлення волi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
часткам iнших спадкоумцiв. Як уже зазначалося, онуки та прав-
нуки закликаються до спадкування з iншими спадкоумцями пер-
шоє черги лише тодi, коли на момент вiдкриття спадщини немау
в живих того з єх батькiв, який мав би одержати спадщину. При
цьому згiдно з статтею 529 ЦК Украєни вони успадковують по-
рiвну в тiй частцi, що належала б при спадкуваннi за законом
єхньому померлому родителю.
Наприклад, якщо пiсля смертi громадянина Н. залишились доч-
ка i троу дiтей померлого ранiше сина, то цi троу онукiв по-
дiлять мiж собою частку єх померлого батька (тобто половину
спадкового майна) i таким чином кожний з них одержить по i/
6 частинi спадкового майна, дочка ж одержить половину спад-
щини. Дiти ж дочки взагалi до спадкування закликанi не будуть.
Другий випадок стосууться предметiв домашньоє обстановки
та вжитку.
Законодавством Украєни встановленi особливi правила щодо
спадкування предметiв домашньоє обстановки та вжитку. Вiдпо-
вiдно до статтi 533 ЦК Украєни предмети звичайноє домашньоє
обстановки i вжитку переходять до спадкоумцiв за законом, якi
проживали спiльно з спадкодавцем не менше одного року до
його смертi незалежно вiд черги цих спадкоумцiв i належноє єм
спадковоє частини.
Так, громадянин Н. проживав зi своєм братом. Дiти Н. - доч-
ка та син - проживали окремо вiд свого батька. Пiсля смертi Н.
всi предмети звичайноє домашньоє обстановки i вжитку перей-
459
дуть до його брата, незважаючи на те що брат у спадкоумцем
другоє черги, а дiти - спадкоумцi першоє черги. Решта майна
(яка не належить до предметiв звичайноє домашньоє обстановки
i вжитку) буде подiлена в рiвних частках мiж дочкою i сином
спадкодавця, оскiльки вони як спадкоумцi першоє черги закли-
каються до спадкування.
Норма статтi 533 ЦК Украєни спрямована на захист iнтересiв
членiв сiмє, якi проживали разом iз спадкодавцем.
Зрозумiло, що короткий строк проживання спiльно зi спадко-
давцем (наприклад, протягом кiлькох тижнiв чи мiсяцiв) не може
створювати будь-яких переваг для такого спадкоумця щодо спад-
кування предметiв домашньоє обстановки i вжитку. Треба ви-
знати цiлком обгрунтованим i доцiльним встановлення у зако-
нодавствi рiчного строку, який (як мiнiмум) повинен прожити
спадкоумець спiльно зi спадкодавцем для того, щоб одержати
переваги в спадкуваннi зазначених предметiв.
Для визнання спадкоумця таким, який проживав спiльно зi
спадкодавцем, достатньо встановити факти єхнього сумiсного про-
живання в однiй кiмнатi чи в однiй квартирi (строком не менше
одного року) та спiльного користування предметами домашньоє
обстановки i вжитку.
До предметiв звичайноє домашньоє обстановки та вжитку на-
лежать речi, що призначенi служити задоволенню звичайних,
повсякденних потреб громадян, тобто це меблi, посуд тощо.
До предметiв домашньоє обстановки i вжитку не належать жит-
ловi будинки, дачi, автомашини, човни, предмети, що були не-
обхiднi спадкодавцю для здiйснення його професiйноє дiяльностi
(рояль, гiтара), вироби з дорогоцiнних металiв, твори мистецтва,
що мають художню чи iсторичну цiннiсть, валютнi цiнностi, вкла-
ди в банку, грошi, одяг та взуття померлого.
При наявностi сумнiвiв питання щодо того, чи можна вiднести
ту чи iншу рiч до предметiв домашньоє обстановки i вжитку,
вирiшуу суд.
Коли серед спадкоумцiв за законом вiдсутнi такi, якi б прожи-
вали спiльно зi спадкодавцем, все майно, в тому числi i предме-
ти домашньоє обстановки i вжитку, дiлиться на рiвнi частки мiж
усiма спадкоумцями, закликаними до спадкування в порядку чер-
говостi.
4. Спадкування за заповiтом
Поняття та форма заповiту. Порядок складання заповiтiв. Кож-
ний дiуздатний громадянин може за життя визначити долю на-
460
лежного йому майна на випадок смертi. Таке розпорядження,
зроблене у встановленiй законом формi, називауться заповiтом.
За своую юридичною природою заповiт - одностороння угода.
У цiй угодi знаходить своу вираження волевиявлення тiльки
однiує особи - заповiдача. Внаслiдок такого одностороннього
волевиявлення пiсля смертi заповiдача у певних осiб, згаданих у
заповiтi, як-правило, виникау право на одержання спадщини.
На дiйснiсть заповiту не впливау той факт, що спадкоумець за
заповiтом не тiльки не висловлював пiд час складання заповiту
згоди на прийняття спадщини, але навiть i не знав про те, що на
його користь складено заповiт.
Звичайно угоди можуть укладатись через представника. Проте
це не вiдноситься до Такоє угоди, як заповiт. Заповiт у всiх ви-
падках може бути укладений лише особисто заповiдачем, при
цьому заповiдач обовязково мау бути дiуздатною особою.
Особистий характер заповiту виключау можливiсть укладання
одного заповiту двома громадянами навiть i в тому випадку, якщо
заповiдалося спiльне майно. Наприклад, не може бути посвiдче-
ний заповiт, укладений подружжям з приводу єх спiльного майна.
Коли громадянин залишив заповiт, то пiсля його смертi майно
переходить до особи чи до осiб, вказаних у заповiтi, тобто на-
стау спадкування за заповiтом. Спадкування за заповiтом мати-
ме мiсце за умов, що заповiт буде дiйсним, що спадкоумцi не
будуть усунутi вiд спадщини i що спадкоумцi за заповiтом ви-
словлять згоду прийняти спадщину.
Вiдповiдно до статтi 541 ЦК Украєни заповiт повинен бути
укладений у письмовiй формi i нотарiально посвiдчений. Пору-
шення зазначеноє форми (укладання заповiту в простiй пись-
мовiй формi або в уснiй формi) тягне за собою недiйснiсть запо-
вiту (ст.47 ЦК Украєни).
У деяких випадках заповiт може бути посвiдчений не тiльки
нотарiусом. Вiдповiдно до статтi 542 ЦК Украєни до нотарiально
посвiдчених заповiтiв прирiвнюються:
1. Заповiти громадян, якi перебувають на лiкуваннi в лiкарнях,
iнших стацiонарних лiкувально-профiлактичних закладах, сана-
торiях або проживають у будинках для пристарiлих та iнвалiдiв,
посвiдченi головними лiкарями, єх заступниками по медичнiй
частинi або черговими лiкарями цих лiкувальних закладiв, а в
будинках для пристарiлих та iнвалiдiв - посвiдченi директорами
i головними лiкарями цих будинкiв.
2. Заповiти громадян, якi перебувають пiд час плавання на
морських суднах або суднах внутрiшнього плавання, що плава-
ють пiд прапором Украєни, посвiдченi капiтанами цих суден.
461
3. Заповiти громадян, якi перебувають у розвiдувальних, арк-
тичних та iнших подiбних єм експедицiях, посвiдченi начальни-
ками цих експедицiй.
4. Заповiти вiйськовослужбовцiв та iнших осiб, якi перебува-
ють на лiкуваннi в госпiталях, санаторiях та iнших вiйськово-
лiкувальних закладах, посвiдченi начальниками, єх заступника-
ми по медичнiй частинi, старшими i черговими лiкарями зазна-
чених закладiв.
5. Заповiти вiйськовослужбовцiв, а в пунктах дислокацiє вiйсько-
вих частин, зуднань, установ i вiйськово-навчальних закладiв,
де немау державних нотарiальних контор та iнших органiв, що
вчиняють нотарiальнi дiє, також заповiти робiтникiв i службовцiв,
членiв єх сiмей i членiв сiмей вiйськовослужбовцiв посвiдченi
командирами (начальниками) цих частин, зуднань, установ i
закладiв.
6. Заповiти осiб, якi перебувають у мiсцях позбавлення волi,
посвiдченi начальниками мiсць позбавлення волi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161