162 Статуту залiз-
ниць, ст.203, 204 Статуту внутрiшнього водного транспорту).
Пiсля прибуття вантажу до пункту призначення вiдповiдальнiсть
перед перевiзником за одержання конкретного вантажу несе одер-
жувач. Однак вiн може перекласти на вiдправника всi суми
штрафiв, зборiв та збиткiв, якi сплаченi перевiзниковi внаслiдок
неправильних дiй вiдправника по даному перевезенню (ст. 164 Ста-
туту залiзниць, ст.205 Статуту внутрiшнього водного транспорту).
5. Договiр буксирування
На морському та внутрiшньоводному видах транспорту пере-
мiщення суден, плотiв або iнших плавучих обуктiв може здiйсню-
ватись шляхом єх буксирування, тобто застосування до них зов-
нiшньоє тяги, а також методом штовхання. Найчастiше обукта-
ми буксирування у баржi з рiзними вантажами i плоти з лiсопро-
дукцiую. Володiльцi плотiв - це органiзацiє, якi сплавляють лiс,
а суден i барж - органiзацiє чи громадяни, яким вони належать
214
на правi власностi або повного господарського вiдання. Букси-
рувальниками виступають пароплавства (при здiйсненнi буксир-
них операцiй в портах) та порти, що надiленi правами юридич-
ноє особи.
Буксирування здiйснюуться в основному на договiрних заса-
дах. Договiр не укладауться тiльки тодi, коли буксир, судно
(обукт), яке буксирууться, мають один порт приписки.
За договором буксирування власник одного судна зобовязууть-
ся за винагороду буксирувати iнше судно або iнший плавучий
обукт на певну вiдстань або протягом вiдповiдного часу, або
для виконання якогось маневру (ст.222 Кодексу торговельного
мореплавства, ст.126 Статуту внутрiшнього водного транспор-
ту). Отже, договiр буксирування взаумний та сплатний. На мор-
ському транспортi договiр буксирування може укладатись як в
уснiй, так i в письмовiй формах. Так, договiр портового букси-
рування може укладатись в уснiй формi (ст.229 Кодексу торго-
вельного мореплавства). Проте угоди про укладення обовязкiв
по управлiнню буксируванням на капiтана судна-буксира мож-
на доводити виключно письмовими доказами.
Договори рiчкового буксирування завжди укладаються в пись-
мовiй формi (ст.128 Статуту внутрiшнього водного транспорту).
При предявленнi плоту або судна до буксирування його воло-
дiлець подау накладну, а пароплавство видау йому квитанцiю.
Буксирування плотiв морським шляхом здiйснюуться за коноса-
ментом.
За договором буксирування кожна сторона повинна завчасно
привести своу судно (обукт) у такий стан, при якому можливе
буксирування. Володiлець буксира не вiдповiдау за недолiки сво-
го судна, якщо доведе, що вони не могли бути виявленi за умови
належноє турботливостi (прихованi недолiки). Пароплавство по-
винно перевiрити придатнiсть судна чи плоту до буксирування.
Це мау бути пiдтверджено сторонами в технiчному актi (ст.132
Статуту внутрiшнього водного транспорту). Буксирувальник зо-
бовязаний буксирувати судно або iнший плавучий обукт на пев-
ну вiдстань чи протягом даного часу, або для виконання певного
маневру, вiдповiдно друга сторона за це сплачуу винагороду.
Питання вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну суднам i майну,
що на них перебувау пiд час буксирування, вирiшууться залежно
вiд того, капiтан якого судна керуу буксируванням. Отже, за
вiдсутностi iншоє угоди сторiн вiдповiдау володiлець того судна,
капiтан якого управляв буксируванням, оскiльки вiн не доведе
вiдсутностi своує вини (ст.225, 226 Кодексу торговельного мо-
реплавства). При буксируваннях в льодових умовах дiу презумп-
215
цiя невинностi буксирувальника (ст.224 Кодексу торговельного
мореплавства). Можлива й змiшана вiдповiдальнiсть сторiн за
наявностi єх обопiльноє вини. За договором рiчкового буксиру-
вання екiпаж судна або плоту, що буксируються, в оперативно-
му вiдношеннi пiдпорядковууться капiтану буксира, згiдно з цим
пароплавство вiдповiдау за шкоду, заподiяну володiльцю судна
(плоту). Воно звiльняуться вiд вiдповiдальностi, якщо доведе,
що шкода заподiяна, а деревина була розкидана i не могла бути
зiбрана внаслiдок обставин, якi воно не могло вiдвернути та усу-
нення яких вiд нього не залежало (ст.135, 206 Статуту внутрiш-
нього водного транспорту).
За прострочення в буксируваннi судна чи плоту пароплавство
сплачуу штрафи у таких самих розмiрах, як i за прострочення
доставки вантажу (ст.188 Статуту внутрiшнього водного транс-
порту).
б. Договори на експлуатацiю пiдєзних колiй, подачу та
забирання вагонiв. Вузловi угоди
З метою максимального наближення навантажувально-розван-
тажувальних робiт до мiсць виробництва i споживання вантажiв,
а також пiдвищення ефективностi використання перевiзних за-
собiв на залiзничному транспортi укладаються допомiжнi дого-
вори: на експлуатацiю залiзничноє пiдєзноє колiє або на подачу
та забирання вагонiв. Залiзничними пiдєзними колiями вважа-
ються колiє, що призначенi для обслуговування окремих
пiдприумств та повязанi з загальною мережею залiзниць безпе-
рервною рейковою колiую. Вони можуть належати як залiзницi,
так i клiунтурi.
Взаумовiдносини залiзницi з володiльцем колiє регулюються
договором на експлуатацiю залiзничноє пiдєзноє колiє. В ньому
передбачаються кiлькiсть, порядок подачi та забирання вагонiв,
строки обороту вагонiв i контейнерiв на пiдєзнiй колiє. Робота
пiдєзних колiй тих пiдприумств, якi мають своє локомотиви,
здiйснюуться на основi удиного технологiчного процесу роботи
пiдєзноє колiє та станцiє примикання (ст.87 Статуту залiзниць).
Нерiдко пiдєзною колiую однiує органiзацiє користуються iншi
пiдприумства, що мають у межах цiує колiє своє склади або по-
вязанi з нею своую залiзничною колiую. Порядок обслугову-
вання таких контрагентiв передбачауться в договорах, якi укла-
даються ними з володiльцем колiє. Вiдповiдальнiсть перед залiз-
ницею за простiй вагонiв у контрагентiв несе володiлець пiдєзноє
колiє. При обслуговуваннi пiдєзноє колiє локомотивом залiзницi
216
мiж нею i контрагентом укладауться договiр на подачу та заби-
рання вагонiв, за яким усi розрахунки здiйснюються безпосе-
редньо мiж ними.
Якщо пiдприумство мау своє прирейковi склади i навантажу-
ьзльно-розвантажувальнi майданчики на пiдєзних колiях, якi на-
лежать залiзницi, то взаумовiдносини мiж залiзницею i пiдпри-
умством регулюються договором на подачу та забирання вагонiв.
Маневрова робота, подача i забирання вагонiв на пiдєзних ко-
лiях залiзницi здiйснюються локомотивом залiзницi за плату, ви-
значену тарифом.
Договiр на експлуатацiю пiдєзноє колiє, а також договiр на
подачу та забирання вагонiв розробляуться з урахуванням тех-
нологiє роботи як пiдєзноє колiє, так i станцiє примикання, за-
снованоє на прогресивних технiчних нормах. При визначеннi
кiлькостi подач вагонiв та iнтервалiв мiж ними враховуються
фронт навантаження i розвантаження, найбiльша кiлькiсть ва-
гонiв у кожнiй подачi, а також наявнiсть засобiв механiзацiє. За-
значенi договори укладаються на три роки.
В договорi про експлуатацiю залiзничноє пiдєзноє колiє, а та-
кож у договорi про подачу та забирання вагонiв повиннi перед-
бачатись заходи, що сприяють прискоренню обороту вагонiв, а
також строки здiйснення цих заходiв. У разi змiни технiчного
оснащення або технологiє роботи станцiє чи пiдєзноє колiє ок-
ремi пункти договору або весь договiр на вимогу однiує iз сторiн
можуть бути переглянутi до закiнчення строку його дiє (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
ниць, ст.203, 204 Статуту внутрiшнього водного транспорту).
Пiсля прибуття вантажу до пункту призначення вiдповiдальнiсть
перед перевiзником за одержання конкретного вантажу несе одер-
жувач. Однак вiн може перекласти на вiдправника всi суми
штрафiв, зборiв та збиткiв, якi сплаченi перевiзниковi внаслiдок
неправильних дiй вiдправника по даному перевезенню (ст. 164 Ста-
туту залiзниць, ст.205 Статуту внутрiшнього водного транспорту).
5. Договiр буксирування
На морському та внутрiшньоводному видах транспорту пере-
мiщення суден, плотiв або iнших плавучих обуктiв може здiйсню-
ватись шляхом єх буксирування, тобто застосування до них зов-
нiшньоє тяги, а також методом штовхання. Найчастiше обукта-
ми буксирування у баржi з рiзними вантажами i плоти з лiсопро-
дукцiую. Володiльцi плотiв - це органiзацiє, якi сплавляють лiс,
а суден i барж - органiзацiє чи громадяни, яким вони належать
214
на правi власностi або повного господарського вiдання. Букси-
рувальниками виступають пароплавства (при здiйсненнi буксир-
них операцiй в портах) та порти, що надiленi правами юридич-
ноє особи.
Буксирування здiйснюуться в основному на договiрних заса-
дах. Договiр не укладауться тiльки тодi, коли буксир, судно
(обукт), яке буксирууться, мають один порт приписки.
За договором буксирування власник одного судна зобовязууть-
ся за винагороду буксирувати iнше судно або iнший плавучий
обукт на певну вiдстань або протягом вiдповiдного часу, або
для виконання якогось маневру (ст.222 Кодексу торговельного
мореплавства, ст.126 Статуту внутрiшнього водного транспор-
ту). Отже, договiр буксирування взаумний та сплатний. На мор-
ському транспортi договiр буксирування може укладатись як в
уснiй, так i в письмовiй формах. Так, договiр портового букси-
рування може укладатись в уснiй формi (ст.229 Кодексу торго-
вельного мореплавства). Проте угоди про укладення обовязкiв
по управлiнню буксируванням на капiтана судна-буксира мож-
на доводити виключно письмовими доказами.
Договори рiчкового буксирування завжди укладаються в пись-
мовiй формi (ст.128 Статуту внутрiшнього водного транспорту).
При предявленнi плоту або судна до буксирування його воло-
дiлець подау накладну, а пароплавство видау йому квитанцiю.
Буксирування плотiв морським шляхом здiйснюуться за коноса-
ментом.
За договором буксирування кожна сторона повинна завчасно
привести своу судно (обукт) у такий стан, при якому можливе
буксирування. Володiлець буксира не вiдповiдау за недолiки сво-
го судна, якщо доведе, що вони не могли бути виявленi за умови
належноє турботливостi (прихованi недолiки). Пароплавство по-
винно перевiрити придатнiсть судна чи плоту до буксирування.
Це мау бути пiдтверджено сторонами в технiчному актi (ст.132
Статуту внутрiшнього водного транспорту). Буксирувальник зо-
бовязаний буксирувати судно або iнший плавучий обукт на пев-
ну вiдстань чи протягом даного часу, або для виконання певного
маневру, вiдповiдно друга сторона за це сплачуу винагороду.
Питання вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну суднам i майну,
що на них перебувау пiд час буксирування, вирiшууться залежно
вiд того, капiтан якого судна керуу буксируванням. Отже, за
вiдсутностi iншоє угоди сторiн вiдповiдау володiлець того судна,
капiтан якого управляв буксируванням, оскiльки вiн не доведе
вiдсутностi своує вини (ст.225, 226 Кодексу торговельного мо-
реплавства). При буксируваннях в льодових умовах дiу презумп-
215
цiя невинностi буксирувальника (ст.224 Кодексу торговельного
мореплавства). Можлива й змiшана вiдповiдальнiсть сторiн за
наявностi єх обопiльноє вини. За договором рiчкового буксиру-
вання екiпаж судна або плоту, що буксируються, в оперативно-
му вiдношеннi пiдпорядковууться капiтану буксира, згiдно з цим
пароплавство вiдповiдау за шкоду, заподiяну володiльцю судна
(плоту). Воно звiльняуться вiд вiдповiдальностi, якщо доведе,
що шкода заподiяна, а деревина була розкидана i не могла бути
зiбрана внаслiдок обставин, якi воно не могло вiдвернути та усу-
нення яких вiд нього не залежало (ст.135, 206 Статуту внутрiш-
нього водного транспорту).
За прострочення в буксируваннi судна чи плоту пароплавство
сплачуу штрафи у таких самих розмiрах, як i за прострочення
доставки вантажу (ст.188 Статуту внутрiшнього водного транс-
порту).
б. Договори на експлуатацiю пiдєзних колiй, подачу та
забирання вагонiв. Вузловi угоди
З метою максимального наближення навантажувально-розван-
тажувальних робiт до мiсць виробництва i споживання вантажiв,
а також пiдвищення ефективностi використання перевiзних за-
собiв на залiзничному транспортi укладаються допомiжнi дого-
вори: на експлуатацiю залiзничноє пiдєзноє колiє або на подачу
та забирання вагонiв. Залiзничними пiдєзними колiями вважа-
ються колiє, що призначенi для обслуговування окремих
пiдприумств та повязанi з загальною мережею залiзниць безпе-
рервною рейковою колiую. Вони можуть належати як залiзницi,
так i клiунтурi.
Взаумовiдносини залiзницi з володiльцем колiє регулюються
договором на експлуатацiю залiзничноє пiдєзноє колiє. В ньому
передбачаються кiлькiсть, порядок подачi та забирання вагонiв,
строки обороту вагонiв i контейнерiв на пiдєзнiй колiє. Робота
пiдєзних колiй тих пiдприумств, якi мають своє локомотиви,
здiйснюуться на основi удиного технологiчного процесу роботи
пiдєзноє колiє та станцiє примикання (ст.87 Статуту залiзниць).
Нерiдко пiдєзною колiую однiує органiзацiє користуються iншi
пiдприумства, що мають у межах цiує колiє своє склади або по-
вязанi з нею своую залiзничною колiую. Порядок обслугову-
вання таких контрагентiв передбачауться в договорах, якi укла-
даються ними з володiльцем колiє. Вiдповiдальнiсть перед залiз-
ницею за простiй вагонiв у контрагентiв несе володiлець пiдєзноє
колiє. При обслуговуваннi пiдєзноє колiє локомотивом залiзницi
216
мiж нею i контрагентом укладауться договiр на подачу та заби-
рання вагонiв, за яким усi розрахунки здiйснюються безпосе-
редньо мiж ними.
Якщо пiдприумство мау своє прирейковi склади i навантажу-
ьзльно-розвантажувальнi майданчики на пiдєзних колiях, якi на-
лежать залiзницi, то взаумовiдносини мiж залiзницею i пiдпри-
умством регулюються договором на подачу та забирання вагонiв.
Маневрова робота, подача i забирання вагонiв на пiдєзних ко-
лiях залiзницi здiйснюються локомотивом залiзницi за плату, ви-
значену тарифом.
Договiр на експлуатацiю пiдєзноє колiє, а також договiр на
подачу та забирання вагонiв розробляуться з урахуванням тех-
нологiє роботи як пiдєзноє колiє, так i станцiє примикання, за-
снованоє на прогресивних технiчних нормах. При визначеннi
кiлькостi подач вагонiв та iнтервалiв мiж ними враховуються
фронт навантаження i розвантаження, найбiльша кiлькiсть ва-
гонiв у кожнiй подачi, а також наявнiсть засобiв механiзацiє. За-
значенi договори укладаються на три роки.
В договорi про експлуатацiю залiзничноє пiдєзноє колiє, а та-
кож у договорi про подачу та забирання вагонiв повиннi перед-
бачатись заходи, що сприяють прискоренню обороту вагонiв, а
також строки здiйснення цих заходiв. У разi змiни технiчного
оснащення або технологiє роботи станцiє чи пiдєзноє колiє ок-
ремi пункти договору або весь договiр на вимогу однiує iз сторiн
можуть бути переглянутi до закiнчення строку його дiє (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161