Тому у разi виявлення вiдхи-
лень вiд умов договору купiвлi-продажу покупець звертауться з
претензiями до комiсiонера (продавця), а не до комiтента (влас-
ника). При укладеннi договору купiвлi-продажу продавцем че-
51
рез свого повiреного (на пiдставi договору доручення) стороною
в ньому у власник, а не повiрений.
У статтi 225 ЦК Украєни визначено також наслiдки продажу
майна невласником за вiдсутностi в останнього належних пов-
новажень на здiйснення дiй по вiдчуженню майна. Якщо прода-
вець, зазначено в цiй статтi, не у його власником, покупець на-
бувау права власностi лише у тих випадках, коли вiдповiдно до
закону власник не вправi витребувати вiд нього майно (ст.145
ЦК Украєни).
Якщо продавцем майна може бути лише певна особа, тобто,
як правило, власник, то покупцем може бути будь-яка особа.
Обовязковою умовою участi громадян стороною в договорi
купiвлi-продажу у наявнiсть у них достатньоє дiуздатностi
(ст.ст.11-16 ЦК Украєни). Пiдприумства (органiзацiє, установи)
повиннi мати статус юридичноє особи, а угоди, що ними уклада-
ються, не повиннi суперечити цiлям єхньоє дiяльностi, передба-
ченим в установчих документах.
Чинним законодавством в окремих випадках може встановлю-
ватися особливий правовий статус продавцiв i покупцiв. Наприк-
лад, вiдповiдно до Закону Украєни <Про приватизацiю невели-
ких державних пiдприумств (малу приватизацiю)> продавцями
обуктiв малоє приватизацiє, що перебувають у загальнодержавнiй
та комунальнiй власностi, у вiдповiдно Фонд державного майна
Украєни, його регiональнi вiддiлення та представництва, органи
приватизацiє, створенi мiсцевими Радами народних депутатiв.
Покупцями обуктiв малоє приватизацiє можуть бути фiзичнi та
юридичнi особи, якi визнаються покупцями вiдповiдно до Зако-
ну Украєни <Про приватизацiю майна державних пiдприумств>
(ст.8). Разом з тим, не можуть бути покупцями: юридичнi особи,
серед засновникiв та учасникiв яких у органи державноє влади
та управлiння; працiвники органiв приватизацiє та особи, яким
заборонено займатися пiдприумницькою дiяльнiстю (крiм ви-
падкiв використання ними приватизацiйних паперiв).
3. Предмет договору. Цiна в договорi. Форма договору
iстотними умовами договору купiвлi-продажу у умови про пред-
мет i цiну. Доки сторони не дiйдуть згоди щодо цих двох умов,
договiр не може вважатися укладеним, незважаючи на погоджен-
ня всiх можливих iнших умов (про строк, мiсце, спосiб виконан-
ня тощо). iншi умови також можуть набути значення iстотних,
якщо щодо них за заявою однiує iз сторiн повинно бути досягнуто
згоди (ст.153 ЦК Украєни). Наприклад, у разi продажу товарiв у
52
кредит з наступним погашенням платежiв встановлення в дого-
ворi строку повернення кредиту набувау значення iстотноє умови.
У чинному законодавствi немау перелiку того майна, що може
становити предмет договору купiвлi-продажу. У статтi 224 ЦК
Украєни лише зазначено, що за цим договором передауться май-
но. Проте, як вiдомо, термiн <майно> у законодавствi i цивiльно-
правовiй науцi мау рiзнi значення. В одних випадках пiд майном
розумiють iндивiдуально визначенi або визначенi родовими оз-
наками речi, а також певнi зобовязальнi права, в iнших - су-
купнiсть прав i обовязкiв.
Предметом договору купiвлi-продажу можуть бути окремi речi
або єх сукупнiсть (обукти природи або створенi людиною мате-
рiальнi блага), а також певнi зобовязальнi права, якi повязанi з
можливiстю реалiзацiє зафiксованих у них повноважень на мож-
ливе отримання майнових вигод (зафiксованих, наприклад, у
цiнних паперах). У сучасних умовах значного поширення набув
обiг цiнних паперiв, значення яких за соцiалiстичноє економiки
було мiнiмальним. За Законом Украєни <Про цiннi папери i фон-
дову бiржу> (1991 р.) цiнними паперами у грошовi документи,
що засвiдчують право володiння або вiдносини позики, визна-
чають взаумовiдносини мiж особою, яка єх випустила, та єх влас-
ником i передбачають, як правило, виплату доходу у виглядi ди-
вiдендiв або вiдсоткiв, а також можливiсть передачi грошових та
iнших прав, що випливають з цих документiв, iншим особам. За
цим Законом цiнними паперами, якi можуть випускатися i обер-
татися, визнаються акцiє, облiгацiє внутрiшнiх державних i мiсце-
вих позик, облiгацiє пiдприумств, казначейськi зобовязання дер-
жави, ощаднi сертифiкати, векселi, приватизацiйнi папери. В юри-
дичнiй лiтературi називаються й iншi документи, якi мають оз-
наки цiнних паперiв, а саме: чеки, акредитиви, ощаднi книжки,
лотерейнi бiлети, страховi полiси, накладнi, варанти, коносаменти.
Своурiдними цiнними паперами у приватизацiйнi документи
(майновi сертифiкати, житловi чеки, земельнi бони). Цiннi па-
пери можуть бути iменними або на предявника. Якщо цiннi
папери на предявника обертаються вiльно, то iменнi цiннi па-
пери, якщо iнше не передбачено зазначеним Законом або в них
самих спецiально не передбачена заборона обiгу, передаються iз
спецiальним передавальним записом, що засвiдчуу перехiд прав
за цiнним папером до iншоє особи.
За чинним законодавством предметом договору купiвлi-про-
дажу не можуть бути борговi зобовязання, авторськi права. Вiдно-
сини переуступки чи переходу єх до iнших осiб регулюються
нормами iнших правових iнститутiв.
53
Визначаючи конкретний склад манна, яке може бути предме-
том купiвлi-продажу, необхiдно враховувати динамiку суспiль-
но-економiчних процесiв. Як вiдомо, законодавство СРСР мiсти-
ло ряд обмежень щодо майнового обiгу. З нього повнiстю ви-
ключалися земля, єє надра, води, лiси, оскiльки вони становили
виключну власнiсть держави i надавалися лише в користування.
Заборонялася купiвля-продаж основних засобiв виробництва (бу-
динкiв, споруд тощо) соцiалiстичних державних пiдприумств;
встановлювався спецiальний порядок переходу єх вiд одних
пiдприумств до iнших. Громадяни, як правило, не могли набу-
вати за договором купiвлi-продажу засоби виробництва. У звяз-
ку з проголошеним Украєною курсом на здiйснення економiч-
них перетворень ринковоє орiунтацiє ситуацiя змiнилася. Зако-
ном Украєни <Про власнiсть> передбаченi рiвнi умови для роз-
витку усiх форм власностi (приватноє, колективноє, державноє)
та єх захисту. Вiдтепер предметом договору купiвлi-продажу може
бути будь-яке майно, визнане законом обуктом права власностi
i не вилучене з товарообiгу.
ЗО сiчня 1992 р. Верховною Радою Украєни був прийнятий За-
кон <Про форми власностi на землю>, яким впроваджено поряд
з державною колективну i приватну форми власностi на землю.
У Земельному кодексi Украєни прямо передбачена можливiсть
виникнення у громадян права власностi за договорами кутiiвлi-
продажу, дарування та обмiну (ст.6). Однак введення до Земель-
ного кодексу норм про право колективноє та приватноє влас-
ностi на землю поки що не призвело до появи нових власникiв
землi i створення реального ринку землi, а самi норми набули
переважно декларативного характеру. Не дали також вiдчутних
результатiв заходи щодо реформування земельних вiдносин, пе-
редбаченi в Декретi Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 грудня
1992 р. <Про приватизацiю земельних дiлянок>.
Певне пожвавлення у реформування земельних вiдносин внес-
ли Укази Президента Украєни вiд 10 листопада 1994 року <Про
невiдкладнi заходи щодо прискорення земельноє реформи у сферi
сiльськогосподарського виробництва> та вiд 8 серпня 1995 року
<Про порядок паювання земель, переданих у колективну власнiсть
сiльськогосподарським пiдприумствам i органiзацiям>, якi так
чи iнакше сприяють включенню землi в товарообiг.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
лень вiд умов договору купiвлi-продажу покупець звертауться з
претензiями до комiсiонера (продавця), а не до комiтента (влас-
ника). При укладеннi договору купiвлi-продажу продавцем че-
51
рез свого повiреного (на пiдставi договору доручення) стороною
в ньому у власник, а не повiрений.
У статтi 225 ЦК Украєни визначено також наслiдки продажу
майна невласником за вiдсутностi в останнього належних пов-
новажень на здiйснення дiй по вiдчуженню майна. Якщо прода-
вець, зазначено в цiй статтi, не у його власником, покупець на-
бувау права власностi лише у тих випадках, коли вiдповiдно до
закону власник не вправi витребувати вiд нього майно (ст.145
ЦК Украєни).
Якщо продавцем майна може бути лише певна особа, тобто,
як правило, власник, то покупцем може бути будь-яка особа.
Обовязковою умовою участi громадян стороною в договорi
купiвлi-продажу у наявнiсть у них достатньоє дiуздатностi
(ст.ст.11-16 ЦК Украєни). Пiдприумства (органiзацiє, установи)
повиннi мати статус юридичноє особи, а угоди, що ними уклада-
ються, не повиннi суперечити цiлям єхньоє дiяльностi, передба-
ченим в установчих документах.
Чинним законодавством в окремих випадках може встановлю-
ватися особливий правовий статус продавцiв i покупцiв. Наприк-
лад, вiдповiдно до Закону Украєни <Про приватизацiю невели-
ких державних пiдприумств (малу приватизацiю)> продавцями
обуктiв малоє приватизацiє, що перебувають у загальнодержавнiй
та комунальнiй власностi, у вiдповiдно Фонд державного майна
Украєни, його регiональнi вiддiлення та представництва, органи
приватизацiє, створенi мiсцевими Радами народних депутатiв.
Покупцями обуктiв малоє приватизацiє можуть бути фiзичнi та
юридичнi особи, якi визнаються покупцями вiдповiдно до Зако-
ну Украєни <Про приватизацiю майна державних пiдприумств>
(ст.8). Разом з тим, не можуть бути покупцями: юридичнi особи,
серед засновникiв та учасникiв яких у органи державноє влади
та управлiння; працiвники органiв приватизацiє та особи, яким
заборонено займатися пiдприумницькою дiяльнiстю (крiм ви-
падкiв використання ними приватизацiйних паперiв).
3. Предмет договору. Цiна в договорi. Форма договору
iстотними умовами договору купiвлi-продажу у умови про пред-
мет i цiну. Доки сторони не дiйдуть згоди щодо цих двох умов,
договiр не може вважатися укладеним, незважаючи на погоджен-
ня всiх можливих iнших умов (про строк, мiсце, спосiб виконан-
ня тощо). iншi умови також можуть набути значення iстотних,
якщо щодо них за заявою однiує iз сторiн повинно бути досягнуто
згоди (ст.153 ЦК Украєни). Наприклад, у разi продажу товарiв у
52
кредит з наступним погашенням платежiв встановлення в дого-
ворi строку повернення кредиту набувау значення iстотноє умови.
У чинному законодавствi немау перелiку того майна, що може
становити предмет договору купiвлi-продажу. У статтi 224 ЦК
Украєни лише зазначено, що за цим договором передауться май-
но. Проте, як вiдомо, термiн <майно> у законодавствi i цивiльно-
правовiй науцi мау рiзнi значення. В одних випадках пiд майном
розумiють iндивiдуально визначенi або визначенi родовими оз-
наками речi, а також певнi зобовязальнi права, в iнших - су-
купнiсть прав i обовязкiв.
Предметом договору купiвлi-продажу можуть бути окремi речi
або єх сукупнiсть (обукти природи або створенi людиною мате-
рiальнi блага), а також певнi зобовязальнi права, якi повязанi з
можливiстю реалiзацiє зафiксованих у них повноважень на мож-
ливе отримання майнових вигод (зафiксованих, наприклад, у
цiнних паперах). У сучасних умовах значного поширення набув
обiг цiнних паперiв, значення яких за соцiалiстичноє економiки
було мiнiмальним. За Законом Украєни <Про цiннi папери i фон-
дову бiржу> (1991 р.) цiнними паперами у грошовi документи,
що засвiдчують право володiння або вiдносини позики, визна-
чають взаумовiдносини мiж особою, яка єх випустила, та єх влас-
ником i передбачають, як правило, виплату доходу у виглядi ди-
вiдендiв або вiдсоткiв, а також можливiсть передачi грошових та
iнших прав, що випливають з цих документiв, iншим особам. За
цим Законом цiнними паперами, якi можуть випускатися i обер-
татися, визнаються акцiє, облiгацiє внутрiшнiх державних i мiсце-
вих позик, облiгацiє пiдприумств, казначейськi зобовязання дер-
жави, ощаднi сертифiкати, векселi, приватизацiйнi папери. В юри-
дичнiй лiтературi називаються й iншi документи, якi мають оз-
наки цiнних паперiв, а саме: чеки, акредитиви, ощаднi книжки,
лотерейнi бiлети, страховi полiси, накладнi, варанти, коносаменти.
Своурiдними цiнними паперами у приватизацiйнi документи
(майновi сертифiкати, житловi чеки, земельнi бони). Цiннi па-
пери можуть бути iменними або на предявника. Якщо цiннi
папери на предявника обертаються вiльно, то iменнi цiннi па-
пери, якщо iнше не передбачено зазначеним Законом або в них
самих спецiально не передбачена заборона обiгу, передаються iз
спецiальним передавальним записом, що засвiдчуу перехiд прав
за цiнним папером до iншоє особи.
За чинним законодавством предметом договору купiвлi-про-
дажу не можуть бути борговi зобовязання, авторськi права. Вiдно-
сини переуступки чи переходу єх до iнших осiб регулюються
нормами iнших правових iнститутiв.
53
Визначаючи конкретний склад манна, яке може бути предме-
том купiвлi-продажу, необхiдно враховувати динамiку суспiль-
но-економiчних процесiв. Як вiдомо, законодавство СРСР мiсти-
ло ряд обмежень щодо майнового обiгу. З нього повнiстю ви-
ключалися земля, єє надра, води, лiси, оскiльки вони становили
виключну власнiсть держави i надавалися лише в користування.
Заборонялася купiвля-продаж основних засобiв виробництва (бу-
динкiв, споруд тощо) соцiалiстичних державних пiдприумств;
встановлювався спецiальний порядок переходу єх вiд одних
пiдприумств до iнших. Громадяни, як правило, не могли набу-
вати за договором купiвлi-продажу засоби виробництва. У звяз-
ку з проголошеним Украєною курсом на здiйснення економiч-
них перетворень ринковоє орiунтацiє ситуацiя змiнилася. Зако-
ном Украєни <Про власнiсть> передбаченi рiвнi умови для роз-
витку усiх форм власностi (приватноє, колективноє, державноє)
та єх захисту. Вiдтепер предметом договору купiвлi-продажу може
бути будь-яке майно, визнане законом обуктом права власностi
i не вилучене з товарообiгу.
ЗО сiчня 1992 р. Верховною Радою Украєни був прийнятий За-
кон <Про форми власностi на землю>, яким впроваджено поряд
з державною колективну i приватну форми власностi на землю.
У Земельному кодексi Украєни прямо передбачена можливiсть
виникнення у громадян права власностi за договорами кутiiвлi-
продажу, дарування та обмiну (ст.6). Однак введення до Земель-
ного кодексу норм про право колективноє та приватноє влас-
ностi на землю поки що не призвело до появи нових власникiв
землi i створення реального ринку землi, а самi норми набули
переважно декларативного характеру. Не дали також вiдчутних
результатiв заходи щодо реформування земельних вiдносин, пе-
редбаченi в Декретi Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 грудня
1992 р. <Про приватизацiю земельних дiлянок>.
Певне пожвавлення у реформування земельних вiдносин внес-
ли Укази Президента Украєни вiд 10 листопада 1994 року <Про
невiдкладнi заходи щодо прискорення земельноє реформи у сферi
сiльськогосподарського виробництва> та вiд 8 серпня 1995 року
<Про порядок паювання земель, переданих у колективну власнiсть
сiльськогосподарським пiдприумствам i органiзацiям>, якi так
чи iнакше сприяють включенню землi в товарообiг.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161