Решту норм, що регулюють
окремi види зобовязань, можна визначити як реакцiю держави
на порушення субуктивних цивiльних прав, тобто на правопо-
рушення. До них належать: зобовязання, що виникають вна-
слiдок заподiяння шкоди (гл.40), i зобовязання, що виникають
внаслiдок придбання або збереження майна за рахунок коштiв
iншоє особи без достатнiх пiдстав (гл.42). За допомогою цих зо-
бовязань здiйснюуться цивiльно-правовий захист порушених
цивiльних прав. Вони iстотно вiдрiзняються вiд договiрних зо-
бовязань. Пiдставами виникнення єх у неправомiрна дiяльнiсть,
а не договiр. Тому вони називаються позадоговiрними зобовя-
заннями. Крiм того, вони спрямованi на захист порушених ци-
вiльних прав i, отже, у охоронними. До позадоговiрних зобовя-
зань належать також зобовязання, що виникають внаслiдок ря-
тування колективного або державного майна.

2. Поняття i елементи зобовязання

У цивiльному законодавствi та юридичнiй лiтературi так виз-
начено поняття зобовязання: в силу зобовязання одна сторона

(боржник) зобовязана вчинити на користь iншоє сторони (кре-
дитора) певну дiю, як-от: передати майно, виконати роботу, спла-
тити грошi та iнше або утриматися вiд певноє дiє, а кредитор мау
право вимагати вiд боржника виконання його обовязку. З цього
визначення випливау, що в будь-якому зобовязаннi розрiзня-
ються такi елементи, як субукти, обукт i змiст зобовязання.
Зазначенi елементи не тiльки забезпечують iндивiдуалiзацiю зо-
бовязання у кожному конкретному випадку, вони також дають
змогу iндивiдуалiзувати зобовязання як рiзновид цивiльно-право-
вих вiдносин. Розглянемо субукти, обукт i змiст зобовязання.

Субукти зобовязання завжди конкретнi. Це кредитор i борж-
ник. Кредитором називають особу, якiй належить право вимоги.
Боржник - особа, яка несе обовязок, що вiдповiдау праву ви-
моги кредитора. Наприклад, за договором купiвлi-продажу по-
купець вправi вимагати передачi йому речi тiльки, як правило,
продавцем, а останнiй зобовязаний передати рiч покупцевi. Та-
ким чином, кредитор i боржник повязанi мiж собою правами i
обовязками. Кредитор вправi своє вимоги предявити тiльки
боржниковi. Вiн же виконуу своє обовязки кредитору. iнодi в
зобовязаннi беруть участь кiлька кредиторiв або кiлька борж-
никiв. Наприклад, кiлька осiб спiльно заподiяли шкоду. Тут на
боцi боржника (заподiювача) - кiлька осiб. iнший приклад. Два
кооперативи уклали договiр пiдряду i зобовязались виконати
певну роботу за завданням замовника. Нарештi у зобовязання,
в яких беруть участь кiлька кредиторiв i кiлька боржникiв. Отже,
субуктний склад зобовязань може характеризуватися множин-
нiстю кредиторiв чи боржникiв або кредиторiв i боржникiв.

За субуктним складом зобовязальнi вiдносини вiдрiзняються
вiд вiдносин власностi. В останнiх носiй субуктивного абсолют-
ного права - власник - вправi вимагати вiд кожного й усiх
субуктiв не порушувати його права власностi. У вiдносинах влас-
ностi один субукт - власник - завжди конкретна особа. Щодо
зобовязаних осiб, то це невизначено велика кiлькiсть громадян
i органiзацiй, якi повиннi утримуватись вiд порушення права
власностi. За визначенiстю кола зобовязаних осiб зобовязальнi
вiдносини i вiдносини власностi - це рiзнi види цивiльно-пра-
вових вiдносин: зобовязання - вiдноснi правовiдносини, а вiдно-
сини власностi - абсолютнi правовiдносини.

Обукти зобовязань, як i кожного цивiльно-правового вiдношен-
ня, - це те, на що спрямованi права i обовязки субуктiв. Так,
кредитор вправi вимагати вiд боржника вчинення дiй. Боржник
зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дiю: переда-
ти майно, виконати роботу, сплатити грошi. Звiдси можна зро-


бити висновок, що права кредитора i обовязки боржника спря-
мованi на дiє. Отже, обуктами зобовязань у дiє. У вiдносинах
власностi права власника та обовязки громадян i органiзацiй
спрямованi на рiч. Обуктами вiдносин власностi у речi. Тому вiдно-
сини власностi iнакше називають речовими вiдносинами.

Змiст зобовязання становлять права, вимоги кредитора i обо-
вязки боржника. Вони мають найрiзноманiтнiший характер. Ця
рiзноманiтнiсть потребуу упорядкування за допомогою певних
класифiкацiйних ознак. За змiстом видiляють зобовязання, спря-
мованi на:

- передачу майна - маються на увазi, по-перше, зобовязан-
ня, спрямованi на передачу майна у власнiсть на пiдставi дого-
ворiв купiвлi-продажу, мiни, дарування, поставки, контрактацiє
сiльськогосподарськоє продукцiє, позики, довiчного утримання,
i, по-друге, зобовязання у звязку з передачею майна у тимчасо-
ве користування на пiдставi договорiв майнового найму, найму
жилого примiщення, безоплатного користування майном;

- виконання робiт на пiдставi договорiв пiдряду, побутового
замовлення, пiдряду на капiтальне будiвництво, договорiв про
сумiсну дiяльнiсть;

- надання послуг на пiдставi договорiв перевезень, страхуван-
ня, доручення, комiсiє, схову;

- сплату грошей на пiдставi договорiв позики, кредитних до-
говорiв, договорiв банкiвського вкладу i банкiвського рахунку;

- вiдшкодування шкоди, заподiяноє в результатi протиправ-
них дiй, а також шкоди, якоє зазнав громадянин внаслiдок ряту-
вання обуктiв державноє i колективноє власностi;

- повернення безпiдставно придбаного майна i на передачу
безпiдставно збереженого майна.

3. Санкцiє зобовязання

Виконання обовязку боржником залежить вiд його волi. Прак-
тицi вiдомi випадки, коли боржник не виконуу або частково не
виконуу своєх обовязкiв. Як кредитору впливати на боржника,
щоб примусити його виконати свiй обовязокi Формою впливу
на несправного боржника у застосування санкцiй зобовязання.
Законодавство передбачау рiзнi санкцiє: вiдiбрання iндивiдуаль-
но визначеноє речi у боржника i передачу єє кредиторовi, вiдшко-
дування збиткiв, стягнення неустойки, пенi тощо. Цi та iншi
санкцiє здiйснюються шляхом подачi кредитором позову до суду
або до арбiтражного суду. А якщо кредитор пропустив строк
позовноє давностii Чи зберiгауться субуктивне право кредитора

i як забезпечити його здiйснення в цьому випадкуi тдиноє
вiдповiдi на цi запитання в лiтературi немау. Вважаумо, що i
пiсля закiнчення строку позовноє давностi зберiгауться субуктив-
не право кредитора. Проте за цих обставин субуктивне право,
що позбавлене позовного захисту, забезпечууться iншим захис-
том, передбаченим частиною першою статтi 82 та статтею 471
ЦК Украєни. Змiст цього нового захисту полягау в тому, що доб-
ровiльне виконання зобовязання боржником пiсля закiнчення
строку позовноє давностi не може бути витребуване ним назад.

4. Пiдстави виникнення зобовязань

Юридичнi факти, з якими нормативнi акти повязують виник-
нення зобовязань, називаються пiдставами виникнення зобо-
вязань. За статтями 4, 151, 152 ЦК Украєни до них належать:

договори; адмiнiстративнi акти, в тому числi акти планування,
коли видання таких актiв тягне в силу законодавства настання
цивiльно-правових наслiдкiв; заподiяння шкоди iншiй особi;

придбання або збереження майна за рахунок коштiв iншоє осо-
би без достатнiх пiдстав.

Договiр - це згода двох i бiльше осiб, спрямована на виник-
нення, змiну або припинення цивiльних прав i обовязкiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161