Замiна в зобовязаннi кредитора
чи боржника у встановленому законом порядку називауться пе-
ремiною осiб у зобовязаннi. Вона вiдбувауться в порядку сингу-
лярного (часткового) правонаступництва, яке виявляуться в замiнi
кредитора чи боржника. Замiна осiб в зобовязаннi бувау двох
видiв: уступка вимоги i переведення боргу.
Замiна кредитора вiдбувауться на основi договору, за яким кре-
дитором стау iнша особа. До особи, яка зайняла мiсце кредито-
ра, що вибув, переходять належнi первiсному кредиторовi пра-
ва. Так, позикодавець, одержавши лише частину боргу вiд пози-
чальника, передау розписку на решту боргу своуму синовi. Ос-
таннiй стау кредитором у зобовязаннi, що виникло на основi
договору позики. Передача кредитором своєх прав за зобовя-
занням iншiй особi називауться уступною вимоги, або цесiую.
Кредитор, який поступився своєми правами, називауться цеден-
том, а особа, на користь якоє право поступауться, - цесiонарiум.
Для виникнення цесiє необхiдна згода мiж первiсним кредито-
ром i новим, що стосууться згоди боржника, то вона не по-
трiбна, оскiльки становище боржника не мiняуться. Разом з тим,
необхiдно повiдомити боржника про цесiю, щоб боржник знав,
кому виконати зобовязання. Якщо боржник не був повiдомле-
ний про цесiю, то в силу статтi 199 ЦК Украєни виконання зобо-
вязання первiсному кредиторовi визнауться в порядку цесiє ви-
конанням належному кредиторовi. До цесiонарiя переходять та-
кож права, що забезпечують виконання зобовязання (частина
третя ст.197 ЦК Украєни). Цедент вiдповiдау лише за недiйснiсть
вимоги, але не вiдповiдау за невиконання цiує вимоги боржни-
ком (частина друга ст.198 ЦК Украєни).
Оформлення цесiє пiдпорядковууться загальним правилам про
форму угоди i оформлення виконання зобовязання. За загаль-
ним правилом цесiя може застосовуватись у будь-яких зобовя-
заннях. Вiдповiдно до частини першоє статтi 197 ЦК Украєни
уступка вимоги кредитором iншiй особi допускауться, якщо вона
не суперечить закону чи договору або коли вимога не повязана
з особою кредитора. Так, не допускауться уступка вимог про
вiдшкодування майновоє шкоди, викликаноє ушкодженням здо-
17
ровя або заподiянням смертi (частина друга ст.197 ЦК Украє-
ни). Житлове законодавство забороняу уступку права на дер-
жавну жилу площу, крiм його обмiну. Транспортнi статути i ко-
декси забороняють, за винятком окремих випадкiв, передачу
iншим органiзацiям або громадянам права на предявлення пре-
тензiй i позовiв до органiв транспорту.
У вiдносинах мiж органiзацiями уступка вимоги допускауться,
i в умовах ринкових вiдносин сфера єє значно розширюватиметься.
Разом з тим, уступка вимоги не повинна порушувати правил
фiнансування, суперечити державному замовленню, яким вста-
новлено договiрнi вiдносини мiж визначеними особами
(пiдприумствами).
Вибуття iз зобовязання первiсного боржника i вступ у нього
нового боржника називауться замiною боржника, або переве-
денням боргу (ст.201 ЦК Украєни). Переведення боргу, на вiдмiну
вiд цесiє, можливе лише за згодою кредитора (частина перша
ст.201 ЦК Украєни). Якщо для боржника не мау значення осо-
ба кредитора, якому вiн повинен провести виконання, то кре-
диторовi не байдуже, хто буде боржником, оскiльки вiд дiлових
здiбностей останнього, вiд його професiйного рiвня i матерi-
альних можливостей залежить виконання зобовязання. З цих
самих причин порука i встановлена третьою особою застава
припиняються з переведенням боргу (частина третя ст.201 ЦК
Украєни). Вони зберiгають силу лише за умови, якщо поручи-
тель або заставодавець виявлять згоду вiдповiдати за нового
боржника.
Переведення боргу - це договiр мiж первiсним i новим борж-
ником. Воно повинно бути оформлене за правилами, якi перед-
баченi для форми угод. Письмова форма необхiдна, якщо в цiй
самiй формi виражено зобовязання, за яким учиняуться переве-
дення боргу.
При переведеннi боргу обовязки первiсного боржника пере-
даються новому боржниковi в повному обсязi. Тому новий борж-
ник вправi висувати проти вимоги кредитора усi заперечення,
основанi на вiдносинах мiж кредитором i первiсним боржником
(частина друга ст.201 ЦК Украєни).
Переведення боргу допускауться у вiдносинах мiж громадяна-
ми, за винятком тих, якi повязанi з особою боржника. Мiж орга-
нiзацiями також можливе переведення боргу, його межi аналогiчнi
межам, встановленим щодо цесiє.
У двостороннiх зобовязаннях замiна осiб означау одночасно
уступку вимоги i переведення боргу. За приклад може правити
обмiн жилими примiщеннями.
18
Глава З
Припинення зобовязань
Зобовязальне правовiдношення дiу протягом певного строку.
Пiд час дiє зобовязання можуть вiдбутись змiни в його субуктно-
му складi, змiстi, i в певний момент воно може припинитись.
Припиненням зобовязання називауться такий його стан, при
якому в силу обставин, передбачених законом, субуктивне пра-
во i кореспондуючий йому обовязок перестають iснувати. Об-
ставини, якi ведуть до припинення зобовязання, називаються
пiдставами (способами) припинення зобовязання. Припинення
зобовязання може бути спричинене рiзними обставинами: однi
з них не залежать вiд волi учасникiв зобовязального правовiдно-
шення, iншi у наслiдком дiй самих учасникiв зобовязання. Пе-
редбаченi в законi способи припинення зобовязальних право-
вiдносин мають неоднакову сферу дiє. Однi з них дiють лише
вiдносно одного виду зобовязань i передбаченi в нормах, якi
регламентують даний вид зобовязань (ст.ст.392, 269, 270 ЦК
Украєни). iншi стосуються припинення всiх або бiльшостi зобо-
вязань i у своєй сукупностi утворюють загальнi пiдстави припи-
нення зобовязань (ст.ст.216-223 ЦК Украєни).
Розглянемо окремi способи припинення зобовязань.
Виконання зобовязання. Основним i нормальним способом при-
пинення зобовязання у його виконання, за допомогою чого до-
сягауться мета, заради якоє i встановлювалося зобовязання. У
частинi першiй статтi 216 ЦК Украєни пiдставою припинення
зобовязання визнауться лише належне виконання, тобто вико-
нання з дотриманням вимог щодо субуктiв, предмета, строкiв,
мiсця i способiв виконання. Неналежне виконання не тягне за
собою припинення зобовязання. На сторону, яка його допусти-
ла, покладаються додатковi юридичнi обовязки - вiдшкодування
збиткiв кредитору, спричинених неналежним виконанням, сплата
неустойки. Виконання таких додаткових обовязкiв, як правило,
не звiльняу боржника вiд реального виконання зобовязання.
Виконання, що припиняу зобовязання, повинне вiдповiдним
чином бути посвiдчене. Вимога письмового оформлення вико-
нання необхiдна: а) коли зобовязання виражено в письмовiй
формi незалежно вiд того, чи єє вимагау закон, чи сторони за
своую волею надали зобовязанню такоє форми; б) коли вимагау
закон, хоч зобовязання укладено в уснiй формi (частина друга
ст.43 ЦК Украєни); в) у разi предявлення вiдповiдноє вимоги
боржником. При виконаннi зобовязань, якi не вираженi у пись-
19
мовiй формi, боржник вправi вимагати вiд кредитора розписку,
що посвiдчуу виконання зобовязання. Якщо зобовязання ви-
ражене в уснiй формi i при його виконаннi боржник не вимагау
розписки, то нiякого оформлення не проводять.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
чи боржника у встановленому законом порядку називауться пе-
ремiною осiб у зобовязаннi. Вона вiдбувауться в порядку сингу-
лярного (часткового) правонаступництва, яке виявляуться в замiнi
кредитора чи боржника. Замiна осiб в зобовязаннi бувау двох
видiв: уступка вимоги i переведення боргу.
Замiна кредитора вiдбувауться на основi договору, за яким кре-
дитором стау iнша особа. До особи, яка зайняла мiсце кредито-
ра, що вибув, переходять належнi первiсному кредиторовi пра-
ва. Так, позикодавець, одержавши лише частину боргу вiд пози-
чальника, передау розписку на решту боргу своуму синовi. Ос-
таннiй стау кредитором у зобовязаннi, що виникло на основi
договору позики. Передача кредитором своєх прав за зобовя-
занням iншiй особi називауться уступною вимоги, або цесiую.
Кредитор, який поступився своєми правами, називауться цеден-
том, а особа, на користь якоє право поступауться, - цесiонарiум.
Для виникнення цесiє необхiдна згода мiж первiсним кредито-
ром i новим, що стосууться згоди боржника, то вона не по-
трiбна, оскiльки становище боржника не мiняуться. Разом з тим,
необхiдно повiдомити боржника про цесiю, щоб боржник знав,
кому виконати зобовязання. Якщо боржник не був повiдомле-
ний про цесiю, то в силу статтi 199 ЦК Украєни виконання зобо-
вязання первiсному кредиторовi визнауться в порядку цесiє ви-
конанням належному кредиторовi. До цесiонарiя переходять та-
кож права, що забезпечують виконання зобовязання (частина
третя ст.197 ЦК Украєни). Цедент вiдповiдау лише за недiйснiсть
вимоги, але не вiдповiдау за невиконання цiує вимоги боржни-
ком (частина друга ст.198 ЦК Украєни).
Оформлення цесiє пiдпорядковууться загальним правилам про
форму угоди i оформлення виконання зобовязання. За загаль-
ним правилом цесiя може застосовуватись у будь-яких зобовя-
заннях. Вiдповiдно до частини першоє статтi 197 ЦК Украєни
уступка вимоги кредитором iншiй особi допускауться, якщо вона
не суперечить закону чи договору або коли вимога не повязана
з особою кредитора. Так, не допускауться уступка вимог про
вiдшкодування майновоє шкоди, викликаноє ушкодженням здо-
17
ровя або заподiянням смертi (частина друга ст.197 ЦК Украє-
ни). Житлове законодавство забороняу уступку права на дер-
жавну жилу площу, крiм його обмiну. Транспортнi статути i ко-
декси забороняють, за винятком окремих випадкiв, передачу
iншим органiзацiям або громадянам права на предявлення пре-
тензiй i позовiв до органiв транспорту.
У вiдносинах мiж органiзацiями уступка вимоги допускауться,
i в умовах ринкових вiдносин сфера єє значно розширюватиметься.
Разом з тим, уступка вимоги не повинна порушувати правил
фiнансування, суперечити державному замовленню, яким вста-
новлено договiрнi вiдносини мiж визначеними особами
(пiдприумствами).
Вибуття iз зобовязання первiсного боржника i вступ у нього
нового боржника називауться замiною боржника, або переве-
денням боргу (ст.201 ЦК Украєни). Переведення боргу, на вiдмiну
вiд цесiє, можливе лише за згодою кредитора (частина перша
ст.201 ЦК Украєни). Якщо для боржника не мау значення осо-
ба кредитора, якому вiн повинен провести виконання, то кре-
диторовi не байдуже, хто буде боржником, оскiльки вiд дiлових
здiбностей останнього, вiд його професiйного рiвня i матерi-
альних можливостей залежить виконання зобовязання. З цих
самих причин порука i встановлена третьою особою застава
припиняються з переведенням боргу (частина третя ст.201 ЦК
Украєни). Вони зберiгають силу лише за умови, якщо поручи-
тель або заставодавець виявлять згоду вiдповiдати за нового
боржника.
Переведення боргу - це договiр мiж первiсним i новим борж-
ником. Воно повинно бути оформлене за правилами, якi перед-
баченi для форми угод. Письмова форма необхiдна, якщо в цiй
самiй формi виражено зобовязання, за яким учиняуться переве-
дення боргу.
При переведеннi боргу обовязки первiсного боржника пере-
даються новому боржниковi в повному обсязi. Тому новий борж-
ник вправi висувати проти вимоги кредитора усi заперечення,
основанi на вiдносинах мiж кредитором i первiсним боржником
(частина друга ст.201 ЦК Украєни).
Переведення боргу допускауться у вiдносинах мiж громадяна-
ми, за винятком тих, якi повязанi з особою боржника. Мiж орга-
нiзацiями також можливе переведення боргу, його межi аналогiчнi
межам, встановленим щодо цесiє.
У двостороннiх зобовязаннях замiна осiб означау одночасно
уступку вимоги i переведення боргу. За приклад може правити
обмiн жилими примiщеннями.
18
Глава З
Припинення зобовязань
Зобовязальне правовiдношення дiу протягом певного строку.
Пiд час дiє зобовязання можуть вiдбутись змiни в його субуктно-
му складi, змiстi, i в певний момент воно може припинитись.
Припиненням зобовязання називауться такий його стан, при
якому в силу обставин, передбачених законом, субуктивне пра-
во i кореспондуючий йому обовязок перестають iснувати. Об-
ставини, якi ведуть до припинення зобовязання, називаються
пiдставами (способами) припинення зобовязання. Припинення
зобовязання може бути спричинене рiзними обставинами: однi
з них не залежать вiд волi учасникiв зобовязального правовiдно-
шення, iншi у наслiдком дiй самих учасникiв зобовязання. Пе-
редбаченi в законi способи припинення зобовязальних право-
вiдносин мають неоднакову сферу дiє. Однi з них дiють лише
вiдносно одного виду зобовязань i передбаченi в нормах, якi
регламентують даний вид зобовязань (ст.ст.392, 269, 270 ЦК
Украєни). iншi стосуються припинення всiх або бiльшостi зобо-
вязань i у своєй сукупностi утворюють загальнi пiдстави припи-
нення зобовязань (ст.ст.216-223 ЦК Украєни).
Розглянемо окремi способи припинення зобовязань.
Виконання зобовязання. Основним i нормальним способом при-
пинення зобовязання у його виконання, за допомогою чого до-
сягауться мета, заради якоє i встановлювалося зобовязання. У
частинi першiй статтi 216 ЦК Украєни пiдставою припинення
зобовязання визнауться лише належне виконання, тобто вико-
нання з дотриманням вимог щодо субуктiв, предмета, строкiв,
мiсця i способiв виконання. Неналежне виконання не тягне за
собою припинення зобовязання. На сторону, яка його допусти-
ла, покладаються додатковi юридичнi обовязки - вiдшкодування
збиткiв кредитору, спричинених неналежним виконанням, сплата
неустойки. Виконання таких додаткових обовязкiв, як правило,
не звiльняу боржника вiд реального виконання зобовязання.
Виконання, що припиняу зобовязання, повинне вiдповiдним
чином бути посвiдчене. Вимога письмового оформлення вико-
нання необхiдна: а) коли зобовязання виражено в письмовiй
формi незалежно вiд того, чи єє вимагау закон, чи сторони за
своую волею надали зобовязанню такоє форми; б) коли вимагау
закон, хоч зобовязання укладено в уснiй формi (частина друга
ст.43 ЦК Украєни); в) у разi предявлення вiдповiдноє вимоги
боржником. При виконаннi зобовязань, якi не вираженi у пись-
19
мовiй формi, боржник вправi вимагати вiд кредитора розписку,
що посвiдчуу виконання зобовязання. Якщо зобовязання ви-
ражене в уснiй формi i при його виконаннi боржник не вимагау
розписки, то нiякого оформлення не проводять.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161