Повна майнова вiдповi-
дальнiсть, потенцiальна можливiсть єє застосування будуть важ-
ливим стимулом належноє органiзацiє i здiйснення охорони
обуктiв.
Примiрним договором встановлюуться, що охорона безпосе-
редньо несе майнову вiдповiдальнiсть перед власником за нена-
лежне виконання договiрних зобовязань по схоронностi його
майна. При виявленнi винних осiб майновi збитки стягуються з
них охороною за регресним позовом. Охорона мау нести вiдпо-
вiдальнiсть перед власником навiть у випадку, коли виннi особи
будуть виявленi ще до вiдшкодування охороною збиткiв власни-
ку. Така структура вiдповiдальностi обумовлена прагненням за-
безпечити майновi iнтереси власника, який може в порiвняно
короткий строк покрити своє збитки за рахунок охорони. Недо-
тримання цього правила може призвести до того, що вiдшкоду-
вання збиткiв власнику буде взагалi неможливим або продовжу-
ватиметься невизначено довго, оскiльки виннi особи (злочинцi),
як правило, матерiально неспроможнi негайно i повнiстю вiдшко-
дувати заподiянi ними збитки.
Примiрним договором визначаються умови, за яких настау
вiдповiдальнiсть охорони за договором, визначаються випадки,
коли охорона звiльняуться вiд вiдповiдальностi. Примiрним до-
говором визначаються також правопорушення, за якi власник
несе вiдповiдальнiсть перед охороною.
Крiм договiрного способу, цивiльне право забезпечуу охорону
права власностi шляхом витребування власником свого майна з
чужого незаконного володiння, покладення на винного заподi-
ювача шкоди обовязку вiдшкодувати єє. Цi форми охорони влас-
ностi спрямованi на захист вже порушених прав власника, тобто
виконують в основному так званi компенсацiйнi функцiє. Проте
такий захист не завжди забезпечуу повне та швидке вiдновлення
майнового стану власника через вiдсутнiсть у правопорушника
достатнiх коштiв. Бiльш ефективним засобом охорони власностi
у засоби профiлактичного (запобiжного) характеру, метою яких
у недопущення крадiжок, пошкодження або знищення товарно-
матерiальних цiнностей. Одним з них i у розглянутий договiр
про охорону обуктiв.
285Глава 16
Спiльна дiяльнiсть
1. Поняття та основнi види зобовязань за спiльною
дiяльнiстю
Серед рiзних видiв зобовязань, якi вiдображають процес об-
мiну у суспiльствi, окреме мiсце посiдають зобовязання за
спiльною дiяльнiстю. Це обумовлено тими особливостями, що
властивi даному виду цивiльних правовiдносин.
У процесi задоволення своєх економiчних (майнових) та iнших
iнтересiв у субуктiв цивiльних правовiдносин виникау необхiднiсть
в кооперацiє (вiд лат. соорегаєiо - спiвробiтництво), тобто спiльноє
дiяльностi, змiстом якоє у обуднання майна, трудових зусиль,
органiзацiя спiвпрацi для досягнення спiльноє мети. Ця необхiднiсть
може бути викликана: вiдсутнiстю в особи достатнiх фiнансових
коштiв, майна, досвiду, знань, технологiй тощо для здiйснення
будь-якого виду дiяльностi; неможливiстю здiйснювати певний
вид дiяльностi без партнерiв в силу юридичних (нормативно-пра-
вових) вимог (органiзацiя та дiяльнiсть фондовоє бiржi, комерцiй-
ного банку, здiйснення довiрчих операцiй, страховоє дiяльностi,
проведення ломбардних операцiй); бажанням отримати певнi
пiльги, наприклад, податковi (згiдно з ст.32 Закону Украєни <Про
iноземнi iнвестицiє>, яка дiяла до 1 сiчня 1994 р., пiдприумства з
iноземними iнвестицiями за участю украєнського капiталу звiльня-
лися вiд сплати податкiв на доходи протягом пяти рокiв); праг-
ненням уникнути чи зменшити ризики тощо.
Спiвробiтництво для досягнення спiльноє мети може здiйсню-
ватися не тiльки мiж украєнськими субуктами права, але й мiж
ними та iноземними особами. Так, стаття 4 Закону Украєни <Про
зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть> передбачау наукову, науково-
технiчну, науково-виробничу, виробничу та iншу кооперацiю
украєнських субуктiв зовнiшньоекономiчноє дiяльностi з iнозем-
ними субуктами господарськоє дiяльностi, спiльну пiдприумниць-
ку дiяльнiсть мiж ними, що включау створення спiльних
пiдприумств рiзних видiв i форм, проведення спiльних госпо-
дарських операцiй та спiльне володiння майном як на територiє
Украєни, так i за єє межами.
Вiдносини, що виникають мiж субуктами права при зуднаннi
своєх внескiв (майно, знання тощо) i органiзацiє спiвпрацi для
досягнення спiльноє мети у одним iз рiзновидiв цивiльних пра-
вовiдносин, а саме - зобовязаннями за спiльною дiяльнiстю.
286
Оскiльки цi зобовязання завжди обуднують двох i бiльше учас-
никiв, вони можуть бути двостороннiми i багатостороннiми.
Причому кожний учасник зобовязань за спiльною дiяльнiстю
виступау одночасно як боржник i як кредитор. Наприклад, вiн
може бути зобовязаний передати майно i мати право вимагати
вiд другоє сторони трудовоє участi у здiйсненнi спiльноє дiяль-
ностi. У тому випадку, коли учасникiв бiльше двох, права та
обовязки виникають у кожного з них по вiдношенню до iнших.
На вiдмiну вiд таких видiв зобовязань, як купiвля-продаж, мiна,
дарування, поставка тощо, де вiдбувауться перехiд майна вiд
одного власника до iншого, у зобовязаннях за спiльною дiяль-
нiстю майно часто обуднууться у спiльну власнiсть.
iншою характерною особливiстю зобовязань за спiльною дiяль-
нiстю у наявнiсть у сторiн спiльноє мети (цiлей) дiяльностi на
вiдмiну, наприклад, вiд зобовязань купiвлi-продажу, майнового
найму (оренди), в яких одна особа мау на метi передати (прода-
ти, надати в оренду) майно та одержати за нього певну суму, а
друга - набути майно у власнiсть або у володiння i користуван-
ня.
Зуднання внескiв i подальша спiльна дiяльнiсть для досягнен-
ня спiльноє мети вимагау вiд учасникiв чiткоє органiзацiє. Отже,
зобовязання за спiльноє дiяльностi мають чiткий органiзацiй-
ний характер.
Залежно вiд особливостей спiвробiтництва, цiлей, що ставлять
перед собою його учасники, та iнших чинникiв зобовязання за
спiльною дiяльнiстю оформляються у певнi органiзацiйно-пра-
вовi форми.
iснують двi основнi органiзацiйно-правовi форми та два ос-
новних види зобовязань за спiльною дiяльнiстю.
По-перше, учасники можуть обрати органiзацiйно-правову фор-
му єх спiльноє дiяльностi, що не передбачау створення юридич-
ноє особи. В цьому випадку вiдносини, що виникають мiж учас-
никами, оформляються у договорi про спiльну дiяльнiсть, який
у юридичним фактом або пiдставою виникнення зобовязання
за спiльною дiяльнiстю i мiстить всi iстотнi та iншi умови взау-
мовiдносин сторiн.
По-друге, спiльна дiяльнiсть учасникiв може бути направлена
на здiйснення спiвробiтництва у межах самостiйного субукта права
- юридичноє особи. Тут в силу правових вимог, що предявля-
ються до даного виду спiльноє дiяльностi, учасникам необхiдно
укласти установчий договiр, який не тiльки регулюу єх спiльну
дiяльнiсть, а й визначау правовий статус створеноє ними для цiує
мети юридичноє особи.
287
Слiд вiдзначити договори мiж субуктами права про створен-
ня, наприклад, громадських органiзацiй, фондiв та iнших фор-
мувань, якi у юридичними особами. Такi договори за своєм ха-
рактером у рiзновидом договорiв про спiльну дiяльнiсть, оскiль-
ки мiстять лише положення про органiзацiйнi засади створення
юридичноє особи (про обуднання майна та здiйснення його ре-
устрацiє) i не визначають єє правового статусу i не виконують
функцiє установчих документiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
дальнiсть, потенцiальна можливiсть єє застосування будуть важ-
ливим стимулом належноє органiзацiє i здiйснення охорони
обуктiв.
Примiрним договором встановлюуться, що охорона безпосе-
редньо несе майнову вiдповiдальнiсть перед власником за нена-
лежне виконання договiрних зобовязань по схоронностi його
майна. При виявленнi винних осiб майновi збитки стягуються з
них охороною за регресним позовом. Охорона мау нести вiдпо-
вiдальнiсть перед власником навiть у випадку, коли виннi особи
будуть виявленi ще до вiдшкодування охороною збиткiв власни-
ку. Така структура вiдповiдальностi обумовлена прагненням за-
безпечити майновi iнтереси власника, який може в порiвняно
короткий строк покрити своє збитки за рахунок охорони. Недо-
тримання цього правила може призвести до того, що вiдшкоду-
вання збиткiв власнику буде взагалi неможливим або продовжу-
ватиметься невизначено довго, оскiльки виннi особи (злочинцi),
як правило, матерiально неспроможнi негайно i повнiстю вiдшко-
дувати заподiянi ними збитки.
Примiрним договором визначаються умови, за яких настау
вiдповiдальнiсть охорони за договором, визначаються випадки,
коли охорона звiльняуться вiд вiдповiдальностi. Примiрним до-
говором визначаються також правопорушення, за якi власник
несе вiдповiдальнiсть перед охороною.
Крiм договiрного способу, цивiльне право забезпечуу охорону
права власностi шляхом витребування власником свого майна з
чужого незаконного володiння, покладення на винного заподi-
ювача шкоди обовязку вiдшкодувати єє. Цi форми охорони влас-
ностi спрямованi на захист вже порушених прав власника, тобто
виконують в основному так званi компенсацiйнi функцiє. Проте
такий захист не завжди забезпечуу повне та швидке вiдновлення
майнового стану власника через вiдсутнiсть у правопорушника
достатнiх коштiв. Бiльш ефективним засобом охорони власностi
у засоби профiлактичного (запобiжного) характеру, метою яких
у недопущення крадiжок, пошкодження або знищення товарно-
матерiальних цiнностей. Одним з них i у розглянутий договiр
про охорону обуктiв.
285Глава 16
Спiльна дiяльнiсть
1. Поняття та основнi види зобовязань за спiльною
дiяльнiстю
Серед рiзних видiв зобовязань, якi вiдображають процес об-
мiну у суспiльствi, окреме мiсце посiдають зобовязання за
спiльною дiяльнiстю. Це обумовлено тими особливостями, що
властивi даному виду цивiльних правовiдносин.
У процесi задоволення своєх економiчних (майнових) та iнших
iнтересiв у субуктiв цивiльних правовiдносин виникау необхiднiсть
в кооперацiє (вiд лат. соорегаєiо - спiвробiтництво), тобто спiльноє
дiяльностi, змiстом якоє у обуднання майна, трудових зусиль,
органiзацiя спiвпрацi для досягнення спiльноє мети. Ця необхiднiсть
може бути викликана: вiдсутнiстю в особи достатнiх фiнансових
коштiв, майна, досвiду, знань, технологiй тощо для здiйснення
будь-якого виду дiяльностi; неможливiстю здiйснювати певний
вид дiяльностi без партнерiв в силу юридичних (нормативно-пра-
вових) вимог (органiзацiя та дiяльнiсть фондовоє бiржi, комерцiй-
ного банку, здiйснення довiрчих операцiй, страховоє дiяльностi,
проведення ломбардних операцiй); бажанням отримати певнi
пiльги, наприклад, податковi (згiдно з ст.32 Закону Украєни <Про
iноземнi iнвестицiє>, яка дiяла до 1 сiчня 1994 р., пiдприумства з
iноземними iнвестицiями за участю украєнського капiталу звiльня-
лися вiд сплати податкiв на доходи протягом пяти рокiв); праг-
ненням уникнути чи зменшити ризики тощо.
Спiвробiтництво для досягнення спiльноє мети може здiйсню-
ватися не тiльки мiж украєнськими субуктами права, але й мiж
ними та iноземними особами. Так, стаття 4 Закону Украєни <Про
зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть> передбачау наукову, науково-
технiчну, науково-виробничу, виробничу та iншу кооперацiю
украєнських субуктiв зовнiшньоекономiчноє дiяльностi з iнозем-
ними субуктами господарськоє дiяльностi, спiльну пiдприумниць-
ку дiяльнiсть мiж ними, що включау створення спiльних
пiдприумств рiзних видiв i форм, проведення спiльних госпо-
дарських операцiй та спiльне володiння майном як на територiє
Украєни, так i за єє межами.
Вiдносини, що виникають мiж субуктами права при зуднаннi
своєх внескiв (майно, знання тощо) i органiзацiє спiвпрацi для
досягнення спiльноє мети у одним iз рiзновидiв цивiльних пра-
вовiдносин, а саме - зобовязаннями за спiльною дiяльнiстю.
286
Оскiльки цi зобовязання завжди обуднують двох i бiльше учас-
никiв, вони можуть бути двостороннiми i багатостороннiми.
Причому кожний учасник зобовязань за спiльною дiяльнiстю
виступау одночасно як боржник i як кредитор. Наприклад, вiн
може бути зобовязаний передати майно i мати право вимагати
вiд другоє сторони трудовоє участi у здiйсненнi спiльноє дiяль-
ностi. У тому випадку, коли учасникiв бiльше двох, права та
обовязки виникають у кожного з них по вiдношенню до iнших.
На вiдмiну вiд таких видiв зобовязань, як купiвля-продаж, мiна,
дарування, поставка тощо, де вiдбувауться перехiд майна вiд
одного власника до iншого, у зобовязаннях за спiльною дiяль-
нiстю майно часто обуднууться у спiльну власнiсть.
iншою характерною особливiстю зобовязань за спiльною дiяль-
нiстю у наявнiсть у сторiн спiльноє мети (цiлей) дiяльностi на
вiдмiну, наприклад, вiд зобовязань купiвлi-продажу, майнового
найму (оренди), в яких одна особа мау на метi передати (прода-
ти, надати в оренду) майно та одержати за нього певну суму, а
друга - набути майно у власнiсть або у володiння i користуван-
ня.
Зуднання внескiв i подальша спiльна дiяльнiсть для досягнен-
ня спiльноє мети вимагау вiд учасникiв чiткоє органiзацiє. Отже,
зобовязання за спiльноє дiяльностi мають чiткий органiзацiй-
ний характер.
Залежно вiд особливостей спiвробiтництва, цiлей, що ставлять
перед собою його учасники, та iнших чинникiв зобовязання за
спiльною дiяльнiстю оформляються у певнi органiзацiйно-пра-
вовi форми.
iснують двi основнi органiзацiйно-правовi форми та два ос-
новних види зобовязань за спiльною дiяльнiстю.
По-перше, учасники можуть обрати органiзацiйно-правову фор-
му єх спiльноє дiяльностi, що не передбачау створення юридич-
ноє особи. В цьому випадку вiдносини, що виникають мiж учас-
никами, оформляються у договорi про спiльну дiяльнiсть, який
у юридичним фактом або пiдставою виникнення зобовязання
за спiльною дiяльнiстю i мiстить всi iстотнi та iншi умови взау-
мовiдносин сторiн.
По-друге, спiльна дiяльнiсть учасникiв може бути направлена
на здiйснення спiвробiтництва у межах самостiйного субукта права
- юридичноє особи. Тут в силу правових вимог, що предявля-
ються до даного виду спiльноє дiяльностi, учасникам необхiдно
укласти установчий договiр, який не тiльки регулюу єх спiльну
дiяльнiсть, а й визначау правовий статус створеноє ними для цiує
мети юридичноє особи.
287
Слiд вiдзначити договори мiж субуктами права про створен-
ня, наприклад, громадських органiзацiй, фондiв та iнших фор-
мувань, якi у юридичними особами. Такi договори за своєм ха-
рактером у рiзновидом договорiв про спiльну дiяльнiсть, оскiль-
ки мiстять лише положення про органiзацiйнi засади створення
юридичноє особи (про обуднання майна та здiйснення його ре-
устрацiє) i не визначають єє правового статусу i не виконують
функцiє установчих документiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161