Закон, однак, не передбачау можливостi примусового виправ-
лення пiдрядчиком iстотних недолiкiв у роботi на вимогу замов-
ника. i це правильно, оскiльки за iншого пiдходу можливi по-
дальшi невиправданi матерiальнi витрати. Якщо стау очевидним,
що пiдрядчик професiйно i технiчно не в змозi усунути iстотнi
недолiки, то економiчно недоцiльно i безперспективно приму-
шувати його виправляти заздалегiдь невиправнi недолiки в ро-
ботi. У згадуванiй вище статтi 344 ЦК Украєни не встановлю-
ються штрафнi санкцiє (неустойка, штраф) за неякiсне виконан-
ня роботи. Проте сторони не позбавленi права передбачати єх у
договорi. Штрафнi санкцiє можуть також встановлюватися в ок-
ремих законодавчих актах.
Правовi наслiдки неякiсного виконання роботи, передбаченi
законодавством, застосовуються й тодi, коли недолiки сталися
через несвоучасне попередження або непопередження пiдряд-
чиком замовника про обставини, перелiченi у статтi 340 ЦК Ук-
раєни, та через неякiснi матерiали пiдрядчика.
Пiдрядчик вiдповiдау за неправильне використання матерiалiв,
наданих замовником. Вiн також несе вiдповiдальнiсть за будь-
яке упущення, що потягло за собою втрату або пошкодження
ввiреного йому замовником майна. Змiст вiдповiдальностi пiдряд-
чика за вказанi упущення у разi потреби визначають, виходячи
iз загальних норм зобовязального права.
Цивiльний кодекс прямо не передбачау вiдповiдальностi за не-
виконання пiдрядчиком замовлення або за прострочення здачi
його. Однак правомiрнiсть єє не викликау сумнiвiв. Така вiдповi-
дальнiсть може визначатися окремими нормативними актами. Так,
Типовим договором на будiвництво жилого будинку з надвiрни-
ми забудовами передбачалося, що за порушення строку закiнчен-
ня робiт пiдрядчик сплачуу замовнику за кожний прострочений
168
день пеню в розмiрi 0,05% вiд вартостi робiт i матерiалiв пiдряд-
чика, а якщо роботи не закiнченi протягом тижня з дня настання
строку виконання замовлення, пiдрядчик повинен сплатити за-
мовнику неустойку у розмiрi 2% вiд вартостi будiвництва.
Певнi невигiднi правовi наслiдки передбаченi i щодо замовни-
ка. Так, якщо замовник, незважаючи на своучасне i обгрунтова-
не попередження з боку пiдрядчика, у вiдповiдний строк не за-
мiнить недоброякiснi або непридатнi матерiали, не змiнить вка-
зiвки щодо способу виконання роботи або не усуне iншi обста-
вини, якi загрожують мiцностi чи придатностi виконуваноє ро-
боти, пiдрядчик вправi вiдмовитися вiд договору i стягнути по-
несенi з вини замовника збитки. У даному випадку вину слiд
розумiти в широкому значеннi. Зокрема, вiдсутнiсть у замовни-
ка можливостей замiнити неякiснi матерiали не у пiдставою для
незастосування до нього вказаних санкцiй. Не досить чiтким
уявляуться змiст статтi 341 ЦК Украєни у тiй частинi, де вста-
новлюуться обовязок пiдрядчика (органiзацiє) вiдмовитися вiд
виконання договору, якщо замовник не усуне обставини, якi
загрожують мiцностi або придатностi виконуваноє роботи. На
наш погляд, у майбутньому, оновленому цивiльному законо-
давствi в основу даноє правовоє норми i пiдстав для вiдмови
пiдрядчика вiд неякiсного виконання роботи повинно бути по-
кладено принцип ступеня небезпеки подальшого використання
замовлення. Зокрема, пiдрядчик - органiзацiя чи громадянин
- зобовязанi вiдмовитися вiд неякiсного виконання замовлен-
ня, якщо це призведе до заподiяння шкоди державi, суспiльству,
окремим громадянам, зробить небезпечним використання тако-
го замовлення тощо.
З невиконанням або неналежним виконанням замовником своєх
обовязкiв, що полягають у прийняттi й оплатi виконаноє пiдряд-
чиком роботи (ст.342 i 345 ЦК Украєни), також повязууться на-
стання тих чи iнших правових наслiдкiв, хоч законодавством
спецiально вони не визначаються. Цiлком очевидно, що пiдряд-
чик мау право вимагати вiдшкодування збиткiв, спричинених
такими дiями (бездiяльнiстю) замовника. Не виключауться та-
кож застосування санкцiй у виглядi неустойки (пенi). Риск ви-
падковоє загибелi чи випадкового пошкодження предмета пiдряду,
цю сталися пiсля прострочки його прийняття, покладауться на
замовника.
Цивiльний кодекс не встановлюу якогось удиного порядку
приймання виконаноє роботи i оформлення результатiв прий-
мання. Тому цi дiє повиннi виконуватися з дотриманням загаль-
них або спецiальних правил про договiр пiдряду. У статтi 342
169
ЦК Украєни лише визначауться обовязок замовника прийняти
роботу, виконану пiдрядчиком вiдповiдно до договору, оглянути
єє i в разi виявлення допущених у роботi вiдступiв вiд договору
або iнших недолiкiв заявити про них пiдрядчиковi без зволiкан-
ня. Сторони можуть оформити здачу приймання результату ви-
конаноє роботи вiдповiдним актом або iншим документом. Ок-
ремими нормативними актами може бути передбачений обовя-
зок сторiн вiдповiдним чином оформляти прийняття замовни-
ком виконаноє роботи. Як правило, це стосууться виконуваних
складних будiвельно-монтажних, радiотехнiчних та iнших робiт.
Законом встановлюються строки предявлення позовiв щодо
виявлених у роботi недолiкiв. За статтею 343 ЦК Украєни такi
позови можуть бути предявленi замовником з приводу:
1) недолiкiв у будинках i спорудах, якi не могли бути помiченi
при звичайному прийняттi роботи (прихованi недолiки), - про-
тягом трьох рокiв;
2) прихованих недолiкiв в iншому майнi - протягом одного року7
3) явних недолiкiв - протягом шести мiсяцiв.
Строки обчислюються з дня здачi роботи пiдрядчиком i прий-
няття єє замовником. Проте якщо в договорi пiдряду передбаче-
но гарантiйний строк i заява про виявленi недолiки в роботi
зроблена в межах гарантiйного строку, перебiг строку позовноє
давностi починауться з дня подання заяви про недолiки.
4. Договiр побутового замовлення
У Цивiльному кодексi Украєни кiлька спецiальних статей
(ст.348-352) присвячено договору побутового замовлення як рiзно-
виду загального договору пiдряду. Вiдповiдно до статтi 348 орга-
нiзацiя, що обслуговуу побутовi потреби громадян, за цим дого-
вором зобовязууться виконати для замовника певну роботу (по-
шиття одягу, ремонт побутовоє технiки та iнших речей, чищення
i фарбування одягу, виготовлення предметiв хатнього вжитку
тощо), а замовник зобовязууться прийняти й оплатити єє.
З наведеного випливау, що замовником у договорi побутового
замовлення може бути лише громадянин, а пiдрядчиком - спецi-
алiзована органiзацiя (пiдприумство) побутового обслуговуван-
ня. У сучасних умовах статтю 348 ЦК Украєни слiд тлумачити в
контекстi нового ринкового законодавства, за яким i окремi гро-
мадяни можуть набувати статус пiдприумця, а вiдтак - надавати
побутовi послуги населенню. З правовоє точки зору не повиннi
вважатися побутовими замовлення громадян, якi не повязанi iз
задоволенням єхнiх власних потреб, а мають пiдприумницьку мету
170
(наприклад, замовлення постiйного промислового характеру, при-
значенi для подальшоє реалiзацiє з метою одержання прибутку,
замовлення великих промислових партiй товару). Нерiдко
пiдприумства побутового обслуговування виконують замовлен-
ня iнших господарюючих субуктiв (субуктiв пiдприумництва).
За таких обставин на зазначенi пiдряднi вiдносини мають поши-
рюватися правила загального договору пiдряду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161