Так, заснування кредитноє спiлки
здiйснюуться шляхом укладення єє засновниками угоди, що ви-
значау порядок та принципи створення спiлки, склад заснов-
никiв, порядок пiдготовки проекту статуту та його затверджен-
ня. Тут також встановлюуться, що кредитна спiлка дiу на основi
статуту (див. <Про тимчасове положення про кредитнi спiлки в
Украєнi>. Указ Президента Украєни вiд 20 вересня 1993 р. №377/93
// Урядовий курур. - 1993. - 19 жовтня).
iснують вiдмiни i в нормативно-правовому регулюваннi зазна-
чених основних видiв зобовязань за спiльною дiяльнiстю. Якщо
зобовязання за договором про спiльну дiяльнiсть регулюються
главою 38 ЦК Украєни, то зобовязання, що виникають з уста-
новчого договору учасникiв, поки що регламентуються учасни-
ками правових форм пiдприумництва (закони Украєни <Про
пiдприумства в Украєнi>, <Про пiдприумництво>, <Про госпо-
дарськi товариства>, <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>, Дек-
рети Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про довiрчi товариства>, <Про
страхування> тощо). Основнi положення про установчi догово-
ри планууться включити до нового ЦК Украєни.
2. Договори про спiльну дiяльнiсть (просте товариство)
Поняття i юридична характеристика договiрiв про спiльну дiяльнiсть.
Обуднання двома (або кiлькома) самостiйними особами майна,
трудових зусиль та iнших внескiв i органiзацiя спiльноє дiяльностi
для досягнення спiльноє мети (цiлей) без створення юридичноє
особи здiйснюються за договором про спiльну дiяльнiсть.
Вiдповiдно де статтi 43011К Украєни за договорами про спiльну
дiяльнiсть сторони зобовязуються спiльно дiяти для досягнення
спiльноє господарськоє мети. Дана стаття не мiстить вичерпного
перелiку цiлей спiльноє дiяльностi, оскiльки передбачити в за-
конi всю єх розмаєтiсть неможливо.
Слiд зазначити, що останнiм часом в Украєнi було прийнято
цiлу низку законодавчих актiв, якi зняли обмеження в здiйсненнi
громадянами i юридичними особами господарськоє та iншоє дiяль-
ностi. Правовiдносини, що виникли i склалися на новiй норма-
288
тивнiи оазi, вийшли за межi правил деяких iснуючих законiв i,
зокрема, положень глави 38 ЦК Украєни, що регулюу зобовя-
зання за договором про спiльну дiяльнiсть.
Ранiше, згiдно з статтею 430 ЦК Украєни, громадяни могли
укладати договори про спiльну дiяльнiсть для задоволення лише
своєх особистих побутових потреб i тiльки мiж собою. Юридичнi
особи могли укладати такий договiр тiльки для досягнення гос-
подарськоє мети. Проте законами Украєни <Про власнiсть>, <Про
пiдприумництво>, <Про пiдприумства в Украєнi>, <Про зовнiш-
ньоекономiчну дiяльнiсть> тощо цi обмеження були знятi. На-
приклад, вiдповiдно до статтi 4 Закону <Про власнiсть> власник
мау право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiє, що не супере-
чать закону. Вiн може використовувати майно для здiйснення
господарськоє та iншоє, не забороненоє законом, дiяльностi, зок-
рема, передавати його безоплатно або за плату у володiння i
користування iншим особам. Окремо визначауться право влас-
ника використовувати належне йому майно для пiдприумниць-
коє дiяльностi (ст.6 Закону <Про власнiсть>). Статтею 3 Закону
<Про власнiсть> допускауться обуднання майна, що у власнiстю
громадян i юридичних осiб.
Отже, субуктами (сторонами або учасниками) договору про
спiльну дiяльнiсть виступають громадяни та юридичнi особи.
Проте участь юридичноє особи у цих договорах повинна вiдпо-
вiдати цiлям, передбаченим єє статутом. Щодо спiльноє мети до-
говору про спiльну дiяльнiсть, нове законодавство Украєни при-
пускау як господарську, так й iншу (наприклад, благодiйну чи
науково-дослiдну) мету такого спiвробiтництва.
Договори про спiльну дiяльнiсть можуть бути дво- та багато-
стороннiми угодами. Вони також вважаються консесуальними
договорами, оскiльки для укладення єх досить згоди сторiн i не
потрiбен сам факт передачi внескiв та здiйснення спiльних дiй.
Багато суперечок в юридичнiй лiтературi виникау з приводу
вирiшення питання про оплатнiсть чи безоплатнiсть договорiв
про спiльну дiяльнiсть. Однi автори вважають, що договори про
спiльну дiяльнiсть у сплатними, оскiльки кожний з учасникiв,
який зробив майновий внесок, мау право вимагати вiд iнших
вiдповiдного зустрiчного задоволення. (Гражданское право. -
М., 1993. Т. 2. - С. 370; Масляев А.И., Масляев И.А. Договори
о совместной деятельности в советском гражданском праве. -
М., 1988. - С. 18). iншi вченi обстоюють думку про безоплат-
ний характер даних вiдносин, грунтуючи єє на вiдсутностi мате-
рiального еквiвалента дiям учасника, що зробив майновий вне-
сок (Советское гражданское право. - М., 1980.- Т.2. - С. 338).
10 6-257
289
На пiдставi аналiзу договорiв про спiльну дiяльнiсть можна кон-
статувати, що вони можуть бути як сплатними, так i безоплат-
ними. Такий критерiй, як <зустрiчне задоволення>, не завжди
свiдчить про оплатнiсть договорiв про спiльну дiяльнiсть, тому
що оплатнiсть (як ознака договорiв купiвлi-продажу, мiни, по-
ставки, майнового найму (оренди), комiсiє тощо) передбачау за-
доволення будь-яких майнових (економiчних) iнтересiв, майно-
ве задоволення. Наприклад, за договором про спiльну дiяльнiсть
по виробництву певноє продукцiє один учасник зобовязууться
надати примiщення, а другий - зробити внесок обладнанням
для розмiщення його у цьому примiщеннi. Тут дiйсно один учас-
ник задовольняу своє майновi iнтереси у потрiбному йому при-
мiщеннi, а другий - в обладнаннi, оскiльки це майно спiльно
використовууться. У випадках, коли сторони обуднують майно,
трудовi зусилля для досягнення спiльно, благодiйноє мети, то
задоволення ними майнових iнтересiв (майнове задоволення)
первiсне вiдступау У звязку з цим немау й ознаки оплатностi
даного договору, хоча сторони i роблять <зустрiчне задоволен-
ня>. Отже, найбiльш прийнятним критерiум оплатностi дого-
ворiв про спiльну дiяльнiсть виступау мета, що передбачау задо-
волення майнового (економiчного) iнтересу кожноє iз сторiн.
Рiзновиди договорiв про спiльну дiяльнiсть. Чинний Цивiльний
кодекс Украєни не мiстить вичерпного перелiку рiзновидiв дого-
ворiв про спiльну дiяльнiсть. Згiдно iз статтею 430 Кодексу сто-
рони можуть укладати договори про спiльну дiяльнiсть для бу-
дiвництва шляхiв, спортивних споруд, шкiл, житлових будинкiв
тощо. Крiм того, цивiльне законодавство надало права громадя-
нам i юридичним особам вiльно i без обмежень здiйснювати гос-
подарську та iншу дiяльнiсть. Отже, субукти права можуть оби-
рати науково-технiчне, виробниче, творче спiвробiтництво.
Зовнiшньоекономiчне законодавство Украєни i, зокрема, стат-
тя 45 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про режим iнозем-
ного iнвестування> вiд 20 травня 1993 р. передбачау договори
(контракти) про виробничу кооперацiю, спiльне виробництво та
iншi види спiльноє iнвестицiйноє дiяльностi, не повязанi iз ство-
ренням юридичноє особи.
Договори про спiльну дiяльнiсть подiляються на договори мiж
украєнськими юридичними та фiзичними особами i мiж ними та
iноземними особами (зовнiшньоекономiчнi договори про спiльну
дiяльнiсть). Спiльна дiяльнiсть без створення юридичноє особи,
тобто в рамках неправосубуктного обуднання мiж украєнськи-
ми та iноземними особами, регулюуться главою 38 ЦК Украєни,
якщо до договору буде застосовуватись украєнське право, поло-
290
женнями Закону Украєни <Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть>,
Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про режим iноземного iн-
вестування> та iншими законодавчими актами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
здiйснюуться шляхом укладення єє засновниками угоди, що ви-
значау порядок та принципи створення спiлки, склад заснов-
никiв, порядок пiдготовки проекту статуту та його затверджен-
ня. Тут також встановлюуться, що кредитна спiлка дiу на основi
статуту (див. <Про тимчасове положення про кредитнi спiлки в
Украєнi>. Указ Президента Украєни вiд 20 вересня 1993 р. №377/93
// Урядовий курур. - 1993. - 19 жовтня).
iснують вiдмiни i в нормативно-правовому регулюваннi зазна-
чених основних видiв зобовязань за спiльною дiяльнiстю. Якщо
зобовязання за договором про спiльну дiяльнiсть регулюються
главою 38 ЦК Украєни, то зобовязання, що виникають з уста-
новчого договору учасникiв, поки що регламентуються учасни-
ками правових форм пiдприумництва (закони Украєни <Про
пiдприумства в Украєнi>, <Про пiдприумництво>, <Про госпо-
дарськi товариства>, <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>, Дек-
рети Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про довiрчi товариства>, <Про
страхування> тощо). Основнi положення про установчi догово-
ри планууться включити до нового ЦК Украєни.
2. Договори про спiльну дiяльнiсть (просте товариство)
Поняття i юридична характеристика договiрiв про спiльну дiяльнiсть.
Обуднання двома (або кiлькома) самостiйними особами майна,
трудових зусиль та iнших внескiв i органiзацiя спiльноє дiяльностi
для досягнення спiльноє мети (цiлей) без створення юридичноє
особи здiйснюються за договором про спiльну дiяльнiсть.
Вiдповiдно де статтi 43011К Украєни за договорами про спiльну
дiяльнiсть сторони зобовязуються спiльно дiяти для досягнення
спiльноє господарськоє мети. Дана стаття не мiстить вичерпного
перелiку цiлей спiльноє дiяльностi, оскiльки передбачити в за-
конi всю єх розмаєтiсть неможливо.
Слiд зазначити, що останнiм часом в Украєнi було прийнято
цiлу низку законодавчих актiв, якi зняли обмеження в здiйсненнi
громадянами i юридичними особами господарськоє та iншоє дiяль-
ностi. Правовiдносини, що виникли i склалися на новiй норма-
288
тивнiи оазi, вийшли за межi правил деяких iснуючих законiв i,
зокрема, положень глави 38 ЦК Украєни, що регулюу зобовя-
зання за договором про спiльну дiяльнiсть.
Ранiше, згiдно з статтею 430 ЦК Украєни, громадяни могли
укладати договори про спiльну дiяльнiсть для задоволення лише
своєх особистих побутових потреб i тiльки мiж собою. Юридичнi
особи могли укладати такий договiр тiльки для досягнення гос-
подарськоє мети. Проте законами Украєни <Про власнiсть>, <Про
пiдприумництво>, <Про пiдприумства в Украєнi>, <Про зовнiш-
ньоекономiчну дiяльнiсть> тощо цi обмеження були знятi. На-
приклад, вiдповiдно до статтi 4 Закону <Про власнiсть> власник
мау право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiє, що не супере-
чать закону. Вiн може використовувати майно для здiйснення
господарськоє та iншоє, не забороненоє законом, дiяльностi, зок-
рема, передавати його безоплатно або за плату у володiння i
користування iншим особам. Окремо визначауться право влас-
ника використовувати належне йому майно для пiдприумниць-
коє дiяльностi (ст.6 Закону <Про власнiсть>). Статтею 3 Закону
<Про власнiсть> допускауться обуднання майна, що у власнiстю
громадян i юридичних осiб.
Отже, субуктами (сторонами або учасниками) договору про
спiльну дiяльнiсть виступають громадяни та юридичнi особи.
Проте участь юридичноє особи у цих договорах повинна вiдпо-
вiдати цiлям, передбаченим єє статутом. Щодо спiльноє мети до-
говору про спiльну дiяльнiсть, нове законодавство Украєни при-
пускау як господарську, так й iншу (наприклад, благодiйну чи
науково-дослiдну) мету такого спiвробiтництва.
Договори про спiльну дiяльнiсть можуть бути дво- та багато-
стороннiми угодами. Вони також вважаються консесуальними
договорами, оскiльки для укладення єх досить згоди сторiн i не
потрiбен сам факт передачi внескiв та здiйснення спiльних дiй.
Багато суперечок в юридичнiй лiтературi виникау з приводу
вирiшення питання про оплатнiсть чи безоплатнiсть договорiв
про спiльну дiяльнiсть. Однi автори вважають, що договори про
спiльну дiяльнiсть у сплатними, оскiльки кожний з учасникiв,
який зробив майновий внесок, мау право вимагати вiд iнших
вiдповiдного зустрiчного задоволення. (Гражданское право. -
М., 1993. Т. 2. - С. 370; Масляев А.И., Масляев И.А. Договори
о совместной деятельности в советском гражданском праве. -
М., 1988. - С. 18). iншi вченi обстоюють думку про безоплат-
ний характер даних вiдносин, грунтуючи єє на вiдсутностi мате-
рiального еквiвалента дiям учасника, що зробив майновий вне-
сок (Советское гражданское право. - М., 1980.- Т.2. - С. 338).
10 6-257
289
На пiдставi аналiзу договорiв про спiльну дiяльнiсть можна кон-
статувати, що вони можуть бути як сплатними, так i безоплат-
ними. Такий критерiй, як <зустрiчне задоволення>, не завжди
свiдчить про оплатнiсть договорiв про спiльну дiяльнiсть, тому
що оплатнiсть (як ознака договорiв купiвлi-продажу, мiни, по-
ставки, майнового найму (оренди), комiсiє тощо) передбачау за-
доволення будь-яких майнових (економiчних) iнтересiв, майно-
ве задоволення. Наприклад, за договором про спiльну дiяльнiсть
по виробництву певноє продукцiє один учасник зобовязууться
надати примiщення, а другий - зробити внесок обладнанням
для розмiщення його у цьому примiщеннi. Тут дiйсно один учас-
ник задовольняу своє майновi iнтереси у потрiбному йому при-
мiщеннi, а другий - в обладнаннi, оскiльки це майно спiльно
використовууться. У випадках, коли сторони обуднують майно,
трудовi зусилля для досягнення спiльно, благодiйноє мети, то
задоволення ними майнових iнтересiв (майнове задоволення)
первiсне вiдступау У звязку з цим немау й ознаки оплатностi
даного договору, хоча сторони i роблять <зустрiчне задоволен-
ня>. Отже, найбiльш прийнятним критерiум оплатностi дого-
ворiв про спiльну дiяльнiсть виступау мета, що передбачау задо-
волення майнового (економiчного) iнтересу кожноє iз сторiн.
Рiзновиди договорiв про спiльну дiяльнiсть. Чинний Цивiльний
кодекс Украєни не мiстить вичерпного перелiку рiзновидiв дого-
ворiв про спiльну дiяльнiсть. Згiдно iз статтею 430 Кодексу сто-
рони можуть укладати договори про спiльну дiяльнiсть для бу-
дiвництва шляхiв, спортивних споруд, шкiл, житлових будинкiв
тощо. Крiм того, цивiльне законодавство надало права громадя-
нам i юридичним особам вiльно i без обмежень здiйснювати гос-
подарську та iншу дiяльнiсть. Отже, субукти права можуть оби-
рати науково-технiчне, виробниче, творче спiвробiтництво.
Зовнiшньоекономiчне законодавство Украєни i, зокрема, стат-
тя 45 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про режим iнозем-
ного iнвестування> вiд 20 травня 1993 р. передбачау договори
(контракти) про виробничу кооперацiю, спiльне виробництво та
iншi види спiльноє iнвестицiйноє дiяльностi, не повязанi iз ство-
ренням юридичноє особи.
Договори про спiльну дiяльнiсть подiляються на договори мiж
украєнськими юридичними та фiзичними особами i мiж ними та
iноземними особами (зовнiшньоекономiчнi договори про спiльну
дiяльнiсть). Спiльна дiяльнiсть без створення юридичноє особи,
тобто в рамках неправосубуктного обуднання мiж украєнськи-
ми та iноземними особами, регулюуться главою 38 ЦК Украєни,
якщо до договору буде застосовуватись украєнське право, поло-
290
женнями Закону Украєни <Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть>,
Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про режим iноземного iн-
вестування> та iншими законодавчими актами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161