Один примiрник по-
станови надсилауться державнiй податковiй iнспекцiє за мiс-
цезнаходженням пiдприумця для контролю за надходженням
штрафу. В разi невиконання порушником постанови протя-
гом 15 днiв вiд дня єє видання сума штрафу стягууться у без-
заперечному порядку державною iнспекцiую.
Треба, однак, зазначити, що вiдповiдно до п. 7 ст. 8 вказа-
ного декрету штрафи не накладаються, якщо у рiшення уряду
Украєни про дозвiл реалiзовувати сiльськогосподарську про-
дукцiю з вiдхиленням щодо якостi вiд вимог стандартiв у ра-
хунок виконання державного замовлення: пiдприумець мау
дозвiл на тимчасове вiдхилення вiд вимог вiдповiдних стан-
дартiв щодо якостi продукцiє, виданий Держстандартом Ук-
раєни за наявностi клопотання заiнтересованого органу дер-
жавноє виконавчоє влади, згоди споживача та спецiально
уповноваженого органу, який здiйснюу державний нагляд за
безпечнiстю цiує продукцiє. При цьому пiдприумець вiдрахо-
вуу в порядку, встановленому Мiнфiном Украєни, в дохiд дер-
жавного бюджету 10 вiдсоткiв вартостi такоє продукцiє протя-
гом строку дiє дозволу.
5. Органiзацiя збуту (продажу)
сiльськогосподарськоє продукцiє
1. Виробничо-господарська дiяльнiсть колективно-коопе-
ративних сiльськогосподарських пiдприумств i товариств се-
лянських (фермерських) домашнiх пiдсобних господарств
охоплюу собою цiлеспрямовану з метою забезпечення реалi-
зацiє i одержання прибутку органiзацiю збуту (продажу) ви-
робленоє сiльськогосподарськоє продукцiє. Здiйснення збуту
(продажу) вироблених i виготовлених продуктiв харчування
Роздiл )0>
та сiльськогосподарськоє сировини становить собою, по-пер-
ше, реалiзацiю виробником належного йому права власностi
на цю продукцiю, реалiзацiю його права розпорядження нею;
по-друге, органiзацiя збуту (продажу) своує продукцiє у про-
явом його права на пiдприумницьку дiяльнiсть; по-трету, ра-
цiональна органiзацiя збуту (продажу) продукцiє забезпе-
чууться одержання єє власником вiдповiдного прибутку (дохо-
ду), без чого ниробпичо-господарська дiяльнiсть була б недо-
цiльною i непотрiбною,
Закон Украєни "Про пiдприумництво" вiд 7 лютого 1991 р.
поширюу свою чиннiсть на юридичнi i фiзичнi особи, якi зай-
маються пiдприумницькою дiяльнiстю, а тому його норми
становлять собою правову основу регулювання вiдносин
сiльськогосподарських товаровиробникiв щодо органiзацiє
збуту (продажу) продукцiє, яку вони виробляють i виготовля-
ють. З прийняттям нового Цивiльного кодексу Украєни вiдпо-
вiднi правовi норми про пiдприумництво будуть закрiпленi в
ньому, а потреба в Законi "Про пiдприумництво" вiдпаде.
2. За своєм економiко-соцiальним змiстом вiдносини орга-
нiзацiє збуту (продажу) продукцiє ототожнюються iз термiном
маркетинг, що походить вiд англiйського слова тагкеє -
ринок.
Питання належноє органiзацiє збуту (продажу) сiльсько-
господарськоє продукцiє мають важливе виробничо-господар-
ське економiчне значення як для виробникiв, так i для орга-
нiв державного управлiння сiльським господарством. Цим
питанням придiлена увага в правових актах, якими визначенi
повноваження органiв державно-правового регулювання
сiльського господарства. Так зокрема, це - Положення про
Головне управлiння ринкових вiдносин, маркетингу та балан-
сiв продовольчих ресурсiв Мiнiстерства агропромислового
комплексу Украєни, яке затверджене наказом вiд 19 грудня
1997 р.
Головне управлiння органiзовуу систему маркетингу у
сферi виробництва i реалiзацiє сiльськогосподарськоє продук-
цiє та продуктiв єє переробки, сприяу iнформуванню товаро-
виробникiв усiх форм власностi з цих питань, створенню
умов для реалiзацiє продукцiє через ринкову iнфраструктуру,
вiдновленню традицiйних i освоунню нових ринкiв збуту.
Про доцiльнiсть застосування маркетингу йдеться в Поло-
женнi про Головне управлiння землеробства i маркетингу
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 369
продукцiє рослинництва Мiнагропрому Украєни, в Положеннi
про Головне управлiння виробництва i маркетингу продукцiє
тваринництва з державною племiнною iнспекцiую Мiнагро-
прому Украєни. У вирiшеннi питань маркетингу зацiкавленi й
iншi структурнi пiдроздiли мiнiстерства.
Органiзацiя збуту (продажу) сiльськогосподарськоє про-
дукцiє у складним управлiнсько-розпорядчим, економiчним i
комерцiйним процесом. Кожний з видiв сiльськогосподар-
ськоє продукцiє, зокрема, продукцiя переробки, будучи това-
ром, пiдпорядкована загальним засадам реалiзацiє, що вiдпо-
вiдау вимогам ринкових економiчних вiдносин. Практичне
застосування маркетингу потребуу спецiальноє комерцiйно-
методичноє розробки науково-практичних засад, умов, по-
рядку i особливостей реалiзацiє сiльськогосподарськоє про-
дукцiє та продукцiє єє переробки. Потреба в таких рекоменда-
цiях методики у вкрай необхiдною i тому, що в сiльському
господарствi Украєни вiдсутнiй певний досвiд здiйснення на-
лежноє органiзацiє збуту (продажу) цих товарiв внаслiдок цi-
лого ряду причин.
3. За теперiшнiх часiв органи державно-правового регулю-
i вання сiльського господарства фактично не у пiдготовленими
(до застосування сучасних методiв органiзацiє збуту (продажу)
| сiльськогосподарськоє продукцiє. Першопричина цього поля-
| гау у вiдсутностi умов i навичок до впровадження засад рин-
ковоє економiки у сферi сiльськогосподарського виробництва
i споживання.
У першi роки проголошення незалежностi Украєни йшло-
ся про пiднесення значущостi приватноє власностi, перехiд до
ринкових економiчних вiдносин у -сiльському господарствi.
Однак економiка сiльського господарства занепадала, дедалi
бiльше поширювалися бартернi (договiрнi) вiдносини, вироб-
ничо-господарськi потужностi не розвивалися, продуктив-
нiсть сiльського господарства катастрофiчне зменшувалась,
оподаткування сiльськогосподарського товаровиробника не-
помiрно зростало, колгоспники i працiвники державних сiль-
ськогосподарських пiдприумств роками не одержували гро-
шовоє оплати за свою працю.
Внаслiдок наведених причин, факторiв i умов щодо засто-
сування такого методу органiзацiє збуту (продажу) продуктiв
харчування i продовольчоє сировини, як маркетинг, його
впровадження на вiдповiдному рiвнi виробниками цих това-
370
рiв передчасне. Для цього необхiдно здiйснити цiлий ком-
плекс заходiв: органiзацiйно-правових, органiзацiйно-управ-
лiнських, агротехнологiчних, матерiально-технiчних, змiцни-
ти економiку сiльськогосподарських пiдприумств, iстотно
пiдвищити рiвень професiоналiзму спецiалiстiв i керiвникiв.
4. Маркетинг як суспiльно-економiчна система - це су-
купнiсть методiв, способiв, засобiв, спрямованих на органiза-
цiю збуту (продажу) сiльськогосподарськоє продукцiє (продук-
тiв харчування) i сiльськогосподарськоє сировини з метою за-
доволення споживчого попиту та одержання прибутку. Мар-
кетинг являу собою наукову концепцiю та засновану на нiй
систему управлiння виробничою та збутовою дiяльнiстю пiд-
приумств АПК, що забезпечуу виявлення потреб споживачiв,
виробництво вiдповiдних цим потребам видiв сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє, просування товарiв до споживачiв та
одержання на цiй основi максимального прибутку.
Здiйснення маркетингу охоплюу собою наступнi складовi
частини:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211