У разi вчинення такого правопорушення спецiальною
комiсiую, створеною за розпорядженням правлiння, склада-
уться акт, який у пiдставою для притягнення винних осiб до
матерiальноє вiдповiдальностi.
При визначеннi вартостi худоби слiд керуватися постано-
вою Мiнiстерства економiки Украєни "Про порядок оцiнки
шкоди вiд розкрадання, недостачi, знищення та псування ма-
терiальних цiнностей" вiд ЗО квiтня 1992 р. № 16, у п. 8 якоє
сказано, що р разi розкрадання чи загибелi худоби сума збит-
кiв визначауться за закупiвельними цiнами, якi склалися на
момент виявлення даного факту. При цьому вiдшкодову-
ються вони єє розмiрi, що в пiвтора рази перевищуу вартiсть
худоби.
Вiдшкодування збиткiв, заподiяних тваринництву, регулю-
уться постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22 сiчня
1996 р. "Про порядок визначення розмiру збиткiв вiд розкра-
дання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiннос-
тей". Згiдно з Єє п. 5 в разi розкрадання чи загибелi тварин су-
ма збиткiв визначауться за закупiвельними цiнами, що скла-
лися на момент вiдшкодування збиткiв iз застосуванням кое-
фiцiунта 1,5.
466 Роздiл XXI
2. Збитки, викликанi нестачею великоє рогатоє худоби,
свиней, овець i коней через недбалiсть винних осiб, вiдшко-
довуються в розмiрi вартостi тварин за державними закупi-
вельними цiнами. В разi розкрадання цих видiв тварин сума
збиткiв зростау в пiвтора рази проти єхньоє вартостi за тими ж
цiнами.
Правлiння КСГП та адмiнiстрацiя радгоспу може дозволи-
ти особам, винним у загибелi коней, великоє рогатоє худоби,
свиней, овець i кiз, вiдшкодувати заподiянi збитки здачею
пiдприумству рiвноцiнних тварин, а також списати з працiв-
никiв заборгованiсть за поданими позовами, якщо вони по-
вернули худобу чи виплатили єє вартiсть.
3. Позов про вiдшкодування збиткiв подауться незалеж-
но вiд притягнення винних осiб до кримiнальноє вiдповi-
дальностi.
Особи, виннi в загибелi худоби, завiдувачi ферм i члени
правлiння, на яких покладено вiдповiдальнiсть за громадське
тваринництво, повиннi вживати всiх можливих у конкретнiй
ситуацiє заходiв, аби запобiгти шкодi, по-господарському ви-
користовувати мясо та шкiру загиблих тварин. При цьому
кошти вiд реалiзацiє цих продуктiв не включаються в суму,
яку повинна вiдшкодувати особа, що заподiяла збитки.
4. Розмiр збиткiв, заподiяних КСГП через крадiжку, заги-
бель або недостачу свiйськоє птицi, бджiл, хутрових звiрiв,
кролiв та iнших тварин, слiд визначати за державними цiна-
ми, що склалися на день подання позову.
5. Згiдно з законодавством про страхування майна страху-
ванню пiдлягають сiльськогосподарськi тварини, домашня
птиця, хутровi звiрi, бджоли тощо. В разi загибелi будь-якого
з цих видiв тварин i птицi важливо визначити, мав мiсце стра-
ховий випадок або ж у причинний звязок мiж неналежним
ставленням до своєх трудових обовязкiв працiвникiв, якi до-
глядали худобу i птицю, i тим шкiдливим наслiдком, що при-
звiв до загибелi останнiх. При розглядi подiбних справ у судi
необхiдно забезпечити охорону майнових прав як працiвни-
кiв, так i органiв державного страхування. Цi питання мають
велике практичне значення. Саме тому суд повинен повiдо-
мити зазначенi органи про час судового розгляду справи. Як-
що в заподiяннi шкоди господарству винен працiвник, орган
державного страхування, який виплатив КСГП страхову ви-
нагороду, мау право (i зобовязаний - В. Я.) брати участь у
Дисциплiнарна й матерiальна! вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 467
розглядi справи як третя особа iз самостiйними вимогами про
повернення виплачених коштiв. Наявнiсть страхового випад-
ку звiльняу члена КСГП/ вiд матерiальноє вiдповiдальностi.
Належному застосуванню правових норм, якi передбача-
ють притягнення працiвникiв сiльського господарства до ма-
терiальноє вiдповiдальцостi, покликанi сприяти розяснення
Пленуму Верховного Суду Украєни, викладенi в постановi вiд
29 грудня 1992 р. "Про судову практику в справах про вiдшко-
дування шкоди, заподiяноє пiдприумствам, установам, орга-
нiзацiям єх працiвниками".
Згiдно з цими розясненнями судам належить зясовувати
обставини, вiд яких зi лежить вирiшення питань про покла-
дення матерiальноє вiдповiдальностi та про розмiр шкоди, яку
слiд компенсувати. Зркрема, встановлювати: наявнiсть пря-
моє дiйсноє шкоди та єє розмiр; якими неправомiрними дiями
єє заподiяно та чи входили до функцiй працiвника обовязки,
неналежне виконання яких призвело до заподiяння шкоди; в
чому полягала його вина; в якiй конкретнiй ситуацiє заподiя-
но шкоду; чи було створено умови, якi забезпечували б схо-
роннiсть матерiальних цiнностей i роботу з ними; яким у
майновий стан працiвника. В разi заподiяння шкоди кiлькома
працiвниками в рiшеннi суду мау бути зазначено, якi кон-
кретнi порушення допустив кожен iз них, ступiнь його вини
та пропорцiйну єй частку загальноє шкоди, за яку може бути
застосовано матерiальну вiдповiдальнiсть (вiдповiдного виду i
в певних межах).
У постановi зазначено, що за шкоду, заподiяну зайвими
грошовими виплатами, неправильною постановкою облiку i
зберiгання матерiальних чи грошових цiнностей, невжиттям
необхiдних заходiв до запобiгання простою, випуску недоб-
роякiсноє продукцiє, 1 знищення й псування матерiальних чи
грошових цiнностей несуть матерiальну вiдповiдальнiсть (у
межах прямоє дiйсноє шкоди, але не бiльше середньомiсячно-
го заробiтку) виннi в цьому директори, начальники та iншi
керiвники пiдприумсргв, установ, органiзацiй та єхнi заступ-
ники, а також керiвники й заступники керiвникiв будь-яких
структурних пiдроздiлiв, передбачених Статутом пiдпри-
умства, установи, органiзацiє чи iншим вiдповiдним Поло-
женням.
Роздiл XXII
ТРУДОВi СПОРИ ПРАЦiВНИКiВ
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПiДПРИтМСТВ
1. Поняття i види трудових спорiв, що виникають
у сiльськогосподарських товаровиробникiв
1. Одним з дiувих способiв захисту трудових прав окремих
працiвникiв чи колективiв сiльськогосподарських пiдпри-
умств в умовах ринковоє економiки мау стати визначений у
законодавствi порядок розгляду трудових спорiв, що виника-
ють мiж власниками сiльськогосподарських та iнших пiдпри-
умств АПК i єх працiвниками у процесi виробничо-господар-
ськоє дiяльностi.
Трудовi спори - це розбiжностi, що виникають мiж влас-
никами пiдприумства чи уповноваженим ним органом i пра-
цiвником чи колективом працiвникiв з питань застосування
законодавства про працю, реалiзацiє колективних та трудових
договорiв, встановлення нових чи змiни iснуючих умов працi
тощо. Розгляд трудових спорiв мау здiйснюватись на засадах
гласностi, доступностi, демократичностi, законностi.
2. Порядок розгляду трудових спорiв, що виникають у дi-
яльностi сiльськогосподарських та агропромислових товаро-
виробникiв, незалежно вiд форми власностi, регулюуться
нормами чинного трудового законодавства Украєни.
За субуктним складом єх можна класифiкувати як: а) iн-
дивiдуальнi; б) колективнi.
Залежно вiд виду трудового спору чинним законодавством
визначаються органи, якi вирiшують розбiжностi мiж субук-
тами аграрно-трудових вiдносин i вiдповiдний порядок роз-
гляду трудових спорiв. Законом Украєни "Про внесення змiн
i доповнень, що стосуються розгляду iндивiдуальних трудових
спорiв, до Кодексу законiв про працю Украєнськоє РСР та ви-
знання такими, що втратили чиннiсть деяких законодавчих
i iМйТДiiйєiiДii
iЯ---н-
"iiiРЯЯЯЯВiРЯ16"-"
Трудовiє (ятори працiвникiв СГП
469
актiв" вiд єє лютого 1992 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
комiсiую, створеною за розпорядженням правлiння, склада-
уться акт, який у пiдставою для притягнення винних осiб до
матерiальноє вiдповiдальностi.
При визначеннi вартостi худоби слiд керуватися постано-
вою Мiнiстерства економiки Украєни "Про порядок оцiнки
шкоди вiд розкрадання, недостачi, знищення та псування ма-
терiальних цiнностей" вiд ЗО квiтня 1992 р. № 16, у п. 8 якоє
сказано, що р разi розкрадання чи загибелi худоби сума збит-
кiв визначауться за закупiвельними цiнами, якi склалися на
момент виявлення даного факту. При цьому вiдшкодову-
ються вони єє розмiрi, що в пiвтора рази перевищуу вартiсть
худоби.
Вiдшкодування збиткiв, заподiяних тваринництву, регулю-
уться постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22 сiчня
1996 р. "Про порядок визначення розмiру збиткiв вiд розкра-
дання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiннос-
тей". Згiдно з Єє п. 5 в разi розкрадання чи загибелi тварин су-
ма збиткiв визначауться за закупiвельними цiнами, що скла-
лися на момент вiдшкодування збиткiв iз застосуванням кое-
фiцiунта 1,5.
466 Роздiл XXI
2. Збитки, викликанi нестачею великоє рогатоє худоби,
свиней, овець i коней через недбалiсть винних осiб, вiдшко-
довуються в розмiрi вартостi тварин за державними закупi-
вельними цiнами. В разi розкрадання цих видiв тварин сума
збиткiв зростау в пiвтора рази проти єхньоє вартостi за тими ж
цiнами.
Правлiння КСГП та адмiнiстрацiя радгоспу може дозволи-
ти особам, винним у загибелi коней, великоє рогатоє худоби,
свиней, овець i кiз, вiдшкодувати заподiянi збитки здачею
пiдприумству рiвноцiнних тварин, а також списати з працiв-
никiв заборгованiсть за поданими позовами, якщо вони по-
вернули худобу чи виплатили єє вартiсть.
3. Позов про вiдшкодування збиткiв подауться незалеж-
но вiд притягнення винних осiб до кримiнальноє вiдповi-
дальностi.
Особи, виннi в загибелi худоби, завiдувачi ферм i члени
правлiння, на яких покладено вiдповiдальнiсть за громадське
тваринництво, повиннi вживати всiх можливих у конкретнiй
ситуацiє заходiв, аби запобiгти шкодi, по-господарському ви-
користовувати мясо та шкiру загиблих тварин. При цьому
кошти вiд реалiзацiє цих продуктiв не включаються в суму,
яку повинна вiдшкодувати особа, що заподiяла збитки.
4. Розмiр збиткiв, заподiяних КСГП через крадiжку, заги-
бель або недостачу свiйськоє птицi, бджiл, хутрових звiрiв,
кролiв та iнших тварин, слiд визначати за державними цiна-
ми, що склалися на день подання позову.
5. Згiдно з законодавством про страхування майна страху-
ванню пiдлягають сiльськогосподарськi тварини, домашня
птиця, хутровi звiрi, бджоли тощо. В разi загибелi будь-якого
з цих видiв тварин i птицi важливо визначити, мав мiсце стра-
ховий випадок або ж у причинний звязок мiж неналежним
ставленням до своєх трудових обовязкiв працiвникiв, якi до-
глядали худобу i птицю, i тим шкiдливим наслiдком, що при-
звiв до загибелi останнiх. При розглядi подiбних справ у судi
необхiдно забезпечити охорону майнових прав як працiвни-
кiв, так i органiв державного страхування. Цi питання мають
велике практичне значення. Саме тому суд повинен повiдо-
мити зазначенi органи про час судового розгляду справи. Як-
що в заподiяннi шкоди господарству винен працiвник, орган
державного страхування, який виплатив КСГП страхову ви-
нагороду, мау право (i зобовязаний - В. Я.) брати участь у
Дисциплiнарна й матерiальна! вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 467
розглядi справи як третя особа iз самостiйними вимогами про
повернення виплачених коштiв. Наявнiсть страхового випад-
ку звiльняу члена КСГП/ вiд матерiальноє вiдповiдальностi.
Належному застосуванню правових норм, якi передбача-
ють притягнення працiвникiв сiльського господарства до ма-
терiальноє вiдповiдальцостi, покликанi сприяти розяснення
Пленуму Верховного Суду Украєни, викладенi в постановi вiд
29 грудня 1992 р. "Про судову практику в справах про вiдшко-
дування шкоди, заподiяноє пiдприумствам, установам, орга-
нiзацiям єх працiвниками".
Згiдно з цими розясненнями судам належить зясовувати
обставини, вiд яких зi лежить вирiшення питань про покла-
дення матерiальноє вiдповiдальностi та про розмiр шкоди, яку
слiд компенсувати. Зркрема, встановлювати: наявнiсть пря-
моє дiйсноє шкоди та єє розмiр; якими неправомiрними дiями
єє заподiяно та чи входили до функцiй працiвника обовязки,
неналежне виконання яких призвело до заподiяння шкоди; в
чому полягала його вина; в якiй конкретнiй ситуацiє заподiя-
но шкоду; чи було створено умови, якi забезпечували б схо-
роннiсть матерiальних цiнностей i роботу з ними; яким у
майновий стан працiвника. В разi заподiяння шкоди кiлькома
працiвниками в рiшеннi суду мау бути зазначено, якi кон-
кретнi порушення допустив кожен iз них, ступiнь його вини
та пропорцiйну єй частку загальноє шкоди, за яку може бути
застосовано матерiальну вiдповiдальнiсть (вiдповiдного виду i
в певних межах).
У постановi зазначено, що за шкоду, заподiяну зайвими
грошовими виплатами, неправильною постановкою облiку i
зберiгання матерiальних чи грошових цiнностей, невжиттям
необхiдних заходiв до запобiгання простою, випуску недоб-
роякiсноє продукцiє, 1 знищення й псування матерiальних чи
грошових цiнностей несуть матерiальну вiдповiдальнiсть (у
межах прямоє дiйсноє шкоди, але не бiльше середньомiсячно-
го заробiтку) виннi в цьому директори, начальники та iншi
керiвники пiдприумсргв, установ, органiзацiй та єхнi заступ-
ники, а також керiвники й заступники керiвникiв будь-яких
структурних пiдроздiлiв, передбачених Статутом пiдпри-
умства, установи, органiзацiє чи iншим вiдповiдним Поло-
женням.
Роздiл XXII
ТРУДОВi СПОРИ ПРАЦiВНИКiВ
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПiДПРИтМСТВ
1. Поняття i види трудових спорiв, що виникають
у сiльськогосподарських товаровиробникiв
1. Одним з дiувих способiв захисту трудових прав окремих
працiвникiв чи колективiв сiльськогосподарських пiдпри-
умств в умовах ринковоє економiки мау стати визначений у
законодавствi порядок розгляду трудових спорiв, що виника-
ють мiж власниками сiльськогосподарських та iнших пiдпри-
умств АПК i єх працiвниками у процесi виробничо-господар-
ськоє дiяльностi.
Трудовi спори - це розбiжностi, що виникають мiж влас-
никами пiдприумства чи уповноваженим ним органом i пра-
цiвником чи колективом працiвникiв з питань застосування
законодавства про працю, реалiзацiє колективних та трудових
договорiв, встановлення нових чи змiни iснуючих умов працi
тощо. Розгляд трудових спорiв мау здiйснюватись на засадах
гласностi, доступностi, демократичностi, законностi.
2. Порядок розгляду трудових спорiв, що виникають у дi-
яльностi сiльськогосподарських та агропромислових товаро-
виробникiв, незалежно вiд форми власностi, регулюуться
нормами чинного трудового законодавства Украєни.
За субуктним складом єх можна класифiкувати як: а) iн-
дивiдуальнi; б) колективнi.
Залежно вiд виду трудового спору чинним законодавством
визначаються органи, якi вирiшують розбiжностi мiж субук-
тами аграрно-трудових вiдносин i вiдповiдний порядок роз-
гляду трудових спорiв. Законом Украєни "Про внесення змiн
i доповнень, що стосуються розгляду iндивiдуальних трудових
спорiв, до Кодексу законiв про працю Украєнськоє РСР та ви-
знання такими, що втратили чиннiсть деяких законодавчих
i iМйТДiiйєiiДii
iЯ---н-
"iiiРЯЯЯЯВiРЯ16"-"
Трудовiє (ятори працiвникiв СГП
469
актiв" вiд єє лютого 1992 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211