Кожний з них за
надану пiдприумству суму кредиту одержуу вiд нього гарантiю
єє повернення та забезпечення максимального доходу (маржi)
вiд цiує операцiє. Залежно вiд цiлей використання кредитiв во-
ни подiляються на довгостроковi i короткостроковi. Першi
Державно-правове регулювання сiльського господарства 213
головним чином використовуються на капiталовкладення
(придбання комбайнiв, тракторiв, iншоє сiльськогосподар-
ськоє технiки, племiнноє худоби, будiвництво господарських
споруд i примiщень i т. iн.). Короткостроковий кредит вико-
ристовууться головним чином як обiговi кошти господарства.
За сучасних скрутних економiчних умов кошти позичаються
на сiльськогосподарськi поточнi потреби: придбання пально-
мастильних матерiалiв для проведення весняних польових ро-
бiт, збирання врожаю, придбання Мiнеральних добрив, запас-
них частин для ремонту машин та покриття iнших необхiдних
витрат.
Сiльськогосподарське виробництво без фiнансовоє пiд-
тримки держави iснувати не може, i держава покликана
сприяти тому, щоб сiльськогосподарськi товаровиробники
одержували кредитнi ресурси на прийнятних для них умовах.
Державi доцiльно економiчне сприяння пiдприумствам орга-
нiзовувати таким чином, щоб платежi повертались своучасно,
невиправдано не збiльшувались неплатежi, оскiльки це при-
зведе до некерованостi економiкою сiльського господарства;
Назрiлою у необхiднiсть удосконалення фiнансово-кредитно-
го механiзму шляхом встановлення вiдсоткових ставок за кре-
дити, якi надаються сiльськогосподарським пiдприумствам на
виробничi потреби, необхiдно враховувати термiни кругообiгу
обiгових коштiв, знайти джерела для покриття рiзницi мiж
ставками, встановленими Нацiональним банком Украєни i
пiльговими ставками одержання кредитiв.
Економiчним методом сприяння збереженню вiдповiдного
рiвня сiльськогосподарського виробництва у дотацiє i ком-
пенсацiє. Дотацiє за своєм призначенням i змiстом становлять
собою виплати (доплати), що єх держава надау товаровироб-
никовi з метою заохотити i допомогти йому результативно
вести своу господарство, пiдтримувати можливий для нього
рiвень одержання молока, мяса, зерновоє продукцiє i т. iн.
Компенсацiє - засiб повернення (вiдшкодування) коштiв
державою власниковi пально-мастильних матерiалiв, якi на-
давалися колективним i державним сiльськогосподарським
пiдприумствам для проведення весняних або осiннiх польо-
вих робiт та збирання врожаю, а також в iнших випадках. В
Докладнiше цi питання див.: Демяненко М. Я. "Сучасна аграрна полiтика
Украєни: проблеми становлення, - К., 1996.:-С. 169.
214
Роздiл X
умовах економiчноє скрути держава фактично не усувалася
вiд регулювання цiн на сiльськогосподарську продукцiю. Од-
наче, дотацiє i компенсацiє, виплати вводились безсистемне,
без належного управлiння самим цим процесом, пiд тиском
нагальних вимог щодо потреб виробництва i реалiзацiє вироб-
леноє продукцiє.
3. У визначеннi економiчного стану сiльського господар-
ства в цiлому i стану економiки кожного окремого колектив-
ного або державного сiльськогосподарського пiдприумства
важливе значення належить закупiвлi виробленоє ними
сiльськогосподарськоє продукцiє держаною для задоволення
своєх невiдкладних потреб (продукти харчування для зброй-
них сил, потреб Мiнiстерства охорони здоровя; Мiнiстерства
внутрiшнiх справ та iн.). Щ закупiвлi здiйснюються на пiдста-
вi державного замовлення. Для сiльськогосподарських това-
ровиробникiв державнi замовлення у гарантованим засобом
реалiзацiє виробленоє продукцiє. Держава гарантуу вiдповiдну
оплату за цю продукцiю.
Завдяки державним замовленням i системi укладеним з
сiльськогосподарськими виробниками договорiв реалiзууться
лише частина виробленоє продукцiє. Зазначена сiльськогоспо-
дарська продукцiя (продукти харчування) i сiльськогосподар-
ська сировина для переробноє промисловостi у предметом
вiльноє купiвлi-продажу, тобто предметом ринкових еконо-
мiчних вiдносин. За цих умов виникла цiла система спецiаль-
них утворень - бiрж та єм подiбних органiзацiй, у створеннi
яких держава бере участь. Таким чином, державно-правове
регулювання стосууться не лише виробництва сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє, а й єє реалiзацiє. Ця дiяльнiсть також у
обуктом державно-правового регулювання сiльського госпо-
дарства. Проводячи закупiвлю сiльськогосподарськоє продук-
цiє шляхом державних замовлень i спецiальних договорiв мiх
заготiвельними органiзацiями i виробниками, держава бере
безпосередню участь у реалiзацiє цiує продукцiє i здiйснюу
державно-економiчне сприяння цiй галузi народного госпо-
дарства. Виробництво продуктiв харчування i сiльськогоспо-
дарськоє сировини для переробноє промисловостi у товарним
виробництвом. Характеризуючи економiчнi методи держав-
ного управлiння сiльським господарством, необхiдно зазна-
чити, що компонентом цього управлiння у проблема цiни на
сiльськогосподарську продукцiю. За умов товарного вироб-
Державно-правове регулювання сiльського господарства 215
ництва цiна становить собою грошовий вираз вартостi товар-
ного продукту,
Визначення вартостi за сучасних економiчних умов госпо-
дарювання у справою складною i практично неможливою, а
положення п. 2 ст. 27 Закону "Про колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство" щодо того, що зазначенi в цiй нормi
складовi економiчного методу забезпечують обмiн мiж сiль-
ським господарством i промисловiстю у спiрним.
4. Усi колективнi i державнi сiльськогосподарськi пiдпри-
И умства, кожне селянське (фермерське) господарство i кожний
громадянин як працiвник сiльського господарства зобовяза-
ний сплачувати державi податки i податковi платежi. Цей
обовязок закрiплено в ст. 67 Конституцiє Украєни. Одержанi
й порядку оподаткування суми призначенi для поповнення
держашюго бюджету. Види, порядок i розмiри податкiв та
збори визначенi вiдповiдними законами. Аграрнi товарови-
робники, єхнi працiвники - члени колективних сiльськогос-
подарських пiдприумств i трудiвники державних пiдприумств,
селянськi (фермерськi) господарства та iншi громадяни в
обовязковому порядку сплачують податок на прибуток пiд-
приумств i органiзацiй - 23,1%, податок на додану вартiсть -
21,6%, акцизний збiр - 1,9%, податок з громадян - 7,7%.
Податки - найбiльш iстотний i вирiшальний засiб регулю-
вання економiчних вiдносин i iнтересiв держави, важливе
джерело коштiв для розвязання соцiальних проблем народу.
Зазначенi особливостi i призначення податкiв надiляють єх
рисами фiскального характеру.
Багаторiчний досвiд використання податкiв i зборiв пiд-
твердив, що податки i збори суспiльство (держава) спроможнi
використовувати як фiнансовий засiб для обмеження або ж
стимулювання окремих видiв суспiльного виробництва, за до-
помогою такого важеля як податки i збори регулювати вiдпо-
вiднi виробничi вiдносини. За умов сiльського господарства
такий податково-фiнансовий важiль застосовууться шляхом
зменшення розмiру оподаткування при виробництвi еколо-
гiчно чистоє сiльськогосподарськоє продукцiє, тобто тих про-
_ дуктiв харчування, що вирощуються на лише органiчних доб-
ривах. Цей же засiб, як свiдчить досвiд, застосовууться при
ЦВ одержаннi продукцiє високопородного тваринництва, при
впровадженнi посiвiв сортових високоцiнних культур.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
надану пiдприумству суму кредиту одержуу вiд нього гарантiю
єє повернення та забезпечення максимального доходу (маржi)
вiд цiує операцiє. Залежно вiд цiлей використання кредитiв во-
ни подiляються на довгостроковi i короткостроковi. Першi
Державно-правове регулювання сiльського господарства 213
головним чином використовуються на капiталовкладення
(придбання комбайнiв, тракторiв, iншоє сiльськогосподар-
ськоє технiки, племiнноє худоби, будiвництво господарських
споруд i примiщень i т. iн.). Короткостроковий кредит вико-
ристовууться головним чином як обiговi кошти господарства.
За сучасних скрутних економiчних умов кошти позичаються
на сiльськогосподарськi поточнi потреби: придбання пально-
мастильних матерiалiв для проведення весняних польових ро-
бiт, збирання врожаю, придбання Мiнеральних добрив, запас-
них частин для ремонту машин та покриття iнших необхiдних
витрат.
Сiльськогосподарське виробництво без фiнансовоє пiд-
тримки держави iснувати не може, i держава покликана
сприяти тому, щоб сiльськогосподарськi товаровиробники
одержували кредитнi ресурси на прийнятних для них умовах.
Державi доцiльно економiчне сприяння пiдприумствам орга-
нiзовувати таким чином, щоб платежi повертались своучасно,
невиправдано не збiльшувались неплатежi, оскiльки це при-
зведе до некерованостi економiкою сiльського господарства;
Назрiлою у необхiднiсть удосконалення фiнансово-кредитно-
го механiзму шляхом встановлення вiдсоткових ставок за кре-
дити, якi надаються сiльськогосподарським пiдприумствам на
виробничi потреби, необхiдно враховувати термiни кругообiгу
обiгових коштiв, знайти джерела для покриття рiзницi мiж
ставками, встановленими Нацiональним банком Украєни i
пiльговими ставками одержання кредитiв.
Економiчним методом сприяння збереженню вiдповiдного
рiвня сiльськогосподарського виробництва у дотацiє i ком-
пенсацiє. Дотацiє за своєм призначенням i змiстом становлять
собою виплати (доплати), що єх держава надау товаровироб-
никовi з метою заохотити i допомогти йому результативно
вести своу господарство, пiдтримувати можливий для нього
рiвень одержання молока, мяса, зерновоє продукцiє i т. iн.
Компенсацiє - засiб повернення (вiдшкодування) коштiв
державою власниковi пально-мастильних матерiалiв, якi на-
давалися колективним i державним сiльськогосподарським
пiдприумствам для проведення весняних або осiннiх польо-
вих робiт та збирання врожаю, а також в iнших випадках. В
Докладнiше цi питання див.: Демяненко М. Я. "Сучасна аграрна полiтика
Украєни: проблеми становлення, - К., 1996.:-С. 169.
214
Роздiл X
умовах економiчноє скрути держава фактично не усувалася
вiд регулювання цiн на сiльськогосподарську продукцiю. Од-
наче, дотацiє i компенсацiє, виплати вводились безсистемне,
без належного управлiння самим цим процесом, пiд тиском
нагальних вимог щодо потреб виробництва i реалiзацiє вироб-
леноє продукцiє.
3. У визначеннi економiчного стану сiльського господар-
ства в цiлому i стану економiки кожного окремого колектив-
ного або державного сiльськогосподарського пiдприумства
важливе значення належить закупiвлi виробленоє ними
сiльськогосподарськоє продукцiє держаною для задоволення
своєх невiдкладних потреб (продукти харчування для зброй-
них сил, потреб Мiнiстерства охорони здоровя; Мiнiстерства
внутрiшнiх справ та iн.). Щ закупiвлi здiйснюються на пiдста-
вi державного замовлення. Для сiльськогосподарських това-
ровиробникiв державнi замовлення у гарантованим засобом
реалiзацiє виробленоє продукцiє. Держава гарантуу вiдповiдну
оплату за цю продукцiю.
Завдяки державним замовленням i системi укладеним з
сiльськогосподарськими виробниками договорiв реалiзууться
лише частина виробленоє продукцiє. Зазначена сiльськогоспо-
дарська продукцiя (продукти харчування) i сiльськогосподар-
ська сировина для переробноє промисловостi у предметом
вiльноє купiвлi-продажу, тобто предметом ринкових еконо-
мiчних вiдносин. За цих умов виникла цiла система спецiаль-
них утворень - бiрж та єм подiбних органiзацiй, у створеннi
яких держава бере участь. Таким чином, державно-правове
регулювання стосууться не лише виробництва сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє, а й єє реалiзацiє. Ця дiяльнiсть також у
обуктом державно-правового регулювання сiльського госпо-
дарства. Проводячи закупiвлю сiльськогосподарськоє продук-
цiє шляхом державних замовлень i спецiальних договорiв мiх
заготiвельними органiзацiями i виробниками, держава бере
безпосередню участь у реалiзацiє цiує продукцiє i здiйснюу
державно-економiчне сприяння цiй галузi народного госпо-
дарства. Виробництво продуктiв харчування i сiльськогоспо-
дарськоє сировини для переробноє промисловостi у товарним
виробництвом. Характеризуючи економiчнi методи держав-
ного управлiння сiльським господарством, необхiдно зазна-
чити, що компонентом цього управлiння у проблема цiни на
сiльськогосподарську продукцiю. За умов товарного вироб-
Державно-правове регулювання сiльського господарства 215
ництва цiна становить собою грошовий вираз вартостi товар-
ного продукту,
Визначення вартостi за сучасних економiчних умов госпо-
дарювання у справою складною i практично неможливою, а
положення п. 2 ст. 27 Закону "Про колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство" щодо того, що зазначенi в цiй нормi
складовi економiчного методу забезпечують обмiн мiж сiль-
ським господарством i промисловiстю у спiрним.
4. Усi колективнi i державнi сiльськогосподарськi пiдпри-
И умства, кожне селянське (фермерське) господарство i кожний
громадянин як працiвник сiльського господарства зобовяза-
ний сплачувати державi податки i податковi платежi. Цей
обовязок закрiплено в ст. 67 Конституцiє Украєни. Одержанi
й порядку оподаткування суми призначенi для поповнення
держашюго бюджету. Види, порядок i розмiри податкiв та
збори визначенi вiдповiдними законами. Аграрнi товарови-
робники, єхнi працiвники - члени колективних сiльськогос-
подарських пiдприумств i трудiвники державних пiдприумств,
селянськi (фермерськi) господарства та iншi громадяни в
обовязковому порядку сплачують податок на прибуток пiд-
приумств i органiзацiй - 23,1%, податок на додану вартiсть -
21,6%, акцизний збiр - 1,9%, податок з громадян - 7,7%.
Податки - найбiльш iстотний i вирiшальний засiб регулю-
вання економiчних вiдносин i iнтересiв держави, важливе
джерело коштiв для розвязання соцiальних проблем народу.
Зазначенi особливостi i призначення податкiв надiляють єх
рисами фiскального характеру.
Багаторiчний досвiд використання податкiв i зборiв пiд-
твердив, що податки i збори суспiльство (держава) спроможнi
використовувати як фiнансовий засiб для обмеження або ж
стимулювання окремих видiв суспiльного виробництва, за до-
помогою такого важеля як податки i збори регулювати вiдпо-
вiднi виробничi вiдносини. За умов сiльського господарства
такий податково-фiнансовий важiль застосовууться шляхом
зменшення розмiру оподаткування при виробництвi еколо-
гiчно чистоє сiльськогосподарськоє продукцiє, тобто тих про-
_ дуктiв харчування, що вирощуються на лише органiчних доб-
ривах. Цей же засiб, як свiдчить досвiд, застосовууться при
ЦВ одержаннi продукцiє високопородного тваринництва, при
впровадженнi посiвiв сортових високоцiнних культур.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211