Протягом останнiх десятилiть рiзко посилилося втручання
держави в договiрну практику сiльськогосподарського пiд-
приумства, в укладення договорiв, єх змiст, розширення сфе-
ри впливу на галузi, де ранiше вони не використовувалися.
Сталися значнi змiни в колi субуктiв договiрних вiдносин,
умовах i гарантiях забезпечення виконання. По деяких оренд-
них вiдносинах держава нинi визначау субуктний склад та
умови укладення договорiв, строки єх дiє та порядок продов-
ження, види i форми вiдповiдальностi, нерiдко встановлюу
обовязковiсть єх реустрацiє. Таким чином, рiзними засобами
держава контролюу iстотнi сторони змiсту договорiв. У дого-
ворах збуту сiльськогосподарськоє продукцiє державою вста-
новлюються якiснi показники i стандарти, яким повинна вiд-
повiдати продукцiя, що продауться, та цiни на неє. У догово-
рах застави законодавством встановлюються форми i види за-
стави. У США увесь режим заставних операцiй щодо зерна,
як i щодо ряду iншоє сiльськогосподарськоє продукцiє деталь-
но регламентований законодавством.
6. Правовi форми агропромисловоє iнтеграцiє
На сучасному етапi iндустрiального розвитку сiльськогос-
подарського виробництва на правову систему вiдносин у 1|
сiльському господарствi iстотно впливають процеси верти-
кальноє i горизонтальноє iнтеграцiє. Вони вiдображають тен-
Апiопiо Сагова. iя соуекiопе iеваєе (iесопiгаєєо ргiуаiо соп iпагшпепiо
гiiпiегуепiо риЬiiс) iп аегiсиєєиге. - Мiiапо, ОiпГегге е<1., 1964.
Аграрне право зарубiжних краєн 669
денцiю до злиття промисловостi i сiльського господарства.
iнiцiатива iнтеграцiє виходить вiд переробних та iнших ком-
панiй та фiрм агробiзнесу, якi намагаються впливати на
сiльськогосподарське виробництво. Останнiми десятилiттями
особливо iстотно впливау на сiльськогосподарське пiдприум-
ство виробництво за контрактами. У системi iнтеграцiйних
вiдносин iнтегратори найчастiше утримуються вiд прямоє
участi у сiльськогосподарському виробництвi, а намагаються
пiдпорядкувати собi сiльськогосподарських виробникiв шля-
хом укладення договорiв. Таким чином, iнтеграцiя здiйсню-
уться через скуповування, переробку та збут сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє, шляхом укладення з сiльськогосподар-
ськими виробниками спецiальних договорiв. Тому не випад-
ково вертикальна iнтеграцiя називауться ще й системою
сiльськогосподарського виробництва на пiдставi договорiв.
Такi вiдносини звичайно називають "завчасною контракта-
цiую", "виробництвом за договором", "авансованим контр-
актуванням".
Включаючись у систему вертикальноє iнтеграцiє сiльсько-
господарський пiдприумець багато в чому втрачау свою само-
стiйнiсть, залишаючись лише юридичне власником землi, бу-
дов, обладнання, насаджень. Договори з iнтегратором регла-
ментують майже всю його виробничо-господарську дiяль-
нiсть. Сiльськогосподарський виробник починау фактично
працювати за програмою фiрми-iнтегратора, а виконання
програми постiйно контролюуться фiрмою. Договори дають
можливiсть фiрмi-iнтегратору контролювати прийняття ос-
повних рiшень за веденням виробництва на фiрмi.
Основу договорiв контрактацiє становлять перш за все
умови щодо виду i обсягу продукцiє, що постачауться, техно-
логiє єє виробництва та вiдповiднiсть продукцiє встановленим
стандартам i вимогам фiрми-iнтегратора. У договорах деталь-
но регулюуться порядок i форми розрахункiв, фiнансовоє та
матерiальноє участi сторiн на всiх етапах дiє договору. Догово-
ром передбачено, що фiрма надау сiльськогосподарському
виробнику в кредит насiння, саджанцi, посадковий матерiал,
племiнний молодняк, добрива, хiмiкати, корми, лiки, кредит,
надау йому науково-технiчну допомогу. При цьому договiр
суворо обумовлюу умови та порядок використання одержа-
них матерiалiв i коштiв i за порушення цих умов виробник
пiдлягау штрафу. За контрактовану продукцiю сiльськогоспо-
670
Роздiл ЛХУХ
дарський виробник одержуу плату в розмiрi, який залежить
вiд виконання умов договору.
Значну групу договорiв становлять договори i угоди, якi
мають на метi органiзацiю широкоє сфери вiдносин щодо збу-
ту i виробництва продукцiє, i якi по сутi справи у гiбридною
системою, що поуднуу профами державного регулювання i
приватних угод. iнакше вони називаються ще "колективними
угодами" на виробництво i продаж продукцiє. Подiбнi угоди
поширенi щодо основних сiльськогосподарських культур у
США, Францiє та iнших краєнах. Набуваючи юридичного зна-
чення, такi угоди регулюють кiлькiсть i якiсть сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє. Вони передбачають можливiсть широкого
iнспектування виробництва, накладення санкцiй за порушен-
ня умов.
7. Правове регулювання кредитування
сiльськогосподарського виробника
Аграрне право визнау сiльськогосподарський кредит дiу-
вим стимулом розвитку сiльського господарства, його струк-
турних перетворень, пiдвищення ефективностi сiльськогоспо-
дарського виробництва. Тому кредитнiй полiтицi у сiльському
господарствi придiляуться належна увага.
Основним способом фiнансового впливу на розвиток сiль-
ського господарства у бiльшостi краєн у не безоплатне фiнан-
сування, а сплатне кредитування. Формою кредитiв надiленi
багато державних програм у сiльському господарствi. При
цьому у багатьох краєнах кредит виступау не як самостiйна
форма фiнансування, а як форма стимулювання власних
вкладiв сiльськогосподарського виробника.
Система сiльськогосподарського кредитування, що дiяла в
твропейськiй правовiй системi, була створена ще в серединi
минулого столiття Раффайзеном у Нiмеччинi й заснована на
взаумному кредитуваннi. Створена ним система функцiону-
вала без власного капiталу i дивiдендiв, а члени кредитних
кооперативiв несли неподiльну солщарну вiдповiдальнiсть.
iнша органiзацiя сiльськогосподарського кредитування була
також створена у Нiмеччинi Шульцем, який створив това-
риство, надiлене капiталом. Члени його товариства несли
обмежену вiдповiдальнiсть пропорцiйно своєм вкладам, дивi-
денди i прибутки виплачувалися вкладникам, структура то-
Аграрне право зарубiжних краєн 671
вариств за своєми характеристиками наближалася до акцiо-
нерних товариств. Обидвi вказанi форми знайшли широке за-
стосування в увропейських краєнах з тими чи iншими особли-
востями. У Францiє перевага вiддавалася системi Раффайзена,
на принципах якого створювалися мiсцевi каси сiльськогос-
подарського кредиту. На початку столiття каси сiльськогос-
подарського кредиту були визнанi у Францiє законодавче. Во-
ни одержали право на державне авансування i обуднанi у На-
цiональну федерацiю сiльськогосподарського кредиту, яка в
свою чергу була частиною Конфедерацiє взаумного страху-
вання, кооперацiє та сiльськогосподарського кредиту зi стату-
сом державних, промислових i торгових пiдприумств.
Кооперативи та органiзацiє сiльськогосподарського креди-
ту стають впливовою фiнансовою силою, яка визначау темпи
та рiвень розвитку сiльськогосподарського виробництва. У
звязку з цим держава все частiше бере пiд свiй контроль iс-
нуючi у сiльському господарствi кредитнi системи та єх дiяль-
нiсть. У Францiє кредитнi вiдносини бiльше нiж в iнших кра-
єнах поставленi пiд державний контроль i погоджуються з
планами перетворення та економiчного розвитку сiльського
господарства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211