- вiдшкодування страхових платежiв за договором страхуван-
ня обукта лiзингу, якщо обукт застрахований лiзингодавцем.
Склад лiзингових платежiв визначауться у договорi лiзингу
i визначауться за погодженням сторiн. При цьому необхiдно
мати на увазi, що розмiри, спосiб, форми i строки внесення
платежiв та умови єх перегляду визначаються у договорi лi-
зингу також за домовленiстю сторiн. Лiзинговi платежi вiдпо-
вiдно до законодавства Украєни вiдносяться на валовi витрати
виробництва та обiгу лiзингоодержувача.
3. Обукт лiзингу протягом усього строку дiє договору лi-
зингу у власнiстю лiзингодавця. Вiдповiдно до ст. 2 Закону
Украєни "Про лiзинг", обуктом лiзингу може бути будь-яке
нерухоме i рухоме майно, яке може бути вiднесене до основ-
них фондiв вiдповiдно до законодавства, в тому числi продук-
цiя, вироблена державними пiдприумствами (машини, устат-
кування, транспортнi засоби, обчислювальна та iнша технiка,
системи телекомунiкацiй тощо), не заборонене до вiльного
обiгу на ринку i щодо якого немау обмежень про передачу
його в лiзинг (оренду). Якщо вказане майно перебувау у дер-
жавнiй власностi, то воно може бути обуктом лiзингу лише
за умови погодження з органом, що здiйснюу управлiння цим
майном в порядку, передбаченому Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.
При цьому не можуть бути обуктами лiзингу обукти
оренди державного майна, визначенi в ст. 4 Закону Украєни
"Про оренду державного майна", крiм окремого iндивiдуаль-
20
Роздiл ХХУИ
но визначеного майна державних пiдприумств, а також зе-
мельнi дiлянки та iншi природнi обукти. Право власностi на
обукт фiнансового лiзингу набувауться лiзингоодержувачем
пiсля сплати повноє вартостi обукта лiзингу вiдповiдно до до-
говору лiзингу та законодавства Украєни.
Ризик випадкового знищення або пошкодження обукта
фiнансового лiзингу несе лiзингоодержувач, якщо iнше не пе-
редбачено договором лiзингу. Щодо оперативного лiзингу, то
такий ризик несе лiзингодавець, якщо iнше не передбачено
договором лiзингу. Якщо продавець або лiзингодавець про-
строчили строк передачi обукта лiзингу, ризик його випадко-
вого знищення або випадкового пошкодження у перiод про-
строчення несе сторона, яка допустила прострочення строку
передання. З метою забезпечення iнтересiв субуктiв лiзингу
пiд час виконання ними лiзингових операцiй обукт лiзингу
та ризики, повязанi з виконанням лiзингових договорiв, ри-
зики випадкового знищення або випадкового пошкодження
обуктiв лiзингу пiдлягають страхуванню за домовленiстю
сторiн договору лiзингу вiдповiдно до законодавства.
При фiнансовому лiзингу всi витрати на утримання обук-
та лiзингу, повязанi з його страхуванням, експлуатацiую, тех-
нiчним обслуговуванням та ремонтом, несе лiзингоодержу-
вач, якщо iнше не передбачено договором лiзингу.
6. Правове регулювання зовнiшньоекономiчноє
дiяльностi субуктiв агробiзнесу
у вiльних економiчних зонах
Одним з напрямiв подолання економiчноє, фiнансовоє, со-
цiальноє кризи, у якiй опинилась Украєна за останнi роки пiс-
ля проведення "ринкових реформ", у впровадження на окре-
мих територiях нашоє держави сприятливого iнвестицiйного
клiмату з метою залучення протягом певного перiоду внут-
рiшнiх i зовнiшнiх iнвестицiй, ефективного розвитку пiдпри-
умництва, вiдродження прiоритетних галузей промисловостi,
сiльського господарства, створення сучасноє виробничоє,
транспортноє i ринковоє iнфраструктури, органiзацiє макси-
мальноє зайнятостi населення, полiпшення навколишнього
природного середовища. Особливий режим iнвестицiйноє дi-
яльностi на окремих територiях може здiйснюватись у поряд-
ку, передбаченому чинним законодавством Украєни.
Правовi регулювання зовнiшньоекономiчноє дiяльностi... 613
Законами Украєни "Про загальнi засади створення i функ-
цiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон" вiд
13 жовтня 1992 р., "Про спецiальнi економiчнi зони та спецi-
альний режим iнвестицiйноє дiяльностi в Донецькiй областi"
вiд 24 грудня 1998 р. визначено основнi засади та органiзацiй-
но-правовi форми iнвестицiйноє дiяльностi зi спецiальним
правовим режимом. До таких форм належать:
- вiльнi економiчнi зони рiзних функцiональних типiв
(вiльнi митнi зони i порти, експортнi, транзитнi, митнi скла-
ди, технологiчнi парки, технополiси, комплекснi виробничi
зони, туристсько-рекреацiйнi, страховi, банкiвськi тощо);
- територiє прiоритетного розвитку, тобто територiє в ме-
жах мiста, району, на яких склалися несприятливi соцiально-
економiчнi умови та на яких запроваджууться спецiальний
режим iнвестицiйноє дiяльностi з метою створення нових ро-
бочих мiсць;
- спецiальний режим iнвестицiйноє дiяльностi, тобто ре-
жим, який передбачау введення податкових, митних, та iн-
ших пiльг для субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi, якi реа-
лiзують iнвестицiйнi проекти, схваленi органом управлiння
спецiальною (вiльною) економiчною зоною.
Першi кроки до утворення вiльних економiчних зон та те- ,
риторiй з спецiальним режимом iнвестицiйноє дiяльностi в
Украєнi зробленi пiсля прийняття Президентом Украєни Ука-
зiв з цих питань для Донецькоє, Луганськоє, Закарпатськоє
областей1.
Див.: Закони Украєни "Про спецiальнi економiчнi зони та спецiальний |
режим iнвестицiйноє дiяльностi в Донецькiй областi" вiд 24 грудня 1998 р., i
"Про спецiальний режим iнвестицiйноє дiяльностi в Закарпатськiй областi" вiд |
24 грудня 1998 р. та Укази Президента Украєни "Про спецiальну економiчну |
зону "Закарпаття" вiд 9 грудня 1998 р., "Про спецiальний режим iнвестицiйноє>i
дiяльностi на територiях прiоритетного розвитку у Луганськiй областi" вiд
18 грудня 1998 р. Зокрема, у Донецькiй областi створенi двi спецiальнi еконо-
мiчнi зони - "Донецьк" загальною площею 466 га, i "Азов" загальною пло-
щею 314,8 га, а також територiє прiоритетного розвитку iз спецiальним
режимом iнвестицiйноє дiяльностi у Волноваському та Мар"єнському районах,
а також у мiстах Вугледар, Горлiвка, Дзержинськ, Димитров, Добропiлля, До-
нецьк, тнакiуво, Жданiвка, Кiровське, Красноармiйськ, Макiєвка, Марiуполь,
Новогродiвка, Селидове, Снiжне, Торез, Шахтарськ. До територiй прiоритет-
ного розвитку у Луганськiй областi належать мiста Брянка, Первомайськ, Ста-
ханов. У Закарпатськiй областi створено вiльну економiчну зону "Закарпаття"
площею 737,9 та.
614
Роздiл XXVII
Створення вiльних економiчних зон та запровадження
спецiального режиму iнвестицiйноє дiяльностi на територiях
прiоритетного розвитку у вказаних регiонах передбачау вико-
ристання земель для реалiзацiє iнвестицiйних проектiв, що не
може не впливати на структуру i змiст зовнiшньоекономiчних
правовiдносин, якi виникатимуть мiж субуктами iнвестицiй-
ноє дiяльностi.
Не лише для практики, а й для теорiє аграрного права, ре-
гулювання зовнiшньоекономiчних вiдносин у вказаних зонах
та на названих територiях у новим явищем, яке потребуу ви-
вчення, ретельного аналiзу, розробки пропозицiй щодо удос-
коналення чинного законодавства у цiй сферi.
Перш за все, для практики регулювання зовнiшньоеконо-
мiчних вiдносин в окремих мiсцевостях, регiонах iз спецiаль-
ним режимом економiчноє та iнвестицiйноє дiяльностi вбача-
уться важливим зясування питання про спiввiдношення
норм чинного законодавства iз нормативними актами, якi ви-
значають загальнi засади та правовий режим окремо взятих
спецiальних економiчних зон та територiй прiоритетного роз-
витку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211