Зазначенi правовi
норми являють собою вiдповiднi iнститути аграрного права i
трудового права. \
Соцiальне-економiчне та юридичне значення i функцiя
цих iнститутiв полягають у правовому забезпеченнi схорон-
ностi колективноє та державноє власностi, здiйснюваному по-
кладенням матерiальнЬє вiдповiдальностi на членiв КСГП i
працiвникiв радгоспу, винних у заподiяннi господарству май-
новоє шкоди (збиткiв).\ Передбачаючи матерiальну вiдповi-
дальнiсть працiвникiв, законодавець виходить iз того, що
вони сумлiнно ставляться до виконання своєх трудових
обовязкiв, а факти заподiяння шкоди, безгосподарностi й
марнотратства мають випадковий характер. Проте жодний!
протиправний вчинок працiвника не повинен залишатися без i
уваги з боку органiв управлiння КСГП та адмiнiстрацiє рад-)
госпу, а заподiяна шкодi обовязково мау бути компенсована.
В цьому й полягау суть застосування правових заходiв щодо
правопорушника. Цi заходи мають справляти виховний вплив
як на працiвника, який заподiяв шкоду КСГП або радгосповi,
так i на iнших членiв колективу. Соцiально-економiчне i
юридичне значеннi застосування правових норм про матерi-
альну вiдповiдальнiсть працiвникiв полягау саме у виконаннi
цими нормами вiдшкодувальноє функцiє, забезпеченнi охоро-
ни майна i правовому захистi майнових iнтересiв КСГП чи
радгоспу, а також у здiйсненнi виховноє функцiє права.
Суспiльнi вiдносини, що виникають при заподiяннi шкоди
з вини працiвникiв, у аграрними трудовими вiдносинами. За-
стосування правових норм про матерiальну вiдповiдальнiсть
обовязково/мау вiдповiдати вимогам законодавства - саме
таким чином забезпечууться охорона трудових прав працiв-
никiв.
Згiднозi Статутом КСГП, член пiдприумства, винний у
заподiяннi шкоди, несе вiдповiдальнiсть лише за прямi дiйснi
збитки./"Вiн не вiдповiдау за ту шкоду, яка у для пiдприумства
упущеною вигодою, i не зобовязаний єє вiдшкодовувати. До
збиткiв не включаються тi доходи або прибутки, що єх пiд-
приумство могло б (планувало) одержати, якби не було вчи-
ненi правопорушення. Отже, iснуючий порядок i умови при-
тягнення працiвникiв, винних у заподiяннi шкоди, до вiдпо-
вiдальностi лише за пряму дiйсну шкоду гарантують членовi
460 Роздiл XXI
КСГП його право на одержання заробiтку вiд трудовоє участi
в громадському господарствi.
Такою ж важливою гарантiую у положення закону про те,
що працiвник, який притягауться до матерiальноє вiдповi-
дальностi, несе єє в обмеженому розмiрi - не бiльше серед-
ньомiсячного заробiтку. Аналогiчну правову норму про обме-
ження матерiальноє вiдповiдальностi встановлено трудовим
законодавством для працiвникiв, якi заподiяли шкоду пiдпри-
умству, установi, органiзацiє при виконаннi своєх трудових
обовязкiв. Цс означау, що при правовому регулюваннi мате-
рiальноє вiдповiдальностi трудiвникiв законодавець виходить
з удиних принципiв такоє вiдповiдальностi як для працiвникiв
державних пiдприумств, установ, органiзацiй, так i для членiв
колективного сiльськогосподарського пiдприумства i громад-
ськоє органiзацiє. Такими ж рисами характеризууться повна
матерiальна вiдповiдальнiсть названих груп працiвникiв.
2. Згiдно зi статутом члени КСГП, виннi в загибелi, недос-
тачi, псуваннi або втратi колективного майна, самовiльному
використаннi тракторiв, автомобiлiв, сiльськогосподарських
машин, робочоє худоби, а також тi, що завдали пiдприумству
iншоє майновоє шкоди, мають єє компенсувати. Розмiр дiйсноє
шкоди визначау правлiння КСГП. Стягнення шкоди прово-
диться в розмiрi прямоє дiйсноє шкоди, але не бiльше серед-
ньомiсячного заробiтку члена КСГП, якщо шкода заподiяна
невиконанням або неналежним виконанням покладених на
нього трудових обовязкiв. У разi навмисного заподiяння
шкоди, а також у випадках, передбачених законодавством, на
членiв КСГП покладауться матерiальна вiдповiдальнiсть у
повному або пiдвищеному розмiрi. Заподiяна шкода стягууть-
ся з члена КСГП у повному обсязi також у разi, якщо вiн пе-
ребував у нетверезому станi.
3. Поняття шкоди i класифiкацiя збиткiв за видами повнi-
ше й чiткiше визначенi нормами цивiльного законодавства
Украєни. Пiд збитками розумiють видатки i не одержанi кре-
дитором прибутки, що єх вiн одержав би, якби зобовязання
було виконано боржником. Пiд дiйсною матерiальною шко-
дою слiд розумiти псування, втрату, загибель колективного
майна, а також витрати, якi пiдприумство змушене було зро-
бити з вини працiвника. Маються на увазi тi дiйснi, реальнi,
прямi збитки, що заподiянi членом КСГП при виконаннi сво-
єх трудових обовязкiв (пошкодження сiльськогосподарських
Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 461
машин або самовiльне єх використання, недостача або заги-
бель худоби, пошкодження або втрата iнвентарю, недостача
майнових цiнностей i коштiв тощо). При визначеннi шкоди
не враховуються прибутки (доходи), що єх пiдприумство одер-
жало б, якби не було вчинено правопорушення (неодержання
запланованого врожаю, збiльшення маси худоби, надою мо-
лока та його жирностi, грошових прибуткiв), тобто упущена
вигода.
Позов про вiдшкодування збиткiв предявляуться незалеж-
но вiд притягнення винних (за наявностi пiдстав) до кримi-
нальноє вiдповiдальностi.
4. Члени КСЩ або працiвники радгоспу, виннi в розкра-
даннi або недосєачi промислових товарiв та сiльськогосподар-
ськоє продукцiє що належить господарству, поряд iз кримi-
нальною притягаються до матерiальноє вiдповiдальностi. З
них у судовому порядку стягууться на користь потерпiлих ор-
ганiзацiй заподiяна шкода в розмiрi вартостi викрадених або
тих, що не вистачау, товарiв за державними роздрiбними цi-
нами. Керiвники господарства в усiх випадках порушення
кримiнальноє справи повиннi подати позов про стягнення з
винних заподiяних збиткiв.
5. Законодавство передбачау два види матерiальноє вiдпо-
вiдальностi працiвникiв державних пiдприумств, установ, ор-
ганiзацiй та/членiв КСГП: обмежену i повну.
Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв ви-
значауться/в розмiрi дiйсноє шкоди, але не бiльше середньо-
мiсячного заробiтку, якщо шкода заподiяна недбалiстю в ро-
ботi, невиконанням або неналежним виконанням своєх тру-
дових обовязкiв. В разi притягнення до обмеженоє матерiаль-
ноє вiдпбвiдальностi членiв КСГП стягнення заподiяноє
шкоди мау провадитися з урахуванням єх середньомiсячного
основного заробiтку, а не тiльки з посадового окладу або та-
рифноє ставки.
Повна матерiальна вiдповiдальнiсть полягау в обовязко-
вому вiдшкодуваннi членом КСГП або працiвником радгоспу
всiх фактично заподiяних збиткiв незалежно вiд заробiтку.
ВiдповiдалiiiНiсть у повному обсязi настау у випадках, коли:
а) шкоду\ заподiяно навмисно;
б) самовiльно використовувались трактори, автомобiлi,
сiльськогосподарськi машини, робоча худоба;
в) це спецiально передбачено законодавством;
462 Роздiл XXI
г) шкоду заподiяно дiями, що мiстять склад злочину;
д) шкоду заподiяно не у звязку з виконанням трудових
обовязкiв;
е) мау мiсце недостача матерiальних цiнностей, прийнятих
пiд звiт за разовим дорученням або iншим разовим доку-
ментом.
6. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi покла-
дауться також на матерiально вiдповiдальних осiб. Вона на-
стау в разi недостач> матерiальних цiнностей, прийнятих пiд
вiдповiдальнiсть працiвниками, що займають посади:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
норми являють собою вiдповiднi iнститути аграрного права i
трудового права. \
Соцiальне-економiчне та юридичне значення i функцiя
цих iнститутiв полягають у правовому забезпеченнi схорон-
ностi колективноє та державноє власностi, здiйснюваному по-
кладенням матерiальнЬє вiдповiдальностi на членiв КСГП i
працiвникiв радгоспу, винних у заподiяннi господарству май-
новоє шкоди (збиткiв).\ Передбачаючи матерiальну вiдповi-
дальнiсть працiвникiв, законодавець виходить iз того, що
вони сумлiнно ставляться до виконання своєх трудових
обовязкiв, а факти заподiяння шкоди, безгосподарностi й
марнотратства мають випадковий характер. Проте жодний!
протиправний вчинок працiвника не повинен залишатися без i
уваги з боку органiв управлiння КСГП та адмiнiстрацiє рад-)
госпу, а заподiяна шкодi обовязково мау бути компенсована.
В цьому й полягау суть застосування правових заходiв щодо
правопорушника. Цi заходи мають справляти виховний вплив
як на працiвника, який заподiяв шкоду КСГП або радгосповi,
так i на iнших членiв колективу. Соцiально-економiчне i
юридичне значеннi застосування правових норм про матерi-
альну вiдповiдальнiсть працiвникiв полягау саме у виконаннi
цими нормами вiдшкодувальноє функцiє, забезпеченнi охоро-
ни майна i правовому захистi майнових iнтересiв КСГП чи
радгоспу, а також у здiйсненнi виховноє функцiє права.
Суспiльнi вiдносини, що виникають при заподiяннi шкоди
з вини працiвникiв, у аграрними трудовими вiдносинами. За-
стосування правових норм про матерiальну вiдповiдальнiсть
обовязково/мау вiдповiдати вимогам законодавства - саме
таким чином забезпечууться охорона трудових прав працiв-
никiв.
Згiднозi Статутом КСГП, член пiдприумства, винний у
заподiяннi шкоди, несе вiдповiдальнiсть лише за прямi дiйснi
збитки./"Вiн не вiдповiдау за ту шкоду, яка у для пiдприумства
упущеною вигодою, i не зобовязаний єє вiдшкодовувати. До
збиткiв не включаються тi доходи або прибутки, що єх пiд-
приумство могло б (планувало) одержати, якби не було вчи-
ненi правопорушення. Отже, iснуючий порядок i умови при-
тягнення працiвникiв, винних у заподiяннi шкоди, до вiдпо-
вiдальностi лише за пряму дiйсну шкоду гарантують членовi
460 Роздiл XXI
КСГП його право на одержання заробiтку вiд трудовоє участi
в громадському господарствi.
Такою ж важливою гарантiую у положення закону про те,
що працiвник, який притягауться до матерiальноє вiдповi-
дальностi, несе єє в обмеженому розмiрi - не бiльше серед-
ньомiсячного заробiтку. Аналогiчну правову норму про обме-
ження матерiальноє вiдповiдальностi встановлено трудовим
законодавством для працiвникiв, якi заподiяли шкоду пiдпри-
умству, установi, органiзацiє при виконаннi своєх трудових
обовязкiв. Цс означау, що при правовому регулюваннi мате-
рiальноє вiдповiдальностi трудiвникiв законодавець виходить
з удиних принципiв такоє вiдповiдальностi як для працiвникiв
державних пiдприумств, установ, органiзацiй, так i для членiв
колективного сiльськогосподарського пiдприумства i громад-
ськоє органiзацiє. Такими ж рисами характеризууться повна
матерiальна вiдповiдальнiсть названих груп працiвникiв.
2. Згiдно зi статутом члени КСГП, виннi в загибелi, недос-
тачi, псуваннi або втратi колективного майна, самовiльному
використаннi тракторiв, автомобiлiв, сiльськогосподарських
машин, робочоє худоби, а також тi, що завдали пiдприумству
iншоє майновоє шкоди, мають єє компенсувати. Розмiр дiйсноє
шкоди визначау правлiння КСГП. Стягнення шкоди прово-
диться в розмiрi прямоє дiйсноє шкоди, але не бiльше серед-
ньомiсячного заробiтку члена КСГП, якщо шкода заподiяна
невиконанням або неналежним виконанням покладених на
нього трудових обовязкiв. У разi навмисного заподiяння
шкоди, а також у випадках, передбачених законодавством, на
членiв КСГП покладауться матерiальна вiдповiдальнiсть у
повному або пiдвищеному розмiрi. Заподiяна шкода стягууть-
ся з члена КСГП у повному обсязi також у разi, якщо вiн пе-
ребував у нетверезому станi.
3. Поняття шкоди i класифiкацiя збиткiв за видами повнi-
ше й чiткiше визначенi нормами цивiльного законодавства
Украєни. Пiд збитками розумiють видатки i не одержанi кре-
дитором прибутки, що єх вiн одержав би, якби зобовязання
було виконано боржником. Пiд дiйсною матерiальною шко-
дою слiд розумiти псування, втрату, загибель колективного
майна, а також витрати, якi пiдприумство змушене було зро-
бити з вини працiвника. Маються на увазi тi дiйснi, реальнi,
прямi збитки, що заподiянi членом КСГП при виконаннi сво-
єх трудових обовязкiв (пошкодження сiльськогосподарських
Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 461
машин або самовiльне єх використання, недостача або заги-
бель худоби, пошкодження або втрата iнвентарю, недостача
майнових цiнностей i коштiв тощо). При визначеннi шкоди
не враховуються прибутки (доходи), що єх пiдприумство одер-
жало б, якби не було вчинено правопорушення (неодержання
запланованого врожаю, збiльшення маси худоби, надою мо-
лока та його жирностi, грошових прибуткiв), тобто упущена
вигода.
Позов про вiдшкодування збиткiв предявляуться незалеж-
но вiд притягнення винних (за наявностi пiдстав) до кримi-
нальноє вiдповiдальностi.
4. Члени КСЩ або працiвники радгоспу, виннi в розкра-
даннi або недосєачi промислових товарiв та сiльськогосподар-
ськоє продукцiє що належить господарству, поряд iз кримi-
нальною притягаються до матерiальноє вiдповiдальностi. З
них у судовому порядку стягууться на користь потерпiлих ор-
ганiзацiй заподiяна шкода в розмiрi вартостi викрадених або
тих, що не вистачау, товарiв за державними роздрiбними цi-
нами. Керiвники господарства в усiх випадках порушення
кримiнальноє справи повиннi подати позов про стягнення з
винних заподiяних збиткiв.
5. Законодавство передбачау два види матерiальноє вiдпо-
вiдальностi працiвникiв державних пiдприумств, установ, ор-
ганiзацiй та/членiв КСГП: обмежену i повну.
Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв ви-
значауться/в розмiрi дiйсноє шкоди, але не бiльше середньо-
мiсячного заробiтку, якщо шкода заподiяна недбалiстю в ро-
ботi, невиконанням або неналежним виконанням своєх тру-
дових обовязкiв. В разi притягнення до обмеженоє матерiаль-
ноє вiдпбвiдальностi членiв КСГП стягнення заподiяноє
шкоди мау провадитися з урахуванням єх середньомiсячного
основного заробiтку, а не тiльки з посадового окладу або та-
рифноє ставки.
Повна матерiальна вiдповiдальнiсть полягау в обовязко-
вому вiдшкодуваннi членом КСГП або працiвником радгоспу
всiх фактично заподiяних збиткiв незалежно вiд заробiтку.
ВiдповiдалiiiНiсть у повному обсязi настау у випадках, коли:
а) шкоду\ заподiяно навмисно;
б) самовiльно використовувались трактори, автомобiлi,
сiльськогосподарськi машини, робоча худоба;
в) це спецiально передбачено законодавством;
462 Роздiл XXI
г) шкоду заподiяно дiями, що мiстять склад злочину;
д) шкоду заподiяно не у звязку з виконанням трудових
обовязкiв;
е) мау мiсце недостача матерiальних цiнностей, прийнятих
пiд звiт за разовим дорученням або iншим разовим доку-
ментом.
6. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi покла-
дауться також на матерiально вiдповiдальних осiб. Вона на-
стау в разi недостач> матерiальних цiнностей, прийнятих пiд
вiдповiдальнiсть працiвниками, що займають посади:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211