Другий вид - правовiдносини виробничо-господар-
ського характеру, що складаються вже в процесi дiяльностi
82
НВО та НВС на пiдставi укладеного договору. i, нарештi, тре-
тiй вид - правовiдносини владно-управлiнського характеру,
що виникають мiж органами управлiння НВО та НВС i гос-
подарствами, якi входять до складу цих обуднань (систем).
б. Спiльнiсть галузей права та спiввiдношення
аграрних та iнших правовiдносин
1. Закони створюються для людей, а люди живуть i працю-
ють не заради законiв, а для здiйснення та реалiзацiє, застосу-
вання правових норм у своєх iнтересах. Системi суспiльних
вiдносин, що врегульованi правом, вiдповiдау система галузей
права. тднiсть галузей права Украєни, як суверенноє держави,
проявляуться в нерозривному звязку мiж собою всiх галузей
права. Аграрне право також перебувау у дiалектичному звяз-
ку з державним (конституцiйним), земельним, цивiльним,
господарським, трудовим, фiнансовим, цивiльним процесу-
альним правом. Цей звязок iсторично зумовлений уднiстю
суспiльних вiдносин як удиного цiлого. На сучаснiй стадiє
розвитку мiжнародного спiлкування людей i держав посилю-
уться взаумозвязок i взаумозалежнiсть мiжнародних галузей
права i порiвняльного правознавства, назрiвау потреба в мiж-
народному аграрному правi. Дiалектичний взаумозвязок за-
значених галузей права з аграрним правом проявляуться че-
рез системи правовiдносин, як форми i засобу застосування
норм права.
В процесi правового регулювання внутрiшньогосподар-
ських вiдносин субуктiв аграрних вiдносин застосовуванi
правовi норми аграрного права вiдповiдають принципам пра-
ва Украєни i його окремих галузей. При регулюваннi зовнiш-
нiх правовiдносин аграрних пiдприумств мау мiсце юридич-
ний феномен, коли один i той же обукт аграрних правовiд-
носин регулюуться нормами аi-рарного права (як самостiйноє
галузi прана). Вони >.> сiмню правовою природою i юридич-
ним змiстом мають спiльнi риси з iншою галуззю права; не
будь аграрного права зазначенi суспiльнi вiдносини регулюва-
лися б нормами цiує iншоє гилу:>i права. Саме таким спiввiд-
ношенням мiж спорiдненими галузями права дау себе знати
спiльне i субуктивне в правi. Правильне розумiння природи
взаумозвязку i спiввiдношення правовiдносин успiшно вико-
ристовууться при визначеннi мiсця окремих правових норм в
Аграрнi правовiдносини 83
системi правових iнститутiв i при проведеннi кодифiкацiє за-
конодавства.
2. Конституцiя Украєни у основним i визначальним зако-
ном держави, джерелом державного права. Мiж останнiм i аг-
рарним правом iснуу вiдповiдне спiввiдношення. Через галузь
аграрного права впроваджуються (застосовуються) тi норми
Конституцiє, для яких (залежно вiд особливостей субукта i
обукта аграрних правовiдносин) у властивими юридична си-
ла прямоє дiє. Такою у правова норма ст. 36 Конституцiє Ук-
раєни, що визначау права громадян на обуднання для досяг-
нення i реалiзацiє певних прав. Порушення цiує конституцiй-
ноє норми мау мiсце у випадку вчинення перепон для здiй-
снення такого обуднання, зокрема в разi нескликання з вини
посадових осiб (голова i правлiння) КСГП загальних зборiв
членiв пiдприумства для вирiшення питання про реорганiза-
цiю або лiквiдацiю пiдприумства. Спiввiдношення мiж дер-
жавним правом i аграрним правом у цьому разi полягау в по-
рушеннi ст. 31 Закону "Про колективне сiльськогосподарське
пiдприумство". Реалiзацiя конституцiйноє правомочностi се-
лян-членiв пiдприумства перебувау у прямому звязку з на-
явнiстю у галузевiй нормi права вiдповiдноє санкцiє, що мау
бути застосована в разi вчинення порушення ст. 36 Конститу-
цiє Украєни i ст. 31 Закону "Про колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство".
3. Конституцiя Украєни (ст. 13) визнау землю, єє надра, ат-
мосферне повiтря, воднi та iншi природнi ресурси власнiстю
Украєнського народу. Вiд iменi Украєнського народу право
власностi здiйснюють органи державноє влади i мiсцевого са-
моврядування. Основний Закон краєни закрiпив право при-
ватноє власностi на землю. Аграрне i земельне законодавство
надау право власностi на землю колективним сiльськогоспо-
дарським пiдприумствам i позбавляу цього права державнi
сiльськогосподарськi пiдприумства. В результатi мау мiсце
протиставлення земельних правомочностей колективного i
державного сiльськогосподарського пiдприумства.
Стаття 56 Земельного кодексу Украєни, прийнятого 13 бе-
резня 1992 р., передбачау право громадянам Украєни на одер-
жання у власнiсть земельних дiлянок для ведення селянсько-
го (фермерського) господарства; ведення особистого пiдсоб-
ного господарства; будiвництва та обслуговування жилого
будинку i господарських будiвель (присадибна дiлянка);
садiвництво; дачного i гаражного будiвництва. Якщо вiдноси-
ни з приводу ведення селянського (фермерського) господар-
ства становлять собою предмет аграрного права, то всi iншi у
предметом цивiльного права. Цiльове призначення земельних
дiлянок i змiст правосубуктностi iстотно впливають на єхню
правову природу i пiдкреслюють єхню спiльнiсть i розмежування
правовiдносин.
Земельними у ПР.ЧНОПiДНОСИПИ щодо права власностi на
землю i права землекористування, правосубуктностi учасни-
кiв земельних правовiдносин, процедурно-процесуальних вiд-
носин, повязаних iз здiйсненням землевпорядкувальних ро-
бiт, правовий режим земель населених пунктiв та iншi зе-
мельнi правовiдносини. Усi вони у предметом земельного
права як галузi права. Одначе органiзацiйно-правовi право-
мочностi субуктiв права власностi на землi сiльськогосподар-
ського призначення i права користування ними з боку дер-
жавних сiльськогосподарських пiдприумств розглядаються як
аграрнi правовiдносини. Єхнiм предметом, цiлями i завдання-
ми у органiзацiйно-управлiнське забезпечення рацiонального
використання земельних дiлянок для сiльськогосподарських
цiлей, забезпечення єхнього екологiчного використання, про-
дуктивностi i якостi як природного ресурсу. Додержання цих
органiзацiйно-управлiнських вимог покладауться на керiвнi
органи i посадовi особи, власникiв i субуктiв землекористу-
вання. Цi правомочностi охоплюють собою додержання зе-
мельного законодавства i належну охорону i збереження
земель.
4. Цивiльний кодекс Украєни та Господарський кодекс Ук-
раєни (якщо вiн буде прийнятий) покликанi визначати i регу-
лювати майновi правомочностi громадян i юридичних осiб.
Цю мету спрямованi досягати i норми аграрного права. Вчен-
ня про статус юридичноє особи i визначення норми про неє
викладенi в провiдних галузях прана (цивiльному i господар-
ському). В аграрному пранi йдеться про специфiчнi право-
мочностi субуктiв аграрною права, що с юридичними особа-
ми. Зокрема з метою правового забезпечення охорони i захис-
ту майнових прав селянського (фермерського) господарства
вiдповiдним галузевим правовим актом йому надано права
юридичноє особи.
Характерним спiввiдношенням цивiльного права i аграр-
ного права iснуу в процесi його реалiзацiє iнститут права влас-
Аграрнi правовiдносини
ностi i в першу чергу права власностi колективного сiльсько-
господарського пiдприумства. Усi тi суспiльнi вiдносини
власностi (реалiзацiя права володiння, права користування,
права розпорядження), що складаються внутрi КСГП, у се-
лянському (фермерському) господарствi спрямованi на здiйс-
нення внутрiшньогосподарськоє дiяльностi i становлять со-
бою виключно аграрноправовi вiдносини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
ського характеру, що складаються вже в процесi дiяльностi
82
НВО та НВС на пiдставi укладеного договору. i, нарештi, тре-
тiй вид - правовiдносини владно-управлiнського характеру,
що виникають мiж органами управлiння НВО та НВС i гос-
подарствами, якi входять до складу цих обуднань (систем).
б. Спiльнiсть галузей права та спiввiдношення
аграрних та iнших правовiдносин
1. Закони створюються для людей, а люди живуть i працю-
ють не заради законiв, а для здiйснення та реалiзацiє, застосу-
вання правових норм у своєх iнтересах. Системi суспiльних
вiдносин, що врегульованi правом, вiдповiдау система галузей
права. тднiсть галузей права Украєни, як суверенноє держави,
проявляуться в нерозривному звязку мiж собою всiх галузей
права. Аграрне право також перебувау у дiалектичному звяз-
ку з державним (конституцiйним), земельним, цивiльним,
господарським, трудовим, фiнансовим, цивiльним процесу-
альним правом. Цей звязок iсторично зумовлений уднiстю
суспiльних вiдносин як удиного цiлого. На сучаснiй стадiє
розвитку мiжнародного спiлкування людей i держав посилю-
уться взаумозвязок i взаумозалежнiсть мiжнародних галузей
права i порiвняльного правознавства, назрiвау потреба в мiж-
народному аграрному правi. Дiалектичний взаумозвязок за-
значених галузей права з аграрним правом проявляуться че-
рез системи правовiдносин, як форми i засобу застосування
норм права.
В процесi правового регулювання внутрiшньогосподар-
ських вiдносин субуктiв аграрних вiдносин застосовуванi
правовi норми аграрного права вiдповiдають принципам пра-
ва Украєни i його окремих галузей. При регулюваннi зовнiш-
нiх правовiдносин аграрних пiдприумств мау мiсце юридич-
ний феномен, коли один i той же обукт аграрних правовiд-
носин регулюуться нормами аi-рарного права (як самостiйноє
галузi прана). Вони >.> сiмню правовою природою i юридич-
ним змiстом мають спiльнi риси з iншою галуззю права; не
будь аграрного права зазначенi суспiльнi вiдносини регулюва-
лися б нормами цiує iншоє гилу:>i права. Саме таким спiввiд-
ношенням мiж спорiдненими галузями права дау себе знати
спiльне i субуктивне в правi. Правильне розумiння природи
взаумозвязку i спiввiдношення правовiдносин успiшно вико-
ристовууться при визначеннi мiсця окремих правових норм в
Аграрнi правовiдносини 83
системi правових iнститутiв i при проведеннi кодифiкацiє за-
конодавства.
2. Конституцiя Украєни у основним i визначальним зако-
ном держави, джерелом державного права. Мiж останнiм i аг-
рарним правом iснуу вiдповiдне спiввiдношення. Через галузь
аграрного права впроваджуються (застосовуються) тi норми
Конституцiє, для яких (залежно вiд особливостей субукта i
обукта аграрних правовiдносин) у властивими юридична си-
ла прямоє дiє. Такою у правова норма ст. 36 Конституцiє Ук-
раєни, що визначау права громадян на обуднання для досяг-
нення i реалiзацiє певних прав. Порушення цiує конституцiй-
ноє норми мау мiсце у випадку вчинення перепон для здiй-
снення такого обуднання, зокрема в разi нескликання з вини
посадових осiб (голова i правлiння) КСГП загальних зборiв
членiв пiдприумства для вирiшення питання про реорганiза-
цiю або лiквiдацiю пiдприумства. Спiввiдношення мiж дер-
жавним правом i аграрним правом у цьому разi полягау в по-
рушеннi ст. 31 Закону "Про колективне сiльськогосподарське
пiдприумство". Реалiзацiя конституцiйноє правомочностi се-
лян-членiв пiдприумства перебувау у прямому звязку з на-
явнiстю у галузевiй нормi права вiдповiдноє санкцiє, що мау
бути застосована в разi вчинення порушення ст. 36 Конститу-
цiє Украєни i ст. 31 Закону "Про колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство".
3. Конституцiя Украєни (ст. 13) визнау землю, єє надра, ат-
мосферне повiтря, воднi та iншi природнi ресурси власнiстю
Украєнського народу. Вiд iменi Украєнського народу право
власностi здiйснюють органи державноє влади i мiсцевого са-
моврядування. Основний Закон краєни закрiпив право при-
ватноє власностi на землю. Аграрне i земельне законодавство
надау право власностi на землю колективним сiльськогоспо-
дарським пiдприумствам i позбавляу цього права державнi
сiльськогосподарськi пiдприумства. В результатi мау мiсце
протиставлення земельних правомочностей колективного i
державного сiльськогосподарського пiдприумства.
Стаття 56 Земельного кодексу Украєни, прийнятого 13 бе-
резня 1992 р., передбачау право громадянам Украєни на одер-
жання у власнiсть земельних дiлянок для ведення селянсько-
го (фермерського) господарства; ведення особистого пiдсоб-
ного господарства; будiвництва та обслуговування жилого
будинку i господарських будiвель (присадибна дiлянка);
садiвництво; дачного i гаражного будiвництва. Якщо вiдноси-
ни з приводу ведення селянського (фермерського) господар-
ства становлять собою предмет аграрного права, то всi iншi у
предметом цивiльного права. Цiльове призначення земельних
дiлянок i змiст правосубуктностi iстотно впливають на єхню
правову природу i пiдкреслюють єхню спiльнiсть i розмежування
правовiдносин.
Земельними у ПР.ЧНОПiДНОСИПИ щодо права власностi на
землю i права землекористування, правосубуктностi учасни-
кiв земельних правовiдносин, процедурно-процесуальних вiд-
носин, повязаних iз здiйсненням землевпорядкувальних ро-
бiт, правовий режим земель населених пунктiв та iншi зе-
мельнi правовiдносини. Усi вони у предметом земельного
права як галузi права. Одначе органiзацiйно-правовi право-
мочностi субуктiв права власностi на землi сiльськогосподар-
ського призначення i права користування ними з боку дер-
жавних сiльськогосподарських пiдприумств розглядаються як
аграрнi правовiдносини. Єхнiм предметом, цiлями i завдання-
ми у органiзацiйно-управлiнське забезпечення рацiонального
використання земельних дiлянок для сiльськогосподарських
цiлей, забезпечення єхнього екологiчного використання, про-
дуктивностi i якостi як природного ресурсу. Додержання цих
органiзацiйно-управлiнських вимог покладауться на керiвнi
органи i посадовi особи, власникiв i субуктiв землекористу-
вання. Цi правомочностi охоплюють собою додержання зе-
мельного законодавства i належну охорону i збереження
земель.
4. Цивiльний кодекс Украєни та Господарський кодекс Ук-
раєни (якщо вiн буде прийнятий) покликанi визначати i регу-
лювати майновi правомочностi громадян i юридичних осiб.
Цю мету спрямованi досягати i норми аграрного права. Вчен-
ня про статус юридичноє особи i визначення норми про неє
викладенi в провiдних галузях прана (цивiльному i господар-
ському). В аграрному пранi йдеться про специфiчнi право-
мочностi субуктiв аграрною права, що с юридичними особа-
ми. Зокрема з метою правового забезпечення охорони i захис-
ту майнових прав селянського (фермерського) господарства
вiдповiдним галузевим правовим актом йому надано права
юридичноє особи.
Характерним спiввiдношенням цивiльного права i аграр-
ного права iснуу в процесi його реалiзацiє iнститут права влас-
Аграрнi правовiдносини
ностi i в першу чергу права власностi колективного сiльсько-
господарського пiдприумства. Усi тi суспiльнi вiдносини
власностi (реалiзацiя права володiння, права користування,
права розпорядження), що складаються внутрi КСГП, у се-
лянському (фермерському) господарствi спрямованi на здiйс-
нення внутрiшньогосподарськоє дiяльностi i становлять со-
бою виключно аграрноправовi вiдносини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211