з аграрними товаровиробниками почали
укладатися договори постачання сiльськогосподарськоє технi-
ки на умовах розстрочення платежу за неє в рахунок держ-
контракту як плати за одержану технiку.
Цей договiр у багатостороннiм i рiзнопредметним. Його
укладають мiж собою райфiнвiддiл, постачальник, борошно-
мельне пiдприумство та аграрний товаровиробник. Предмет
договору становлять взаумнi зобовязання сторiн щодо забез-
печення за рахунок бюджетноє позички аграрних товарови-
робникiв технiкою, а потiм - постачання зерна в рахунок
держконтракту як плати за технiку. Згiдно з договором рай-
фiнвiддiл надау постачальниковi бюджетну позичку для при-
дбання технiки з наступною єє передачею аграрним товарови-
робникам на умовах оплати технiки рiвномiрним постачан-
ням упродовж 1996-1998 рр. зерна до державних ресурсiв.
Постачальник зобовязууться поставити товаровиробниковi у
повнокомплектному й високоякiсному станi визначену в до-
говорi кiлькiсть технiки певного асортименту, а також забез-
печити в гарантiйний перiод безплатне проведення єє обслуго-
вування та ремонту.
7. Договiрна дисциплiна
та вiдповiдальнiсть за єє порушення
1. Особливого значення додержання договiрноє дисциплi-
ни набувау в умовах впровадження засад ринкових економiч-
них вiдносин. Втiлення в практику цих засад в першу чергу
зумовлене рiвноправнiстю усiх форм власностi - приватноє,
ево
Роздiл ЮСУ
колективноє i державноє, якi становлять економiчну основу
правосубуктностi всiх учасникiв договiрних вiдносин. Рiв-
ноправнiсть усiх учасникiв в системi договiрних взаумовiдно-
син сiльськогосподарських товаровиробникiв у свого роду
економiчною i юридичною гарантiую ефективноє господарчо-
пiдприумницькоє дiяльностi; вона виключау допустимiсть
протиставлення економiчних iнтересiв усiх субуктiв цих вiд-
носин за договорами. Державно-правовою гарантiую захисту
майнових прав сторiн за договором у спiльний i удиний поря-
док вирiшення майнових спорiв у разi порушення аграрно-
договiрних зобовязань в арбiтражному судi, оскiльки сторони
за цими договорами у юридичними особами. Додержання до-
говiрноє дисциплiни в однаковiй мiрi вiдповiдау iнтересам
кожноє iз сторiн i iнтересам держави.
За сучасних умов договiрна дисциплiна набувау принци-
пово нових рис. Вона грунтууться не на режимi встановлення
державою договiрних вiдносин, а на засадах пiдприумництва,
якi передбачають вiльний вибiр видiв дiяльностi та асорти-
менту продукцiє залежно вiд попиту на ринку; пошук надiй-
них партнерiв i налагодження з ними взаумовигiдних звязкiв;
набуття репутацiє вiдповiдального за своу слово i дiло партне-
ра, пiдтримання i збереження такоє репутацiє; визначення
повноважень державних iнституцiй та єх вiдповiдальностi пе-
ред субуктами пiдприумництва.
Як i ранiше, договiрна дисциплiна грунтууться на закрiп-
леному у правових нормах порядку реалiзацiє договiрних вiд-
носин, додержання яких гарантууться та забезпечууться дер-
жавою в особi єє виконавчоє, а вiдтепер - i судовоє влади.
Воднораз нинi субукт пiдприумництва мау можливiсть розiр-
вати укладений договiр, сплативши контрагентовi всi збитки.
Такi дiє, як свiдчить свiтова практика, треба також квалiфiку-
вати як додержання договiрноє дисциплiни, а не як єє пору-
шення, оскiльки при цьому шкода вiдшкодовууться вiдразу.
З урахуванням наведеного у пiдстави розглядати сучасну
договiрну дисциплiну як усвiдомлене пiдпорядкування сторо-
нами своєх дiй сумлiнному виконанню взятих на себе за дого-
вором зобовязань, здiйснюване з обовязковим додержанням
певних вимог, порядку i правил як пiд час укладання, так i пiд
час виконання договору з метою збереження дiловоє (бiзнесо-
воє) гiдностi та репутацiє. Крiм того, єє треба розглядати як за-
крiплений у правових нормах мiжнародних договорiв, чинних
i---
iня яиии
Аграрио-договiрнi зобовязання
561
нацiональних законодавчих та господарських, у тому числi
зовнiшньоекономiчних, договорiв, порядок реалiзацiє дого-
вiрних зобовязань, додержання яких визнауться i гарантууть-
ся; державою та забезпечууться судовою владою.
2. Зворотним боком договiрноє дисциплiни у майнова вiд-
повiдальнiсть сторiн за порушення договiрних зобовнiинь.
.Вона являу собою правовiдносини, що складаються з приводу
порушень, договiрних зобовязань i дiстають вияв у несприят-
ливих; для винноє сторони наслiдках, зумовлених реалiзацiую
умов договору про вiдповiдальнiсть, договiрних санкцiй та
санкцiй, встановлених чинним законодавством.
Характерною особливiстю цiує вiдповiдальностi у те, що з
одного боку умови договору, а з iншого - норми законiв,
президентських та iнших нормативно-правових актiв у "дже-
релами" визначення пiдстав настання такоє вiдповiдальностi
та звiльнення вiд неє, обрання виду i розмiру штрафних
санкцiй.
3. За невиконання або неналежне виконання договiрних
зобовязань, тобто за порушення договiрноє дисциплiни, сто-
рони несуть майнову вiдповiдальнiсть, яка визначауться умо-
вами конкретного договору. Саме договiр сторiн у єхньою вза-
умною згодою на визначення пiдстав настання вiдповiдаль-
ностi чи звiльнення вiд неє, видiв правопорушень, за якi на-
стау вiдповiдальнiсть, а також видiв i розмiру штрафних
санкцiй за конкретнi правопорушення.
4. За загальним правилом сторона, яка порушила зобовя-
зання за договором> мусить вiдшкодувати iншiй сторонi зав-
данi єй збитки. Тому вiдсутнiсть у договорi роздiлу про вiдпо-
вiдальнiсть сторiн не звiльняу порушника вiд неє. Саме за-
гальне правило породжуу обуктивне право на вiдшкодування
збиткiв будь-якоє сторони в разi порушення єє Прав i заподiян-
ня єй шкоди iншою стороною. Вiдповiдно до ст. 203 Цивiль-
ного кодексу вiдповiдальнiсть мау наставати у повному обся-
зi, в тому числi й за неодержанi прибутки.
> Рiвночасно за низку порушень договiрноє дисциплiни, якi
зачiпають й iнтереси держави, остання встановлюу своє межi
вiдповiдальностi.
; Так, порушення фiнансово-розрахунковоє дисциплiни
иризводить до порушення не тiльки прав афарних пiдприум-
цiв, а й iнтересiв держави в цiлому. Саме тому згiдно з зако-
< йодавством винна сторона, крiм вiдшкодування збиткiв, му-
562
сить також сплачувати спецiальнi штрафнi санкцiє. Так, вiд-
повiдно до Указу Президента Украєни вiд 16 березня 1995 р.
"Про заходи щодо нормалiзацiє платiжноє дисциплiни в на-
родному господарствi Украєни" (п. 2) до вересня 1997 р. за
несвоучасну сплату заборгованостi, що виникла пiсля 10 квiт-
ня 1995 р., пiдприумства-боржники сплачували на користь
кредиторiв, крiм суми заборгованостi, пеню в розмiрi 0,5 вiд-
сотка вiд суми заборгованостi за кожен день прострочення
платежу, якщо бiльший розмiр пенi не було передбачено уго-
дою сторiн. .i
5. За невиконання або неналежне виконання зобовязанi
за договором на створення (передачу) науково-технiчноє про-
дукцiє на винну сторону покладауться обовязок вiдшкодувати
потерпiлiй сторонi всi збитки включно з неодержаними при-
бутками. Виконавець за цим договором за невиконання зо-
бовязань мау ще вiдшкодувати замовниковi вартiсть одержа-
них для виконання замовлення матерiальних цiнностей. За
використання переданоє замовниковi науково-технiчноє про-
дукцiє з порушенням умов договору (скажiмо, продаж єє iн-
шим клiунтам) виконавець повинен передати замовниковi всi
кошти, одержанi вiд цього, а також компенсувати моральну
шкоду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
укладатися договори постачання сiльськогосподарськоє технi-
ки на умовах розстрочення платежу за неє в рахунок держ-
контракту як плати за одержану технiку.
Цей договiр у багатостороннiм i рiзнопредметним. Його
укладають мiж собою райфiнвiддiл, постачальник, борошно-
мельне пiдприумство та аграрний товаровиробник. Предмет
договору становлять взаумнi зобовязання сторiн щодо забез-
печення за рахунок бюджетноє позички аграрних товарови-
робникiв технiкою, а потiм - постачання зерна в рахунок
держконтракту як плати за технiку. Згiдно з договором рай-
фiнвiддiл надау постачальниковi бюджетну позичку для при-
дбання технiки з наступною єє передачею аграрним товарови-
робникам на умовах оплати технiки рiвномiрним постачан-
ням упродовж 1996-1998 рр. зерна до державних ресурсiв.
Постачальник зобовязууться поставити товаровиробниковi у
повнокомплектному й високоякiсному станi визначену в до-
говорi кiлькiсть технiки певного асортименту, а також забез-
печити в гарантiйний перiод безплатне проведення єє обслуго-
вування та ремонту.
7. Договiрна дисциплiна
та вiдповiдальнiсть за єє порушення
1. Особливого значення додержання договiрноє дисциплi-
ни набувау в умовах впровадження засад ринкових економiч-
них вiдносин. Втiлення в практику цих засад в першу чергу
зумовлене рiвноправнiстю усiх форм власностi - приватноє,
ево
Роздiл ЮСУ
колективноє i державноє, якi становлять економiчну основу
правосубуктностi всiх учасникiв договiрних вiдносин. Рiв-
ноправнiсть усiх учасникiв в системi договiрних взаумовiдно-
син сiльськогосподарських товаровиробникiв у свого роду
економiчною i юридичною гарантiую ефективноє господарчо-
пiдприумницькоє дiяльностi; вона виключау допустимiсть
протиставлення економiчних iнтересiв усiх субуктiв цих вiд-
носин за договорами. Державно-правовою гарантiую захисту
майнових прав сторiн за договором у спiльний i удиний поря-
док вирiшення майнових спорiв у разi порушення аграрно-
договiрних зобовязань в арбiтражному судi, оскiльки сторони
за цими договорами у юридичними особами. Додержання до-
говiрноє дисциплiни в однаковiй мiрi вiдповiдау iнтересам
кожноє iз сторiн i iнтересам держави.
За сучасних умов договiрна дисциплiна набувау принци-
пово нових рис. Вона грунтууться не на режимi встановлення
державою договiрних вiдносин, а на засадах пiдприумництва,
якi передбачають вiльний вибiр видiв дiяльностi та асорти-
менту продукцiє залежно вiд попиту на ринку; пошук надiй-
них партнерiв i налагодження з ними взаумовигiдних звязкiв;
набуття репутацiє вiдповiдального за своу слово i дiло партне-
ра, пiдтримання i збереження такоє репутацiє; визначення
повноважень державних iнституцiй та єх вiдповiдальностi пе-
ред субуктами пiдприумництва.
Як i ранiше, договiрна дисциплiна грунтууться на закрiп-
леному у правових нормах порядку реалiзацiє договiрних вiд-
носин, додержання яких гарантууться та забезпечууться дер-
жавою в особi єє виконавчоє, а вiдтепер - i судовоє влади.
Воднораз нинi субукт пiдприумництва мау можливiсть розiр-
вати укладений договiр, сплативши контрагентовi всi збитки.
Такi дiє, як свiдчить свiтова практика, треба також квалiфiку-
вати як додержання договiрноє дисциплiни, а не як єє пору-
шення, оскiльки при цьому шкода вiдшкодовууться вiдразу.
З урахуванням наведеного у пiдстави розглядати сучасну
договiрну дисциплiну як усвiдомлене пiдпорядкування сторо-
нами своєх дiй сумлiнному виконанню взятих на себе за дого-
вором зобовязань, здiйснюване з обовязковим додержанням
певних вимог, порядку i правил як пiд час укладання, так i пiд
час виконання договору з метою збереження дiловоє (бiзнесо-
воє) гiдностi та репутацiє. Крiм того, єє треба розглядати як за-
крiплений у правових нормах мiжнародних договорiв, чинних
i---
iня яиии
Аграрио-договiрнi зобовязання
561
нацiональних законодавчих та господарських, у тому числi
зовнiшньоекономiчних, договорiв, порядок реалiзацiє дого-
вiрних зобовязань, додержання яких визнауться i гарантууть-
ся; державою та забезпечууться судовою владою.
2. Зворотним боком договiрноє дисциплiни у майнова вiд-
повiдальнiсть сторiн за порушення договiрних зобовнiинь.
.Вона являу собою правовiдносини, що складаються з приводу
порушень, договiрних зобовязань i дiстають вияв у несприят-
ливих; для винноє сторони наслiдках, зумовлених реалiзацiую
умов договору про вiдповiдальнiсть, договiрних санкцiй та
санкцiй, встановлених чинним законодавством.
Характерною особливiстю цiує вiдповiдальностi у те, що з
одного боку умови договору, а з iншого - норми законiв,
президентських та iнших нормативно-правових актiв у "дже-
релами" визначення пiдстав настання такоє вiдповiдальностi
та звiльнення вiд неє, обрання виду i розмiру штрафних
санкцiй.
3. За невиконання або неналежне виконання договiрних
зобовязань, тобто за порушення договiрноє дисциплiни, сто-
рони несуть майнову вiдповiдальнiсть, яка визначауться умо-
вами конкретного договору. Саме договiр сторiн у єхньою вза-
умною згодою на визначення пiдстав настання вiдповiдаль-
ностi чи звiльнення вiд неє, видiв правопорушень, за якi на-
стау вiдповiдальнiсть, а також видiв i розмiру штрафних
санкцiй за конкретнi правопорушення.
4. За загальним правилом сторона, яка порушила зобовя-
зання за договором> мусить вiдшкодувати iншiй сторонi зав-
данi єй збитки. Тому вiдсутнiсть у договорi роздiлу про вiдпо-
вiдальнiсть сторiн не звiльняу порушника вiд неє. Саме за-
гальне правило породжуу обуктивне право на вiдшкодування
збиткiв будь-якоє сторони в разi порушення єє Прав i заподiян-
ня єй шкоди iншою стороною. Вiдповiдно до ст. 203 Цивiль-
ного кодексу вiдповiдальнiсть мау наставати у повному обся-
зi, в тому числi й за неодержанi прибутки.
> Рiвночасно за низку порушень договiрноє дисциплiни, якi
зачiпають й iнтереси держави, остання встановлюу своє межi
вiдповiдальностi.
; Так, порушення фiнансово-розрахунковоє дисциплiни
иризводить до порушення не тiльки прав афарних пiдприум-
цiв, а й iнтересiв держави в цiлому. Саме тому згiдно з зако-
< йодавством винна сторона, крiм вiдшкодування збиткiв, му-
562
сить також сплачувати спецiальнi штрафнi санкцiє. Так, вiд-
повiдно до Указу Президента Украєни вiд 16 березня 1995 р.
"Про заходи щодо нормалiзацiє платiжноє дисциплiни в на-
родному господарствi Украєни" (п. 2) до вересня 1997 р. за
несвоучасну сплату заборгованостi, що виникла пiсля 10 квiт-
ня 1995 р., пiдприумства-боржники сплачували на користь
кредиторiв, крiм суми заборгованостi, пеню в розмiрi 0,5 вiд-
сотка вiд суми заборгованостi за кожен день прострочення
платежу, якщо бiльший розмiр пенi не було передбачено уго-
дою сторiн. .i
5. За невиконання або неналежне виконання зобовязанi
за договором на створення (передачу) науково-технiчноє про-
дукцiє на винну сторону покладауться обовязок вiдшкодувати
потерпiлiй сторонi всi збитки включно з неодержаними при-
бутками. Виконавець за цим договором за невиконання зо-
бовязань мау ще вiдшкодувати замовниковi вартiсть одержа-
них для виконання замовлення матерiальних цiнностей. За
використання переданоє замовниковi науково-технiчноє про-
дукцiє з порушенням умов договору (скажiмо, продаж єє iн-
шим клiунтам) виконавець повинен передати замовниковi всi
кошти, одержанi вiд цього, а також компенсувати моральну
шкоду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211