За своую соцiально-економiчною i правовою сутнiстю
приватне пiдсобне господарство громадян (ППГГ) у, насам-
перед, сукупнiстю певного нерухомого i рухомого майна, що
мау вартiсну оцiнку (цiну), яке призначено для задоволення
єх матерiальних i побутових потреб. Крiм того, ознакою
ППГГ у певна дiяльнiсть сiмейно-трудового обуднання лю-
дей, що складають сiмю члена КСГП (СпС, ВСГК учасника
АСГТ (ТОВ), працiвника ДСП - та iнших громадян. Вироб-
лена цим господарством iромаднн продукцiя використовууть-
ся, насамперед, для власного споживання. За сучасних умов
ППГГ у складовою частиною багатоукладного аграрного ви-
робництва продуктiв харчування та сировини рослинного i
тваринного походження. Це утворення у ефективним джере-
лом натурального господарювання за умови надання йому
допомоги з боку сiльськогосподарських пiдприумств у веден-
нi пiдсобного господарства. Як колективнi (кооперативнi),
корпоративнi, так i державнi сiльськогосподарськi пiдприум-
ства сприяють у веденнi ППГГ не тiльки єх членам, учасни-
Правове становище приватного пiдсобного господарства 171
кам i трудiвникам, а й вчителям, сiльським медикам, пен-
сiонерам та iншим громадянам, що проживають на єхнiй
територiє.
Участь власникiв приватних пiдсобних господарств у задо-
воленнi суспiльних потреб у сiльськогосподарськiй продукцiє
полягау в продажу (здачi) останньоє заготiвельним органiзацi-
ям споживчоє кооперацiє, самим КСГП, СпС, АСГТ, ДСГП
на договiрних умовах, самостiйнiй реалiзацiє продуктiв своує
працi на ринку та iн.
Сучасне ППГГ Украєни характеризууться такими ознака-
ми: по-перше, це - форма виробництва, яка грунтууться на
рiвноправних формах власностi на землю, на приватнiй влас-
ностi громадян, а також на особистiй єх працi та працi членiв
єхнiх сiмей, тобто мау виключно трудовий характер; по-друге,
Цв - сукупнiсть майна, що мау вартiсний вираз, цiну i нале-
жить гтюмадяннм за правом спiльноє сумiсноє власностi; по-
трету, ППГГ доповнюу суспiльне виробництво, мау пiдсоб-
ний до нього характер, у додатковим (а не основним) джере-
лом прибуткiв; по-четверте, воно в основному мау спожив-
чий характер, оскiльки вироблювана ним продукцiя (70-90
вiдсоткiв), як правило, споживауться безпосередньо самими
виробниками; по-пяте, його можна на взаумовигiдних засадах
використовувати для збiльшення виробництва товарноє маси
продуктiв харчування та сировини рослинного i тваринного пот
ходження.
2. Визнання i вiдродження приватного (до липня 1992 р. -
особистого) пiдсобного господарства пройшло складний
шлях, оскiльки з суто полiтичною метою, починаючи з рокiв
"суцiльноє колективiзацiє", було прийнято i впроваджено в
життя руйнiвнi рiшення щодо згортання i обмеження дiяль-
ностi цих господарств. Формально право громадян на особис-
те пiдсобне господарство визнавалося Конституцiую УРСР
(ст. 13). Правове регулювання вiдносин у цих господарствах
здiйснювалося як за нормами Цивiльного та Земельного ко-
дексiв, так i за рiшеннями партiйних та урядових органiв
СРСР та УРСР, за нормами Примiрного статуту та статутiв
колгоспiв, нацiлених на колгоспне i радгоспне будiвництво:
Здiйснювана в тi роки полiтика призвела до занепаду госпо-
дарств колгоспникiв i працiвникiв радгоспiв, стала однiую з
причин негативних демографiчних i соцiальних наслiдкiв для
сiл Украєни.
Вперше позитивну оцiнку i визнання необхiдностi розвит-
ку особистих пiдсобних господарств було дано в постановi
ЦК КПРС i Уряду СРСР вiд 14 вересня 1977 р. "Про особистi
пiдсобнi господарства колгоспникiв i службовцiв та iнших
громадян i колективне садiпництпо". Постановою тих же ор-
ганiв вiд 8 сiчня 1981 р. "Про додатковi заходи по збiльшенню
виробництва продукцiє в особистих пiдсобних господарствах
громадян" було передбачено, що цi господарства як виробни-
ки тоиирноє маси продуктiв харчування тваринного похо-
дження можуть вступати а доiонiрпi вiдносини зi споживчою
кооперацiую. Полiтичне i економiчне визнання пiдсобних
господарств громадян сталося напередоднi "перебудови". По-
становою ЦК КПРС i Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 20 березня
1986 р. "Про дальше вдосконалення економiчного механiзму
господарювання в агропромисловому комплексi краєни"
вперше за 60 рокiв радянськоє влади особистi пiдсобнi госпо-
дарства громадян були визнанi "складовою частиною соцiа-
лiстичного сiльського господарства, покликанi повнiше за-
довольняти потреби сiльських жителiв у мясi, молоцi, карто-
плi, овочах, плодах та iнших продуктах харчування".
2. Вiд часу проголошення незалежностi Украєни сталися
значнi змiни в правовому регулюваннi дiяльностi пiдсобних
господарств членiв КСГП, СпС, ВСГК, працiвникiв АСГТ,
ДСГП. Цi господарства вiдповiдно до Закону "Про власнiсть"
з липня 1992 р. у приватними. Цим Законом скасовано обме-
ження кола i кiлькостi майна, що може перебувати у приват-
нiй власностi громадян, що мають таке господарство. З Ци-
вiльного кодексу виключено статтi, що встановлювали статус
колгоспного двору, i вiдтепер усi громадяни, що мають при-
ватне пiдсобне господарство у сiльськiй мiсцевостi, урiвненi в
правах незалежно вiд того, чи у вони членами КСГП, СпС,
ВСГК, учасниками i/чи робiтниками АСГТ, ДСГП.
Чинним законодавством Украєни, статутами КСГП (СпС,
ВСГК, АСГТ, ТОВ) на цi субукти пiдприумницькоє дiяльнос-
тi покладаються обовязки створювати умови для розвитку
пiдсобних господарств, надавати єм допомогу в обробiтку зе-
мельних дiлянок, у забезпеченнi єх добривами, засобами за-
хисту рослин, насiнням, садивним матерiалом, кормами, зер-
ном i пасовищами, у придбаннi молодняка худоби та птицi, в
Правове становище приватного пiдсобного господарства____173
агрохiмiчному i зооветеринарному обслуговуваннi, а також у
реалiзацiє виробленоє продукцiє та в єє переробцi.
Приватне пiдсобне господарство громадян мау чiтко ви-
значену земельну, майнову (речову та зобовязальну) право-
субуктнiсть, що визначау особливiсть цього iнституту аграр-
ного права.
2. Земельнi правовiдносини
у приватному пiдсобному господарствi
1. Земельна правосубуктнiсть приватних пiдсобних госпо-
дцет громадян мау грунтовну правову базу, чiтко окресле-
мЛiСКТИВиий склад iз вiдповiдним розмежуванням ле-
н|м одержимим земельних дiлянок i правовим
iИИЄтЯм цiує привосубсктностi, i знаходить свiй вияв
Через реалiзацiю цими субуктами земельних та iнших, повя-
заних iз земельними, прав та обовязкiв.
Безпосереднiм носiум земельних прав у ППГГ у фiзичнi
особи, яким надано земельнi дiлянки для ведення господар-
ства, а не ППГГ. Згiдно з Конституцiую i Земельним кодек-
сом Украєни носiум земельних i повязаних з ними прав та
обовязкiв у ППГГ у громадяни Украєни. Ними можуть бути
також iноземцi та особи без громадянства i, вiдповiдно, бiпат-
риди. Залежно вiд громадянства особи законодавство Украєни
розмежовуу легальнi форми виникнення земельноє право-
субуктностi у цих фiзичних осiб i форми закрiплення єхнiх
прав на земельнi дiлянки.
Так, вiдповiдно до ст. 6 Земельного кодексу тiльки грома-
дяни Украєни мають право на одержання у власнiсть земель-
них дiлянок, зокрема для ведення свого приватного пiдсобно-
го господарства, для будiвництва та обслуговування житлово-
го будинку i господарських будiвель (присадибна дiлянка) то-
що.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211