Ним може бути сiльськогоспо-
дарське пiдприумство, акцiонерне товариство, селянське
(фермерське) господарство як субукти банкiвсько-кредитних
правовiдносин.
У процесi цих вiдносин провадяться кредитнi операцiє,
тобто реалiзовууться договiр щодо надання кредиту, який
супроводжууться записами за банкiвськими рахунками, вiд-
повiдним вiдображенням у балансах кредитора i позичальни-
ка. Необхiдною умовою виникнення мiж ними взаумин у
кредитоспроможнiсть позичальника, пiд якою розумiють його
здатнiсть повернути отриманi кредити i виконати iншi умови
кредитного договору.
Кожний позичальник може скористатися рiзними видами
кредитiв. За строками користування кредити подiляються на:
а) короткостроковi - до року; б) середньостроковi - до 3 ро-
кiв; в) довгостроковi - понад 3 роки. Строк кредиту, а також
вiдсотки за його використання (якщо iнше не передбачено
умовами кредитного договору) розраховуються з моменту
отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати
платiжних документiв з позичкового рахунку позичальника)
до повного погашення кредиту за його використання.
Короткостроковi кредити, як правило, можуть надаватися
банками у разi тимчасових фiнансових труднощiв, що вини-
кають у звязку iз витратами виробництва та обiгу, не забез-
печених надходженням коштiв у вiдповiдному перiодi. Серед-
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 387
ньостроковi кредити можуть надаватися на оплату нового об-
ладнання, на поточнi витрати, на фiнансування капiтальних
вкладень. Довгостроковi кредити надаються для формування
основних фондiв.
Цим Положенням визначено основнi обукти кредитуван-
ня. Ними можуть бути капiтальнi витрати на реконструкцiю,
модернiзацiю та розширення вже дiючих основних фондiв, на
нове будiвництво та iн. За сучасних скрутних економiчних
умов першорядним обуктом короткострокового кредитуван-
ня у одержання коштiв для придбання пального, отрутохiмi-
катiв, ремонту сiльськогосподарськоє технiки. Довгостроковi
кредити головним чином потрiбнi на придбання комбайнiв
для збирання зернових, цукрових бурякiв, картоплi, для виро-
щування молодняка племiнноє худоби, на оновлення фрукто-
вих садiв i виноiраду, а також на ремонт тваринницьких при-
| Мiшень, покриття iнших виробничо-господарських витрат.
4. В остiнiнi роки фiнансово-економiчна дiяльнiсть сiльсь-
когосподарських товаровиробникiв характеризууться вико-
ристанням лiзингових правовiдносин. Вони становлять собою
певну форму фiнансування капiталовкладень з метою при-
дбання сiльськогосподарськоє технiки (комбайнiв, тракторiв
та iн.), обладнання та устаткування, товарiв довгострокового
використання та наступного надання цих товарiв в оренду (на
прокат) безпосередньо виробнику сiльськогосподарськоє про-
дукцiє. Термiн "лiзинг" означау вiдносини мiж виробником
зазначеноє продукцiє, власником коштiв i пiдприумством-
споживачем як виробником сiльськогосподарськоє продукцiє,
тобто лiзинг - це передача майна в оренду на вiдповiдний
строк. Лiзинговi правовiдносини повязанi iз широким про-
никненням банкiв на ринок лiзингових послуг. Оскiльки лi-
зинг у капiталообсяговим видом пiдприумницькоє дiяльностi,
а банки у основними держателями грошових ресурсiв, то
1 Див.: Фiнансово-кредитнi вiдносини в АПК- У цiй книзi наводиться iн-
формацiя про те, що перше лiзингове товариство було створено в Сан-фран-
цiско (США) у 1952 р. американською компанiую "Юнайтед Стейтс лiзинг
корпорейшн". У серединi 60-х рокiв лiзинговi операцй в цiй краєнi складали
1 млрд доларiв, а в кiнцi 80-х рокiв вони перевищили 110 млрд доларiв. Таким
чином, за чверть столiття єх обсяг збiльшився бiльше нiж у сто разiв. Подiбна
тенденцiя використання лiзингових правовiдносин стала характерною i для
iнших краєн з розвинутою економiкою. У загальнiй сумi капiталовкладень в
машини i обладнання на лiзинг припадау: в Австралiє - 33 вiдсотки, у США -
25-30; Англiє, Францiє, Швецiє, iспанiє - 13-17 вiдсоткiв.
iЗ
388 Роздiл ХУП
найбiльшу частину серед несiльськогосподарських товаром
виробникiв-учасникiв цих вiдносин становлять банки.
Досвiд зарубiжних краєн свiдчить, що лiзинг найбiльшого
застосування набув у галучях iз швидко змiнюваною техноло-
гiую. У лiзингових правовiдносинах розрiзняються рiзностро-
ковi операцiє: короткострокова оренда (рейтинг) ~ на строк
вiд одного дня до одного року; середньострокова оренда
(хайринг) - на строк пiд одного року до трьох рокiв; довго-
строкова оренди (;iпиш) - пiд 3 до 20 рокiв i бiльше.
Основоположною властивiстю застосування лiзингу у за-
рубiжнiй практицi с його фiнинсона сутнiсть. Лiзингодавець
надау користувачевi майна (орендарю) вiдповiдну фiнансову
послугу, тобто вiн придбау майно у власнiсть за повну вар-
тiсть i за рахунок перiодичних внескiв вiдшкодовуу цю вар-
тiсть. За цих умов лiзинг розглядауться як одна iз форм кре-
дитування, що використовууться для придбання машин i об-
ладнання у тимчасове користування.
Правова норма щодо лiзингу вперше у законодавствi
Украєни наведена в Законi "Про банки i банкiвську дiяль-
нiсть", прийнятому Верховною Радою Украєни 20 березня
1991 р. У п. 9 ст. З цього Закону зазначено, що серед здiйсню-
ваних банком операцiй у право банку придбавати за власнi
коштi засоби виробництва для передачi єх в оренду (лiзинг).
Виходячи iз зростаючоє значущостi лiзингових фiнансово-
економiчних операцiй для народного господарства, Верховна
Рада Украєни 16 грудня 1997 р. прийняла Закон "Про лiзинг".
Цей Закон визначау поняття лiзингу, а також загальнi правовi
та економiчнi засади його здiйснення. Згiдно зi ст. 1 цього За-
кону лiзинг становить собою рiзновид пiдприумницькоє дi-
яльностi, спрямованоє на iнвестування власних чи залучених
фiнансових коштiв i полягау в наданнi лiзингодавцем у ви
ключне користування на визначений строк лiзингоодержува-
чу майна, що с власнiстю лiчингодавця або набувауться ним у
власнiсть за дорученням i погодженням з лiзингоодержувачем
у вiдповiдного продавця майна за умови сплати лiзингоодер-
жувачем перiодичних лiзингових платежiв.
Названим законом циєначено коло субуктiв лiзингових
правовiдносин. Ними у: лiзингодавць - це субукт пiдприум-
ницькоє дiяльностi, в тому числi банкiвська або небанкiвська
фiнансова установа, яка передау в користування обукти лi-
зингу за договором лiзингу; лiзингоодержувач - це субукт
пiдприумницькоє дiяльностi, який одержуу в користування
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 389
обукти лiзингу за договором лiзингу; продавець лiзингового
майна - це субукт пiдприумницькоє дiяльностi, який виго-
товляу майно (машини, устаткування тощо) та/або продау
власне майно, яке у обуктом лiзингу. Субуктом лiзингових
правовiдносин може бути кожне окремо взяте сiльськогоспо-
дарське пiдприумство як товаровиробник-пiдприумець. Змiс-
товi лiзингових правовiдносин з участю сiльськогосподар-
ських пiдприумств придiлена увага в роздiлi XXVII цього
пiдручника.
За умов ринкових економiчних вiдносин кожний сiльсько-
господарський товаровиробник бере участь у зовнiшнiх фi-
нансових правовiдносинах, без чого у неможливою його
внутрiшньогосподарська фiнансова дiяльнiсть. Такою у дiяль-
нiсть, повязана з процедурою iнвестування сiльськогоспо-
диi< i.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
дарське пiдприумство, акцiонерне товариство, селянське
(фермерське) господарство як субукти банкiвсько-кредитних
правовiдносин.
У процесi цих вiдносин провадяться кредитнi операцiє,
тобто реалiзовууться договiр щодо надання кредиту, який
супроводжууться записами за банкiвськими рахунками, вiд-
повiдним вiдображенням у балансах кредитора i позичальни-
ка. Необхiдною умовою виникнення мiж ними взаумин у
кредитоспроможнiсть позичальника, пiд якою розумiють його
здатнiсть повернути отриманi кредити i виконати iншi умови
кредитного договору.
Кожний позичальник може скористатися рiзними видами
кредитiв. За строками користування кредити подiляються на:
а) короткостроковi - до року; б) середньостроковi - до 3 ро-
кiв; в) довгостроковi - понад 3 роки. Строк кредиту, а також
вiдсотки за його використання (якщо iнше не передбачено
умовами кредитного договору) розраховуються з моменту
отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати
платiжних документiв з позичкового рахунку позичальника)
до повного погашення кредиту за його використання.
Короткостроковi кредити, як правило, можуть надаватися
банками у разi тимчасових фiнансових труднощiв, що вини-
кають у звязку iз витратами виробництва та обiгу, не забез-
печених надходженням коштiв у вiдповiдному перiодi. Серед-
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 387
ньостроковi кредити можуть надаватися на оплату нового об-
ладнання, на поточнi витрати, на фiнансування капiтальних
вкладень. Довгостроковi кредити надаються для формування
основних фондiв.
Цим Положенням визначено основнi обукти кредитуван-
ня. Ними можуть бути капiтальнi витрати на реконструкцiю,
модернiзацiю та розширення вже дiючих основних фондiв, на
нове будiвництво та iн. За сучасних скрутних економiчних
умов першорядним обуктом короткострокового кредитуван-
ня у одержання коштiв для придбання пального, отрутохiмi-
катiв, ремонту сiльськогосподарськоє технiки. Довгостроковi
кредити головним чином потрiбнi на придбання комбайнiв
для збирання зернових, цукрових бурякiв, картоплi, для виро-
щування молодняка племiнноє худоби, на оновлення фрукто-
вих садiв i виноiраду, а також на ремонт тваринницьких при-
| Мiшень, покриття iнших виробничо-господарських витрат.
4. В остiнiнi роки фiнансово-економiчна дiяльнiсть сiльсь-
когосподарських товаровиробникiв характеризууться вико-
ристанням лiзингових правовiдносин. Вони становлять собою
певну форму фiнансування капiталовкладень з метою при-
дбання сiльськогосподарськоє технiки (комбайнiв, тракторiв
та iн.), обладнання та устаткування, товарiв довгострокового
використання та наступного надання цих товарiв в оренду (на
прокат) безпосередньо виробнику сiльськогосподарськоє про-
дукцiє. Термiн "лiзинг" означау вiдносини мiж виробником
зазначеноє продукцiє, власником коштiв i пiдприумством-
споживачем як виробником сiльськогосподарськоє продукцiє,
тобто лiзинг - це передача майна в оренду на вiдповiдний
строк. Лiзинговi правовiдносини повязанi iз широким про-
никненням банкiв на ринок лiзингових послуг. Оскiльки лi-
зинг у капiталообсяговим видом пiдприумницькоє дiяльностi,
а банки у основними держателями грошових ресурсiв, то
1 Див.: Фiнансово-кредитнi вiдносини в АПК- У цiй книзi наводиться iн-
формацiя про те, що перше лiзингове товариство було створено в Сан-фран-
цiско (США) у 1952 р. американською компанiую "Юнайтед Стейтс лiзинг
корпорейшн". У серединi 60-х рокiв лiзинговi операцй в цiй краєнi складали
1 млрд доларiв, а в кiнцi 80-х рокiв вони перевищили 110 млрд доларiв. Таким
чином, за чверть столiття єх обсяг збiльшився бiльше нiж у сто разiв. Подiбна
тенденцiя використання лiзингових правовiдносин стала характерною i для
iнших краєн з розвинутою економiкою. У загальнiй сумi капiталовкладень в
машини i обладнання на лiзинг припадау: в Австралiє - 33 вiдсотки, у США -
25-30; Англiє, Францiє, Швецiє, iспанiє - 13-17 вiдсоткiв.
iЗ
388 Роздiл ХУП
найбiльшу частину серед несiльськогосподарських товаром
виробникiв-учасникiв цих вiдносин становлять банки.
Досвiд зарубiжних краєн свiдчить, що лiзинг найбiльшого
застосування набув у галучях iз швидко змiнюваною техноло-
гiую. У лiзингових правовiдносинах розрiзняються рiзностро-
ковi операцiє: короткострокова оренда (рейтинг) ~ на строк
вiд одного дня до одного року; середньострокова оренда
(хайринг) - на строк пiд одного року до трьох рокiв; довго-
строкова оренди (;iпиш) - пiд 3 до 20 рокiв i бiльше.
Основоположною властивiстю застосування лiзингу у за-
рубiжнiй практицi с його фiнинсона сутнiсть. Лiзингодавець
надау користувачевi майна (орендарю) вiдповiдну фiнансову
послугу, тобто вiн придбау майно у власнiсть за повну вар-
тiсть i за рахунок перiодичних внескiв вiдшкодовуу цю вар-
тiсть. За цих умов лiзинг розглядауться як одна iз форм кре-
дитування, що використовууться для придбання машин i об-
ладнання у тимчасове користування.
Правова норма щодо лiзингу вперше у законодавствi
Украєни наведена в Законi "Про банки i банкiвську дiяль-
нiсть", прийнятому Верховною Радою Украєни 20 березня
1991 р. У п. 9 ст. З цього Закону зазначено, що серед здiйсню-
ваних банком операцiй у право банку придбавати за власнi
коштi засоби виробництва для передачi єх в оренду (лiзинг).
Виходячи iз зростаючоє значущостi лiзингових фiнансово-
економiчних операцiй для народного господарства, Верховна
Рада Украєни 16 грудня 1997 р. прийняла Закон "Про лiзинг".
Цей Закон визначау поняття лiзингу, а також загальнi правовi
та економiчнi засади його здiйснення. Згiдно зi ст. 1 цього За-
кону лiзинг становить собою рiзновид пiдприумницькоє дi-
яльностi, спрямованоє на iнвестування власних чи залучених
фiнансових коштiв i полягау в наданнi лiзингодавцем у ви
ключне користування на визначений строк лiзингоодержува-
чу майна, що с власнiстю лiчингодавця або набувауться ним у
власнiсть за дорученням i погодженням з лiзингоодержувачем
у вiдповiдного продавця майна за умови сплати лiзингоодер-
жувачем перiодичних лiзингових платежiв.
Названим законом циєначено коло субуктiв лiзингових
правовiдносин. Ними у: лiзингодавць - це субукт пiдприум-
ницькоє дiяльностi, в тому числi банкiвська або небанкiвська
фiнансова установа, яка передау в користування обукти лi-
зингу за договором лiзингу; лiзингоодержувач - це субукт
пiдприумницькоє дiяльностi, який одержуу в користування
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 389
обукти лiзингу за договором лiзингу; продавець лiзингового
майна - це субукт пiдприумницькоє дiяльностi, який виго-
товляу майно (машини, устаткування тощо) та/або продау
власне майно, яке у обуктом лiзингу. Субуктом лiзингових
правовiдносин може бути кожне окремо взяте сiльськогоспо-
дарське пiдприумство як товаровиробник-пiдприумець. Змiс-
товi лiзингових правовiдносин з участю сiльськогосподар-
ських пiдприумств придiлена увага в роздiлi XXVII цього
пiдручника.
За умов ринкових економiчних вiдносин кожний сiльсько-
господарський товаровиробник бере участь у зовнiшнiх фi-
нансових правовiдносинах, без чого у неможливою його
внутрiшньогосподарська фiнансова дiяльнiсть. Такою у дiяль-
нiсть, повязана з процедурою iнвестування сiльськогоспо-
диi< i.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211