"Договiр складено з порушенням чинного законодавства.
Пiдготуйте належним чином проект договору для укладення".
Такi пiдходи юристiв до питань належного укладання догово-
рiв привели б до того, що господарства не укладали б кабаль-
них, не забезпечених лiмiтами та фондами пiд замовлення до-
говорiв.
Якщо ж перевiрений проект договору вiдповiдау чинному
законодавству, юрист вiзуу його i передау на пiдпис керiвни-
ковi господарства.
Юрист здiйснюу контроль за виконанням укладених дого-
ворiв, висловлюу пропозицiє керiвництву по застосуванню
санкцiй щодо контрагентiв, якi порушили договiрнi зобовя-
зання. Зважаючи на те, що господарства в середньому укла-
дають близько 100 господарських договорiв iз рiзних галузей
виробничо-господарськоє дiяльностi та обуктивноє неможли-
востi для юриста одноособове здiйснити контроль за вико-
нанням усiх договорiв, велике значення належить орт i ти цiє
контрольних функцiй з боку адмiнiстрацiє з постiйним iнфор-
муванням юриста вiдповiдними спецiалiстами господарства
про перебiг виконання (або iiсникоiiаiiпя) договiрних зо-
бовязань. Такий досвiд нагромаджено в Киуво-Святошин-
ському районi Києвщини та в рядi iнших районiв краєни. Тут
наказами керiвникiв господарства на конкретних спецiалiстiв
покладено обовязок письмово iнформувати юриста про ви-
конання або невиконання договорiв за галузями та напря-
мами виробничо-господарськоє дiяльностi. Такий порядок
дисциплiнуу спецiалiстiв, дау можливiсть юристовi своучасно
застосовувати штрафнi санкцiє та iн. Якщо ж спецiалiст не-
своучасно повiдомив про порушення контрагентом умов до-
говору чи приховав вiдомостi про наявнiсть порушень, то на
нього накладауться дисциплiнарне стягнення, а якщо строк
позовноє давностi для стягнення штрафних санкцiй уже ми-
нув, то спецiалiста можна притягти ще й до матерiальноє вiд-
повiдальностi.
648
Роздiл XXVII
Подання допомоги з боку спецiалiстiв сiльськогосподар-
ського пiдприумства не звiльняу юриста вiд здiйснення конт-
рольних функцiй за виконанням договiрних зобовязань iз
боку як самого господарства, так i контрагента.
3. У процесi юридичного обслуговування важливе мiсце
належить виконанню договiрних зобовязань i застосуванню
майнових санкцiй. Додержання цих правомочностей юрис-
консультами пiдкреслюуться у Загальному положеннi про
юридичну службу.
На юридичну службу покладауться обовязок вести позов-
ну роботу, що полягау у представленнi в установленому зако-
ном порядку iнтересу пiдприумств у судах та iнших органах
пiд час розгляду правових питань i спорiв; у поданнi правовоє
оцiнки претензiй, якi заявленi пiдприумством у звязку з по-
рушенням його майнових прав i законних iнтересiв. Юрис-
консульти використовуючи свiй практичний досвiд подають
вiдповiднi пропозицiє з питань удосконалення правового за-
безпечення господарськоє дiяльностi пiдприумств.
Частина четверта
Аграрне право
зарубiжних краєн
Роздiл XXIX
АГРАРНЕ ПРАВО ЗАРУБiЖНИХ КРАЄН
1. Поняття, змiст i джерела аграрного права
Аграрне право як самостiйна галузь науки i навчальна дис-
циплiна iснуу в багатьох зарубiжних краєнах. iнститути аграр-
ного права являють собою або спецiалiзованi форми iнститу-
тiв цивiльного, адмiнiстративного, торговельного, судового
права, або сукупнiсть нових для буржуазного права iнститу-
тiв, якi регулюють виробничi вiдносини у сiльському госпо-
дарствi.
Подiляючись на такi його частини як приватне i публiчне,
сiльськогосподарське право охоплюу значну групу правових
вiдносин. Одна його частина - приватне сiльськогосподар-
ське право у своєй бiльшостi становить сукупнiсть "сiльсько-
господарських" норм цивiльного права, що видiлилася в са-
мостiйну пiдгалузь. Головний змiст цiує частини сiльськогос-
подарського права становлять норми, якi регулюють право-
вий режим сiльськогосподарськоє власностi i перш за все
земельноє власностi, його основнi iнститути, правове стано-
вище субуктiв у сiльськогосподарському виробництвi (юри-
дичних i фiзичних осiб). Сюди входить сiльськогосподарське
право (право власностi, сервiтутiв, застави, узуфрукта, спад-
щини та iн.), а також сiльськогосподарськi договори.
iснування приватноє власностi на землю, всупереч побою-
ванням деяких теоретикiв, не вступау у протирiччя з громад-
ськими iнтересами, оскiльки вона давно втратила "необмеже-
ний характер" i служить обуктом активного i рiзнобiчного
державного регулювання, яке контролюу земельний ринок i
обмежуу можливiсть зловживань i негативних процесiв, що
мали мiсце в минулому.
Що ж до досить широкоє публiчноє частини аграрного
права, то єє виникнення повязане з активним втручанням
держави у розвиток сiльськогосподарських вiдносин. Багато
проблем, якi не в змозi вирiшити приватнi сiльськогосподар-
Аграрне право зарубiжних краєн 651
ськi пiдприумцi почала брати на себе держава. Це - перш за
все, регулювання вiдносин щодо створення сiльськогосподар-
ськоє iнфраструктури (дороги, мелiорацiя, електрифiкацiя,
комунальне обслуговування, загальнонацiональна органiзацiя
науково-дослiдних робiт, впровадження новоє технiки i тех-
нологiє, створення системи збуту, транспортування i перероб-
ка сiльськогосподарськоє продукцiє). Публiчне втручання ре-
гулюу розвиток низки галузей сiльськогосподарського вироб-
ництва, коли вони стають нерентабельними або стратегiчно
важливими. Тут застосовуються спецiальнi вiдносини щодо
фiнансування, кредитування i оподаткування, регулювання
розмiрiв сiльськогосподарського виробництва, структурноє
перебудови сiльського господарства, регулювання сiльсько-
господарського землекористування, основних умов працi в
сiльському господарствi.
Значне мiсце у публiчному втручаннi займау економiчне
стимулювання розвитку сiльського господарства i заохочення
державою господарств через субсидiє та кредити для прове-
дення виробничих процесiв, збуту продукцiє, вдосконалення
сiльськоє iнфраструктури.
Крiм економiчних методiв iснуу ряд адмiнiстративно-при-
мусових засобiв здiйснення аграрного законодавства, в тому
числi: кооперування, здiйснення заходiв щодо консолiдацiє та
мелiорацiє земель, органiзацiє сiльськогосподарського ринку
збуту сiльськогосподарських культур тощо. Значного поши-
рення набула практика виробництва щодо лiцензiй сiльсько-
господарських продуктiв, установлення збутових квот та
культур тощо. Значне поширення мау практика виробництва
щодо лiцензiй сiльськогосподарських продуктiв, установлен-
ня збутових квот та збутових пулiв по продажу сiльськогоспо-
дарських продуктiв, примусове пiдпорядкуання єх правилам,
не кажучи вже про правила карантиннi, зонування тощо, за
порушення яких установлюються кримiнальнi та адмiнiстра-
тивнi заходи покарання. До заходiв адмiнiстративного впливу
вiдносяться i здiйснюванi багатьма капiталiстичними держа-
вами планування або програмування розвитку сiльського гос-
подарства. Протягом останнього десятилiття у капiталiстич-
них краєнах набуло широкого застосування планування аг-
рарних перетворень у нацiональному i мiждержавному мас-
штабi. Особливо слщ зазначити "зеленi плани" Захiдноє
652 Роздiл ХХЙГ
твропи: план Любке та Ертеля в ФРН, план Веделя у Фран-
цiє, план Мансхолта для тЕС та iн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211