Якщо замовник на порушення умов договору пере-
дасть (перепродасть) науково-технiчну продукцiю, вiн також
мусить вiдшкодувати виконавцевi всi збитки в повному обсязi
(за порушення умов договору i авторських прав виконавця). У
договорi на використання науково-технiчноє продукцiє сторо-
ни можуть передбачати й штрафнi санкцiє.
6. За невиконання або неналежне виконання зобовязань
за договором на реалiзацiю сiльськогосподарськоє продукцiє
та сировини субукти аграрного пiдприумництва сторони-ви-
робника також несуть вiдповiдальнiсть у повному обсязi.
Крiм того, сторони в договорах можуть встановлювати й
штрафнi санкцiє (наприклад, за несвоучасне виконання зо-
бовязань iз забезпечення аграрного товаровиробника тарою,
па-кувальним матерiалом, за порушення графiка вивезення
прюдукцiє та сировини, продаж продукцiє та сировини гiршоє
якостi, нiж це передбачено умовами договору, порушення
розрахунковоє дисциплiни тощо).
З метою пiдвищення вiдповiдальностi субуктiв пiдприум-
ницькоє дiяльностi за виконання договiрних зобовязань Ука-
зом Президента Украєни "Про заходи щодо нормалiзацiє пла-
563
грарно-дрговiрнi зобовязання
тiжноє дисциплiни в народному господарствi Украєни" (п. 4)
встановлено, що боржники-пiдприумства роздрiбноє торгiвлi
(незалежно вiд форм власностi) сплачують на користь вироб-
ника сiльськогосподарськоє продукцiє та продовольства суму
заборгованостi та пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка, а також до мiс-
цевого бюджету пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка вiд суми платежу
за кожен день його банкiвського прострочення, якщо бiль-
ший розмiр пенi не передбачено угодою сторiн.
За порушення сторонами умов договору на користування
електроенергiую майнова вiдповiдальнiсть настау на пiдставi
Правил користування електричною енергiую, а не норм ци-
вiльного законодавства.
Так, вiдповiдно до цих Правил та договору на користуван-
ня електричною енергiую енерго постачальна органiзацiя
-(райенерго), винна у виникненнi перерв в енергопостачаннi,
-сплачуу єє споживачевi 10-кратну вартiсть невiдпущеноє енер-
гiє. Треба пiдкреслити, що Правила не передбачають вiдшко-
дування споживачевi заподiяноє вiдключеннями електроенер-
гiє навiть прямоє шкоди. Виплата символiчноє 10-кратноє
вартостi невiдпущеноє енергiє, певна рiч, не покривау шкоди,
заподiяноє, особливо взимку, наприклад, вiдключенням елек-
троенергiє в iнкубаторах, теплицях тощо.
Майнову вiдповiдальнiсть несуть також субукти аграрного
пiдприумництва i як сторони договору про спiльну дiяльнiсть.
- i№№"04
. --- -- - .- ...... .- , . -АєВ>>>"i---,,
."т--.ч -ч., i.,4
Роздiл XXVI
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛiЗАЦiЄ
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЄ ПРОДУКЦiЄ я i;; :
. , . . .я
\;ДНфi. . с
; Я.даi.йрСєi
. : -..<й.iП ЯiЗД.
1. Правовi форми реалiзацiє ,,<
сiльськогосподарськоє продукцiє гзд<ш дi,
1. Реалiзацiя сiльськогосподарськоє продукцiє у одним є
нагальних питань, що стоять перед нацiональним сiльсько-
господарським товаровиробником. Суспiльнi взаумовiдноси-
ни мiж сiльськогосподарськими товаровиробниками i держа-
вою в особi єє органiв державного управлiння, що вiдають за-
купiвлями хлiбопродуктiв, завжди були полiтичне важливи-
ми, економiчно складними i юридичне iстотними особливо
для селян-товаровиробникiв. У кожному iсторичному про-
мiжку часу вони мали своє характернi властивостi, по-рiзному
представляли iнтереси учасникiв цих правовiдносин. За роки
з часу колективiзацiє сiльського господарства до 1958 р. пану-
вала система обовязкових поставок державi виробленоє кол-
госпами сiльськогосподарськоє продукцiє. За своую полiтико-
економiчною i правовою сутнiстю обовязковi поставки ста-
новили адмiнiстративно-податкове позбавлення колгоспiв
(трудового селянина) своує власностi. Та плата за продукцiю,
здану в порядку виконання обовязкових поставок мiсцевiй
заготiвельнiй органiзацiє Мiнiстерства заготiвель СРСР не ма-
ла нiчого спiльного з такою економiчною категорiую як цiна.
Суми, одержуванi вiд держави середньо-економiчними кол-
госпами, поверталися до бюджету у виглядi прибуткового по-
датку. Внаслiдок цього обовязковi поставки по сутi були на-
туральним податком для колгоспiв. За своєми розмiрами ця
плата була нижчою вiд собiвартостi сiльськогосподарськоє
продукцiє, що єє здавали колгоспи.
У 1958 р. обовязковi поставки було скасовано i введено
систему державних закупiвель сiльськогосподарськоє продук-
цiє за договорами контрактацiє. Державно-правове регулюван-
ня цих закупiвель було покладено на Мiнiстерство заготiвель
СРСР. Хоч при закупiвлях застосовувалась правова форма до-
говорiв контрактацiє, типовi (примiрнi) договори розробяя-
_____565
Правове регулювання ралiзацiТ сiльгосппродукцiє -~------
лись Мiнiстерством заготiвель в односторо1 д укладан-
Прикладом можна назвати Положення про .дподарськоє
ня i виконання договорiв контрактацiє "уи заготiвель
продукцiє, яке було затверджено Мiнiстер д колгоспи
21 грудня 1976 р. У зимовий, наприклад, "очну продук-
продавали за договором контрактацiє мясо- продув.
цiю за цiнами значно меншими, нiж собiварт1-" виробником
цiє. Економiчнi вiдносини, що виникали да виступала
сiльськогосподарськоє продукцiє, державок> (р уду вважати
як посередник) i споживачем також не моХ правова фор-
ринковими, хоч i використовувалась пря цьо1"
ма договорiв, вiчних вiдносин |Ц
2. В умовах становлення ринкових еiкон "-цель сiльське- В
держава застосовуу рiзнi правовi форми ю ланкою на В
господарськоє продукцiє. При цьому оринку сiльськогосподарськоє продукцiє у -дуженоє тери-
пiдприумства. Нинi в нашiй краєнi немау Р03" елеватори.
торiальноє системи пiдприумств, якi б мали "рд народного
Це повязуу новi сiльськогосподарськi СТРУ"истемоюхлi-
господарства Украєни з колишньою дерзi13R101.,, господар-
бозаготiвель. Адже ще й досi iснуу усталена елеватором
ських звязкiв мiж виробником та, наприк/1
що складалася протягом багатьох десятилiть. ,цд(цого сiльсь-
При використаннi невласних елеваторiв У дилема вибору
когосподарського господарства виникне Послуги по збе-
конкретного пiдприумства, яке б надало ЙоУ ,"ому постау
рiганню виробленоє ним продукцiє. Адс п Р1"..,, ц того в
проблема - кого обрати: чи того, що у найбЛ -ддри так зва-
кого цiни на послуги у бiльш привабливими чщ виграу бiль-
ноє "усушки/утруски" у меншими. На жаль, тог вступау
ше територiально-ближну пiдприумство, ОСIалобхiдно витра-
в дiю такий фактор як вартiсть палива, яке iєу фактори не-
тити на перевезення виробленоє продукiдiє. ьськогосподар-
гативно позначаються на цiнi виробленює сєляiсож це справ-
ськоє продукцiє та похiдноє вiд неє продустiє- 1 конкретного
ляу неабиякий негативний вплив на Рмробника зок-
нацiонального сiльськогосподарського товарО
рема та АПК взагалi. , .щбозаготiвель-
При розглядi питання правосубуюiнгост ./".х розвитку та
них пiдприумств у важливим розумiння iстор" ядмiнiстратив-
становлення, характеру попереднiх аграрiно- ."умiння iсторiє
но-правових вiдносин, оскiльки саме через Р
566
Роздiл ХХУi
становлення цих правовiдносин у можливим єх., всебiчний
аналiз, вдосконалення та шляхи єх подальшого розвитку, адже
все це необхiдно для забезпечення нацiональноє полiтичноє та
економiчноє, а насамперед, продовольчоє безпеки Украєни, ".
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
дасть (перепродасть) науково-технiчну продукцiю, вiн також
мусить вiдшкодувати виконавцевi всi збитки в повному обсязi
(за порушення умов договору i авторських прав виконавця). У
договорi на використання науково-технiчноє продукцiє сторо-
ни можуть передбачати й штрафнi санкцiє.
6. За невиконання або неналежне виконання зобовязань
за договором на реалiзацiю сiльськогосподарськоє продукцiє
та сировини субукти аграрного пiдприумництва сторони-ви-
робника також несуть вiдповiдальнiсть у повному обсязi.
Крiм того, сторони в договорах можуть встановлювати й
штрафнi санкцiє (наприклад, за несвоучасне виконання зо-
бовязань iз забезпечення аграрного товаровиробника тарою,
па-кувальним матерiалом, за порушення графiка вивезення
прюдукцiє та сировини, продаж продукцiє та сировини гiршоє
якостi, нiж це передбачено умовами договору, порушення
розрахунковоє дисциплiни тощо).
З метою пiдвищення вiдповiдальностi субуктiв пiдприум-
ницькоє дiяльностi за виконання договiрних зобовязань Ука-
зом Президента Украєни "Про заходи щодо нормалiзацiє пла-
563
грарно-дрговiрнi зобовязання
тiжноє дисциплiни в народному господарствi Украєни" (п. 4)
встановлено, що боржники-пiдприумства роздрiбноє торгiвлi
(незалежно вiд форм власностi) сплачують на користь вироб-
ника сiльськогосподарськоє продукцiє та продовольства суму
заборгованостi та пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка, а також до мiс-
цевого бюджету пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка вiд суми платежу
за кожен день його банкiвського прострочення, якщо бiль-
ший розмiр пенi не передбачено угодою сторiн.
За порушення сторонами умов договору на користування
електроенергiую майнова вiдповiдальнiсть настау на пiдставi
Правил користування електричною енергiую, а не норм ци-
вiльного законодавства.
Так, вiдповiдно до цих Правил та договору на користуван-
ня електричною енергiую енерго постачальна органiзацiя
-(райенерго), винна у виникненнi перерв в енергопостачаннi,
-сплачуу єє споживачевi 10-кратну вартiсть невiдпущеноє енер-
гiє. Треба пiдкреслити, що Правила не передбачають вiдшко-
дування споживачевi заподiяноє вiдключеннями електроенер-
гiє навiть прямоє шкоди. Виплата символiчноє 10-кратноє
вартостi невiдпущеноє енергiє, певна рiч, не покривау шкоди,
заподiяноє, особливо взимку, наприклад, вiдключенням елек-
троенергiє в iнкубаторах, теплицях тощо.
Майнову вiдповiдальнiсть несуть також субукти аграрного
пiдприумництва i як сторони договору про спiльну дiяльнiсть.
- i№№"04
. --- -- - .- ...... .- , . -АєВ>>>"i---,,
."т--.ч -ч., i.,4
Роздiл XXVI
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛiЗАЦiЄ
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЄ ПРОДУКЦiЄ я i;; :
. , . . .я
\;ДНфi. . с
; Я.даi.йрСєi
. : -..<й.iП ЯiЗД.
1. Правовi форми реалiзацiє ,,<
сiльськогосподарськоє продукцiє гзд<ш дi,
1. Реалiзацiя сiльськогосподарськоє продукцiє у одним є
нагальних питань, що стоять перед нацiональним сiльсько-
господарським товаровиробником. Суспiльнi взаумовiдноси-
ни мiж сiльськогосподарськими товаровиробниками i держа-
вою в особi єє органiв державного управлiння, що вiдають за-
купiвлями хлiбопродуктiв, завжди були полiтичне важливи-
ми, економiчно складними i юридичне iстотними особливо
для селян-товаровиробникiв. У кожному iсторичному про-
мiжку часу вони мали своє характернi властивостi, по-рiзному
представляли iнтереси учасникiв цих правовiдносин. За роки
з часу колективiзацiє сiльського господарства до 1958 р. пану-
вала система обовязкових поставок державi виробленоє кол-
госпами сiльськогосподарськоє продукцiє. За своую полiтико-
економiчною i правовою сутнiстю обовязковi поставки ста-
новили адмiнiстративно-податкове позбавлення колгоспiв
(трудового селянина) своує власностi. Та плата за продукцiю,
здану в порядку виконання обовязкових поставок мiсцевiй
заготiвельнiй органiзацiє Мiнiстерства заготiвель СРСР не ма-
ла нiчого спiльного з такою економiчною категорiую як цiна.
Суми, одержуванi вiд держави середньо-економiчними кол-
госпами, поверталися до бюджету у виглядi прибуткового по-
датку. Внаслiдок цього обовязковi поставки по сутi були на-
туральним податком для колгоспiв. За своєми розмiрами ця
плата була нижчою вiд собiвартостi сiльськогосподарськоє
продукцiє, що єє здавали колгоспи.
У 1958 р. обовязковi поставки було скасовано i введено
систему державних закупiвель сiльськогосподарськоє продук-
цiє за договорами контрактацiє. Державно-правове регулюван-
ня цих закупiвель було покладено на Мiнiстерство заготiвель
СРСР. Хоч при закупiвлях застосовувалась правова форма до-
говорiв контрактацiє, типовi (примiрнi) договори розробяя-
_____565
Правове регулювання ралiзацiТ сiльгосппродукцiє -~------
лись Мiнiстерством заготiвель в односторо1 д укладан-
Прикладом можна назвати Положення про .дподарськоє
ня i виконання договорiв контрактацiє "уи заготiвель
продукцiє, яке було затверджено Мiнiстер д колгоспи
21 грудня 1976 р. У зимовий, наприклад, "очну продук-
продавали за договором контрактацiє мясо- продув.
цiю за цiнами значно меншими, нiж собiварт1-" виробником
цiє. Економiчнi вiдносини, що виникали да виступала
сiльськогосподарськоє продукцiє, державок> (р уду вважати
як посередник) i споживачем також не моХ правова фор-
ринковими, хоч i використовувалась пря цьо1"
ма договорiв, вiчних вiдносин |Ц
2. В умовах становлення ринкових еiкон "-цель сiльське- В
держава застосовуу рiзнi правовi форми ю ланкою на В
господарськоє продукцiє. При цьому о
пiдприумства. Нинi в нашiй краєнi немау Р03" елеватори.
торiальноє системи пiдприумств, якi б мали "рд народного
Це повязуу новi сiльськогосподарськi СТРУ"истемоюхлi-
господарства Украєни з колишньою дерзi13R101.,, господар-
бозаготiвель. Адже ще й досi iснуу усталена елеватором
ських звязкiв мiж виробником та, наприк/1
що складалася протягом багатьох десятилiть. ,цд(цого сiльсь-
При використаннi невласних елеваторiв У дилема вибору
когосподарського господарства виникне Послуги по збе-
конкретного пiдприумства, яке б надало ЙоУ ,"ому постау
рiганню виробленоє ним продукцiє. Адс п Р1"..,, ц того в
проблема - кого обрати: чи того, що у найбЛ -ддри так зва-
кого цiни на послуги у бiльш привабливими чщ виграу бiль-
ноє "усушки/утруски" у меншими. На жаль, тог вступау
ше територiально-ближну пiдприумство, ОСIалобхiдно витра-
в дiю такий фактор як вартiсть палива, яке iєу фактори не-
тити на перевезення виробленоє продукiдiє. ьськогосподар-
гативно позначаються на цiнi виробленює сєляiсож це справ-
ськоє продукцiє та похiдноє вiд неє продустiє- 1 конкретного
ляу неабиякий негативний вплив на Рмробника зок-
нацiонального сiльськогосподарського товарО
рема та АПК взагалi. , .щбозаготiвель-
При розглядi питання правосубуюiнгост ./".х розвитку та
них пiдприумств у важливим розумiння iстор" ядмiнiстратив-
становлення, характеру попереднiх аграрiно- ."умiння iсторiє
но-правових вiдносин, оскiльки саме через Р
566
Роздiл ХХУi
становлення цих правовiдносин у можливим єх., всебiчний
аналiз, вдосконалення та шляхи єх подальшого розвитку, адже
все це необхiдно для забезпечення нацiональноє полiтичноє та
економiчноє, а насамперед, продовольчоє безпеки Украєни, ".
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211