3. Види i структура внутрiшнiх правовiдносин
1. Аграрнi правовiдносини, як i iншi юридичнi вiдносини,
характеризуються уднiстю матерiального змiсту i правовоє
форми. Це - конкретнi суспiльнi вiдносини певноє правовоє
форми. i саме як юридичнiй формi єм властивi своя структура
i елементи як складовi правовiдносин. Особливостi правовоє
форми та єхнi структури зумовлюють розмежування внутрiш-
i> мiв пiдприумництва (агробiзнесу).
iiiшпьогосподарськими вiдносинами в цих пiдпри-
г iюнанi на правi членства, а для працездатних -
огобистiй трудовiй участi в КСГП (СпС, ВСГК то-
iiхiнiдносини мiж кооперативним пiдприумством, з
V. i кожним окремим його членом, з iншого.
iiмi.огосподарськими вiдносинами у приватних аг-
iчригмствах акцiонерного типу (агроакцiонерних
i ч товариствах з обмеженою вiдповiдальнiстю) у
нi установчому договорi, статутi товариства, а та-
iчiнцтвi/участi у створеннi статутного капiталу това-
рiiшпiдчосини мiж акцiонерним товариством (пiд-
i чм), з одного боку, i кожним з його учасникiв - з
єм iмiстом правовiдносини мiж цими пiдприумства-
iнмими єх членами (учасниками) являють собою су-
> итсмних субуктивних прав i юридичних обовяз-
i i" iiлпуються через взаумну поведiнку з приводу ви-
i "i подарськоє дiяльностi, певних управлiнських i
пiн-ИН.
й "господарськими вважаються також правовiд-
цприумствами та єх членами (учасниками) з
ненця матерiальних iнтересiв, соцiально-побу-
iю-освiтнiх потреб. Такими, скажiмо, у право-
"инюлiну прибуткiв (нарахування i виплати
"нi iiiiириiмстном знарядь виробництва для
. ч> ii|чч ;iдибiiоє дiлянки, направ-
шi по иищого чи середнього
МСТДИ ТОЩО.
при <.сiпальному страху-
iiiдiєрж мств, зокрема при
i iiчi пенсiє за рахунок пiд-
и i \ iншою вiд держави, так
iч 11" 11. щодо соцiальне неза-
iи i ц iпнсрiв тощо) в цих пiд-
iи прiєновими вiдносинами.
ними нiiуччиєєii приионiдносин у, по-перше,
п.чiп iндii|>иi м> п
Аграрнi правовiдносини 73
юридичнi обовязки зазначених вище субуктiв; по-трету,
юридичнi факти, спрямованi в одних випадках на виникнен-
ня, змiну чи припинення правовiдносин, в iнших - на вiд-
новлення порушених прав та притягнення винних осiб до
юридичноє вiдповiдальностi. Елементом цих правовiдносин у
також єх обукти, тобто рухоме i нерухоме майно, вимоги, що
мають грошову вартiсть, матерiальнi й духовнi iнтереси, дiє,
яких чекають субукти цих вiдносин один вiд одного.
Аграрно-правовi норми, що встановлюють компетенцiю
цих органiв управлiння i посадових осiб та регулюють проце-
дурнi питання, у за своую природою правоустановчими. Цим
нормам не властиво породжувати правовiдносини. Останнi
можуть виникати лише у випадках порушення правоустанов-
чих норм. Субуктами цих правовiдносин у посадовi та iншi
особи, до повноважень яких входить додержання вимог само-
врядування, демократiє ч КСГП (колективi) в особi його орга-
нiв, якi згiдно зi статутом можуть притягати правопорушникiв
до вiдповiдальностi. Юридичним фактором, що спричиняу цi
правовiдносини, у вчинки особи, яка порушила правову нор-
му; обуктом - мета вiдновлення порушеного права.
4. Аграрне право визначау основнi положення iнституту
права колективноє власностi. КСГП (кооператив), як субукт
права, здiйснюу право володiння, користування i розпоря-
дження знаряддями, засобами i продукцiую виробництва.
У його статутi зазначено, що для здiйснення своує дiяль-
ностi та подальшого розвитку громадського господарства пiд-
приумство створюу, планомiрно i продуктивно використовуу
й поповнюу основнi, обiговi виробничi фонди, правовий ре-
жим яких визначено нормами аграрного законодавства.
Пiдприумство передау своєм виробничим пiдроздiлам не-
обхiднi для єхньоє господарськоє дiяльностi примiщення,
трактори, комбайни та iншi машини, насiння, корми для тва-
рин тощо. Цi пiдроздiли, будучи частиною КСГП (ВСГК,
СпС, АСГТ, ТОВ), використовують наданi єм засоби за єх
призначенням i саме тому мiж ними виникають органiзацiйнi
вiдносини, як мiж цiлим i його частинами (бригадою, фер-
мою); в особi останнiх КСГП реалiзуу своє права власника.
Мiж КСГП, з одного боку, i його пiдроздiлами, з iншого, в
даному випадку виникають органiзацiйно-управлiнськi пра-
вовiдносини з приводу переданого майна: знарядь, насiння,
кормiв тощо. Норми права, якi визначають правовий режим
74 роздiлт
окремих обуктiв права колективноє власностi, також за сво-
ую природою у правоустановчими. Таким чином, i в даному
випадку правовiдносини виникнуть лише внаслiдок пору-
шення права власностi пiдприумства. Проте правовiдносини,
якi при цьому виникають, залежно вiд складу правопорушен-
ня регламентуються нормами iншого правового iнституту.
Пiдприумство, як субукт права власностi, може вступати
в правовi вiдносини з юридичними особами i громадянами,
одначе цi правовiдносини вiдповiдно регулюються нормами
цивiльного i фiнансового права i як такi не у аграрно-пра-
вовими.
5. Важливу галузь суспiльних вiдносин, що виникають усе-
рединi сiльськогосподарських пiдприумств становлять, поряд
iз вiдносинами колективноє власностi i самоврядування, тру-
довi вiдносини. Останнi являють собою колективнi вiдноси-
ни, що базуються на колективнiй власностi та принципах ко-
лективноє органiзацiє суспiльноє працi. Всi трудовi вiдносини
розвиваються i вдосконалюються у тiсному взаумозвязку i
взаумозалежностi. Такими ж рисами характеризууться систе-
ма правових норм, що регулюють суспiльнi трудовi вiдноси-
ни. Як зазначалося вище, внутрiшнi трудовi вiдносини регла-
ментуються з допомогою аграрно-правових iнститутiв, визна-
чених статутом та iншими локальними нормативно-правови-
ми актами.
Учасниками утворюваних при цьому правовiдносин у
КСГП i кожний окремий його член. Правовою передумовою
єх виникнення у членство в КСГП. З наявнiстю членства цi
вiдносини можуть виникнути; з його припиненням - зника-
ють або змiнюються на суто трудовi вiдносини, що нiяк не
повязанi з внутрiшнiми аграрно-правовими.
Субуктивнi права i юридичнi обовязки учасникiв внут-
рiшнiх трудових правовiдносин, єє також єх обукти визнача-
ються характером i особливостями конкретних трудових вiд-
носин i правовими нормами, безпосередньо з ними повяза-
ними. Органiзацiя працi н КСГП, що вiдповiдау сучасним ви-
могам, передбачау планомiрний розподiл робочоє сили за
галузями i виробничими пiдрочiдiлами, рацiональне єє вико-
ристання протягом року. Формування особового складу бри-
гад, ферм i пiдсобних пiдпригмств, закрiплення за ними не-
обхiдних виробничих примiщень, устаткування, машин, iн-
вентаря та iншого майна, призначення керiвника i спецiалiс-
Аграриє правовiдносини 75
тiв - усе це у органiзацiйно-правовими заходами пiдприум-
ства, якi випливають з його правоздатностi як КСГП, ВСГК
тощо. Здiйснення цих заходiв у органiзацiйною передумовою
виникнення трудових правовiдносин мiж пiдприумством та
його членами.
Для членiв КСГП (ВСГК, СпС) юридичним фактом, що
спричинюу внутрiшнi трудовi правовiдносини, у правовий
акт (рiшення) правлiння КСГП, ВСГК, АСГТ про направлен-
ня кожного з них на роботу для виконання певних трудових
функцiй в конкретнiй бригадi, на фермi, в майстернi тощо; а
для осiб, обраних на посаду, - також акт вiдповiдних органiв
управлiння (загальних зборiв членiв або зборiв уповноваже-
них, бригадних зборiв iз подальшим затвердженням правлiн-
ням пiдприумства).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211