невико-
нання умов щодо зняття, зберiгання i нанесення родючого
шару грунту, а також iншi правопорушення.
Вiдповiдальнiсть може наставати i за воднi правопорушен-
ня, зокрема, за забруднення i засмiчення вод, порушення во-
доохоронного режиму на водозаборах, яке призводить до за-
бруднення чи до водноє ерозiє грунтiв; введення в експлуата-
цiю споруд та iнших будiвель без водоохоронних пристроєв,
порушення правил первинного облiку кiлькостi вод, що заби-
раються з водних обуктiв або скидаються в них, порушення
правил експлуатацiє водогосподарських споруд тощо.
Порушення допускаються внаслiдок недодержання вимог
лiсокористування - незаконноє порубки та знищення дере-
298 Роздiл ХiН
вини i чагарникiв, самовiльного збору дикорослих плодiв,
грибiв, ягiд, горiхiв на заборонених дiлянках, знищення лiсiв
стiчними водами, хiмiчними речовинами тощо. Негативнi на-
слiдки наступають також при порушеннi законодавства про
надра, а саме: при самовiльнiй забудовi площ залягання ко-
рисних копалин, невиконаннi вимоги щодо охорони надр,
вибiрковому добуваннi корисних копалин мiсцевого значен-
ня i торфу, порушеннi правил геологiчного вивчення надр та
iнших правопорушеннях.
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть може застосовуватись i
за порушення вимог щодо використання i охорони тваринно-
го свiту, зокрема, правил мисливства, рибальства, правил
охорони середовища перебування i шляхiв мiграцiє тварин,
навмисному знищеннi обуктiв тваринного свiту, занесених у
Червону книгу, жорстокому поводженнi з тваринами, пору-
шеннi правил транспортування, зберiгання засобiв захисту
рослин, стимуляторiв єх росту, мiнеральних добрив та iнших
препаратiв, що завдау шкоди тваринному свiту, та iншi.
Встановлена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушен-
ня норм екологiчноє обстановки при виробництвi i реалiзацiє
сiльськогосподарськоє продукцiє в спецiально визначених зо-
нах радiацiйного забруднення. За загальним правилом адмi-
нiстративний штраф може накладатися на громадян та поса-
дових осiб. У передбачених же законом випадках (ст. 63
КоАП) на громадян може накладатися штраф у розмiрi вiд
пяти до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв грома-
дян i на посадових осiб - вiд десяти до двадцяти неоподатко-
вуваних мiнiмумiв доходiв громадян (наприклад, за незаконне
використання земель лiсового фонду тощо). В окремих ви-
падках передбачауться адмiнiстративне попередження чи за-
стосування додаткових санкцiй (конфiскацiя знарядь неза-
конного полювання, рибальства тощо).
3. Кримiнальна вiдповiдальнiсть передбачена за вчинення
екологiчних злочинiв, якими визнаються встановленi кримi-
нальним законом суспiльнi i екологiчно небезпечнi дiє (бездi-
яльнiсть), що посягають на встановлений режим використан-
ня, вiдтворення i охорону земель, iнших природних ресурсiв,
екологiчний правопорядок та нормативи екологiчноє безпеки.
Кримiнальний кодекс злочинами у сферi рацiонального при-
родокористування визнау виннi, протиправнi, суспiльнi еко-
Правовi засади використання земель... 299
логiчно небезпечнi дiяння, якi можна згрупувати за такими
рiзновидами:
а) злочини, що порушують порядок ефективного викорис-
тання природних ресурсiв: самовiльне зайняття земельноє дi-
лянки, незаконна порубка лiсу, потрава посiвiв i знищення
. насаджень, незаконне полювання, незаконне зайняття риб-
[ ним, звiриним та iншими промислами;
б) злочини, що порушують режим охорони природних ре-
сурсiв i обуктiв, як складовоє рацiонального природокористу-
iння: навмисне знищення чи пошкодження лiсових масивiв
ляхом пiдпалу або iншим загальнонебезпечним способом,
iдбале знищення чи пошкодження лiсових масивiв, пору-
ення правил боротьби з шкiдниками рослин, проведення
вибухових робiт з порушенням правил охорони рибних запа-
(єв, порушення законодавства про континентальний шельф,
порушення правил боротьби з епiдемiями, жорстоке пово-
дження з тваринами, знищення природних обуктiв;
[ в) злочини, що порушують норми екологiчноє безпеки: за-
бруднення водойм i атмосферного повiтря, забруднення моря
речовинами, шкiдливими для здоровя людей або живих ре-
сурсiв моря, незаконне придбання, зберiгання, транспорту-
вання, використання, передача i знищення радiоактивних ма-
терiалiв, приховання або перекручення вiдомостей про стан
екологiчноє обстановки чи захворюваностi населення, заго-
тiвля, переробка або збут радiоактивне забруднених продуктiв
харчування та iншоє продукцiє, ввезення на територiю Украє-
ни речовин та матерiалiв, якi належать до категорiє небезпеч-
них вiдходiв тощо.
Залежно вiд характеру вчиненого злочину, його суспiльноє
i i екологiчноє небезпеки, квалiфiкуючих ознак, обуктiв пося-
| гання - субуктами кримiнальноє вiдповiдальностi можуть
| бути громадяни i посадовi особи. Кримiнальнi санкцiє перед-
i бачають основнi покарання у формi виправних робiт, штра-
фу, позбавлення волi та додатковi покарання у виглядi по-
збавлення права займати певнi посади, конфiскацiє майна i
предметiв злочину.
Роздiл XIV
ПРАВО КОЛЕКТИВНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1. Поняття права
колективного самоврядування
1. Колективне самоврядування - система суспiльних
владно-управлiнських вiдносин, що iснують у кожному ко-
лективному сiльськогосподарському пiдприумствi як само-
стiйному колективному утвореннi (формi) сiльськогосподар-
ського виробництва. Це вiдносини зi здiйсненням владно-уп-
равлiнських функцiй найвищого та пiдлеглих йому органiв
управлiння дiяльнiстю колективного сiльськогосподарського
пiдприумства, визначенням повноважень цих органiв, єхньоє
взаумодiє, розмежування й вiдповiдальностi за ефективнiсть
управлiння, провадження контрольно-ревiзiйноє дiяльностi.
Вiдносини самоврядування своую органiзацiйною основою
мають членство в КСГП усiх членiв-пiдприумств; економiчну
основу становить власнiсть колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства, а соцiально-трудову - колективна пра-
ця його членiв, особиста участь останнiх у веденнi громад-
ського сiльськогосподарського виробництва, вирiшеннi проб-
лем соцiального становища та його подальшого розвитку.
Найбiльш важливi вiдносини колективного самоврядуван-
ня закрiплюються законами i Статутом колективного сiль-
ськогосподарською пiдприумства. Взятi у своєй удностi й
сукупностi, правовi норми, покликанi регулювати владно-
управлiнськi вiдносини у КСГП, становлять право колектив-
ного самоврядування, що у самостiйним iнститутом аграрно-
го права, елементом останнього.
2. Правову основу колективного самоврядування станов-
лять положення ст. 22 Закону "Про колективне сiльськогос-
подарське пiдприумство". Цiую правовою нормою визначено:
самоврядування у пiдприумствi забезпечууться на основi пра-
ва членiв пiдприумства брати участь у вирiшеннi всiх питань
його дiяльностi, виборностi й пiдзвiтностi виконавчо-розпо-
Право колективного самоврядування
рядчих органiв, обовязковостi рiшень, прийнятих бiльшiстю
для всiх членiв пiдприумства. Викладенi засади вiдповiдним
чином розвиваються i деталiзуються у статутi кожного кон-
кретного КСГП.
Правову основу самоврядування в сiльськогосподарському
кооперативi становлять норми статей 13-19 Закону "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня 1997 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
нання умов щодо зняття, зберiгання i нанесення родючого
шару грунту, а також iншi правопорушення.
Вiдповiдальнiсть може наставати i за воднi правопорушен-
ня, зокрема, за забруднення i засмiчення вод, порушення во-
доохоронного режиму на водозаборах, яке призводить до за-
бруднення чи до водноє ерозiє грунтiв; введення в експлуата-
цiю споруд та iнших будiвель без водоохоронних пристроєв,
порушення правил первинного облiку кiлькостi вод, що заби-
раються з водних обуктiв або скидаються в них, порушення
правил експлуатацiє водогосподарських споруд тощо.
Порушення допускаються внаслiдок недодержання вимог
лiсокористування - незаконноє порубки та знищення дере-
298 Роздiл ХiН
вини i чагарникiв, самовiльного збору дикорослих плодiв,
грибiв, ягiд, горiхiв на заборонених дiлянках, знищення лiсiв
стiчними водами, хiмiчними речовинами тощо. Негативнi на-
слiдки наступають також при порушеннi законодавства про
надра, а саме: при самовiльнiй забудовi площ залягання ко-
рисних копалин, невиконаннi вимоги щодо охорони надр,
вибiрковому добуваннi корисних копалин мiсцевого значен-
ня i торфу, порушеннi правил геологiчного вивчення надр та
iнших правопорушеннях.
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть може застосовуватись i
за порушення вимог щодо використання i охорони тваринно-
го свiту, зокрема, правил мисливства, рибальства, правил
охорони середовища перебування i шляхiв мiграцiє тварин,
навмисному знищеннi обуктiв тваринного свiту, занесених у
Червону книгу, жорстокому поводженнi з тваринами, пору-
шеннi правил транспортування, зберiгання засобiв захисту
рослин, стимуляторiв єх росту, мiнеральних добрив та iнших
препаратiв, що завдау шкоди тваринному свiту, та iншi.
Встановлена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушен-
ня норм екологiчноє обстановки при виробництвi i реалiзацiє
сiльськогосподарськоє продукцiє в спецiально визначених зо-
нах радiацiйного забруднення. За загальним правилом адмi-
нiстративний штраф може накладатися на громадян та поса-
дових осiб. У передбачених же законом випадках (ст. 63
КоАП) на громадян може накладатися штраф у розмiрi вiд
пяти до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв грома-
дян i на посадових осiб - вiд десяти до двадцяти неоподатко-
вуваних мiнiмумiв доходiв громадян (наприклад, за незаконне
використання земель лiсового фонду тощо). В окремих ви-
падках передбачауться адмiнiстративне попередження чи за-
стосування додаткових санкцiй (конфiскацiя знарядь неза-
конного полювання, рибальства тощо).
3. Кримiнальна вiдповiдальнiсть передбачена за вчинення
екологiчних злочинiв, якими визнаються встановленi кримi-
нальним законом суспiльнi i екологiчно небезпечнi дiє (бездi-
яльнiсть), що посягають на встановлений режим використан-
ня, вiдтворення i охорону земель, iнших природних ресурсiв,
екологiчний правопорядок та нормативи екологiчноє безпеки.
Кримiнальний кодекс злочинами у сферi рацiонального при-
родокористування визнау виннi, протиправнi, суспiльнi еко-
Правовi засади використання земель... 299
логiчно небезпечнi дiяння, якi можна згрупувати за такими
рiзновидами:
а) злочини, що порушують порядок ефективного викорис-
тання природних ресурсiв: самовiльне зайняття земельноє дi-
лянки, незаконна порубка лiсу, потрава посiвiв i знищення
. насаджень, незаконне полювання, незаконне зайняття риб-
[ ним, звiриним та iншими промислами;
б) злочини, що порушують режим охорони природних ре-
сурсiв i обуктiв, як складовоє рацiонального природокористу-
iння: навмисне знищення чи пошкодження лiсових масивiв
ляхом пiдпалу або iншим загальнонебезпечним способом,
iдбале знищення чи пошкодження лiсових масивiв, пору-
ення правил боротьби з шкiдниками рослин, проведення
вибухових робiт з порушенням правил охорони рибних запа-
(єв, порушення законодавства про континентальний шельф,
порушення правил боротьби з епiдемiями, жорстоке пово-
дження з тваринами, знищення природних обуктiв;
[ в) злочини, що порушують норми екологiчноє безпеки: за-
бруднення водойм i атмосферного повiтря, забруднення моря
речовинами, шкiдливими для здоровя людей або живих ре-
сурсiв моря, незаконне придбання, зберiгання, транспорту-
вання, використання, передача i знищення радiоактивних ма-
терiалiв, приховання або перекручення вiдомостей про стан
екологiчноє обстановки чи захворюваностi населення, заго-
тiвля, переробка або збут радiоактивне забруднених продуктiв
харчування та iншоє продукцiє, ввезення на територiю Украє-
ни речовин та матерiалiв, якi належать до категорiє небезпеч-
них вiдходiв тощо.
Залежно вiд характеру вчиненого злочину, його суспiльноє
i i екологiчноє небезпеки, квалiфiкуючих ознак, обуктiв пося-
| гання - субуктами кримiнальноє вiдповiдальностi можуть
| бути громадяни i посадовi особи. Кримiнальнi санкцiє перед-
i бачають основнi покарання у формi виправних робiт, штра-
фу, позбавлення волi та додатковi покарання у виглядi по-
збавлення права займати певнi посади, конфiскацiє майна i
предметiв злочину.
Роздiл XIV
ПРАВО КОЛЕКТИВНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1. Поняття права
колективного самоврядування
1. Колективне самоврядування - система суспiльних
владно-управлiнських вiдносин, що iснують у кожному ко-
лективному сiльськогосподарському пiдприумствi як само-
стiйному колективному утвореннi (формi) сiльськогосподар-
ського виробництва. Це вiдносини зi здiйсненням владно-уп-
равлiнських функцiй найвищого та пiдлеглих йому органiв
управлiння дiяльнiстю колективного сiльськогосподарського
пiдприумства, визначенням повноважень цих органiв, єхньоє
взаумодiє, розмежування й вiдповiдальностi за ефективнiсть
управлiння, провадження контрольно-ревiзiйноє дiяльностi.
Вiдносини самоврядування своую органiзацiйною основою
мають членство в КСГП усiх членiв-пiдприумств; економiчну
основу становить власнiсть колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства, а соцiально-трудову - колективна пра-
ця його членiв, особиста участь останнiх у веденнi громад-
ського сiльськогосподарського виробництва, вирiшеннi проб-
лем соцiального становища та його подальшого розвитку.
Найбiльш важливi вiдносини колективного самоврядуван-
ня закрiплюються законами i Статутом колективного сiль-
ськогосподарською пiдприумства. Взятi у своєй удностi й
сукупностi, правовi норми, покликанi регулювати владно-
управлiнськi вiдносини у КСГП, становлять право колектив-
ного самоврядування, що у самостiйним iнститутом аграрно-
го права, елементом останнього.
2. Правову основу колективного самоврядування станов-
лять положення ст. 22 Закону "Про колективне сiльськогос-
подарське пiдприумство". Цiую правовою нормою визначено:
самоврядування у пiдприумствi забезпечууться на основi пра-
ва членiв пiдприумства брати участь у вирiшеннi всiх питань
його дiяльностi, виборностi й пiдзвiтностi виконавчо-розпо-
Право колективного самоврядування
рядчих органiв, обовязковостi рiшень, прийнятих бiльшiстю
для всiх членiв пiдприумства. Викладенi засади вiдповiдним
чином розвиваються i деталiзуються у статутi кожного кон-
кретного КСГП.
Правову основу самоврядування в сiльськогосподарському
кооперативi становлять норми статей 13-19 Закону "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня 1997 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211