При цьому сума вiдшкодування вартостi обукту
лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiє договору
фiнансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв
вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день укладення дого-
вору.
При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який
обукт лiзингу (майно) передауться в тимчасове користуван-
ня, передбачау виплату лiзингових платежiв, якi покривають
повну вартiсть амортизацiє обладнання або бiльшу частину,
додатковi витрати i прибуток лiзингодавця. Пiсля завершення
строку договору лiзингоодержувач може придбати обукт до-
говору за залишковою вартiстю, укласти новий договiр на.
Менший термiн i за пiльговою ставкою, повернути обукт
угоди лiзингодавцю. Зазначена правомочнiсть лiзингоодержу-
вача передбачена ст. 4 Закону "Про лiзинг" вiд 16 грудня
1997 р.
Лiзингоодержувач мау право придбати майно (обукт лi-
зингу) у свою власнiсть i як субукт права власностi передати
його в лiзинг iншiй сторонi. В цьому випадку мас мiсце так
званий зворотнiй лiзинг. Пайовим вважауться лiзинг в разi
здiйснення лiзингу за участю субуктiв лiзингу на основi укла-
дення багатостороннього договору на залучення одного або
кiлькох кредиторiв, якi беруть участь у здiйсненнi лiзингу, iн-
вестуючи своє кошти. При цьому сума iнвестованих кредито-
рами коштiв не може становити бiльше 80 вiдсоткiв вартостi
набутого для лiзингу майна.
Виконання договору лiзингу охоплюу момент передач>
обукта лiзингу лiзингодавцем лiзингоодержувачу вiдповiдно
до строку i умов, визначених договором. Одержане на пiдставi
договору майно зараховууться на баланс лiзингоодержуиача з
позначенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. При
оперативному лiзингу майно залишауться на балансi лiзинго-
давця iз зазначенням, що це майно передано у лiзинг. Воно
зараховууться на позабалансовий рахунок лiзингоодержувача
iз зазначенням, що це майно одержано в лiзинг.
538 Роздiл ХХУ
Договором лiзингу на лiзингоодержувача покладауться
обовязок вносити перiодичнi лiзинговi платежi. Величина
перiоду, за який вноситься лiзинговий платiж, встановлюуть-
ся сторонами за договором лiзингу i може бути нерiвномiр-
ною. Розмiр платежiв становлять суми, по-перше, що сплачу-
ються лiзингодавцю як процент за залучений ним кредит для
придбання майна за договором лiзингу; по-друге, платiж як
винагороду за отримане в лiзинг майно; по-трету, вiдшкоду-
вання страхових платежiв за договором страхування обукта
лiзингу, якщо обукт застрахований лiзингодавцем; а також
iншi витрати лiзингодавця. Договором лiзингу визначаються
розмiри, спосiб, форма i строки внесення лiзингових платежiв
та умови єх перегляду.
Результативнiсть лiзингових правовiдносин повязана з
здiйсненням певних юридичних дiй, зокрема, укладенням лi-
зингового договору, договору купiвлi-продажу обукта лiзин-
гу, складання акту про прийняття Обукта лiзингу в експлу-
атацiю, укладення договору на технiчне обслуговування пере-
даного на пiдставi договору лiзингу майна, укладення догово-
ру на страхування обукта лiзингу.
Виконання лiзингових операцiй безпосередньо повязане з
використанням обукта лiзингу. Сюди входить вiдображення
лiзингових операцiй в бухгалтерському облiку i звiтностi. На
цьому етапi провадиться виплата лiзингодавцю лiзингових
платежiв, а пiсля закiнчення строку лiзингу вирiшууться пи-
тання щодо подальшого використання обукта лiзингу.
4. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 384 Цивiльного кодексу кредиту-
вання однiую органiзацiую iншоє у винятком iз загального
правила. У бiльшостi випадкiв таке кредитування набувау
форми авансування. Так, нацiональним законодавством пе-
редбачались виплати установами банкiв вiд iменi заготiвель-
них органiзацiй (по спецiальних лiнiях) авансiв за договорами
контрактацiє сiльськогосподарськоє продукцiє в рахунок дер-
жавних ресурсiв у 1993-1995 рр. та 1996 р.
Такi виплати можуть мати мiсце i в разi авансування будiв-
ництва, що його здiйснюють державнi пiдряднi будiвельнi й
монтажнi органiзацiє в колективних сiльськогосподарських
пiдприумствах, сiльськогосподарських виробничих коопера-
тивах, аграрних акцiонерних товариствах i товариствах з об-
меженою вiдповiдальнiстю, М1<"
639
юговiрнi зобовязання
Законодавством Украєни не заборонено кредитування в
натуральнiй формi. Зокрема, це мау мiсце при наданнi одним
аграрним пiдприумцем iншому виробничоє допомоги. Мож-
ливiсть такого кредитування була передбачена ще постано-
вою уряду УРСР вiд 17 грудня 1963 р., якою були затвердженi
умови i порядок кредитування одним колгоспом iншого при
наданнi виробничоє допомоги. Кредитування, передбачене
ч. З ст. 382 Цивiльного кодексу, може здiйснюватись i переда-
чею насiння, кормiв тощо. З цiую метою мiж аграрним пiд-
приумцем, який надау кредит у натуральнiй формi, i тим, хп
його одержуу, як правило, мау укладатися договiр. Вiн пови-
нен затверджуватися вищими органами самоврядування аг
рарних пiдприумцiв, а в акцiонерних товариствах i товарист
вах з обмеженою вiдповiдальнiстю залежно вiд вартостi по
зички - вiдповiдно правлiннями чи директорами або органи
ми самоврядування цих господарських товариств. Предмстоє
такого договору може бути також продаж або дача в борг на-
сiння, кормiв, надання в тимчасове користування транспорт-
них засобiв, iнвентарю, засобiв культурного обслуговування
членiв (учасникiв) та найманих працiвникiв аграрних пiдпри-
умцiв, робочоє сили та iнших засобiв, необхiдних для вико-
нання планiв аграрного виробництва, механiзованих та iнших
робiт.
У такому договорi визначаються строк його дiє, порядок
розрахункiв за надану допомогу, а також вiдповiдальнiсть сто-
рiн за невиконання або неналежне виконання договiрних зо-
бовязань. Оплата за виконанi роботи (налiiiii послуги) прово-
диться за домовленiстю сторiн. Однак попи не повинна пере-
вищувати собiвартостi виконаних робiт (наданих послуг).
3. Договори на використання
науково-технiчноє продукцiє
1. Потреба у веденнi рентабельного i конкурентоспромож-
ного вiтчизняного виробництва продуктiв харчування та си-
ровини змушуу аграрних пiдприумцiв активно використову-
вати досвiд вiтчизняноє та закордонноє аграрноє науки i новiт-
нi енергозберiгальнi, екологобезпечнi технологiє. Саме засто-
сування цих досягнень i технологiй у одним iз важливих
факторiв збiльшення обсягiв i здешевлення виробництва про-
дуктiв харчування та сировини. Завдяки цьому аграрнi пiд-
540 Роздiл XXV
приумщ можуть утриматися на ринку, уникнути загрози не-
платоспроможностi.
Вiдносини, що складаються мiж аграрними пiдприумцями
усiх форм власностi та органiзацiйно-правових форм господа-
рювання i виконавцями - власниками науково-технiчноє
продукцiє, регулюються договором на створення (передачу)
науково-технiчноє продукцiє.
Згiдно зi ст. 23 Цивiльного кодексу. Законами "Про пiд-
приумництво", "Про аудиторську дiяльнiсть" сторонами в та-
ких договорах можуть виступати не тiльки юридичнi, а й фi-
зичнi особи. Вони iменуються "виконавець" i "замовник".
Так, виконавцями науково-технiчноє продукцiє можуть бути
науковi органiзацiє (установи), заснованi на рiзних формах
власностi (як-от науково-дослiднi iнститути, вузи, в тому чис-
лi мiжнароднi, конструкторськi, проектнi, технологiчнi орга-
нiзацiє, а також окремi громадяни i/чи група громадян - нау-
ковi творчi тимчасовi колективи).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiє договору
фiнансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв
вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день укладення дого-
вору.
При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який
обукт лiзингу (майно) передауться в тимчасове користуван-
ня, передбачау виплату лiзингових платежiв, якi покривають
повну вартiсть амортизацiє обладнання або бiльшу частину,
додатковi витрати i прибуток лiзингодавця. Пiсля завершення
строку договору лiзингоодержувач може придбати обукт до-
говору за залишковою вартiстю, укласти новий договiр на.
Менший термiн i за пiльговою ставкою, повернути обукт
угоди лiзингодавцю. Зазначена правомочнiсть лiзингоодержу-
вача передбачена ст. 4 Закону "Про лiзинг" вiд 16 грудня
1997 р.
Лiзингоодержувач мау право придбати майно (обукт лi-
зингу) у свою власнiсть i як субукт права власностi передати
його в лiзинг iншiй сторонi. В цьому випадку мас мiсце так
званий зворотнiй лiзинг. Пайовим вважауться лiзинг в разi
здiйснення лiзингу за участю субуктiв лiзингу на основi укла-
дення багатостороннього договору на залучення одного або
кiлькох кредиторiв, якi беруть участь у здiйсненнi лiзингу, iн-
вестуючи своє кошти. При цьому сума iнвестованих кредито-
рами коштiв не може становити бiльше 80 вiдсоткiв вартостi
набутого для лiзингу майна.
Виконання договору лiзингу охоплюу момент передач>
обукта лiзингу лiзингодавцем лiзингоодержувачу вiдповiдно
до строку i умов, визначених договором. Одержане на пiдставi
договору майно зараховууться на баланс лiзингоодержуиача з
позначенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. При
оперативному лiзингу майно залишауться на балансi лiзинго-
давця iз зазначенням, що це майно передано у лiзинг. Воно
зараховууться на позабалансовий рахунок лiзингоодержувача
iз зазначенням, що це майно одержано в лiзинг.
538 Роздiл ХХУ
Договором лiзингу на лiзингоодержувача покладауться
обовязок вносити перiодичнi лiзинговi платежi. Величина
перiоду, за який вноситься лiзинговий платiж, встановлюуть-
ся сторонами за договором лiзингу i може бути нерiвномiр-
ною. Розмiр платежiв становлять суми, по-перше, що сплачу-
ються лiзингодавцю як процент за залучений ним кредит для
придбання майна за договором лiзингу; по-друге, платiж як
винагороду за отримане в лiзинг майно; по-трету, вiдшкоду-
вання страхових платежiв за договором страхування обукта
лiзингу, якщо обукт застрахований лiзингодавцем; а також
iншi витрати лiзингодавця. Договором лiзингу визначаються
розмiри, спосiб, форма i строки внесення лiзингових платежiв
та умови єх перегляду.
Результативнiсть лiзингових правовiдносин повязана з
здiйсненням певних юридичних дiй, зокрема, укладенням лi-
зингового договору, договору купiвлi-продажу обукта лiзин-
гу, складання акту про прийняття Обукта лiзингу в експлу-
атацiю, укладення договору на технiчне обслуговування пере-
даного на пiдставi договору лiзингу майна, укладення догово-
ру на страхування обукта лiзингу.
Виконання лiзингових операцiй безпосередньо повязане з
використанням обукта лiзингу. Сюди входить вiдображення
лiзингових операцiй в бухгалтерському облiку i звiтностi. На
цьому етапi провадиться виплата лiзингодавцю лiзингових
платежiв, а пiсля закiнчення строку лiзингу вирiшууться пи-
тання щодо подальшого використання обукта лiзингу.
4. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 384 Цивiльного кодексу кредиту-
вання однiую органiзацiую iншоє у винятком iз загального
правила. У бiльшостi випадкiв таке кредитування набувау
форми авансування. Так, нацiональним законодавством пе-
редбачались виплати установами банкiв вiд iменi заготiвель-
них органiзацiй (по спецiальних лiнiях) авансiв за договорами
контрактацiє сiльськогосподарськоє продукцiє в рахунок дер-
жавних ресурсiв у 1993-1995 рр. та 1996 р.
Такi виплати можуть мати мiсце i в разi авансування будiв-
ництва, що його здiйснюють державнi пiдряднi будiвельнi й
монтажнi органiзацiє в колективних сiльськогосподарських
пiдприумствах, сiльськогосподарських виробничих коопера-
тивах, аграрних акцiонерних товариствах i товариствах з об-
меженою вiдповiдальнiстю, М1<"
639
юговiрнi зобовязання
Законодавством Украєни не заборонено кредитування в
натуральнiй формi. Зокрема, це мау мiсце при наданнi одним
аграрним пiдприумцем iншому виробничоє допомоги. Мож-
ливiсть такого кредитування була передбачена ще постано-
вою уряду УРСР вiд 17 грудня 1963 р., якою були затвердженi
умови i порядок кредитування одним колгоспом iншого при
наданнi виробничоє допомоги. Кредитування, передбачене
ч. З ст. 382 Цивiльного кодексу, може здiйснюватись i переда-
чею насiння, кормiв тощо. З цiую метою мiж аграрним пiд-
приумцем, який надау кредит у натуральнiй формi, i тим, хп
його одержуу, як правило, мау укладатися договiр. Вiн пови-
нен затверджуватися вищими органами самоврядування аг
рарних пiдприумцiв, а в акцiонерних товариствах i товарист
вах з обмеженою вiдповiдальнiстю залежно вiд вартостi по
зички - вiдповiдно правлiннями чи директорами або органи
ми самоврядування цих господарських товариств. Предмстоє
такого договору може бути також продаж або дача в борг на-
сiння, кормiв, надання в тимчасове користування транспорт-
них засобiв, iнвентарю, засобiв культурного обслуговування
членiв (учасникiв) та найманих працiвникiв аграрних пiдпри-
умцiв, робочоє сили та iнших засобiв, необхiдних для вико-
нання планiв аграрного виробництва, механiзованих та iнших
робiт.
У такому договорi визначаються строк його дiє, порядок
розрахункiв за надану допомогу, а також вiдповiдальнiсть сто-
рiн за невиконання або неналежне виконання договiрних зо-
бовязань. Оплата за виконанi роботи (налiiiii послуги) прово-
диться за домовленiстю сторiн. Однак попи не повинна пере-
вищувати собiвартостi виконаних робiт (наданих послуг).
3. Договори на використання
науково-технiчноє продукцiє
1. Потреба у веденнi рентабельного i конкурентоспромож-
ного вiтчизняного виробництва продуктiв харчування та си-
ровини змушуу аграрних пiдприумцiв активно використову-
вати досвiд вiтчизняноє та закордонноє аграрноє науки i новiт-
нi енергозберiгальнi, екологобезпечнi технологiє. Саме засто-
сування цих досягнень i технологiй у одним iз важливих
факторiв збiльшення обсягiв i здешевлення виробництва про-
дуктiв харчування та сировини. Завдяки цьому аграрнi пiд-
540 Роздiл XXV
приумщ можуть утриматися на ринку, уникнути загрози не-
платоспроможностi.
Вiдносини, що складаються мiж аграрними пiдприумцями
усiх форм власностi та органiзацiйно-правових форм господа-
рювання i виконавцями - власниками науково-технiчноє
продукцiє, регулюються договором на створення (передачу)
науково-технiчноє продукцiє.
Згiдно зi ст. 23 Цивiльного кодексу. Законами "Про пiд-
приумництво", "Про аудиторську дiяльнiсть" сторонами в та-
ких договорах можуть виступати не тiльки юридичнi, а й фi-
зичнi особи. Вони iменуються "виконавець" i "замовник".
Так, виконавцями науково-технiчноє продукцiє можуть бути
науковi органiзацiє (установи), заснованi на рiзних формах
власностi (як-от науково-дослiднi iнститути, вузи, в тому чис-
лi мiжнароднi, конструкторськi, проектнi, технологiчнi орга-
нiзацiє, а також окремi громадяни i/чи група громадян - нау-
ковi творчi тимчасовi колективи).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211