У Рекомендацiях мiстяться пропозицiє, якi, будучи перене-
сенi в Положення, набувають принципового значення для
належного регулювання i гарантування прав членiв даного
пiдприумства з питань оплати єх працi. Це пропозицiє про
створення фонду оплати працi та визначення нормативiв вiд-
рахувань до нього, про звязок i взаумозалежнiсть його зрос-
тання та пiднесення продуктивностi працi. Варта уваги i така
пропозицiя: якщо внаслiдок стихiйного лиха, неврожаю або
iнших причин не буде одержано запланованого валового до-
ходу i в звязку з цим виникне розбiжнiсть мiж фондом опла-
ти працi та видiленими для цього з валового доходу коштами,
то сума, якоє бракуу, покривауться за рахунок коштiв, одер-
жаних вiд органу страхування на вiдшкодування збиткiв вiд
стихiйного лиха та iнших несприятливих умов. Рекомендацiє
мiстять й iншi правила, спрямованi на забезпечення матерi-
альноє заiнтересованостi працiвникiв колективного сiльсько-
господарського пiдприумства у пiднесеннi громадського ви-
робництва та на охорону трудових прав.
6. За сучасних умов у вирiшеннi питання оплати працi в
колективних сiльськогосподарських пiдприумствах певну роль
вiдiграють i рекомендацiє, викладенi в Методичному посiбни-
ку з органiзацiє та оплати працi в колгоспах, радгоспах та iн-
ших сiльськогосподарських пiдприумствах, розробленому з
iнiцiативи Мiнiстерства сiльського господарства i продоволь-
ства Украєни в 1991 р. За своєм призначенням i змiстом вiн
мау розглядатись як рекомендацiє щодо розроблення i прий-
няття положень про оплату працi членiв колективних сiльсь-
когосподарських пiдприумств i працiвникiв радгоспiв.
7. Закон "Про оплату працi" пiдлягау застосуванню щодо
осiб, якi працюють у колективному сiльськогосподарському
пiдприумствi на пiдставi трудового договору, контракту або
угоди. Але вiн не мiстить вiдповiдi на запитання: чи поширю-
уться його дiя на членiв КСГПi Оскiльки таке пiдприумство
провадить свою дiяльнiсть па основi поуднання колективноє
йласностi, яка належить йому як юридичнiйособi, i приватноє
власностi його членiв, то державна влада не правомочна регу-
лювати трудовi вiдносини мiж ним та його членами. Тому
названим Законом регулюються лише трудовi вiдносини, якi
Правове регулювання оплати працi в СiТi 429
виникають, змiнюються i припиняються вiдповiдно до трудо-
вого договору або контракту з особами, якi не у членами пiд-
приумства. Закон не мiстить твердження про те, що його нор-
ми поширюють свою чиннiсть на трудовi вiдносини, якi
виникають на пiдставi членства у колективному сiльськогос-
подарському пiдприумствi. Такi пiдприумства взагалi не
згадуються в цьому Законi. Це дау пiдстави вважати, що За-
кон "Про оплату працi" не поширюуться на КСГП та єхнiх
членiв. Та все ж його доцiльно враховувати при розробленнi
та прийняттi Рекомендацiй щодо оплати працi в колективних
сiльськогосподарських пiдприумствах або вiдповiдного При-
мiрного положення, а також Положення про оплату працi в
кожному такому пiдприумствi.
Зокрема, виходячи зi ст. 43 Конституцiє Украєни про те,
iцо заробiтна плата не може бути нижчою вiд визначеноє за-
коном, та положення ст. З Закону "Про оплату працi" щодо
мiнiмальноє заробiтноє плати, до локальних правових актiв
колективних i державних сiльськогосподарських пiдприумств
слiд включати правову норму про мiнiмальний щомiсячний
заробiток єх працiвникiв - як членiв колективного пiдприум-
ства, так i робiтникiв та службовцiв радгоспу.
3. Системи оплати працi
працiвникiв сiльськогосподарських пiдприумств
1. Одержаний внаслiдок виробничо-господарськоє пiдпри-
умницькоє дiяльностi колективних i державних сiльськогос-
подарських пiдприумств госпрозрахунковий дохiд у джерелом
коштiв для оплати працi та iнших видiв матерiального стиму-
лювання членiв колективних пiдприумств i працiвникiв рад-
госпiв. Цей дохiд визначауться як рiзниця мiж сумою виручки
вiд реалiзацiє сiльськогосподарськоє сировини i продовольчих
продуктiв (прибутку вiд виконаних робiт i наданих послуг), а
також iнших грошових надходжень i матерiальними витрата-
ми на виробництво продукцiє, виплатами вiдсоткiв за кредит,
страховими платежами, вiдрахуваннями за спецiальним стра-
хуванням членiв колективних пiдприумств та iншими обо-
вязковими вiдрахуваннями. Виплата винагороди за працю
провадиться таким чином, щоб забезпечити пряму залежнiсть
II
даю
Роздiл )Щ
я розмiру вiд внеску конкретного працiвника в пiдсумковi ре-
зультати дiяльностi пiдприумства.
2. Матерiальною основою оплати працi та iнших видiв
матерiального стимулювання у удиний фонд оплати працi
кожного окремого колективного i державного сiльськогоспо-
дарського пiдприумства. Цей фонд мау своєм завданням по-
силення госпрозрахункових принципiв у дiяльностi виробни-
кiв сiльськогосподарськоє продукцiє та становить залишок
госпрозрахункового доходу пiсля вiдрахування вiд нього кош-
тiв, якi повиннi використовуватись для розвитку виробницт-
ва, науки i проiрссивних технологiй, а також на соцiальнi
потреби.
Крiм цього, до удиного фонду оплати працi пiдприумства
спрямовуються також кошти, що єх перераховують заготiвель-
нi та переробнi пiдприумства на премiювання працiвникiв за
окремi види продукцiє; кошти на оплату працi, передбаченi в
кошторисах на утримання невиробничих пiдроздiлiв пiдпри-
умства, джерелами фiнансування яких у фонди економiчного
стимулювання; кошти на оплату працi, якi видiляються на ка-
пiтальне будiвництво господарським способом за рахунок усiх
джерел фiнансування. тдиний фонд оплати працi використо-
вууться для авансування i для оплати працi за пiдсумковi ре-
зультати роботи, для матерiального заохочення членiв колек-
тивних сiльськогосподарських пiдприумств, надання матерi-
альноє допомоги, для оплати працiвникам чергових вiдпус- Д
ток, виплат (надбавок) за стаж роботи, для забезпечення
iнших соцiальних пiльг, а також для утворення резерву з
оплати працi.
3. Сiльське господарство Украєни - це сполучення основ-
них (зернове господарство, тваринництво, овочiвництво) та
допомiжних галузей сiльськогосподарського виробництва, що
виробляють продукти харчування i сировину для переробноє
промисловостi. Кожна ч цих галузей характеризууться своєми
виробничо-технiчними умовами та особливостями. Зазначенi
та iншi фактори зумовлюють потребу у використаннi вiдпо-
вiдних систем оплати працi працiвникiв сiльського господар-
ства. Системою оплати працi прийнято вважати певне спiв-
вiдношення мiж затраченою працею, вимiрюваною згiдно з
певними показниками, i нарахованими за неє розмiрами ви-
нагороди. Обрання форми, системи оплати працi та єє розмiру
вiднесено до повноважень пiдприумства (ст. 96 КЗпП).
Правове регулювання оплат працi в СГП 431
В сучасних умовах колективнi й державнi сiлiєсiєкогоспо-
дарськi пiдприумства використовують для оплати ii))ицi своєх
працiвникiв, зайнятих в основних, допомiжних та iнших галу-
зях виробництва, такi системи оплати працi: вiдрядну, ниорц-
ну, вiдрядно-премiальну, акордно-премiальну, попiдинiМИ
премiальну та iншi.
4. Вадрядно-лремiальна система передбачау оплату прйцi
за виконання денноє норми виробiтку або єє частини, а також
за обслуговування тварин i птицi за встановленою нормою,
виходячи з визначеного для цiує роботи тарифного розряду та
вiдповiдноє денноє тарифноє сiтки оплати працi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211