Цi суспiльнi аграрнi вiдносини, з одного боку, охоплюють
сферу внутрiшнiх виробничо-господарських та соцiальних
функцiй субуктiв аграрного пiдприумництва i одночасно са-
мих пiдприумницьких вiдносин. Тут перетинаються, взаумо-
доповнюють i взаумовиключають одна одну соцiальнi та пiд-
приумницькi функцiє.
З iншого боку, цi суспiльнi вiдносини охоплюють сфери
зовнiшнiх пiдприумницько-комерцiйних, договiрних i поза-
договiрних (з органами державноє влади i управлiння) субук-
тiв аграрного пiдприумництва i ринковоє iнфраструктури.
4. Головними, базовими складовими системи аграрних
правовiдносин у майновi, земельнi, управлiнськi й трудовi
правовiдносини.
З переходом Украєни до регульованоє ринковоє економiки,
вiдновленням iнституту права приватноє власностi на нерухо-
мiсть, встановленням рiвноправностi всiх форм власностi та
рiзних органiзацiйно-правових форм господарювання на зем-
лi сучаснi аграрнi правовiдносини характеризуються змiщен-
ням акценту у бiк єх майнових аспектiв. Це виявляуться, зок-
рема, у збiльшеннi питомоє ваги майнових правовiдносин, у
розширеннi кола єх субуктiв. Такий фактор зумовлено насам-
перед тим, що земля визнауться обуктом права приватноє та
колективноє власностi. Вона знову легальне повертауться до
цивiльного обiгу. Майновi аспекти аграрних правовiдносин
включають в себе реалiзацiю права власника - фiзичноє юри-
дичноє особи, вимагають вiд iншоє сторони виконання зо-
бовязань, викладених у нормах закону або/i договору (на-
приклад, надання землi у приватну власнiсть головi СФГ,
своучасне внесення орендноє плати, плати за виконанi дого-
вiрнi зобовязання, самостiйного здiйснення на власний ри-
зик дiяльностi, з метою одержання прибутку тощо).
Збiльшення питомоє ваги майнових аспектiв у системi аг-
рарних правовiдносин зумовлюуться також i тим, що нинi
вiдбувауться процес вiдновлення економiчних функцiй цих
правовiдносин. Йдеться, насамперед, про одержання субук-
тами аграрного пiдприумництва прибуткiв вiд своує дiяльнос-
тi. i, як наслiдок, цi субукти самостiйно визначають асорти-
3 В. Янчук
виходячивi5>TT "Р0"1 харчування i сировини
очiкуваноє Гтякп, Ї3 """У на них) а1"i31 на виробництво,
НИЄТО Є0 ПРОГНОЗУтТЬСЯ) ЦiНИ Й iНШИХ тКОНОМiЧ-
в ТОМУ як субукт ше економiчнi фактори у визначальними
майновi ппаяя аграрного пiдприумництва реалiзують своє
Розшиня на себс ЮРИДИШi Увязки.
поавовiлносин встки синових аспектiв у системi аграрних
спiльних елементiв"11"1 також i за РУ"0" створення
оiвпi ринковоє економiки (ринку цiнних папе-
нерухомостiтощiУ "Р0 харчування, ринку капiталу,
агоаоєиханпв01 ваги майнових аспектiв у системi
>сш сталося й У щ0 Г цих
мiстт, прпргтппрi16 нинi у всi пiдстави вважати: а) нерухо-
инногоГоиє б) тов<фнi "Р0T харчування рос-
похопєнii010 (У У числi водного та мисливського)
та иЄннi пЙШОВi КОШТИ У ТОМУ ЧИСЛi Й iноземна валю-
юоидичнiєГiє01110 г) iншi майновi та "н"01" "Рвав
ве вираження (iдлягають ГРОШОШЙ оцiнцi та мають грош0"
носЄнТiЄi011 саме мановi аспекти аграрних правовiд-
iнших скпалопиi11">1111 У >агомост спiввiдношеннi та змiстi
5 в є " системи аграрних правовiдносин.
нихАопм с0 д0 РИНКОВОЄ економiки, рiвностi рiз-
заiг-Єi аграрним правовiдносинам властивi новi
забезпеченнЄ ЄiЄ аспекти. Нинi вони охоплюють правове
сiв насампрпр1011111010 використання природних ресур-
ливськмх угiп Сiльськогосподарських, риболовецьких i мис-
повсякленнiй лi також правовiдносини, що складаються у
пои викпп1гтя>ьностi субуктiв аграрного пiдприумництва
оаоного ямппнє111 й "Р0111 земель як "вного засобу аг-
грпрппп" чцтва та обукта нанколишиього природного
усрсдовищд.
оювансєЄ1" Р" Ф0i" ясностi та форм господа-
аспрiтiв у су,1 також пев11i -""й ФУД"11 i управлiнських
являють сбоi1 аграрних правовiдносин. Першi на цей час
стванавгєп-гР Реа"-аи норм трудового законодав-
Особливiстк є1Риумствах незалежно вiд єх форм власностi.
лаються V гАр0 в У iц0 цi аов[ вiдносини скла-
лотютя впнч i сiльськогосподарського виробництва, регу-
>-акож спецiальними нормами права (робочий
Аграрнi правовiдносини
час, охорона працi в рослинництвi, тваринництвi тощо). До
того ж, у субуктiв пiдприумництва кооперативного типу тру-
довi вiдносини у похiдними вiд членства працiвникiв як спiв-
власникiв майна цих кооперативних, аграрних пiдприумцiв.
Певнi особливостi трудових аграрних правовiдносин просте-
жуються й у СФГ. Тут, будучи членами однiує родини, грома-
дяни вступають у трудовi вiдносини зi своєм же господар-
ством в особi його голови. Цi члени родини, у робочою силою,
за яку господарство справляу певнi, встановленi законодав-
ством, виплати державi (пенсiйний фонд), та яким СФГ в
особi фактично його голови надау роботу.
6. З розширенням легальних органiзацiйно-правових форм
господарювання наповнилися новим змiстом i управлiнськi
аспекти аграрних правовiдносин. Так, залежно вiд обраноє
форми господарювання розмежовуються змiст i форми управ-
ЛiНиьких правовiдносин i здiйснення права самоврядування.
Зокрема, у юридичних осiб (К.СГП, ВСГК, СпС тощо) управ-
лiнськi правовiдносини мають певнi форми вияву, принципи
(орган управлiння та - загальнi збори, правлiння; голосуван-
ня здiйснюуться за принципом "один член - один голос"; єм
властивi принципи демократiє, гласностi, самоконтролю че-
рез ревiзiйну комiсiю тощо). Дещо iнакше характеризуються
зазначенi форми вияву та принципи субуктiв пiдприумницт-
ва акцiонерного типу (АСГТ, ТОВ), де визначальною у тiльки
єх участь (частка) у статутному фондi.
7. Змiстом аграрних правовiдносин у взятi в удностi кон-
кретнi субуктивнi права та юридичнi обовязки кожного з
учасникiв виробничоє сiльськогосподарськоє дiяльностi.
Йдеться про тi конкретнi права та обовязки, якi визначають-
ся законодавством при утвореннi i правовому закрiпленнi
прав юридичноє особи за сiльськогосподарськими пiдприум-
ствами, зокрема КСГП, ДСГП та iншими сiльськогосподар-
ськими пiдприумствами (органiзацiями, обуднаннями). Це
стосууться визначення правового статусу СФГ, приватного
пiдсобного господарства громадян (ППГГ), що займаються
виробництвом сiльськогосподарськоє продукцiє та єє реалiза-
цiую з метою задоволення особистих потреб i потреб ринку
продовольства.
Змiстом аграрних правовiдносин у конкретнi виконання
права i вiдносини щодо додержання обовязкiв, повязаних з
правовим регулюванням аграрних вiдносин. Сполучення
68 Роздiл i>
обуктiв i змiсту аграрних правовiдносин мау безпосередну
вiдношення до визначення правоздатностi субуктiв аграрно-
го права i юридичноє природи аграрних правовiдносин. Ос-
таннi характеризуються своурiдним сполученням i уднiстю
правового становища єх субуктiв, обуктiв та змiсту.
Комплекснiсть аграрних правовiдносин зумовлена уднiстю
i спiльнiстю виробничоє сiльськогосподарськоє дiяльностi, од-
порiднiстю єх правоного регулювання, соцiально-економiч-
ним призначенням, мiсцем, роллю i значимiстю у сферi то-
варно-грошових вiдносин.
8. Сучаснi аграрнi правовiдносини являють собою реально
iснуючi, урегульованi юридичними нормами (закону i/чи до-
говору) елементи системи суспiльних вiдносин, заснованих
на юридичних фактах i вiдповiдностi прав та обовязкiв
субуктiв, зайнятих у процесi виробництва та забезпеченнi ви-
робництва продуктiв харчування рослинного i тваринного (в
тому числi водного i мисливського) походження.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211