За чин-
ним афарним законодавством статут сiльськогосподарського
21
644 Роздiл XXVII
пiдприумства у необхiдним реквiзитом кожного пiдприум-
ства, умовою його державноє реустрацiє. Цей внутрiшньогос-
подарський акт вважауться джерелом аграрного права в цiло-
му i джерелом права того пiдприумства, яке його ухвалило.
З метою визначення правового режиму пайових внескiв
членiв колективно-кооперативних пiдприумств у господар-
ствах розроблено i прийнято Положення про пайовий фонд i
виплату дивiдендiв. Цей акт покликаний сприяти стверджен-
ню права власностi членiв КСГП, СпС, ВСГК у його стосун-
ках iз своєм колективно-кооперативним пiдприумством.
Локальний правовий акт - Положення про внутрiшньо-
господарський розрахунок покликаний сприяти впроваджен-
ню ефективного пiдприумництва у кожному господарствi.
Цей акт тiсно повязаний з Положенням про оплату працi у
пiдприумствi. За сучасних скрутних економiчних умов у пере-
важнiй бiльшостi колективних i кооперативних сiльськогос-
подарських пiдприумств цей акт практичного наповнення i
виконання немау.
Завданням правового забезпечення схоронностi колектив-
но-кооперативноє власностi i правового гарантування одер-
жання оплати за працю в колективному господарствi у рацiо-
нальне практичне розроблення i прийняття такого локально-
го правового акта, як Положення про матерiальну вiдповi-
дальнiсть за заподiяння шкоди. В Украєнi у назрiлою потреба
розробити i прийняти Положення про спецiалiста сiльського
господарства.
Беручи активну участь у розробцi i прийняттi локальних
правових актiв юрисконсульт сiльськогосподарського пiдпри-
умства тим самим сприяу бiльш досконалому правовому за-
безпеченню законностi у дiяльностi пiдприумства, i цим са-
мим сприяу додержанню правопорядку у цiй сферi суспiльно-
го життя. Вiн сприяу виконавчим i розпорядчим органам i по-
садовим особам у забезпеченнi суворого додержання Статуту
та iнших локальних актiв, що визначають права та обовязки
членiв КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП та iнших, у тому
числi найманих працiвникiв.
Юридичне обслуговування сiльськогосподарського пiд-
приумства полягау також в тому, що юрисконсульт представ-
ляу в установленому порядку iнтереси пiдприумства в судi i
арбiтражi, а також в iнших органах при розглядi правових
питань.
Юридичне обслуговування СГП
5. Юридичне обслуговування iiДОУГ-
з питань зовнiшнiх правовiдносин
1. Аграрнi зовнiшнi правовiдносини з одного боку своєми
субуктами мають сiльськогосподарськi виробничо-пiдприум-
ницькi утворення, а з другого - державнi i акцiонернi (кор-
поративнi) переробнi, агросервiснi, постачальницькi, банкiв-
ськi та iншi обуднання, установи, органiзацiє. Взаумини мiж-
ними за правовою формою головним чином у договiрними,;
Ця форма визначау змiст, характер i правову природу право-
вiдносин мiж ними. Вона також характеризуу змiст прав i
обовязкiв юридичноє служби та здiйснюваного нею юридич-
ного обслуговування цих субуктiв.
В умовах переходу Украєни до ринкових вiдносин значно
зростау роль усiх без винятку господарських договорiв. Вiдпо-
вiдно до загальних законiв "Про пiдприумництво", "Про пiд-
приумства в Украєнi" та спецiальних - "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю" тощо всi зовнiшньогосподарськi вiдно-
сини виробника продукцiє, робiт та послуг регулюються ви-
ключно на договiрних засадах.
Аналiз правозастосовчоє практики в Украєнi свiдчить про
те, що сiльськогосподарськi пiдприумства (кожне з них) укла-
дають щороку вiд 20 до 200 господарських договорiв, залежно
вiд розмiру господарства. А тому юристи, якi обслуговують цi
пiдприумства, обовязково мають брати участь в процесi регу-
лювання зовнiшньогосподарських вiдносин, починаючи з
пiдготовки проекту договору (угоди, контракту), його укла-
дення та виконання.
Питання про значущiсть укладання господарських догово-
рiв, активне ставлення до єхнього виконання, предявлення
претензiй i застосування майнових санкцiй в разi невиконан-
ня або неналежного виконання договiрних зобовязань зазна-
чаються у Загальному положеннi про юридичну службу.
2. Вiдповiдно до чинного законодавства на юрисконсульта
; покладено обовязок брати участь у пiдготовленнi та укладен-
нi договорiв, стороною в яких у господарство, що обслугову-
уться ним. Це означау, що юрисконсульт, беручи участь у
цьому процесi, повинен виявити, насамперед, свою обiзна-
нiсть у законодавчих актах, умiння єх використовувати при
пiдготовцi проекту договору чи при вивченнi проекту, який
надiйшов вiд iншоє сторони. Зокрема, юрисконсульт мау ке-
руватися, передусiм, законами, а не пiдзаконними актами, якi
кг
646
iнодi суперечать єм. Це, зокрема, стосууться проблеми укла-
дання договорiв на реалiзацiю продукцiє. Традицiйно (у гiр-
шому розумiннi) склалося так, що господарствам накидають
реалiзацiю продукцiє виключно за договорами контрактацiє.
Але ж за чинним цивiльним законодавством у ще чимало за-
конних способiв реалiзацiє: через договори купiвлi-продажу
(найбiльш перспективний спосiб, оскiльки сторони можуть
самостiйно домовитися про цiну), постачання, комiсiє, мiни
(бартерна угода) та iншi. Юрисконсульт мау довести своуму
працедавцевi-пiдприумцю в чому полягау перевага того чи iн-
шого способу реалiзацiє продукцiє, пiдготувати проект догово-
ру, який вiдповiдатиме чинному законодавству, i, звичайно,
iнтересам пiдприумця.
При розглядi проектiв договорiв, якi надiйшли в господар-
ство вiд заготiвельникiв, постачальникiв, агросервiсних орга-
- нiзацiй (установ, пiдприумств), юрисконсульт мау перевiрити
єх вiдповiднiсть чинному законодавству, доповiсти керiвнико-
вi про юридичну та економiчну доцiльнiсть укладання таких
договорiв, або про негативнi для його господарства умови.
Якщо юрисконсульт вважау укладання договору недоцiль-
ним, вiн повинен дати правовий висновок на проект i пере-
дати останнiй керiвниковi свого господарства. Наприклад,
старший юрисконсульт агрофiрми iм. Крупськоє (Крим)
О. О. Москаленко в разi, коли проект запропонованого дого-
вору був невигiдним для господарства, на ньому вiдверто за-
значив: "Договiр кабальний, укладенню не пiдлягау". Так
робить бiльшiсть квалiфiкованих юристiв, i до єхньоє думки
уважно прислуховуються керiвники господарств.
Якщо проект договору, що надiйшов, у рядi пунктiв не вiд-
повiдау чинному законодавству, юрисконсульт складау про-
токол розбiжностей, вiзуу договiр i передау на пiдпис керiвни-
ковi господарства разом iз протоколом розбiжностей. На
практицi заготiвельнi органiзацiє часто пропонують проекти
договорiв контрактацiє, якi не вiдповiдають чинному законо-
давству. Зокрема зазначають, наприклад, що половину за-
контрактованоє продукцiє вивозитиме своєм транспортом гос-
подарство, а решту - заготiвельник. Погодитися на цi умови
е правом господарства. Але слiд мати на увазi, що вивезення
законтрактованоє продукцiє - це обовязок заготiвельника.
КСГП, СпС, АТ, ДСГП можуть (але не зобовязанi) надавати
допомогу у вивезеннi продукцiє. Отже, юристи субуктiв аг-
Юридичне обслуговування СГП
рарного пiдприумництва можуть у протоколi розбiжностей
пiдставне зазначати, що продукцiя (сировина) мау вивозити-
ся лише заготiвельником.
Квалiфiкованi юристи мають консультувати керiвника
субукта пiдприумництва, давати йому пораду, "не засвiдчува-
ти" такий договiр своєм пiдписом, а повертати його заготi-
вельникам iз супроводжувальним листом, у якому зазначати:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
ним афарним законодавством статут сiльськогосподарського
21
644 Роздiл XXVII
пiдприумства у необхiдним реквiзитом кожного пiдприум-
ства, умовою його державноє реустрацiє. Цей внутрiшньогос-
подарський акт вважауться джерелом аграрного права в цiло-
му i джерелом права того пiдприумства, яке його ухвалило.
З метою визначення правового режиму пайових внескiв
членiв колективно-кооперативних пiдприумств у господар-
ствах розроблено i прийнято Положення про пайовий фонд i
виплату дивiдендiв. Цей акт покликаний сприяти стверджен-
ню права власностi членiв КСГП, СпС, ВСГК у його стосун-
ках iз своєм колективно-кооперативним пiдприумством.
Локальний правовий акт - Положення про внутрiшньо-
господарський розрахунок покликаний сприяти впроваджен-
ню ефективного пiдприумництва у кожному господарствi.
Цей акт тiсно повязаний з Положенням про оплату працi у
пiдприумствi. За сучасних скрутних економiчних умов у пере-
важнiй бiльшостi колективних i кооперативних сiльськогос-
подарських пiдприумств цей акт практичного наповнення i
виконання немау.
Завданням правового забезпечення схоронностi колектив-
но-кооперативноє власностi i правового гарантування одер-
жання оплати за працю в колективному господарствi у рацiо-
нальне практичне розроблення i прийняття такого локально-
го правового акта, як Положення про матерiальну вiдповi-
дальнiсть за заподiяння шкоди. В Украєнi у назрiлою потреба
розробити i прийняти Положення про спецiалiста сiльського
господарства.
Беручи активну участь у розробцi i прийняттi локальних
правових актiв юрисконсульт сiльськогосподарського пiдпри-
умства тим самим сприяу бiльш досконалому правовому за-
безпеченню законностi у дiяльностi пiдприумства, i цим са-
мим сприяу додержанню правопорядку у цiй сферi суспiльно-
го життя. Вiн сприяу виконавчим i розпорядчим органам i по-
садовим особам у забезпеченнi суворого додержання Статуту
та iнших локальних актiв, що визначають права та обовязки
членiв КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП та iнших, у тому
числi найманих працiвникiв.
Юридичне обслуговування сiльськогосподарського пiд-
приумства полягау також в тому, що юрисконсульт представ-
ляу в установленому порядку iнтереси пiдприумства в судi i
арбiтражi, а також в iнших органах при розглядi правових
питань.
Юридичне обслуговування СГП
5. Юридичне обслуговування iiДОУГ-
з питань зовнiшнiх правовiдносин
1. Аграрнi зовнiшнi правовiдносини з одного боку своєми
субуктами мають сiльськогосподарськi виробничо-пiдприум-
ницькi утворення, а з другого - державнi i акцiонернi (кор-
поративнi) переробнi, агросервiснi, постачальницькi, банкiв-
ськi та iншi обуднання, установи, органiзацiє. Взаумини мiж-
ними за правовою формою головним чином у договiрними,;
Ця форма визначау змiст, характер i правову природу право-
вiдносин мiж ними. Вона також характеризуу змiст прав i
обовязкiв юридичноє служби та здiйснюваного нею юридич-
ного обслуговування цих субуктiв.
В умовах переходу Украєни до ринкових вiдносин значно
зростау роль усiх без винятку господарських договорiв. Вiдпо-
вiдно до загальних законiв "Про пiдприумництво", "Про пiд-
приумства в Украєнi" та спецiальних - "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю" тощо всi зовнiшньогосподарськi вiдно-
сини виробника продукцiє, робiт та послуг регулюються ви-
ключно на договiрних засадах.
Аналiз правозастосовчоє практики в Украєнi свiдчить про
те, що сiльськогосподарськi пiдприумства (кожне з них) укла-
дають щороку вiд 20 до 200 господарських договорiв, залежно
вiд розмiру господарства. А тому юристи, якi обслуговують цi
пiдприумства, обовязково мають брати участь в процесi регу-
лювання зовнiшньогосподарських вiдносин, починаючи з
пiдготовки проекту договору (угоди, контракту), його укла-
дення та виконання.
Питання про значущiсть укладання господарських догово-
рiв, активне ставлення до єхнього виконання, предявлення
претензiй i застосування майнових санкцiй в разi невиконан-
ня або неналежного виконання договiрних зобовязань зазна-
чаються у Загальному положеннi про юридичну службу.
2. Вiдповiдно до чинного законодавства на юрисконсульта
; покладено обовязок брати участь у пiдготовленнi та укладен-
нi договорiв, стороною в яких у господарство, що обслугову-
уться ним. Це означау, що юрисконсульт, беручи участь у
цьому процесi, повинен виявити, насамперед, свою обiзна-
нiсть у законодавчих актах, умiння єх використовувати при
пiдготовцi проекту договору чи при вивченнi проекту, який
надiйшов вiд iншоє сторони. Зокрема, юрисконсульт мау ке-
руватися, передусiм, законами, а не пiдзаконними актами, якi
кг
646
iнодi суперечать єм. Це, зокрема, стосууться проблеми укла-
дання договорiв на реалiзацiю продукцiє. Традицiйно (у гiр-
шому розумiннi) склалося так, що господарствам накидають
реалiзацiю продукцiє виключно за договорами контрактацiє.
Але ж за чинним цивiльним законодавством у ще чимало за-
конних способiв реалiзацiє: через договори купiвлi-продажу
(найбiльш перспективний спосiб, оскiльки сторони можуть
самостiйно домовитися про цiну), постачання, комiсiє, мiни
(бартерна угода) та iншi. Юрисконсульт мау довести своуму
працедавцевi-пiдприумцю в чому полягау перевага того чи iн-
шого способу реалiзацiє продукцiє, пiдготувати проект догово-
ру, який вiдповiдатиме чинному законодавству, i, звичайно,
iнтересам пiдприумця.
При розглядi проектiв договорiв, якi надiйшли в господар-
ство вiд заготiвельникiв, постачальникiв, агросервiсних орга-
- нiзацiй (установ, пiдприумств), юрисконсульт мау перевiрити
єх вiдповiднiсть чинному законодавству, доповiсти керiвнико-
вi про юридичну та економiчну доцiльнiсть укладання таких
договорiв, або про негативнi для його господарства умови.
Якщо юрисконсульт вважау укладання договору недоцiль-
ним, вiн повинен дати правовий висновок на проект i пере-
дати останнiй керiвниковi свого господарства. Наприклад,
старший юрисконсульт агрофiрми iм. Крупськоє (Крим)
О. О. Москаленко в разi, коли проект запропонованого дого-
вору був невигiдним для господарства, на ньому вiдверто за-
значив: "Договiр кабальний, укладенню не пiдлягау". Так
робить бiльшiсть квалiфiкованих юристiв, i до єхньоє думки
уважно прислуховуються керiвники господарств.
Якщо проект договору, що надiйшов, у рядi пунктiв не вiд-
повiдау чинному законодавству, юрисконсульт складау про-
токол розбiжностей, вiзуу договiр i передау на пiдпис керiвни-
ковi господарства разом iз протоколом розбiжностей. На
практицi заготiвельнi органiзацiє часто пропонують проекти
договорiв контрактацiє, якi не вiдповiдають чинному законо-
давству. Зокрема зазначають, наприклад, що половину за-
контрактованоє продукцiє вивозитиме своєм транспортом гос-
подарство, а решту - заготiвельник. Погодитися на цi умови
е правом господарства. Але слiд мати на увазi, що вивезення
законтрактованоє продукцiє - це обовязок заготiвельника.
КСГП, СпС, АТ, ДСГП можуть (але не зобовязанi) надавати
допомогу у вивезеннi продукцiє. Отже, юристи субуктiв аг-
Юридичне обслуговування СГП
рарного пiдприумництва можуть у протоколi розбiжностей
пiдставне зазначати, що продукцiя (сировина) мау вивозити-
ся лише заготiвельником.
Квалiфiкованi юристи мають консультувати керiвника
субукта пiдприумництва, давати йому пораду, "не засвiдчува-
ти" такий договiр своєм пiдписом, а повертати його заготi-
вельникам iз супроводжувальним листом, у якому зазначати:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211