у першому читаннi (надалi - проект Цивiльного кодексу
1997 р.) - на юридичнi особи публiчного права та на юри-
дичнi особи приватного права, i у тому числi зi змiшаною
формою власностi. До перших пiдносяться юридичнi особи,
що створенi за правилами норм публiчного права, розпоряд-
чим способом i тiльки на пiдставi рiшення державних органiв.
До других вiдносяться - такi, що заснованi, створенi за iнi-
Правосубуктиiсгь аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 89
[ цiативою приватних осiб, як правило, на договiрних засадах>
За правилами норм цивiльного приватного права, а до тре-
тiх - також такi, що створенi як правило за iнiцiативою при-
ватних осiб та за участю юридичних осiб публiчного права
(державних органiв) виключно на договiрних засадах i також
i за правилами норм цивiльного приватного права, оскiльки
Юридичнi особи публiчного права вступають у цивiльно-право-
вi вiдносини, що породжують виникнення юридичноє особи зi
змiшаною формою власностi.
За спецiальною правоздатнiстю розрiзняються юридичнi
особи публiчного права вiд юридичних осiб приватного пра-
на. Так, першi надiленi, головним чином, спецiальною управ-
лiнською правоздатнiстю для здiйснення спецiальних зав-
дань, не обумовлених єх участю у цивiльному оборотi (на-
приклад, управлiнських правомочностей МiнАПК та єх орга-
нiв на мiсцях). На вiдмiну вiд них, юридичнi особи
публiчного права, що створенi з метою одержання прибутку
(наприклад, державнi сiльськогосподарськi пiдприумства то-
що), так само як i юридичнi особи приватного права надiленi
правоздатнiстю брати участь у рiзноманiтних цивiльно-право-
вих, товарно-грошових вiдносинах, будувати єх виключно на
договiрних засадах за правилами норм цивiльного приватного
права з метою отримання прибутку. Ця група юридичних
осiб, що дiу на засадах пiдприумництва, надiлена також спе-
цiальною правоздатнiстю щодо використання земель та iн-
ших природних ресурсiв як основних засобiв виробництва.
За функцiями всiх юридичних осiб приватного i юридичних
осiб публiчного права слiд подiлити на учасникiв та неучасни-
кiв цивiльно-правових, товарно-грошових вiдносин. На вiд-
мiну вiд iнших юридичних осiб публiчного права, надiлених
управлiнсько-розпорядчими функцiями, всi аграрнi пiдпри-
умцi статусом юридичних осiб приватного та публiчного пра-
ва саме як товаровиробники надiленi загальними функцiями
бути учасниками цивiльно-правових вiдносин i задовольняти
iнтереси власника юридичноє особи.
Крiм зазначених цi аграрнi пiдприумства за законодав-
ством, статутами та iншими локальними нормативно-право-
вими актами надiленi також i спецiальними функцiями. Се-
ред останнiх видiляються двi основнi групи функцiй, а саме:
виробничо-пiдприумницького та соцiального спрямування.
До першоє групи належать функцiє органiзацiє виробництва i
90
РоздiлIV
власне самого виробництва товарноє маси продуктiв харчу-
вання, продовольства i сировини та рослинного i тваринного
походження, здiйснення власноє переробки цiує продукцiє та
сировини, зберiгання, транспортування, реалiзацiє продуктiв,
продовольства, сировини, в тому числi у переробленому ви-
глядi або через власну торговельну мережу, виконання iнших
робiт та надання послуг стороннiм з метою одержання при-
бутку. До другоє групи належать такi функцiє як полiпшення
обслуговування сiльського населення, формування повноцiн-
ного життувого середовища для селян шляхом стимулювання
всiх форм житлового будiвництва, розвитку матерiальноє бази
закладiв соцiально-культурного призначення, прокладення
iнженерних мереж з метою комплексного облаштування сiль-
ських населених пунктiв та територiй, полiпшення єх плану-
вання i забудови, а також фiнансування розвитку соцiальноє
сфери села, допомоги селянам у веденнi приватного пiдсоб-
ного господарства.
За субуктним складом аграрнi товаровиробники можуть
бути подiленi на украєнськi та спiльнi з участю iноземного iн-
вестора тощо. Спiльним у них у тiльки те, що, по-перше, всi
вони мають бути зареустрованi в Украєнi i тiльки у такий спо-
сiб набути загальну i спецiальну правоздатнiсть i, по-друге,
що вони за Законом "Про пiдприумництво" та за iншими за-
конами у пiдприумцями, предмет i статутна дiяльнiсть та спе-
цiальна правоздатнiсть яких повязана з аграрним товарови-
робництвом, тобто вони у аграрними пiдприумцями.
За органiзацiйно-правовими формами всiх аграрних товаро-
виробникiв - юридичних осiб згiдно з законами "Про влас-
нiсть", "Про пiдприумства в Украєнi", "Про господарськi то-
вариства", "Про сiльськогосподарську кооперацiю", "Про
колективне сiльськогосподарське пiдприумство", "Про се-
лянське (фермерське) господарство", а також з проектом Ци-
вiльного кодексу 1997 р. можна подiлити на господарськi то-
вариства, кооперативи, пiдприумства, селянськi (фермерськi)
господарства.
4. Аграрне пiдприумство може бути засновано на будь-якiй
формi власностi (в тому числi й на змiшанiй) та у легальних
органiзацiйно-правових формах. Воно вiдрiзняуться вiд iнших
пiдприумств, по-перше, предметом дiяльностi - виробницт-
вом, а потiм уже переробленням та реалiзацiую (з метою
одержання прибутку) продуктiв харчування рослинного i тва-
91
Правосубукгнiсть аграрних товаровиробникiв-гдприемцiв
ринного походження; по-друге, використанням у своєй дiяль-
ностi природних ресурсiв, єхнiх властiвостей, насамперед
землi та водних обуктiв як головного зсобу аграрного ви-
робництва. А тому пiд аграрним пiдприумством слiд розумiти
комплекс майна (сiльськогосподарськi землi, риболовнi та
мисливськi угiддя, iншi матерiальнi та нематерiальнi елемен-
ти, якi мають грошову (вартiсну) оцiнку (цiну), що викорис-
товууться власником(-ами) або створеєим(-и) юридичною
особою для виробництва продуктiв харiування, продоволь-
ства i сировини рослинного i тваринною походження, а та-
кож для виконання iнших робiт, надання послуг, заняття тор-
гiвлею з метою одержання прибутку. Субуктом аграрного
права, носiум прав i обовязкiв у влiсник(-и) аграрного
пiдприумства, а при створеннi (заснуваннi) ним(-и) юридич-
ноє особи - сими юридична особа,
5. У розяяiянпi сучпсних проблем забезпечення Украєни
продовольством власного виробництва приймають саму без-
посередню участь субукти суспiльних аграрних вiдносин. Ос-
таннi як безпосереднi учасники таких вiдносин та як субукти
права у одночасно субуктами аграрного права i субуктами
аграрних правовiдносин. У цьому звязку не потребуу дове-
дення думка проф. Кечекяна С. Ф., що поняття "субукт
аграрного права" i "субукт аграрних Еравовiдносин" у то-
тожнiми1. Разом з тим поняття "субукт аграрного права",
"субукт аграрного господарювання" тє "субукт аграрного
пiдприумництва (агробiзнесу)" не у рiвнозначними. Останнi
(за умови єх належноє легалiзацiє) мають загальну право- та
дiуздатнiсть. Однак саме як аграрнi товаровиробники цi юри-
дичнi особи у рiзних органiзацiйно-правових формах за зако-
нодавством Украєни надiленi спецiальною правоздатнiстю,
межi якоє визначенi метою, завданням та предметом статутноє
дiяльностi. Тому у всi пiдстави твердити, що поняття "субукт
господарювання (господарюючий субукт) на землi" мау iн-
терпретуватися як похiдне вiд поняття "субукт права",
"субукт аграрного права".
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211