Академiя правових наук Украєни
процесуальне
право Украєни
За редакцiую професора
В. В. Комарова
Допущено
Мiнiстерством освiти Украєни.
Пiдручник для студентiв
юридичних спецiальностей
вищих заєоii1!!iR
_ iллж
<ми>1м>вi .аакгiм>>,.,
у !ЯОт<ййДЯЙi Шiнii гi.йiт.,.-.>. у л.
.":- - У;.1i>"i->->>ЗД-,ДЖ<нот,i,,,. - :,->---";- " " .
Харкiв
\ 1999
Глава
СУДОВА ВЛАДА 1 ПРАВОСУДДЯ
У ЦИВiЛЬНИХ СПРАВАХ
1. Форми, захисту прав i законних iнтересiв
громадян та органiзацiй
захист цивiльних прав здiйснюуться в установленому
порядку судом, арбiтражним судом, третейським судом, товарись-
кими судами, профспiлковими та iншими громадськими органiза-
цiями; у випадках, окремо передбачених законом, захист цивiль-
них прав здiйснюуться в адмiнiстративному порядку (ст. 6 Ци-
вiльного кодексу Украєнськоє РСР - далi ЦК). Захист прав, що
виникають iз шлюбних та сiмейних вiдносин, здiйснюуться судом,
органами опiки i пiклування та органами реустрацiє актiв грома-
дянського стану (ст. б2 Кодексу про шлюб та сiмю У краєни - далi
КпШС). Отже, чинне законодавство передбачау декiлька форм
захисту субуктивних прав i охоронюваних законом iнтересiв.
Згiдно iз ст. 124 Конституцiє Украєни правосуддя в Украєнi
здiйснюуться виключно судами. Делегування функцiй судiв, а та-
кож привласнення цих функцiй iншими органами чи посадовими
особами не допускаються. Юрисдикцiя судiв поширюуться на всi
правовiдносини, що виникають у державi. Конституцiя передбачау,
що судочинство здiйснюуться Конституцiйним Судом Украєни та
судами загальноє юрисдикцiє. Система судiв загальноє юрисдикцiє
в Украєнi будууться за принципами територiальностi i спецiалiзацiє.
На даний час, до завершення судово-правовоє реформи, в Ук-
раєнi правосуддя у сферi цивiльноє юрисдикцiє здiйснюють за-
гальнi та арбiтражнi суди.
До органiв, що здiйснюють захист цивiльних прав, належить
i нотарiат. Нотарiат вчиняу виконавчi написи, протести векселiв,
морськi протести, предявляу чеки до оплати i засвiдчуу неспла-
ту чекiв (Закон Украєни вiд 2 вересня 1993 р. <Про нотарiат>).
i Див.: Вiдомостi Верховноє Рада Украєни. 1993. № 39. Ст. 383-
Глава i
Цивiльнi справи розглядають i товариськi суди. єм пiдвiдомчi
справи про зiпсування жилих та нежилих примiщень i комуналь-
ного устаткування, оплату комунальних послуг, витрат з поточ-
ного ремонту мiсць загального користування, про порядок ко-
ристування будовами, щоскладають загальну власнiсть грома-
дян, про роздiл майна мiж подружжям,спори жильцiв щодо
використання пiдсобних примiщень, будинкових служб, (ст. 7
Положення про товариськi суди Украєнськоє РСР).
Деякi трудовi спори розглядаються комiсiями по трудових спо-
рах, якi у органом по розгляду трудових спорiв, що виникають мiж
робiтниками i службовцями та адмнiстрацiую, за винятком спорiв,
що пiдлягають розгляду безпосередньо в районних (мiсцевих) судах
на iнших органах (ст. 232 Кодексу законiв про працю Украєни -
далi КЗпП). У разi незгоди з рiшенням комiсiє по трудових спорах
працiвник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскар-
жити єє рiшення до суду в десятиденний строк з дня вручення єм ви-
писки з протоколу засiдання комiсiє чи його копiє (ст. 228 КЗпП).
Значна кiлькiсть форм захисту цивiльних прав ставить питан-
ня про те, чи наявнi для цього обуктивнi причини.
Д. М. Чечот вважау, що сама по собi велика кiлькiсть форм
захисту цивiльних прав у обуктивною необхiднiстю, хоча в ста-
новленнi системи форм, у практицi використання окремих форм
вiдiграу велику роль i субуктивний фактор, який визначауться
економiчними, полiтичними та iншими обставинами. Через особ-
ливий характер деяких прав або особливе становище володарiв
прав та з iнших причин держава залишау частину функцiй по за-
хиСту права у веденнi адмiнiстративних органiв або передау єх
iншим органам. Судова форма захисту права у головною, але не
тДИНОЮ формою юрисдикцiйноє дiяльностi2.
Питання про форми захисту цивiльних прав дiйсно мау прин-
ципове значення, а його вирiшення можливо, якщо воно буде
iнтерпретовано в контекстi концепцiє правовоє держави.
Влада у правовiй державi здiйснюуться на засадах єє подiлу на
законодавчу, виконавчу та судову. Пiд подiлом влади розумiуться
незалежнiсть органiв законодавчоє, виконавчоє i судовоє влади
один вiд одного. Стосовно судовоє влади розподiл влади грун-
тууться на своурiдному характерi функцiй суду - захистi прав i
законних iнтересiв особи. - .
Судова влада i правосуддя у цивiльних справах
Вiдокремлення вiд законодавчоє та виконавчоє i специфiч-
нiсть функцiє судовоє влади дозволяу зробити висновок про те, що
судова влада мау бути удиною. тднiсть судовоє влади у умовою
не тiльки єє вiдокремлення вiд законодавчоє i виконавчоє влади,
але й забезпечення гарантiй недоторканностi субуктивних прав
особи. iнакше кажучи, уднiсть судовоє влади означау необхiднiсть
конституювання у правовiй державi удиного i рiвного для усiх
громадян суду, який у гарантом захисту субуктивних прав i охо-
ронюваних законом iнтересiв.
iсторичний аналiз цивiльного процесуального законодавства
свiдчить про те, що у свiй час закладалися засади, якi не забезпе-
чували удностi судовоє влади. Так, згiдно iз ст. 1 Цивiльно-про-
цесуального кодексу УРСР 1924 р. правила ведення цивiльного
процесу були обовязковими для всiхустанов удиноє судовоє си-
стеми УРСР (народного суду. Губернського суду i Верховного
Суду), а також для установ, надiлених судовими функцiями на
основi особливих про них положень, з тими винятками, якi в цих
положеннях встановленi.
Основи про судоустрiй Союзу РСР i союзних республiк вiд 29
жовтня 1924 р, також передбачали поряд з системою судових ус-
танов iснування iнших органiв з судовими функцiями, арбiтраж-
них комiсiй для вирiшення спорiв мiж державними установами i
пiдприумствами (ст, 22), створення союзними республiками судо-
во-адмiнiстративних органiв постiйного або тимчасового харак-
теру для розгляду справ особливих категорiй (ст. 24).
, Крiм системи державних судiв i установ створювалися това-
риськi суди. В УРСР в 1921 р. був прийнятий декрет РНК <Про ро-
бiтничi дисциплiнарнi товариськi суди>2. Через деякий часдисцип-
лiнарнi товариськi суди були лiквiдованi, але 19 липня 1929 р.3 ство-
рюються товариськi суди та примирительцi камери. 21 березня
1934 р.4 ВУЦВК i РНК УРСР затверджують положення про жит-
ловi товариськi суди, створенi при житлових кооперативах.
Радянське законодавство i дiяльнiсть органiв цивiльноє юрис-
дикцiє потребують подальшого вивчення. т пiдстави стверджу-
вати, що за напрямком своує дiяльностi вони не, тяжiли до органiв
Правосуддя. Наприклад, вивчення практики арбiтражних комiсiй
свiдчить, що вони значною мiрою виконували не правосуднi, а
управлiнськi функцiє. Що стосууться товариських судiв, то як громадськi форму-
вання вони все бiльше стали виконувати певнi юрисдикцiйнi
функцiє, що суперечить єх природi як органiв громадського впли-
ву, а не державного примусу. Дисциплiнарний товариський суд
мiг, наприклад, застосувати догану,; тимчасове перемiщення на
нижчу посаду натстрок до одного мiсяця направлення на важкi
суспiльненеобхiднi роботи, а у випадкустiйкого небажання
пiдкоритися-дисциплiнi i неодноразових стягнень"-звiльнення
з пiдприумства а передачею у дисциплiнарний табiр та iн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
процесуальне
право Украєни
За редакцiую професора
В. В. Комарова
Допущено
Мiнiстерством освiти Украєни.
Пiдручник для студентiв
юридичних спецiальностей
вищих заєоii1!!iR
_ iллж
<ми>1м>вi .аакгiм>>,.,
у !ЯОт<ййДЯЙi Шiнii гi.йiт.,.-.>. у л.
.":- - У;.1i>"i->->>ЗД-,ДЖ<нот,i,,,. - :,->---";- " " .
Харкiв
\ 1999
Глава
СУДОВА ВЛАДА 1 ПРАВОСУДДЯ
У ЦИВiЛЬНИХ СПРАВАХ
1. Форми, захисту прав i законних iнтересiв
громадян та органiзацiй
захист цивiльних прав здiйснюуться в установленому
порядку судом, арбiтражним судом, третейським судом, товарись-
кими судами, профспiлковими та iншими громадськими органiза-
цiями; у випадках, окремо передбачених законом, захист цивiль-
них прав здiйснюуться в адмiнiстративному порядку (ст. 6 Ци-
вiльного кодексу Украєнськоє РСР - далi ЦК). Захист прав, що
виникають iз шлюбних та сiмейних вiдносин, здiйснюуться судом,
органами опiки i пiклування та органами реустрацiє актiв грома-
дянського стану (ст. б2 Кодексу про шлюб та сiмю У краєни - далi
КпШС). Отже, чинне законодавство передбачау декiлька форм
захисту субуктивних прав i охоронюваних законом iнтересiв.
Згiдно iз ст. 124 Конституцiє Украєни правосуддя в Украєнi
здiйснюуться виключно судами. Делегування функцiй судiв, а та-
кож привласнення цих функцiй iншими органами чи посадовими
особами не допускаються. Юрисдикцiя судiв поширюуться на всi
правовiдносини, що виникають у державi. Конституцiя передбачау,
що судочинство здiйснюуться Конституцiйним Судом Украєни та
судами загальноє юрисдикцiє. Система судiв загальноє юрисдикцiє
в Украєнi будууться за принципами територiальностi i спецiалiзацiє.
На даний час, до завершення судово-правовоє реформи, в Ук-
раєнi правосуддя у сферi цивiльноє юрисдикцiє здiйснюють за-
гальнi та арбiтражнi суди.
До органiв, що здiйснюють захист цивiльних прав, належить
i нотарiат. Нотарiат вчиняу виконавчi написи, протести векселiв,
морськi протести, предявляу чеки до оплати i засвiдчуу неспла-
ту чекiв (Закон Украєни вiд 2 вересня 1993 р. <Про нотарiат>).
i Див.: Вiдомостi Верховноє Рада Украєни. 1993. № 39. Ст. 383-
Глава i
Цивiльнi справи розглядають i товариськi суди. єм пiдвiдомчi
справи про зiпсування жилих та нежилих примiщень i комуналь-
ного устаткування, оплату комунальних послуг, витрат з поточ-
ного ремонту мiсць загального користування, про порядок ко-
ристування будовами, щоскладають загальну власнiсть грома-
дян, про роздiл майна мiж подружжям,спори жильцiв щодо
використання пiдсобних примiщень, будинкових служб, (ст. 7
Положення про товариськi суди Украєнськоє РСР).
Деякi трудовi спори розглядаються комiсiями по трудових спо-
рах, якi у органом по розгляду трудових спорiв, що виникають мiж
робiтниками i службовцями та адмнiстрацiую, за винятком спорiв,
що пiдлягають розгляду безпосередньо в районних (мiсцевих) судах
на iнших органах (ст. 232 Кодексу законiв про працю Украєни -
далi КЗпП). У разi незгоди з рiшенням комiсiє по трудових спорах
працiвник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскар-
жити єє рiшення до суду в десятиденний строк з дня вручення єм ви-
писки з протоколу засiдання комiсiє чи його копiє (ст. 228 КЗпП).
Значна кiлькiсть форм захисту цивiльних прав ставить питан-
ня про те, чи наявнi для цього обуктивнi причини.
Д. М. Чечот вважау, що сама по собi велика кiлькiсть форм
захисту цивiльних прав у обуктивною необхiднiстю, хоча в ста-
новленнi системи форм, у практицi використання окремих форм
вiдiграу велику роль i субуктивний фактор, який визначауться
економiчними, полiтичними та iншими обставинами. Через особ-
ливий характер деяких прав або особливе становище володарiв
прав та з iнших причин держава залишау частину функцiй по за-
хиСту права у веденнi адмiнiстративних органiв або передау єх
iншим органам. Судова форма захисту права у головною, але не
тДИНОЮ формою юрисдикцiйноє дiяльностi2.
Питання про форми захисту цивiльних прав дiйсно мау прин-
ципове значення, а його вирiшення можливо, якщо воно буде
iнтерпретовано в контекстi концепцiє правовоє держави.
Влада у правовiй державi здiйснюуться на засадах єє подiлу на
законодавчу, виконавчу та судову. Пiд подiлом влади розумiуться
незалежнiсть органiв законодавчоє, виконавчоє i судовоє влади
один вiд одного. Стосовно судовоє влади розподiл влади грун-
тууться на своурiдному характерi функцiй суду - захистi прав i
законних iнтересiв особи. - .
Судова влада i правосуддя у цивiльних справах
Вiдокремлення вiд законодавчоє та виконавчоє i специфiч-
нiсть функцiє судовоє влади дозволяу зробити висновок про те, що
судова влада мау бути удиною. тднiсть судовоє влади у умовою
не тiльки єє вiдокремлення вiд законодавчоє i виконавчоє влади,
але й забезпечення гарантiй недоторканностi субуктивних прав
особи. iнакше кажучи, уднiсть судовоє влади означау необхiднiсть
конституювання у правовiй державi удиного i рiвного для усiх
громадян суду, який у гарантом захисту субуктивних прав i охо-
ронюваних законом iнтересiв.
iсторичний аналiз цивiльного процесуального законодавства
свiдчить про те, що у свiй час закладалися засади, якi не забезпе-
чували удностi судовоє влади. Так, згiдно iз ст. 1 Цивiльно-про-
цесуального кодексу УРСР 1924 р. правила ведення цивiльного
процесу були обовязковими для всiхустанов удиноє судовоє си-
стеми УРСР (народного суду. Губернського суду i Верховного
Суду), а також для установ, надiлених судовими функцiями на
основi особливих про них положень, з тими винятками, якi в цих
положеннях встановленi.
Основи про судоустрiй Союзу РСР i союзних республiк вiд 29
жовтня 1924 р, також передбачали поряд з системою судових ус-
танов iснування iнших органiв з судовими функцiями, арбiтраж-
них комiсiй для вирiшення спорiв мiж державними установами i
пiдприумствами (ст, 22), створення союзними республiками судо-
во-адмiнiстративних органiв постiйного або тимчасового харак-
теру для розгляду справ особливих категорiй (ст. 24).
, Крiм системи державних судiв i установ створювалися това-
риськi суди. В УРСР в 1921 р. був прийнятий декрет РНК <Про ро-
бiтничi дисциплiнарнi товариськi суди>2. Через деякий часдисцип-
лiнарнi товариськi суди були лiквiдованi, але 19 липня 1929 р.3 ство-
рюються товариськi суди та примирительцi камери. 21 березня
1934 р.4 ВУЦВК i РНК УРСР затверджують положення про жит-
ловi товариськi суди, створенi при житлових кооперативах.
Радянське законодавство i дiяльнiсть органiв цивiльноє юрис-
дикцiє потребують подальшого вивчення. т пiдстави стверджу-
вати, що за напрямком своує дiяльностi вони не, тяжiли до органiв
Правосуддя. Наприклад, вивчення практики арбiтражних комiсiй
свiдчить, що вони значною мiрою виконували не правосуднi, а
управлiнськi функцiє. Що стосууться товариських судiв, то як громадськi форму-
вання вони все бiльше стали виконувати певнi юрисдикцiйнi
функцiє, що суперечить єх природi як органiв громадського впли-
ву, а не державного примусу. Дисциплiнарний товариський суд
мiг, наприклад, застосувати догану,; тимчасове перемiщення на
нижчу посаду натстрок до одного мiсяця направлення на важкi
суспiльненеобхiднi роботи, а у випадкустiйкого небажання
пiдкоритися-дисциплiнi i неодноразових стягнень"-звiльнення
з пiдприумства а передачею у дисциплiнарний табiр та iн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152