iз змiсту закону, такимчином,
Третi особи в цивiльному судочинствi 97
випливау, що третi особи не мають лише тих прав сторони, в яких
реалiзууться принцип диспозитивностi.
Вiдповiдно до ст. 99 ЦПК третi особи як особи, що беруть
участь у справi, мають й iншi права: знайомитися з матерiалами
справи, робити з них витяги, одержувати копiє рiшень, ухвал, по-
станов та iнших документiв, що у у справi, брати участь у судо-
вих засiданнях, подавати докази, брати участь в єх дослiдженнi,
заявляти клопотання та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснен-
ня судовi, подавати своє доводи, мiркування та заперечення, ос-
каржувати рiшення i ухвали суду, а також користуватись iнши-
ми процесуальними правами, наданими єм законом.
Третi особи зобовязанi добросовiсно користуватися належ-
ними єм процесуальними правами.
i. М. iльєнською поставлене питання про право третьоє осо-
би, яка не заявляу самостiйних вимог, заявляти клопотання про
притягнення на свою сторону iнших третiх осiб, так би мовити
<субтретiх> осiб. Вона вважау, що сама процесуальна мета iнсти-
туту третiх осiб, що вступили (були притягнутi) в процес без са-
мостiйних вимог, не заперечуу такоє постановки питання. Так,
спочатку сторона притягау третю особу для пiдсилення своує по-
зицiє в процесi, а потiм третя особа, в свою чергу, притягау третю
особу, яка, захищаючи iнтереси третьоє особи, на сторонi якоє вона
виступау, тим самим допомагау i первiснiй сторонi добитися спри-
ятливого для неє рiшення в справi. Наприклад, якщо до покупця
буде предявлено позов про вилучення майна, то продавець, всту-
пивши в справу, за вимогою покупця може притягти на свою сто-
рону попереднього продавця, правонаступником якого вiн у.
Хоча теоретично така конструкцiя i мислима, вона протирi-
чить чинному законодавству. Третi особи, якi не заявляють са-
мостiйних вимог на предмет спору, юридичне заiнтересованi в
результатах справи лише такою мiрою, якою вони у субуктами
матерiальних правовiдносин, преюдицiальне повязаних з пред-
метом спору, - правовiдносин мiж позивачем та вiдповiдачем.
<Субтретi> особи такоє юридичноє заiнтересованостi не мають,
єх заiнтересованiсть носить фактичний характер.
Цивiльне процесуальне законодавство передбачау спецiаль-
ний випадок участi третiх осiб у справi про поновлення на роботi.
Згiдно iз ст. 109 ЦПК, якщо судом буде встановлено, що звiльнен-
Див.; Ильинская Й. М. Участие третьих лиц в гражданском процессе. М.,
1982. С. 72.
49-144
98
Глава VI
ня або переведення було проведено з явним порушенням закону,
вiн повинен у тому ж процесi покласти на винну службову особу
обовязок вiдшкодувати державному пiдприумству, установi,
органiзацiє, колгоспу, iншiй кооперативнiй органiзацiє, єх обуд-
нанню, iншiй громадський органiзацiє шкоду, заподiяну в звяз-
ку з оплатою за час вимушеного прогулу або за час виконання
нижчеоплачуваноє роботи.
Як зазначауться в п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд б листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду су-
дами трудових спорiв>, при цьому належить враховувати, що при
незаконному звiльненнi або переведеннi на iншу роботу, невико-
наннi рiшення про поновлення працiвника на роботi, що мало
мiсце пiсля введення в дiю п. 8 ст. 134 та новоє редакцiє ст. 237
КЗпП, настау повна матерiальна вiдповiдальнiсть винних у цьо-
му службових осiб i обовязок вiдшкодувати шкоду, заподiяну
пiдприумству, установi, органiзацiє у звязку з оплатою працiвни-
ковi часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеопла-
чуваноє роботи може бути покладено при допущеннi ними в цих
випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як
передбачалось ранiше.
i Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
цивiльних справах // Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995.
№1.С.387.
Глава
VII
УЧАСТЬ ПРОКУРОРА
В ЦИВiЛЬНОМУ ПРОЦЕСi
1. Завдання прокурора в цивiльному
процесi
Хєiдповiдно до ст. 121 Конституцiє Украєни на прокура-
туру покладауться здiйснення представництва iнтересiв громадя-
нина або держави в судi у випадках, визначених законом. Функ-
цiя, такого представництва для прокуратури Украєни у новою.
Пiд представницькою функцiую прокурора слiд розумiти дiяль-
нiсть прокурора, спрямовану на захист iнтересiв громадянина або
держави через порушення цивiльних справ у судi у визначених за-
коном випадках, участь в єх розглядi, а також у провадженнi по пе-
ревiрцi законностi i обгрунтованостi рiшень, ухвал чи постанов суду.
Представництво прокуратурою iнтересiв громадянина або
держави запроваджене Конституцiую з метою посилення га-
рантiй захисту вiд неправомiрних посягань на найвищi соцiальнi
цiнностi: людину, єє життя i здоровя, честь i гiднiсть, недотор-
каннiсть i безпеку, а також конституцiйний устрiй, суверенiтет,
територiальну цiлiснiсть Украєни, недоторканнiсть кордонiв,
економiчну (майнову) та екологiчну безпеку. У звязку з цим iнте-
рес до процесу у прокурора як представника державного органу
завжди мау не особистий, а посадовий, державний характер.
Його заiнтересованiсть у справi визначауться особливим мiсцем
органiв прокуратури в системi органiв влади.
Виходячи з наведених мiркувань, завдання прокурора при ре-
алiзацiє ним судово-представницькоє функцiє полягау в тому, що
прокурор, здiйснюючи представництво iнтересiв громадянина
або держави в судi, мау вживати заходiв до усунення порушень
прав та охоронюваних законом iнтересiв, причин єх порушень та
умов, що цьому сприяють, а також до вiдшкодування матерiаль-
них i моральних збиткiв вiд правопорушень.
100 Глава VII
Конкретнi завдання прокуратури в цивiльному процесi зак-
рiпленi в ст. 34 Закону Украєни вiд 5 листопада 1991 р. <Про про-
куратуру> i ч. 2 ст. 13 ЦПК, в яких сказано, що прокурор, який
бере участь у розглядi цивiльних справ у судах, додержуючи
принципу незалежностi суддiв i пiдкорення єх тiльки закону,
сприяу виконанню вимог закону про всебiчний, повний i обук-
тивний розгляд справ та постановленню судового рiшення, що
грунтууться на законi.
У наказi Генерального Прокурора вiд 15 липня 1996 р. № 7
<Про органiзацiю дiяльностi прокурорiв у цивiльному та арбiт-
ражному судочинствi> зазначено, що прокурорам необхiдно
вживати в межах своує компетенцiє заходiв, спрямованих на по-
вне, своучасне використання повноважень для предявлення в
загальнi суди позовiв на захист прав i законних iнтересiв грома-
дян, державних i суспiльних iнтересiв, брати участь у єх розглядi
судами i переглядi незаконних судових постанов.
Цi завдання прокурора у загальними при розглядi справ як в
судi першоє iнстанцiє, так i при перевiрцi законностi i обгрунто-
ваностi судових постанов в касацiйнiй, нагляднiй iнстанцiях, а та-
кож при переглядi у звязку з нововиявленими обставинами i при
виконаннi судових рiшень.
2. Пiдстави i форми участi прокурора
в цивiльному процесi
Огiдно з цивiльним процесуальним законодавством проку-
рор може брати участь у розглядi цивiльних справ. Поряд з цим роз-
рiзняють певнi конкретнi пiдстави участi прокурора в цивiльному
процесi: власну iнiцiативу прокурора i вказiвки про це в законi.
В юридичнiй лiтературi пiдкреслюуться, що прокурор повинен
порушити в судi справу за власною iнiцiативою не у всiх випадках
виявлення порушень закону, а перш за все тодi, коли виявлено явнi
його порушення, справа мау iстотне значення або коли сторони з
якихось серйозних причин самi не в змозi захистити своє правi та
iнтереси (старий вiк, хвороба, перебування в експедицiє, в складi
Збройних Сил Украєни тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
Третi особи в цивiльному судочинствi 97
випливау, що третi особи не мають лише тих прав сторони, в яких
реалiзууться принцип диспозитивностi.
Вiдповiдно до ст. 99 ЦПК третi особи як особи, що беруть
участь у справi, мають й iншi права: знайомитися з матерiалами
справи, робити з них витяги, одержувати копiє рiшень, ухвал, по-
станов та iнших документiв, що у у справi, брати участь у судо-
вих засiданнях, подавати докази, брати участь в єх дослiдженнi,
заявляти клопотання та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснен-
ня судовi, подавати своє доводи, мiркування та заперечення, ос-
каржувати рiшення i ухвали суду, а також користуватись iнши-
ми процесуальними правами, наданими єм законом.
Третi особи зобовязанi добросовiсно користуватися належ-
ними єм процесуальними правами.
i. М. iльєнською поставлене питання про право третьоє осо-
би, яка не заявляу самостiйних вимог, заявляти клопотання про
притягнення на свою сторону iнших третiх осiб, так би мовити
<субтретiх> осiб. Вона вважау, що сама процесуальна мета iнсти-
туту третiх осiб, що вступили (були притягнутi) в процес без са-
мостiйних вимог, не заперечуу такоє постановки питання. Так,
спочатку сторона притягау третю особу для пiдсилення своує по-
зицiє в процесi, а потiм третя особа, в свою чергу, притягау третю
особу, яка, захищаючи iнтереси третьоє особи, на сторонi якоє вона
виступау, тим самим допомагау i первiснiй сторонi добитися спри-
ятливого для неє рiшення в справi. Наприклад, якщо до покупця
буде предявлено позов про вилучення майна, то продавець, всту-
пивши в справу, за вимогою покупця може притягти на свою сто-
рону попереднього продавця, правонаступником якого вiн у.
Хоча теоретично така конструкцiя i мислима, вона протирi-
чить чинному законодавству. Третi особи, якi не заявляють са-
мостiйних вимог на предмет спору, юридичне заiнтересованi в
результатах справи лише такою мiрою, якою вони у субуктами
матерiальних правовiдносин, преюдицiальне повязаних з пред-
метом спору, - правовiдносин мiж позивачем та вiдповiдачем.
<Субтретi> особи такоє юридичноє заiнтересованостi не мають,
єх заiнтересованiсть носить фактичний характер.
Цивiльне процесуальне законодавство передбачау спецiаль-
ний випадок участi третiх осiб у справi про поновлення на роботi.
Згiдно iз ст. 109 ЦПК, якщо судом буде встановлено, що звiльнен-
Див.; Ильинская Й. М. Участие третьих лиц в гражданском процессе. М.,
1982. С. 72.
49-144
98
Глава VI
ня або переведення було проведено з явним порушенням закону,
вiн повинен у тому ж процесi покласти на винну службову особу
обовязок вiдшкодувати державному пiдприумству, установi,
органiзацiє, колгоспу, iншiй кооперативнiй органiзацiє, єх обуд-
нанню, iншiй громадський органiзацiє шкоду, заподiяну в звяз-
ку з оплатою за час вимушеного прогулу або за час виконання
нижчеоплачуваноє роботи.
Як зазначауться в п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд б листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду су-
дами трудових спорiв>, при цьому належить враховувати, що при
незаконному звiльненнi або переведеннi на iншу роботу, невико-
наннi рiшення про поновлення працiвника на роботi, що мало
мiсце пiсля введення в дiю п. 8 ст. 134 та новоє редакцiє ст. 237
КЗпП, настау повна матерiальна вiдповiдальнiсть винних у цьо-
му службових осiб i обовязок вiдшкодувати шкоду, заподiяну
пiдприумству, установi, органiзацiє у звязку з оплатою працiвни-
ковi часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеопла-
чуваноє роботи може бути покладено при допущеннi ними в цих
випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як
передбачалось ранiше.
i Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
цивiльних справах // Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995.
№1.С.387.
Глава
VII
УЧАСТЬ ПРОКУРОРА
В ЦИВiЛЬНОМУ ПРОЦЕСi
1. Завдання прокурора в цивiльному
процесi
Хєiдповiдно до ст. 121 Конституцiє Украєни на прокура-
туру покладауться здiйснення представництва iнтересiв громадя-
нина або держави в судi у випадках, визначених законом. Функ-
цiя, такого представництва для прокуратури Украєни у новою.
Пiд представницькою функцiую прокурора слiд розумiти дiяль-
нiсть прокурора, спрямовану на захист iнтересiв громадянина або
держави через порушення цивiльних справ у судi у визначених за-
коном випадках, участь в єх розглядi, а також у провадженнi по пе-
ревiрцi законностi i обгрунтованостi рiшень, ухвал чи постанов суду.
Представництво прокуратурою iнтересiв громадянина або
держави запроваджене Конституцiую з метою посилення га-
рантiй захисту вiд неправомiрних посягань на найвищi соцiальнi
цiнностi: людину, єє життя i здоровя, честь i гiднiсть, недотор-
каннiсть i безпеку, а також конституцiйний устрiй, суверенiтет,
територiальну цiлiснiсть Украєни, недоторканнiсть кордонiв,
економiчну (майнову) та екологiчну безпеку. У звязку з цим iнте-
рес до процесу у прокурора як представника державного органу
завжди мау не особистий, а посадовий, державний характер.
Його заiнтересованiсть у справi визначауться особливим мiсцем
органiв прокуратури в системi органiв влади.
Виходячи з наведених мiркувань, завдання прокурора при ре-
алiзацiє ним судово-представницькоє функцiє полягау в тому, що
прокурор, здiйснюючи представництво iнтересiв громадянина
або держави в судi, мау вживати заходiв до усунення порушень
прав та охоронюваних законом iнтересiв, причин єх порушень та
умов, що цьому сприяють, а також до вiдшкодування матерiаль-
них i моральних збиткiв вiд правопорушень.
100 Глава VII
Конкретнi завдання прокуратури в цивiльному процесi зак-
рiпленi в ст. 34 Закону Украєни вiд 5 листопада 1991 р. <Про про-
куратуру> i ч. 2 ст. 13 ЦПК, в яких сказано, що прокурор, який
бере участь у розглядi цивiльних справ у судах, додержуючи
принципу незалежностi суддiв i пiдкорення єх тiльки закону,
сприяу виконанню вимог закону про всебiчний, повний i обук-
тивний розгляд справ та постановленню судового рiшення, що
грунтууться на законi.
У наказi Генерального Прокурора вiд 15 липня 1996 р. № 7
<Про органiзацiю дiяльностi прокурорiв у цивiльному та арбiт-
ражному судочинствi> зазначено, що прокурорам необхiдно
вживати в межах своує компетенцiє заходiв, спрямованих на по-
вне, своучасне використання повноважень для предявлення в
загальнi суди позовiв на захист прав i законних iнтересiв грома-
дян, державних i суспiльних iнтересiв, брати участь у єх розглядi
судами i переглядi незаконних судових постанов.
Цi завдання прокурора у загальними при розглядi справ як в
судi першоє iнстанцiє, так i при перевiрцi законностi i обгрунто-
ваностi судових постанов в касацiйнiй, нагляднiй iнстанцiях, а та-
кож при переглядi у звязку з нововиявленими обставинами i при
виконаннi судових рiшень.
2. Пiдстави i форми участi прокурора
в цивiльному процесi
Огiдно з цивiльним процесуальним законодавством проку-
рор може брати участь у розглядi цивiльних справ. Поряд з цим роз-
рiзняють певнi конкретнi пiдстави участi прокурора в цивiльному
процесi: власну iнiцiативу прокурора i вказiвки про це в законi.
В юридичнiй лiтературi пiдкреслюуться, що прокурор повинен
порушити в судi справу за власною iнiцiативою не у всiх випадках
виявлення порушень закону, а перш за все тодi, коли виявлено явнi
його порушення, справа мау iстотне значення або коли сторони з
якихось серйозних причин самi не в змозi захистити своє правi та
iнтереси (старий вiк, хвороба, перебування в експедицiє, в складi
Збройних Сил Украєни тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152