Стаття 1 ЦПК передбачау, що порядок провадження в ци-
вiльних справах у судах визначауться законом, а справи, що ви-
никають з адмiнiстративно-правових вiдносин, i справи окремого
провадження розглядаються за загальними правилами судочин-
ства, крiм виняткiв, встановлених законодавством.
Таким чином, законодавство виходить з удностi цивiльного
процесу i загального характеру правосуддя в цивiльних справах
незалежно вiд того, яку справу розглядау суд.
Разом з тим, визначаючи сутнiсть цивiльного процесу, авто-
ри, як правило, вважають, що цивiльне судочинство подiляуть-
ся на самостiйнi види: позовне; по справах, що виникають з адмi-
нiстративно-правових вiдносин; окреме. При цьому вони вихо-
дять з того, що матерiально-правова природа усiх цих справ мау
iстотну специфiку, яка обумовлюу процесуальнi особливостi єх
судового розгляду.
Наведенi мiркування викликають заперечення. Прагнення
обгрунтувати наявнiсть у цивiльному процесi окремих видiв ирR.-1-
мь мУЧiЧ,-! >
Судова влада i правосуддя у цивiльних справах 17
аджень не вiдповiдау законодавству i суперечить закрiпленому
i в ньому положенню про уднiсть цивiльного процесу.
Цивiльний процесуальний закон, встановивши для усiх цивiль-
них справ удину процесуальну форму єх розгляду i допускаючи в
окремих випадках винятки iз загальних правил, виходить з того, що
цивiльний процес у загальною формою захисту прав i охоронюва-
них законом iнтересiв, а тi або iншi особливостi розгляду цивiль-
них справ не можуть створити самостiйного порядку єх розгляду.
тднiсть цивiльного процесу, таким чином, забезпечууться
тим, що розгляд i вирiшення цивiльноє справи може вiдбувати-
ся тiльки в порядку, передбаченому цивiльним процесуальним
| законодавством.
Цивiльний процес як передбачений законом порядок розгля-
ду i вирiшення цивiльних справ характеризууться стадiйнiстю
розвитку. Цивiльний процес розвивауться в певнiй послiдовностi,
по стадiях (етапах), якi вiдображають, так би мовити, логiко-ча-
совi характеристики судовоє дiяльностi i процесуальноє дiяльностi
усiх учасникiв цивiльного процесу.
| В процесуальнiй лiтературi пiд стадiую цивiльного процесу
! розумiють сукупнiсть процесуальних дiй суду, учасникiв проце-
су, спрямованих на певну процесуальну мету (порушення спра-
ви, пiдготовка справи до судового розгляду та iн.). На нашу
думку, це визначення у неповним. Будь-яка стадiя цивiльного
процесу крiм процесуальноє мети характеризууться своєм специ-
фiчним змiстом, колом субуктiв процесуальноє дiяльностi, особ-
ливим процесуально-документальним оформленням.
У цивiльному процесi iснують такi стадiє: порушення цивiль-
ноє справи; пiдготовка цивiльноє справи до судового розгляду; су-
i довий розгляд; перегляд рiшень i ухвал, що не набрали законноє
сили (касацiйне провадження); виконання судових рiшень (вико-
навче провадження); перегляд рiшень, ухвал i постанов, що на-
брали законноє сили (наглядне провадження); перегляд рiшень,
ухвал i постанов, що набрали законноє сили, у звязку з новови-
явленими обставинами. Цi стадiє складають систему, загальну
модель цивiльного процесу. Конкретна цивiльна справа може
пройти всi стадiє, однак частiше справа проходить обовязковi
стадiє - вiд порушення цивiльноє справи до судового розгляду,
адже не завжди судове рiшення в справi оскаржууться, опротес-
товууться або переглядауться у звязку з нововиявленими обста-
винами чи примусово виконууться.
Украєнська юрмдiм- аiмлмвiя}
Регламентацiя процесуальноє дiяльностi не обмежууться виз/
наченням загального порядку цивiльного судочинства за самоi-
стiйними стадiями. Особливiсть правового регулювання цивiль-
них процесуальних вiдносин полягау i в тому, що правовiй рег-
ламентацiє пiдлягау кожна окрема процесуальна дiя суду, який
здiйснюу правосуддя, кожна процесуальна дiя учасника цивiль-
ного процесу (позивача, вiдповiдача, свiдкiв i т. п.). Цивiльне
процесуальне законодавство визначау допустимi процесуальнiє
дiє в цивiльному процесi, послiдовнiсть здiйснення процесуальних
дiй субуктами процесуальноє дiяльностi, а також обовязкове
документальне єх оформлення у вiдповiдних процесуальних ак-
тах - документах (ухвалах, рiшеннях, протоколах тощо).
Механiзм стадiйного руху цивiльноє справи, взаумозвязку
процесуальних дiй субуктiв процесуальноє дiяльностi та єх доку-
ментального оформлення складау цивiльний процес (цивiльне су-
дочинство) як встановлений законом порядок розгляду i вирiшен-
ня цивiльних справ.
!>>.>(М>И iiЛУЧiЧЦ. №
г., >><;
Глава
ЦИВiЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО
ЯК САМОСТiЙНА ГАЛУЗЬ ПРАВА
1. Предмет цивiльного процесуального
права
i Цивiльне процесуальне право у самостiйною галуззю
права i тому мау притаманний тiльки йому предмет правового ре-
гулювання. Розгляд питань про судову владу i правосуддя в ци-
вiльних справах, про форму здiйснення правосуддя в рамках ци-
вiльного процесу приводить до висновку, що предметом процесу-
ального права у суспiльнi вiдносини, якi виникають при здiйсненнi
правосуддя в цивiльних справах. Цивiльне процесуальне право
визначау порядок розгляду i вирiшення цивiльних справ, установ-
люючи для кожного субукта процесуальноє дiяльностi права та
обовязки, тобто мiру можливоє або належноє поведiнки.
Згiдно iз ст. 2 ЦПК завданнями цивiльного судочинства у
охорона прав i законних iнтересiв фiзичних, юридичних осiб, дер-
жави шляхом всебiчного розгляду та вирiшення цивiльних справ
у повнiй вiдповiдностi з чинним законодавством.
Суспiльнi вiдносини, якi виникають при здiйсненнi правосуд-
дя в цивiльних справах, мають специфiчний характер. Вони ви-
никать у звязку з необхiднiстю судового захисту субуктивних
прав або охоронюваних законом iнтересiв громадян чи органi-
зацiй. Якщо суспiльнi вiдносини, якi у предметом правового ре-
гулювання галузей матерiального права (цивiльного, сiмейного,
житлового, трудового та iн.), виникають для досягнення певних
економiчних та iнших цiлей, то суспiльнi вiдносини в сферi здiй-
снення правосуддя в цивiльних справах виникають з метою роз-
гляду цивiльноє справи по спору мiж заiнтересованими особами
та судового захисту порушених або оспорюваних субуктивних
прав або охоронюваних законом iнтересiв. Таким чином, сус-
пiльнi вiдносини, якi складають предмет цивiльного процесуаль-
20
ного права, виникають у зв язку з реалiзацiую заiнтересованими
особами права на судовий захист.
Вiдповiдно до ст. 6 ЦК захист цивiльних прав судом здiй-
снюуться шляхом визнання цих прав; вiдновлення становища, яке
iснувало до порушення права, i припинення дiй, якi порушують
право; присудження до виконання обовязку в натурi; компенсацiє
моральноє шкоди; припинення або змiни правовiдношення; стяг-
нення з особи, яка порушила право, завданих збиткiв, а у випад-
ках, передбачених законом або договором, - неустойки (штра-
фу, пенi), а також iншими засобами, передбаченими законом.
Цивiльне процесуальне право як самостiйна галузь права ге-
нетично i функцiонально повязано з iншими галузями права. Ге-
нетично цивiльне процесуальне право повязано з конституцiй-
ним правом, законодавством про судоустрiй та кримiнальним
процесуальним правом. Функцiонально цивiльне процесуальне
право повязано з цивiльним, сiмейним, трудовим, адмiнiстратив-
ним, фiнансовим та iншими галузями права.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152