11) посвiдчення часу предявлення документiв;
12) приймання в депозит грошових сум i цiнних паперiв;
13) вчинення виконавчих написiв;
14) приймання на зберiгання документiв; .
15) вчинення морських протестiв.
Законодавство про нотарiат окремо визначау компетенцiю
посадових осiб щодо посвiдчення заповiтiв i доручень, прирiвню-
ваних до "нотарiальних посвiдчених. Згiдно ii ет. 40 Закону;,до
нотарiально досвiдчених документiв прирiвнюються; ;; хнiщп.i
Нотарiальний процес 535
й, заповiтирромадянуякi иеребувають на лiкуваннi в лiкар-
i иях, iнших стацiонарних лiкувально-профiлактичних закладах,
санаторiях або проживають у будинках для престарiлих та iн-
валiдiв, по(жвддйгi|ййови
iЩчйш;частинiгаврєОiВЙ лiкарями цих лiкарень, лiкуваль-
! огних.:аакладiвй(й|||ИЙi№;а:/також директорами i головними
лiкарями зазнаiєєiiiiВЄ та iнвалiдiв;
заповiти т|i)йЙiи(Н, Йкi перебувають пiд час плавання на
морських хiiвнутрiшнього плавання, що пла-
вають-Щi(йа|<|| капiтанами цих суден;
.! ! заяо|ЙЙ||
н ктичннжТйiєшiихпвдiбанхдоних експедицiях, посвiдченi на-
чальниками цихксПедйцiЙ;1 ::.:
яа1 "зiайiiийвiги ; та. доруяенйєй||i>ковослужбовцiв та1 iнших.
осiб, якi перебувають на лi<ййi|Иi]|є)т
. ". аиших вьково-лiкувальюєЗiЙйЙi иачальни-
,< ;ками, єх.заступииками по-медйчйiЙаiєiйаiмии
й,5вим>;яйй№iiiи -Цих госпiталiв;.еанаторЙВ,Йi>ЙиЙх/В
даi<у5(Й|| ;" :-i; Єi i:
;1..- -за||||||iiiта доручення вшськовiюяiуiбiйiвв-iiунктах
дислзДЙiЙ|:тЙськ<№и частин, зуднань, уiтгановi ськово-
иаваЙiЙiстадiву кон-
тор, є||iВ|Втних нотарiусiв, посадових осiб та органiв, що
вчйiй|(юR заповiти та доручення
робiтййАейужбовцiв, членiв єх сiмей i членiв сiмей вiйсько-
" восяуєЖвбвиiв, посвiдченi комаидирами-(начальниками) цих
частин, зуднань, установ i закладiв;
заповiти та доручення осiб, якi перебувають у мiсцях поз-
бавлення волi, посвiдченi начальниками мiсць Позбавлення Волi.
< Посадовi особи, перелiченi в цiй статтi, зобовязанi негайно
передати по одному примiрнику посвiдчених ними заповiтiв у
державний нотарiальний архiв чи в державну нотарiальну кон-
тору за постiйним мiсцем проживання заповiдача.
Капiтани морських суден зобовязанi передати по одному при-
мiрнику посвiдчених ними заповiтiв начальниковi порту Украєни
або консуловi Украєни в iноземному порту для наступного направ-
ленiє> єх у державний нотарiальнiй архiв чи державну нотарiаль-
нужонтенру запостцєним мiсцем проживання заповiдача. ;
>> Державнанотарiальнгi коюгора передау одержаний нею при-
мiрник заповiту на>зберiгання у вiдповiдний державний .нотарi-
536 Глава XXIX
альний архiв з повiдомленням про це заповiдача та; посадовоє
особи, яка посвiдчила заповiт.
Якщо заповiдач не мав постiйного мiсця проживання в Ук-
раєнi або якщо мiсце проживання заповiдача невiдоме, заповiт
направляуться в державний нотарiальний архiв Киува.
Завiдуючий державним нотарiальним архiвом зобовязаний
перевiрити законнiсть заповiту, що надiйшов на зберiгання, i в
разi встановлення невiдповiдностi його законовi повiдомити про
це заповiдача i посадову особу, яка посвiдчила заповiт. Порядок
посвiдчення заповiтiв та доручень, прирiвнюваних до нотарiаль-
но посвiдчених, затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв
Украєни вiд 15 червня 1994 р.
Як видно, компетенцiя нотарiальних органiв рiзноманiтна.
Але нотарiальнi дiє можна класифiкувати за єх цiлеспрямованiстю
i змiстом. Виходячи з цього критерiю, нотарiальнi дiє подiляються
на: 1) спрямованi на посвiдчення безспiрного права; 2) спрямо-
ванi на посвiдчення безспiрного факту; 3) спрямованi на надан-
ня виконавчоє сили платiжним зобовязанням i борговим доку-
ментам; 4) спрямованi на забезпечення зберiгання спадкового
майна та документiв. ;
5. Поняття нотарiального процесу
-iПотарiальна дiяльнiсть за своєм характером у процесу-
альною, бо сучасний нотарiат - розгалужена система спецiаль-
них правозастосовчих органiв, дiяльнiсть яких являу собою рiзно-
вид державноє юрисдикцiє з правових питань.
Застосування права необхiдне, коли правовiдносини, що вини-
кають, повиннi пройти контроль з боку держави в особi єє компе-
тентних органiв або коли для виникнення правовiдносин потрiбно
спецiальне встановлення наявностi або вiдсутностi конкретних
фактiв, коли треба формально закрiпити тi чи iншi дiє, оформити
єх як юридичне значущi факти з одночасною перевiркою єх пра-
вильностi та законностi, що й мау мiсце в дiяльностi нотарiату.
У межах нотарiального процесу може здiйснюватися право-
вий захист та охорона тiльки при вiдсутностi спору, бо нотарi-
альна дiяльнiсть - форма безспiрноє юрисдикцiє. Неможливiсть
вирiшення нотарiатом спорiв про право обумовлюу особливостi,
встановленого для нотарiального процесу i властивого тiльки
йому процесуального порядку дiяльностi. ,,-л,-,i"у
Нотарiальний процес 537
Оскiльки нотарiат - особливий правозастосовчий, юрисдик-
цiйний орган, його дiяльнiсть слiд розглядати як особливий вид
державноє дiяльностi, що провадиться у певному процесуально-
му порядку. Вiдносини, що виникають у звязку iз здiйсненням
нотарiальноє дiяльностi мiж нотарiатом та фiзичними, юридич-
ними особами з приводу посвiдчення юридичних фактiв (угод),
прийняття заходiв щодо охорони спадкового майна i видачi
свiдоцтв про право на спадщину тощо, за своєм характером у
процесуальними, спрямованими на вирiшення матерiально-пра-
вових питань, вiднесених до його компетенцiє.
Таким чином, нотарiальна процесуальна дiяльнiсть - це
правозастосовча, юрисдикцiйна дiяльнiсть, у межах якоє компе-
тентним органом - нотарiусом - вирiшууться конкретна нота-
рiальна справа, а результатом у правозастосовчий нотарiальний
акт, що мiстить висновок про наявнiсть певного права у заiнте-
ресованоє особи або юридичного факту.
Нотарiальний процес - форма здiйснення цiує дiяльностi, вид
юридичного процесу, що являу собою встановлений законом
iрорядок вчинення нотарiальних дiй. Змiст нотарiального процесу
iскладають такi процесуальнi дiє нотарiусiв або осiб, що до них
здорiвнюються, та iнших учасникiв нотарiального процесу, яки-
iiми реалiзуються єх процесуальнi права та обовязки.
i i Нотарiальний процес характеризууться низкою ознак, влас-
тивих юридичному процесу.
Перш за все, нотарiальний процес- це розгляд певноє юри-
дичноє справи. В результатi вчинення нотарiальних дiй юридичнi
права та обовязки осiб, по вiдношенню до яких цi дiє були вчи-
ненi, санкцiонуються державою, документам надауться офiцiйно-
го значення, що дау змогу вказаним особам набувати певного
статусу i здiйснювати певнi дiє (наприклад, успадковувати май-
но за заповiтом).
Нотарiальний процес можна характеризувати i як дiяльнiсть,
повязану з вчиненням операцiй з нормами права, тобто це рiзно-
вид правозастосовчоє дiяльностi, коли вiдповiдний державний
орган або посадова особа повиннi безпосередньо використову-
вати норми права для вирiшення конкретноє юридичноє справи.
При цьому слiд враховувати, що застосовуються одночасно нор-
ми i матерiального, i процесуального права. Нотарiус повинен,
встановивши фактичнi обставини з конкретноє справи з допомо-
гою доказiв, застосувати вiдповiдну правову норму. Всi дiє вчи-
538 Глава XXIX
няються у заздалегiдь встановленiйпослiдовностi i за чiтко рег-
ламентованими правилами, вiдступ вiд яких призводить до не-
дiйсностi нотарiального акта.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152