В той же час було б помилкою вважати, що думка одно-
го колективу з приводу справи, що розглядауться судим, обовяз-
ково повинна спiвпадати з думкою iншого. Рiзнi громадськi
органiзацiє i трудовi колективи можуть мати рiзнi думки з при-
воду однiує i тiує ж справи. Сторони можуть бути членами рiзних
колективiв, i тодi можлива участь декiлькох представникiв вiд
кожноє громадськоє органiзацiє або трудового колективу.
Глава
XI
ПРОЦЕСУАЛЬНi
СТРОКИ
1. Поняття процесуальних строкiв
таєх види
уднiую з властивостей цивiльноє процесуальноє форми
у єє термiновiсть, тобто законодавче визначення часових меж для
здiйснення процесуальних дiй. Установлення цивiльним проце-
суальним законодавством процесуальних строкiв забезпечуу
своучасний розгляд та вирiшення цивiльних справ, своучасний
захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного
законом iнтересу.
Процесуальний строк - це промiжок часу, визначений для
вчинення процесуальних дiй учасниками процесу (крiм суду). Ци-
вiльним процесуальним законодавством передбаченi два види
процесуальних строкiв: встановленi законом та призначенi судом
(ст. 84 ЦПК).
До строкiв, встановлених законом, належать такi, тривалiсть
яких визначена цивiльним процесуальним законодавством. Це,
наприклад, строк на касацiйне оскарження постанов суду першоє
iнстанцiє (ст. 291 ЦПК), строк на порушення питання про поста-
нову додаткового рiшення (ст. 214 ЦПК), строк на подання зау-
важень з приводу допущених у протоколi судового засiдання не-
правильностейабо неповноти протоколу (ст. 200 ЦПК), строки
предявлення рiшень до виконання (ст. 359 ЦПК) та iн.
До строкiв, призначених судом, належать тi, тривалiсть яких
визначауться судом з урахуванням обставин кожноє конкретноє
справи та особливостей кожноє процесуальноє дiє. Так, згiдно iз
ст. 139 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без
додержання вимог, викладених у статтях 137, 138 ЦПК, або не
оплачено державним митом, постановляу ухвалу про залишен-
ня заяви без руху i надау позивачевi строк для виправлення не-
136 Глава XI
долiкiв позовноє заяви. Така ж сутнiсть i строкiв виправлення
недолiкiв касацiйноє скарги, для подання додаткових доказiв>
нових матерiалiв та iн. (статтi 293, 300 ЦПК).
Правила про процесуальнi строки поширюються перш за все на
дiяльнiсть сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, а в рядi
випадкiв - i на осiб, якi не беруть участi у цiй справi (наприклад,
строк повiдомлення суду про вжитi заходи по усуненню порушень
законностi, правил спiвжиття, недолiкiв у роботi - ст. 235 ЦПК).
2. Обчислення процесуальних строкiв
Огiдно iз ст. 86 ЦПК строки, встановленi в законi або
призначенi судом, обчислюються роками, мiсяцями i днями. Так,
рiшення суду в справi, в якiй хоч би однiую з сторiн у громадя-
нин, може бути предявлено для примусового виконання протя-
гом трьох рокiв з моменту набрання ним законноє сили, а в усiх
iнших справах - протягом одного року (ст. 359 ЦПК); сторони
та iншi особи, якi брали участь у справi, заяви про перегляд рiшень,
ухвал та постанов у звязку з нововиявленими обставинами можуть
подавати протягом трьох мiсяцiв з дня встановлення обставини,
що стала пiдставою для перегляду рiшення, ухвали або постано-
ви (ст. 345 ЦПК); касацiйнi скарги, подання на постанови судiв
першоє iнстанцiє можуть бути поданi протягом десяти днiв з на-
ступного дня пiсля єх проголошення (ст. 291 ЦПК).
Процесуальний строк може визначатися також конкретною
календарною датою, наприклад, датою виклику вiдповiдача до
суду в стадiє пiдготовки справи до судового розгляду.
Крiм того, процесуальний строк може визначатися вказiвкою
на подiю, яка неминуче повинна наступити. Так, сторони зобовя-
занi подати своє докази або повiдомити про них суд до початку
судового засiдання в справi (ст. 34 ЦПК), провадження в справi
зупиняуться у випадку, передбаченому п. 4 ст. 221 ЦПК, до на-
брання законноє сили вироком, рiшенням, ухвалою або постано-
вою, вiд яких залежить вирiшення справи (п. З ст. 224 ЦПК).
Перебiг процесуальних строкiв починауться слiдом за подiую,
визначеною законом або судом. Наприклад, перебiг строку на каса-
цiйне оскарження та опротестування судових рiшень i ухвал почи-
науться з наступного дня пiсля проголошення рiшення (ст. 291 ЦПК).
Закiнчення перебiгу процесуального строку, обчислюваного
роками, визначауться вiдповiдним мiсяцем i числом останнього
137
Процесуальнi строки
року строку. Якщо строк обчислюуться мiсяцями, то вiн закiн-
чууться у вiдповiдне число останнього мiсяця строку. В тому ви-
падку, коли закiнчення такого строку припадау на мiсяць, що не
мау вiдповiдного числа, то строк закiнчууться в останнiй день
цього мiсяця.
Якщо строки визначаються днями, то вони закiнчуються в ос-
таннiй день строку, який тривау звичайно до 24 години, але коли
в цей строк слiд було вчинити процесуальну дiю в судi, де служ-
бовi заняття закiнчуються ранiше, то строк закiнчууться в момент
припинення цих занять.
Строк не вважауться пропущеним, якщо до його закiнчення
скарга, iншi документи чи грошовi суми здано на пошту (ст. 87
ЦПК).
iз зупиненням провадження у справi зупиняються i всi по-
точнi, але ще не закiнченi по ньому строки (ст. 88 ЦПК). Перебiг
процесуальних строкiв зупиняуться з початку дiє тiує обставини,
яка стала пiдставою зупинення провадження у справi або зупи-
нення виконання рiшення. Вiдновлюуться перебiг строкiв з дня
вiдновлення провадження у справi або виконання рiшення.
Вiд зупинення процесуальних строкiв необхiдно вiдрiзняти
перерву єх перебiгу. Так, згiдно iз ст. 371 ЦПК перериватися може
перебiг строку предявлення рiшення до виконання (строк вико-
навчоє давностi). Вiдмiннiсть перерви процесуальних строкiв вiд
єх зупинення полягау в тому, що пiсля зупинення перебiг строкiв
продовжууться, а пiсля єх перерви процесуальнi строки почина-
ють обчислюватися з самого початку.
Пропуск встановленого законом або призначеного судом
процесуального строку тягне для учасникiв процесу, як правило,
втрату права на вчинення процесуальних дiй. Але в деяких випад-
ках пропущений строк може бути поновлено або продовжено.
3. Продовження та поновлення
процесуальних строкiв
i. iравила про продовження та поновлення процесуаль-
них строкiв викладенi в ст. 89 ЦПК. Застосування вказаних пра-
вил залежить вiд виду процесуального строку. Якщо пропуще-
но строк, призначений судом, то на прохання сторони або iншоє
особи, яка бере участь у справi, суд може продовжити пропуще-
нийстрок. Продовження строку являу собою надання нового
138 Глава XI
строку на вчинення тiує процесуальноє дiє, яка не була з поваж-
них причин вчинена в первiсне наданий строк. В тому ж випад-
ку, коли процесуальна дiя не вчинена у межах строку, встанов-
леного законом, суд може поновити його, якщо строк пропуще-
но з причин, визнаних судом поважними.
А. П. працював механiком в автогосподарствi Сiмферополь-
ського мiськздороввiддiлу. Наказом його було звiльнено за сис-
тематичне невиконання без поважних причин покладених на
нього, обовязкiв. Вважаючи звiльнення неправильним, А. П.
звернувся з позовом до автогосподарства про поновлення на
роботi та стягнення заробiтноє плати за вимушений прогул.
Рiшенням Києвського районного суду Сiмферополя позов
було задоволене.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
го колективу з приводу справи, що розглядауться судим, обовяз-
ково повинна спiвпадати з думкою iншого. Рiзнi громадськi
органiзацiє i трудовi колективи можуть мати рiзнi думки з при-
воду однiує i тiує ж справи. Сторони можуть бути членами рiзних
колективiв, i тодi можлива участь декiлькох представникiв вiд
кожноє громадськоє органiзацiє або трудового колективу.
Глава
XI
ПРОЦЕСУАЛЬНi
СТРОКИ
1. Поняття процесуальних строкiв
таєх види
уднiую з властивостей цивiльноє процесуальноє форми
у єє термiновiсть, тобто законодавче визначення часових меж для
здiйснення процесуальних дiй. Установлення цивiльним проце-
суальним законодавством процесуальних строкiв забезпечуу
своучасний розгляд та вирiшення цивiльних справ, своучасний
захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного
законом iнтересу.
Процесуальний строк - це промiжок часу, визначений для
вчинення процесуальних дiй учасниками процесу (крiм суду). Ци-
вiльним процесуальним законодавством передбаченi два види
процесуальних строкiв: встановленi законом та призначенi судом
(ст. 84 ЦПК).
До строкiв, встановлених законом, належать такi, тривалiсть
яких визначена цивiльним процесуальним законодавством. Це,
наприклад, строк на касацiйне оскарження постанов суду першоє
iнстанцiє (ст. 291 ЦПК), строк на порушення питання про поста-
нову додаткового рiшення (ст. 214 ЦПК), строк на подання зау-
важень з приводу допущених у протоколi судового засiдання не-
правильностейабо неповноти протоколу (ст. 200 ЦПК), строки
предявлення рiшень до виконання (ст. 359 ЦПК) та iн.
До строкiв, призначених судом, належать тi, тривалiсть яких
визначауться судом з урахуванням обставин кожноє конкретноє
справи та особливостей кожноє процесуальноє дiє. Так, згiдно iз
ст. 139 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без
додержання вимог, викладених у статтях 137, 138 ЦПК, або не
оплачено державним митом, постановляу ухвалу про залишен-
ня заяви без руху i надау позивачевi строк для виправлення не-
136 Глава XI
долiкiв позовноє заяви. Така ж сутнiсть i строкiв виправлення
недолiкiв касацiйноє скарги, для подання додаткових доказiв>
нових матерiалiв та iн. (статтi 293, 300 ЦПК).
Правила про процесуальнi строки поширюються перш за все на
дiяльнiсть сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, а в рядi
випадкiв - i на осiб, якi не беруть участi у цiй справi (наприклад,
строк повiдомлення суду про вжитi заходи по усуненню порушень
законностi, правил спiвжиття, недолiкiв у роботi - ст. 235 ЦПК).
2. Обчислення процесуальних строкiв
Огiдно iз ст. 86 ЦПК строки, встановленi в законi або
призначенi судом, обчислюються роками, мiсяцями i днями. Так,
рiшення суду в справi, в якiй хоч би однiую з сторiн у громадя-
нин, може бути предявлено для примусового виконання протя-
гом трьох рокiв з моменту набрання ним законноє сили, а в усiх
iнших справах - протягом одного року (ст. 359 ЦПК); сторони
та iншi особи, якi брали участь у справi, заяви про перегляд рiшень,
ухвал та постанов у звязку з нововиявленими обставинами можуть
подавати протягом трьох мiсяцiв з дня встановлення обставини,
що стала пiдставою для перегляду рiшення, ухвали або постано-
ви (ст. 345 ЦПК); касацiйнi скарги, подання на постанови судiв
першоє iнстанцiє можуть бути поданi протягом десяти днiв з на-
ступного дня пiсля єх проголошення (ст. 291 ЦПК).
Процесуальний строк може визначатися також конкретною
календарною датою, наприклад, датою виклику вiдповiдача до
суду в стадiє пiдготовки справи до судового розгляду.
Крiм того, процесуальний строк може визначатися вказiвкою
на подiю, яка неминуче повинна наступити. Так, сторони зобовя-
занi подати своє докази або повiдомити про них суд до початку
судового засiдання в справi (ст. 34 ЦПК), провадження в справi
зупиняуться у випадку, передбаченому п. 4 ст. 221 ЦПК, до на-
брання законноє сили вироком, рiшенням, ухвалою або постано-
вою, вiд яких залежить вирiшення справи (п. З ст. 224 ЦПК).
Перебiг процесуальних строкiв починауться слiдом за подiую,
визначеною законом або судом. Наприклад, перебiг строку на каса-
цiйне оскарження та опротестування судових рiшень i ухвал почи-
науться з наступного дня пiсля проголошення рiшення (ст. 291 ЦПК).
Закiнчення перебiгу процесуального строку, обчислюваного
роками, визначауться вiдповiдним мiсяцем i числом останнього
137
Процесуальнi строки
року строку. Якщо строк обчислюуться мiсяцями, то вiн закiн-
чууться у вiдповiдне число останнього мiсяця строку. В тому ви-
падку, коли закiнчення такого строку припадау на мiсяць, що не
мау вiдповiдного числа, то строк закiнчууться в останнiй день
цього мiсяця.
Якщо строки визначаються днями, то вони закiнчуються в ос-
таннiй день строку, який тривау звичайно до 24 години, але коли
в цей строк слiд було вчинити процесуальну дiю в судi, де служ-
бовi заняття закiнчуються ранiше, то строк закiнчууться в момент
припинення цих занять.
Строк не вважауться пропущеним, якщо до його закiнчення
скарга, iншi документи чи грошовi суми здано на пошту (ст. 87
ЦПК).
iз зупиненням провадження у справi зупиняються i всi по-
точнi, але ще не закiнченi по ньому строки (ст. 88 ЦПК). Перебiг
процесуальних строкiв зупиняуться з початку дiє тiує обставини,
яка стала пiдставою зупинення провадження у справi або зупи-
нення виконання рiшення. Вiдновлюуться перебiг строкiв з дня
вiдновлення провадження у справi або виконання рiшення.
Вiд зупинення процесуальних строкiв необхiдно вiдрiзняти
перерву єх перебiгу. Так, згiдно iз ст. 371 ЦПК перериватися може
перебiг строку предявлення рiшення до виконання (строк вико-
навчоє давностi). Вiдмiннiсть перерви процесуальних строкiв вiд
єх зупинення полягау в тому, що пiсля зупинення перебiг строкiв
продовжууться, а пiсля єх перерви процесуальнi строки почина-
ють обчислюватися з самого початку.
Пропуск встановленого законом або призначеного судом
процесуального строку тягне для учасникiв процесу, як правило,
втрату права на вчинення процесуальних дiй. Але в деяких випад-
ках пропущений строк може бути поновлено або продовжено.
3. Продовження та поновлення
процесуальних строкiв
i. iравила про продовження та поновлення процесуаль-
них строкiв викладенi в ст. 89 ЦПК. Застосування вказаних пра-
вил залежить вiд виду процесуального строку. Якщо пропуще-
но строк, призначений судом, то на прохання сторони або iншоє
особи, яка бере участь у справi, суд може продовжити пропуще-
нийстрок. Продовження строку являу собою надання нового
138 Глава XI
строку на вчинення тiує процесуальноє дiє, яка не була з поваж-
них причин вчинена в первiсне наданий строк. В тому ж випад-
ку, коли процесуальна дiя не вчинена у межах строку, встанов-
леного законом, суд може поновити його, якщо строк пропуще-
но з причин, визнаних судом поважними.
А. П. працював механiком в автогосподарствi Сiмферополь-
ського мiськздороввiддiлу. Наказом його було звiльнено за сис-
тематичне невиконання без поважних причин покладених на
нього, обовязкiв. Вважаючи звiльнення неправильним, А. П.
звернувся з позовом до автогосподарства про поновлення на
роботi та стягнення заробiтноє плати за вимушений прогул.
Рiшенням Києвського районного суду Сiмферополя позов
було задоволене.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152