1 ст. 232 ЦПК).
Ухвали суду - акти застосування норм процесуального пра-
ва, спрямованi на виникнення процесу, його розвиток i закiнчен-
ня. Вони не стосуються матерiально-правового спору, а належать
до питань процедури. Таким чином, ухвали суду першоє iнстанцiє
- це такi постанови, якими справа не вирiшууться по сутi. Цим
вони вiдрiзняються вiд рiшень.
2. Вимоги, яким повинно вiдповiдати
судове рiшення
-1-1-1,06 судове рiшення виконало функцiю захисту пору-
шеного права чи охоронюваного законом iнтересу громадян i
органiзацiй, воно повинно вiдповiдати певним вимогам.
Згiдно iз ст. 202 ЦПК рiшення суду повинно бути законним i
обгрунтованим. Окрiм цього, рiшення повинно вiдповiдати ви-
могам повноти, визначеностi, форми, ясностi i точностi. (
Рiшення у законним, якщо воно винесено, по-перше, вiдпо- ;
вiдно до норм матерiального права, що слiд застосувати; по-дру-
ге, при точному дотриманнi норм процесуального права. З
Згiдно iз ст. 11 ЦПК суд зобовязаний вирiшувати справи на |
пiдставi Конституцiє, iнших актiв законодавства Украєни, мiжна-
родних договорiв Украєни.
Враховуючи те, що Конституцiя Украєни мау найвищу юри-
дичну силу, а єє норми у нормами прямоє дiє, суди при розглядi
; ..
Постанови суду першоє iнстанцiє 291
конкретних справ мають оцiнювати змiст будь-якого закону чи
нормативно-правового акта з точки зору його вiдповiдностi
Конституцiє i в усiх необхiдних випадках застосувати Конститу-
цiю як акт прямоє дiє.
Суд безпосередньо застосовуу Конституцiю у разi:
1) коли зi змiсту норм Конституцiє не випливау необхiдностi
додатковоє регламентацiє єє положень законом;
2) коли закон, який був чинним до введення в дiю Конституцiє
чи прийнятий пiсля цього, суперечить єй;
3) коли правовiдносини, що розглядаються судом, законом
Украєни не врегульовано, а нормативно-правовий акт,
прийнятий Верховною Радою або Радою Мiнiстрiв Авто-
номноє Республiки Крим, суперечить Конституцiє Украєни;
4) коли укази Президента Украєни, якi внаслiдок єх норматив-
но-правового характеру пiдлягають застосуванню судами
при вирiшеннi конкретних судових справ, суперечать Кон-
ституцiє Украєни.
Згiдно з положенням ст. 9 Конституцiє Украєни чиннi мiжна-:
роднi договори, згода на обовязковiсть яких надана Верховною
Радою Украєни, у частиною нацiонального законодавства Украє-
ни, i суд повинен єх застосувати. Суд у випадках, передбачених
законом, застосовуу норми права iнших держав.
У разi вiдсутностi закону, що регулюу спiрнi вiдносини, суд
застосовуу закон, що регулюу подiбнi вiдносини, а при вiдсут-
ностi такого закону суд виходить iз загальних начал i змiсту за-
конодавства Украєни (ст. 11 ЦПК). i
При застосуваннi норм матерiального права суд повинен
правильно витлумачити закон, тобто зясувати змiст i значення
норми права, яку треба застосувати. ;
При застосуваннi пiдзаконного акта суд повинен перевiрити,
чи компетентним органом i в установленому порядку виданий
цей акт, чи не скасований вiн на час розгляду справи i чи не су-
перечить чинному законодавству.
Законнiсть судового рiшення повязана не тiльки з правиль-
ним застосуванням норм матерiального права. Законним слiд
вважати таке рiшення, яке постановлено у повнiй вiдповiдностi
з вимогами норм процесуального права. Наприклад, цивiльна
справа повинна розглядатися правомочним складом суду, без
порушень таумницi нарадчоє кiмнати. При розглядi справи по-
виннi бути додержанi правила про мову, якою ведеться судочин-
ю
292 Глава XX
ство, рiшення повинно бути пiдписане тими суддями, якi зазна-1
ченi в рiшеннi, в справi повинен бути протокол судового засiдан-
ня, пiдписаний головуючим i секретарем судового засiдання, до.
справи потрiбно притягти всiх заiнтересованих осiб тощо. Так,
президiя Днiпропетровського обласного суду скасувала рiшення
Баглiйського районного суду вiд 27 травня 1992 р. про примусо-
вий обмiн примiщення, оскiльки суд всупереч вимогам п. 1 ст. 172
ЦПК розглянув справу у вiдсутностi вiдповiдачiв.
Крiм законностi рiшення суду повинно бути обгрунтованим.
Обгрунтованим вважауться рiшення, в якому повно вiдображенi
обставини, що мають значення для даноє справи, цi обставини
пiдтвердженi доказами та судом зробленi правильнi висновки з
зiбраного доказового матерiалу.
До обставин, якi мають значення для справи, належать юри-
дичнi факти матерiально-правового характеру, що пiдлягають
встановленню для вирiшення цивiльноє справи по сутi, визначен-
ня прав i обовязкiв сторiн. Встановленню пiдлягають також i
процесуально-правовi юридичнi факти, на якi сторони посила-
ються в своєх вимогах i запереченнях.
Встановленi судом обставини повиннi бути обгрунтованi
лише тими доказами, якi одержанi у визначеному законом поряд-
ку i перевiренi в тому судовому засiданнi, в якому постановляуть-
ся рiшення. Вони повиннi пiдтверджуватися засобами доказуван-
ня, перелiченими в ч. 2 ст. 27 ЦПК. Якщо збирання окремих до-
казiв в справi провадилось на основi судового доручення або
шляхом забезпечення доказiв, допиту свiдкiв за мiсцем єх перебу-
вання, огляду на мiсцi чи при вiдкладеннi розгляду справи, рiшен-
ня може бути мотивоване посиланням на цi докази лише при
умовi, якщо протоколи були оголошенi i розглянутi в судовому
засiданнi, а фактичнi данi, що мiстяться в них, були дослiдженi
судом у сукупностi з iншими доказами. З цими матерiалами по-
виннi бути ознайомленi особи, якi беруть участь у справi, єх пред-
ставники, а в необхiдних випадках - експерти i свiдки. Особи,
якi беруть участь у справi, можуть дати пояснення з приводу вiдо-
мостей, що мiстяться в названих матерiалах.
Умовою обгрунтованостi судового рiшення у також вiдпо-
вiднiсть висновкiв суду, викладених у рiшеннi, дiйсним обстави-
1 Див.: Практика судiв Украєни в цивiльних справах// Бюлетень законодав-
ства i юридичноє практики Украєни. 1995. № 3. С. 227. ::;, =;.:
Постаиови суду першоє iнстанцiє
нам справи, правам i обовязкам сторiн. Для того щоб суд досяг
iстини по справi, потрiбно, щоб його висновок грунтувався на
всебiчному, повному i обуктивному розглядi в судовому засi-
даннi всiх обставин справи i правильнiй оцiнцi доказiв.
В юридичнiй лiтературi по-рiзному оцiнюуться спiввiдношен-
ня вимог законностi та обгрунтованостi.
Деякi вченi вважають, що законнiсть у бiльш широкою кате-
горiую, нiж обгрунтованiсть, i тому включау у себе останню.
Якщо погодитися з думкою, що обгрунтованiсть охоплюуться
законнiстю, то обгрунтованiсть стау єє складовою частиною i
втрачау свою самостiйнiсть. Насправдi ж законнiсть i обгрунто-
ванiсть - рiзнi властивостi судового рiшення, хоча i взаумопо-
вязанi мiж собою.
Законнiсть рiшення - це вiдповiднiсть його вимогам мате-
рiального i процесуального закону, а обгрунтованiсть - вiд-
повiднiсть правових висновкiв суду фактичним обставинам спра-
ви. Необхiднiсть розмежування цих властивостей судового рi-
шення мау не тiльки теоретичне, але й практичне значення.
Так, наприклад, при встановленнi необгрунтованостi судово-
го рiшення вищестоящий суд повинен повнiстю перевiрити i оцi-
нити всi докази по справi, скасувати рiшення i направити справу
на новий судовий розгляд.
Незаконнiсть же судового рiшення не завжди вимагау повноє
перевiрки всiує справи. Наприклад, при розглядi справи неправо-
мочним складом суду або з порушенням таумницi нарадчоє кiмна-
ти, порушеннi правил про мову, якою ведеться судочинство, не-
пiдписаннi рiшення будь-ким з суддiв незаконнiсть такого рiшен-
ня очевидна i без аналiзу всiх обставин справи.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
Ухвали суду - акти застосування норм процесуального пра-
ва, спрямованi на виникнення процесу, його розвиток i закiнчен-
ня. Вони не стосуються матерiально-правового спору, а належать
до питань процедури. Таким чином, ухвали суду першоє iнстанцiє
- це такi постанови, якими справа не вирiшууться по сутi. Цим
вони вiдрiзняються вiд рiшень.
2. Вимоги, яким повинно вiдповiдати
судове рiшення
-1-1-1,06 судове рiшення виконало функцiю захисту пору-
шеного права чи охоронюваного законом iнтересу громадян i
органiзацiй, воно повинно вiдповiдати певним вимогам.
Згiдно iз ст. 202 ЦПК рiшення суду повинно бути законним i
обгрунтованим. Окрiм цього, рiшення повинно вiдповiдати ви-
могам повноти, визначеностi, форми, ясностi i точностi. (
Рiшення у законним, якщо воно винесено, по-перше, вiдпо- ;
вiдно до норм матерiального права, що слiд застосувати; по-дру-
ге, при точному дотриманнi норм процесуального права. З
Згiдно iз ст. 11 ЦПК суд зобовязаний вирiшувати справи на |
пiдставi Конституцiє, iнших актiв законодавства Украєни, мiжна-
родних договорiв Украєни.
Враховуючи те, що Конституцiя Украєни мау найвищу юри-
дичну силу, а єє норми у нормами прямоє дiє, суди при розглядi
; ..
Постанови суду першоє iнстанцiє 291
конкретних справ мають оцiнювати змiст будь-якого закону чи
нормативно-правового акта з точки зору його вiдповiдностi
Конституцiє i в усiх необхiдних випадках застосувати Конститу-
цiю як акт прямоє дiє.
Суд безпосередньо застосовуу Конституцiю у разi:
1) коли зi змiсту норм Конституцiє не випливау необхiдностi
додатковоє регламентацiє єє положень законом;
2) коли закон, який був чинним до введення в дiю Конституцiє
чи прийнятий пiсля цього, суперечить єй;
3) коли правовiдносини, що розглядаються судом, законом
Украєни не врегульовано, а нормативно-правовий акт,
прийнятий Верховною Радою або Радою Мiнiстрiв Авто-
номноє Республiки Крим, суперечить Конституцiє Украєни;
4) коли укази Президента Украєни, якi внаслiдок єх норматив-
но-правового характеру пiдлягають застосуванню судами
при вирiшеннi конкретних судових справ, суперечать Кон-
ституцiє Украєни.
Згiдно з положенням ст. 9 Конституцiє Украєни чиннi мiжна-:
роднi договори, згода на обовязковiсть яких надана Верховною
Радою Украєни, у частиною нацiонального законодавства Украє-
ни, i суд повинен єх застосувати. Суд у випадках, передбачених
законом, застосовуу норми права iнших держав.
У разi вiдсутностi закону, що регулюу спiрнi вiдносини, суд
застосовуу закон, що регулюу подiбнi вiдносини, а при вiдсут-
ностi такого закону суд виходить iз загальних начал i змiсту за-
конодавства Украєни (ст. 11 ЦПК). i
При застосуваннi норм матерiального права суд повинен
правильно витлумачити закон, тобто зясувати змiст i значення
норми права, яку треба застосувати. ;
При застосуваннi пiдзаконного акта суд повинен перевiрити,
чи компетентним органом i в установленому порядку виданий
цей акт, чи не скасований вiн на час розгляду справи i чи не су-
перечить чинному законодавству.
Законнiсть судового рiшення повязана не тiльки з правиль-
ним застосуванням норм матерiального права. Законним слiд
вважати таке рiшення, яке постановлено у повнiй вiдповiдностi
з вимогами норм процесуального права. Наприклад, цивiльна
справа повинна розглядатися правомочним складом суду, без
порушень таумницi нарадчоє кiмнати. При розглядi справи по-
виннi бути додержанi правила про мову, якою ведеться судочин-
ю
292 Глава XX
ство, рiшення повинно бути пiдписане тими суддями, якi зазна-1
ченi в рiшеннi, в справi повинен бути протокол судового засiдан-
ня, пiдписаний головуючим i секретарем судового засiдання, до.
справи потрiбно притягти всiх заiнтересованих осiб тощо. Так,
президiя Днiпропетровського обласного суду скасувала рiшення
Баглiйського районного суду вiд 27 травня 1992 р. про примусо-
вий обмiн примiщення, оскiльки суд всупереч вимогам п. 1 ст. 172
ЦПК розглянув справу у вiдсутностi вiдповiдачiв.
Крiм законностi рiшення суду повинно бути обгрунтованим.
Обгрунтованим вважауться рiшення, в якому повно вiдображенi
обставини, що мають значення для даноє справи, цi обставини
пiдтвердженi доказами та судом зробленi правильнi висновки з
зiбраного доказового матерiалу.
До обставин, якi мають значення для справи, належать юри-
дичнi факти матерiально-правового характеру, що пiдлягають
встановленню для вирiшення цивiльноє справи по сутi, визначен-
ня прав i обовязкiв сторiн. Встановленню пiдлягають також i
процесуально-правовi юридичнi факти, на якi сторони посила-
ються в своєх вимогах i запереченнях.
Встановленi судом обставини повиннi бути обгрунтованi
лише тими доказами, якi одержанi у визначеному законом поряд-
ку i перевiренi в тому судовому засiданнi, в якому постановляуть-
ся рiшення. Вони повиннi пiдтверджуватися засобами доказуван-
ня, перелiченими в ч. 2 ст. 27 ЦПК. Якщо збирання окремих до-
казiв в справi провадилось на основi судового доручення або
шляхом забезпечення доказiв, допиту свiдкiв за мiсцем єх перебу-
вання, огляду на мiсцi чи при вiдкладеннi розгляду справи, рiшен-
ня може бути мотивоване посиланням на цi докази лише при
умовi, якщо протоколи були оголошенi i розглянутi в судовому
засiданнi, а фактичнi данi, що мiстяться в них, були дослiдженi
судом у сукупностi з iншими доказами. З цими матерiалами по-
виннi бути ознайомленi особи, якi беруть участь у справi, єх пред-
ставники, а в необхiдних випадках - експерти i свiдки. Особи,
якi беруть участь у справi, можуть дати пояснення з приводу вiдо-
мостей, що мiстяться в названих матерiалах.
Умовою обгрунтованостi судового рiшення у також вiдпо-
вiднiсть висновкiв суду, викладених у рiшеннi, дiйсним обстави-
1 Див.: Практика судiв Украєни в цивiльних справах// Бюлетень законодав-
ства i юридичноє практики Украєни. 1995. № 3. С. 227. ::;, =;.:
Постаиови суду першоє iнстанцiє
нам справи, правам i обовязкам сторiн. Для того щоб суд досяг
iстини по справi, потрiбно, щоб його висновок грунтувався на
всебiчному, повному i обуктивному розглядi в судовому засi-
даннi всiх обставин справи i правильнiй оцiнцi доказiв.
В юридичнiй лiтературi по-рiзному оцiнюуться спiввiдношен-
ня вимог законностi та обгрунтованостi.
Деякi вченi вважають, що законнiсть у бiльш широкою кате-
горiую, нiж обгрунтованiсть, i тому включау у себе останню.
Якщо погодитися з думкою, що обгрунтованiсть охоплюуться
законнiстю, то обгрунтованiсть стау єє складовою частиною i
втрачау свою самостiйнiсть. Насправдi ж законнiсть i обгрунто-
ванiсть - рiзнi властивостi судового рiшення, хоча i взаумопо-
вязанi мiж собою.
Законнiсть рiшення - це вiдповiднiсть його вимогам мате-
рiального i процесуального закону, а обгрунтованiсть - вiд-
повiднiсть правових висновкiв суду фактичним обставинам спра-
ви. Необхiднiсть розмежування цих властивостей судового рi-
шення мау не тiльки теоретичне, але й практичне значення.
Так, наприклад, при встановленнi необгрунтованостi судово-
го рiшення вищестоящий суд повинен повнiстю перевiрити i оцi-
нити всi докази по справi, скасувати рiшення i направити справу
на новий судовий розгляд.
Незаконнiсть же судового рiшення не завжди вимагау повноє
перевiрки всiує справи. Наприклад, при розглядi справи неправо-
мочним складом суду або з порушенням таумницi нарадчоє кiмна-
ти, порушеннi правил про мову, якою ведеться судочинство, не-
пiдписаннi рiшення будь-ким з суддiв незаконнiсть такого рiшен-
ня очевидна i без аналiзу всiх обставин справи.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152