Крiм
того, принцип законностi полягау i в обовязку усiх учасникiв
процесуальноє дiяльностi суворо виконувати закон.
Невиконання обовязкiв судами тягне для них несприятливi
процесуальнi або органiзацiйнi та процесуальнi наслiдки (скасу-
вання рiшення вищестоящим судом, окрему ухвалу, дисциплiнар-
не стягнення щодо суддi тощо).
Якщо обовязок додержуватися закону у цивiльному судо-
чинствi не виконууться особами, якi беруть участь у справi, або
2 9-144
iншими субуктами процесу, то вiдносно них застосовуються про-
цесуальнi санкцiє (вiдмова в прийняттi касацiйноє скарги, наприк-
лад, при пропуску строку на подання скарги).
4. Мiжгалузевi принципи
Здiйснення правосуддя тiльки судом. Згiдно iз ст. 6 ЦПК
правосуддя здiйснюуться тiльки судом. Цей принцип належить
до мiжгалузевих, оскiльки в рiвнiй мiрi дiу i в цивiльному, i в кри-
мiнальному судочинствi та в арбiтражному процесi.
Серед органiв, що здiйснюють захист субуктивних цивiльних
справ, суди посiдають окреме мiсце, оскiльки вирiшують основ-
ну кiлькiсть цивiльних справ i закон встановлюу прiоритет судо-
вого захисту, який зводиться до того, що: а) при обуднаннi
кiлькох звязаних мiж собою вимог, з яких однi пiдвiдомчi суду,
а iншi - арбiтражному суду, всi вимоги пiдлягають розглядовi
в судi (ст. 26 ЦПК); б) суд перевiряу рiшення товариського суду
при видачi по них виконавчих листiв; в) акти адмiнiстративних
органiв (наприклад виконавчий напис нотарiальних органiв)
можна заперечувати в судi.
Рiвнiсть громадян перед законом i судом. Згiдно iз ст. 6 ЦПК
правосуддя в цивiльних справах здiйснюуться на засадах рiвностi
перед законом i судом усiх громадян незалежно вiд єх походжен-
ня, соцiального i майнового стану, расовоє i нацiональноє належ-
ностi, статi, освiти, мови, ставлення до релiгiє, роду i характеру
занять, мiсця проживання та iнших обставин. Даний принцип не
тiльки проголошууться, але i реально забезпечууться процесуаль-
ним законодавством та усiую судовою дiяльнiстю.
Колегiальнiсть у розглядi справ. Всi цивiльнi справи згiдно iз
ст. 7 ЦПК у всiх судах розглядаються колегiальне або одноосо-
бове суддями, обраними у встановленому порядку. Ряд процесу-
альних дiй (прийняття заяви, пiдготовка справи до судового роз-
гляду, оголошення розшуку вiдповiдача тощо) суддя здiйснюу вiд
iменi суду завжди одноособове. Розгляд цивiльних справ у всiх
судах першоє iнстанцiє згiдно iз ст. 16 ЦПК провадиться в складi
трьох суддiв або суддею одноособово. Суддя одноособове роз-
глядау всi цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду (ст. 124 ЦПК).
Останну правило дозволяу окремим науковим та практичним
працiвникам стверджувати, що принцип колегiальностi тепер не
дiу. Уявляуться, що такi твердження не у переконливими. По-пер-
Принципи цивiльного процесуального права________35
i, згiдно iз ст. 124 ЦПК справи по спорах про визначення мiсця
юживання i вiдiбрання дитини, встановлення батькiвства, висе-
ення в разi скасування рiшення, постановленого одноособове
уддею, розглядаються судом в колегiальному складi. По-друге, у
[звязку iз складнiстю справи суд касацiйноє або наглядноє iнстанцiє
|при скасуваннi рiшення може направити на новий розгляд у колегi-
|альному складi також будь-яку iншу справу. Отже, i в судi першоє
iнстанцiє у досить багато випадкiв колегiального розгляду справи.
Без будь-яких виняткiв принцип колегiальностi дiу у вище-
стоящому судi. Так, розгляд справ у касацiйному порядку здiй-
снюуться у складi трьох суддiв, а в порядку судового нагляду -
у складi не менше трьох суддiв; у президiє обласного. Києвсько-
го та Серастопольського мiських судiв - у складi бiльшостi
членiв президiє; у Пленумi Верховного Суду Украєни - при на-
явностi не меньше двох третин складу Пленуму (ст. 16 ЦПК).
Незалежнiсть суддiв i пiдкорення єх тiльки законовi. Згiдно iз
ст. 8 ЦПК суддi при здiйсненнi правосуддя в цивiльних справах
незалежнi i пiдкоряються тiльки законовi. Додержання даного
принципу забезпечууться: а) недоторканнiстю суддiв; б) правом
суддiв оцiнювати докази за своєм внутрiшнiм переконанням, що
Грунтууться на всебiчному, повному i обуктивному розглядi в су-
довому засiданнi всiх обставин справи в Єх сукупностi, керуючись
законом (ст. 62 ЦПК); в) неприпустимiстю вказiвок з боку каса-
цiйного суду про достовiрнiсть або недостовiрнiсть того чи iншо-
го доказу, про перевагу одних доказiв над iншими, про характер
рiшення тощо (ст. 319 ЦПК) та рядом iнших гарантiй.
Нацiональна мова судочинства. Стаття 9 ЦПК передбачау чо-
тири напрямки дiє цього принципу: 1) судочинство в судах Украє-
ни провадиться украєнською мовою, а в судах, розташованих у
мiсцях проживання бiльшостi громадян iнших нацiональностей,
можуть використовуватися поряд з украєнською мовою i єх на-
цiональнi мови; 2) особам, що беруть участь у справi i не володi-
ють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечууться пра-
во робити заяви, давати пояснення i показання, виступати на судi
i заявляти клопотання рiдною мовою; 3) цим же особам забезпе-
чууться право користуватися послугами перекладача; 4) особам,
якi беруть участь у справi, судовi документи вручаються в пере-
кладi єх рiдною мовою або iншою мовою, якою вони володiють.
Гласнiсть судового розгляду. Згiдно iз ст. 10 ЦПК розгляд
справи у всiх судах вiдкритий, за винятком випадкiв, коли це су-
36
перечить iнтересам охорони державноє таумницi. Закритий судо-
вий розгляд допускауться також з метою запобiгання розголо-
шенню вiдомостей про iнтимнi сторони життя осiб, якi беруть
участь у справi, а також забезпечення таумницi усиновлення. У
всiх перелiчених випадках про необхiднiсть закритого судового
розгляду мау постановлятися мотивована ухвала суду.
Винятком з правила гласностi у i те, що до залу судового засi-
дання не допускаються громадяни молодшi шiстнадцяти рокiв,
якщо вони не у особами, якi беруть участь у справi, або свiдками.
На закритий судовий розгляд поширюються усi правила су-
дочинства. Рiшення суду у всiх випадках, тобто незалежно вiд ха-
рактеру судового засiдання, оголошуються прилюдно. Винятка-
ми з цього правила у лише рiшення про усиновлення.
Як засiб поширення гласностi розглядаються виєзнi засiдан-
ня суду, трансляцiя процесiв по радiо i телебаченню. У виєзних
судових засiданнях повиннi розглядатись найбiльш важливi спра-
ви: про поновлення на роботi, стягнення алiментiв, позбавлення
батькiвських прав та iн. Винесенi на розгляд у виєзних засiданнях
справи потребують бiльш детальноє пiдготовки, повiдомлення
громадськостi, трудових колективiв про них тощо. Саме у цьо-
му разi буде досягнута мета виховання учасникiв процесу i при-
сутнiх при розглядi справи.
Обуктивна iстина. Даний принцип тiсно повязаний з прин-
ципом законностi. Вiн передбачау такий характер дiяльностi суду,
який спрямований на зясування дiйсних взаумовiдносин сторiн,
єх прав i обовязкiв, всiх обставин справи, що розглядауться.
Рiшення суду повинно вiдповiдати обставинам справи, тобто
бути законним i обгрунтованим (статтi 15, 202 ЦПК).
Значення даного принципу для цивiльного судочинства полягау
головним чином у тому, що недодержання його тягне за собою ска-
сування судових рiшень з мотиву необгрунтованостi (ст. 312 ЦПК).
Участь громадськостi. Стаття 161 ЦПК допускау участь у
судовому розглядi цивiльних справ представникiв громадських
органiзацiй i трудових колективiв з приводу справи, яка роз-
глядауться судом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
того, принцип законностi полягау i в обовязку усiх учасникiв
процесуальноє дiяльностi суворо виконувати закон.
Невиконання обовязкiв судами тягне для них несприятливi
процесуальнi або органiзацiйнi та процесуальнi наслiдки (скасу-
вання рiшення вищестоящим судом, окрему ухвалу, дисциплiнар-
не стягнення щодо суддi тощо).
Якщо обовязок додержуватися закону у цивiльному судо-
чинствi не виконууться особами, якi беруть участь у справi, або
2 9-144
iншими субуктами процесу, то вiдносно них застосовуються про-
цесуальнi санкцiє (вiдмова в прийняттi касацiйноє скарги, наприк-
лад, при пропуску строку на подання скарги).
4. Мiжгалузевi принципи
Здiйснення правосуддя тiльки судом. Згiдно iз ст. 6 ЦПК
правосуддя здiйснюуться тiльки судом. Цей принцип належить
до мiжгалузевих, оскiльки в рiвнiй мiрi дiу i в цивiльному, i в кри-
мiнальному судочинствi та в арбiтражному процесi.
Серед органiв, що здiйснюють захист субуктивних цивiльних
справ, суди посiдають окреме мiсце, оскiльки вирiшують основ-
ну кiлькiсть цивiльних справ i закон встановлюу прiоритет судо-
вого захисту, який зводиться до того, що: а) при обуднаннi
кiлькох звязаних мiж собою вимог, з яких однi пiдвiдомчi суду,
а iншi - арбiтражному суду, всi вимоги пiдлягають розглядовi
в судi (ст. 26 ЦПК); б) суд перевiряу рiшення товариського суду
при видачi по них виконавчих листiв; в) акти адмiнiстративних
органiв (наприклад виконавчий напис нотарiальних органiв)
можна заперечувати в судi.
Рiвнiсть громадян перед законом i судом. Згiдно iз ст. 6 ЦПК
правосуддя в цивiльних справах здiйснюуться на засадах рiвностi
перед законом i судом усiх громадян незалежно вiд єх походжен-
ня, соцiального i майнового стану, расовоє i нацiональноє належ-
ностi, статi, освiти, мови, ставлення до релiгiє, роду i характеру
занять, мiсця проживання та iнших обставин. Даний принцип не
тiльки проголошууться, але i реально забезпечууться процесуаль-
ним законодавством та усiую судовою дiяльнiстю.
Колегiальнiсть у розглядi справ. Всi цивiльнi справи згiдно iз
ст. 7 ЦПК у всiх судах розглядаються колегiальне або одноосо-
бове суддями, обраними у встановленому порядку. Ряд процесу-
альних дiй (прийняття заяви, пiдготовка справи до судового роз-
гляду, оголошення розшуку вiдповiдача тощо) суддя здiйснюу вiд
iменi суду завжди одноособове. Розгляд цивiльних справ у всiх
судах першоє iнстанцiє згiдно iз ст. 16 ЦПК провадиться в складi
трьох суддiв або суддею одноособово. Суддя одноособове роз-
глядау всi цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду (ст. 124 ЦПК).
Останну правило дозволяу окремим науковим та практичним
працiвникам стверджувати, що принцип колегiальностi тепер не
дiу. Уявляуться, що такi твердження не у переконливими. По-пер-
Принципи цивiльного процесуального права________35
i, згiдно iз ст. 124 ЦПК справи по спорах про визначення мiсця
юживання i вiдiбрання дитини, встановлення батькiвства, висе-
ення в разi скасування рiшення, постановленого одноособове
уддею, розглядаються судом в колегiальному складi. По-друге, у
[звязку iз складнiстю справи суд касацiйноє або наглядноє iнстанцiє
|при скасуваннi рiшення може направити на новий розгляд у колегi-
|альному складi також будь-яку iншу справу. Отже, i в судi першоє
iнстанцiє у досить багато випадкiв колегiального розгляду справи.
Без будь-яких виняткiв принцип колегiальностi дiу у вище-
стоящому судi. Так, розгляд справ у касацiйному порядку здiй-
снюуться у складi трьох суддiв, а в порядку судового нагляду -
у складi не менше трьох суддiв; у президiє обласного. Києвсько-
го та Серастопольського мiських судiв - у складi бiльшостi
членiв президiє; у Пленумi Верховного Суду Украєни - при на-
явностi не меньше двох третин складу Пленуму (ст. 16 ЦПК).
Незалежнiсть суддiв i пiдкорення єх тiльки законовi. Згiдно iз
ст. 8 ЦПК суддi при здiйсненнi правосуддя в цивiльних справах
незалежнi i пiдкоряються тiльки законовi. Додержання даного
принципу забезпечууться: а) недоторканнiстю суддiв; б) правом
суддiв оцiнювати докази за своєм внутрiшнiм переконанням, що
Грунтууться на всебiчному, повному i обуктивному розглядi в су-
довому засiданнi всiх обставин справи в Єх сукупностi, керуючись
законом (ст. 62 ЦПК); в) неприпустимiстю вказiвок з боку каса-
цiйного суду про достовiрнiсть або недостовiрнiсть того чи iншо-
го доказу, про перевагу одних доказiв над iншими, про характер
рiшення тощо (ст. 319 ЦПК) та рядом iнших гарантiй.
Нацiональна мова судочинства. Стаття 9 ЦПК передбачау чо-
тири напрямки дiє цього принципу: 1) судочинство в судах Украє-
ни провадиться украєнською мовою, а в судах, розташованих у
мiсцях проживання бiльшостi громадян iнших нацiональностей,
можуть використовуватися поряд з украєнською мовою i єх на-
цiональнi мови; 2) особам, що беруть участь у справi i не володi-
ють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечууться пра-
во робити заяви, давати пояснення i показання, виступати на судi
i заявляти клопотання рiдною мовою; 3) цим же особам забезпе-
чууться право користуватися послугами перекладача; 4) особам,
якi беруть участь у справi, судовi документи вручаються в пере-
кладi єх рiдною мовою або iншою мовою, якою вони володiють.
Гласнiсть судового розгляду. Згiдно iз ст. 10 ЦПК розгляд
справи у всiх судах вiдкритий, за винятком випадкiв, коли це су-
36
перечить iнтересам охорони державноє таумницi. Закритий судо-
вий розгляд допускауться також з метою запобiгання розголо-
шенню вiдомостей про iнтимнi сторони життя осiб, якi беруть
участь у справi, а також забезпечення таумницi усиновлення. У
всiх перелiчених випадках про необхiднiсть закритого судового
розгляду мау постановлятися мотивована ухвала суду.
Винятком з правила гласностi у i те, що до залу судового засi-
дання не допускаються громадяни молодшi шiстнадцяти рокiв,
якщо вони не у особами, якi беруть участь у справi, або свiдками.
На закритий судовий розгляд поширюються усi правила су-
дочинства. Рiшення суду у всiх випадках, тобто незалежно вiд ха-
рактеру судового засiдання, оголошуються прилюдно. Винятка-
ми з цього правила у лише рiшення про усиновлення.
Як засiб поширення гласностi розглядаються виєзнi засiдан-
ня суду, трансляцiя процесiв по радiо i телебаченню. У виєзних
судових засiданнях повиннi розглядатись найбiльш важливi спра-
ви: про поновлення на роботi, стягнення алiментiв, позбавлення
батькiвських прав та iн. Винесенi на розгляд у виєзних засiданнях
справи потребують бiльш детальноє пiдготовки, повiдомлення
громадськостi, трудових колективiв про них тощо. Саме у цьо-
му разi буде досягнута мета виховання учасникiв процесу i при-
сутнiх при розглядi справи.
Обуктивна iстина. Даний принцип тiсно повязаний з прин-
ципом законностi. Вiн передбачау такий характер дiяльностi суду,
який спрямований на зясування дiйсних взаумовiдносин сторiн,
єх прав i обовязкiв, всiх обставин справи, що розглядауться.
Рiшення суду повинно вiдповiдати обставинам справи, тобто
бути законним i обгрунтованим (статтi 15, 202 ЦПК).
Значення даного принципу для цивiльного судочинства полягау
головним чином у тому, що недодержання його тягне за собою ска-
сування судових рiшень з мотиву необгрунтованостi (ст. 312 ЦПК).
Участь громадськостi. Стаття 161 ЦПК допускау участь у
судовому розглядi цивiльних справ представникiв громадських
органiзацiй i трудових колективiв з приводу справи, яка роз-
глядауться судом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152