137 ЦПК. Таким
чином, можна зробити висновок про те, що вимоги закону, зак-
рiпленi у ст. 137 ЦПК, поширюються не тiльки на позовнi заяви,
а також i на заяви та скарги по справах, що виникають з адмiнiст-
ративно-правових вiдносин, та справи окремого провадження.
За загальним правилом усi позовнi заяви, у тому числi й зус-
трiчнi, а також позовнi заяви третьоє особи, яка заявляу самос-
тiйнi вимоги на предмет спору, заяви i скарги по справах, що
виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин, та по справах
окремого провадження оплачуються державним митом, крiм тих
випадкiв, коли заiнтересована особа звiльняуться вiд судових
витрат за законом або за ухвалою суду.
Недотримання особою, яка звернулася до суду за судовим за-
хистом вимог, передбачених статтями 137,138 ЦПК, а також нес-
плата державного мита у певною перешкодою до порушення ци-
вiльноє справи. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без
додержання вимог, викладених у статтях 137, 138 ЦПК, або не
оплачено державним митом, постановляу ухвалу про залишен-
ня заяви без руху, про що повiдомляу позивача i надау йому строк
для виправлення недолiкiв. Коли позивач вiдповiдно до вказiвок
суддi у встановлений строк виконау всi перелiченi в статтях 137,
138 ЦПК вимоги та сплатить державне мито, позовна заява вва-
жауться поданою в день первiсного єє подання до суду. iнакше
заява вважауться неподаною i повертауться позивачевi, про що
суддя постановляу мотивовану ухвалу (ст. 139 ЦПК).
Правила, закрiпленi у ст. 139 ЦПК, застосовуються не тiльки
до позовних заяв, а також до заяв i скарг по справах, якi виника-
ють з адмiнiстративно-правових вiдносин, та по справах окремо-
го провадження.
Так, вiдповiдно до п. З постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 21 грудня 1990 р. <Про практику застосування суда-
ми процесуального законодавства при розглядi цивiльних справ
по першiй iнстанцiє> згiдно iз ст. 139 ЦПК суддя вправi поверну-
ти позовну заяву, якщо вона за формою i змiстом не вiдповiдау
виборам ст. 137 ЦПК, не оплачена державним митом у встанов-
)_____________Глава XVII___________________
леному розмiрi, якщо при єє подачi не були додержанi вимоги
ст. 138 ЦПК про подання копiй позовноє заяви та iнших доку-
ментiв i пропозицiя виправити у встановлений строк недолiки
заяви не була виконана. Тривалiсть цього строку визначауться з
урахуванням необхiдного часу для повiдомлення позивачевi про
залишення заяви без руху у звязку з допущеними недолiками та
єх усунення. Якщо порушення правил статей 137-139 ЦПК вияв-
ленi при розглядi справи, вони усуваються в ходi судового розгля-
ду. Аналогiчно вирiшууться це питання щодо заяв i скарг про
порушення справ окремого провадження або тих, що -виникають
з адмiнiстративно-правових вiдносин.
Повернення заяви особi, яка звернулася до суду, не позбав-
ляу цю особу права знову звернутися до суду. Тому пiсля усунен-
ня недолiкiв, якi мiстились у заявi, ця особа може знову зверну-
тися до суду по тому ж спору на загальних пiдставах.
4. Пiдстави вiдмови в прийняттi заяви
-Оiдповiдно до ч. 1 ст. 136 ЦПК суддя одноособове вирi-
шуу питання про прийняття заяви у цивiльнiй справi. Заява у
цивiльнiй справi пiдлягау прийняттю i цивiльний процес по справi
може виникнути лише у тому випадку, якщо заiнтересована осо-
ба, яка звертауться до суду, надiлена правом звернення до суду по
конкретнiй цивiльнiй справi i якщо це право здiйснюуться в поряд-
ку, передбаченому законом. Таким чином, цивiльна справа пiдля-
гау порушенню лише при додержаннi певних вимог, встановлених
законом. Суддя повинен вiдмовити в прийняттi заяви при вiдсут-
ностi хоча б однiує з передумов права на звернення до суду за су-
довим захистом або недодержаннi порядку подання заяви.
Стаття 136 ЦПК чiтко окреслила правовi пiдстави вiдмови в
прийняттi заяви.
Так, вiдповiдно до п. 1 ст. 136 ЦПК суддя вiдмовляу в прий-
няттi заяви, якщо заява не пiдлягау розглядовi в судах. Перш за
все мауться на увазi, що суддя повинен вiдмовити в прийняттi
заяви, якщо спiр не носить правового характеру (наприклад, спiр
про стягнення карткового боргу тощо).
Не пiдлягають розглядовi в судах також справи, в яких сто-
ронами виступають особи, якi не надiленi цивiльною процесуаль-
ною правоздатнiстю. Однак ця вимога може бути вiднесена тiльки
Див.: Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995. № 1, С. 403.
Порушення цивiльноє справи 241
до сторiн-органiзацiй, оскiльки вiдповiдно до ст. 102 ЦПК сто-
ронами можуть виступати тiльки тi органiзацiє, якi надiленi пра-
вами юридичноє особи. Що ж до громадян, то вони правоздатнi
з моменту народження.
Вiдповiдно до п. 1 ст. 136 ЦПК повинно бути вiдмовлено в
прийняттi заяви особi, яка не мау заiнтересованостi по данiй
справi, бо, як закрiплено у ст. 4 ЦПК, до суду може звернутися
тiльки заiнтересована особа.
Суддя повинен вiдмовити у прийняттi заяви, вiдповiдно до
п. 1 ст. 136 ЦПК, якщо справа не пiдвiдомча суду. Загальнi пра-
вила пiдвiдомчостi цивiльних справ суду закрiпленi в ст. 24 ЦПК.
Однак ст. 124 Конституцiє Украєни встановила широку судову
пiдвiдомчiсть. Вiдповiдно до п. 2 постанови Пленуму Верховно-
го Суду Украєни вiд ЗО травня 1997 р. <Про посилення судового
захисту прав та свобод людини i громадянина>, враховуючи, що
згiдно з ч. 2 ст. 124 Конституцiє Украєни юрисдикцiя судiв поши-
рюуться на всi правовiдносини, що виникають у державi, суди не
вправi з часу введення Конституцiє в дiю вiдмовляти фiзичним чи
юридичним особам у прийняттi до судового розгляду заяв i звер-
нень. Суди не вправi вiдмовити у судовому захистi прав та сво-
бод людини i громадянина, у прийняттi скарг на рiшення, дiє чи
бездiяльнiсть органiв державноє влади, мiсцевого самоврядуван-
ня, посадових i службових осiб з пiдстав, не передбачених Кон-
ституцiую чи законом. При цьому слiд мати на увазi, що коло
прав i свобод людини i громадянина, закрiплених Конституцiую,
не у вичерпним.
Але при прийняттi заяви суддям слiд розмежовувати компетен-
цiю судiв загальноє юрисдикцiє, арбiтражних судiв та Конституцiй-
ного Суду. Тому з мотивiв непiдвiдомчостi суддя повинен вiдмо-
вити в прийняттi заяви у випадках, коли розгляд i вирiшення спра-
ви складау компетенцiю арбiтражного або Конституцiйного Суду.
Пункт 2 ч. 2 ст. 136 ЦПК як пiдставу для вiдмови в прийняттi
заяви передбачау випадки, коли заiнтересованою особою, що
звернулася до суду, не додержано встановленого законом для
даноє категорiє справ порядку попереднього позасудового вирi-
шення справи, а також дау перелiк категорiй справ, з яких пови-
нен додержуватись порядок попереднього позасудового вирiшен-
ня. Але вiдповiдно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 1 листопада 1996 р. <Про застосування Конституцiє
"Див.: Право Украєни. 1997. № 8. С. 74.
242
Глава XVII
Украєни при здiйсненнi правосуддя> з урахуванням конституцiй-
ного положення про те, що правосуддя в Украєнi здiйснюуться
виключно судами, юрисдикцiя яких поширюуться на всi право-
вiдносини, що виникають у державi (ст. 124 Конституцiє), судам
пiдвiдомчi всi спори про захист прав i свобод громадян. Суд не
вправi вiдмовити особi в прийняттi позовноє заяви чи скарги
лише з тiує пiдстави, що єє вимоги можуть бути розглянутi в пе-
редбаченому законом досудовому порядку. Це розяснення Пле-
нуму Верховного Суду Украєни слiд розумiти як вказiвку на не-
можливiсть вiдмови суду в прийняттi заяви з пiдстав недодержан-
ня встановленого законом для даноє категорiє справ порядку
попереднього позасудового вирiшення, а не як неможливiсть
реалiзацiє заiнтересованою особою права попереднього позасу-
дового вирiшення деяких справ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
чином, можна зробити висновок про те, що вимоги закону, зак-
рiпленi у ст. 137 ЦПК, поширюються не тiльки на позовнi заяви,
а також i на заяви та скарги по справах, що виникають з адмiнiст-
ративно-правових вiдносин, та справи окремого провадження.
За загальним правилом усi позовнi заяви, у тому числi й зус-
трiчнi, а також позовнi заяви третьоє особи, яка заявляу самос-
тiйнi вимоги на предмет спору, заяви i скарги по справах, що
виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин, та по справах
окремого провадження оплачуються державним митом, крiм тих
випадкiв, коли заiнтересована особа звiльняуться вiд судових
витрат за законом або за ухвалою суду.
Недотримання особою, яка звернулася до суду за судовим за-
хистом вимог, передбачених статтями 137,138 ЦПК, а також нес-
плата державного мита у певною перешкодою до порушення ци-
вiльноє справи. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без
додержання вимог, викладених у статтях 137, 138 ЦПК, або не
оплачено державним митом, постановляу ухвалу про залишен-
ня заяви без руху, про що повiдомляу позивача i надау йому строк
для виправлення недолiкiв. Коли позивач вiдповiдно до вказiвок
суддi у встановлений строк виконау всi перелiченi в статтях 137,
138 ЦПК вимоги та сплатить державне мито, позовна заява вва-
жауться поданою в день первiсного єє подання до суду. iнакше
заява вважауться неподаною i повертауться позивачевi, про що
суддя постановляу мотивовану ухвалу (ст. 139 ЦПК).
Правила, закрiпленi у ст. 139 ЦПК, застосовуються не тiльки
до позовних заяв, а також до заяв i скарг по справах, якi виника-
ють з адмiнiстративно-правових вiдносин, та по справах окремо-
го провадження.
Так, вiдповiдно до п. З постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 21 грудня 1990 р. <Про практику застосування суда-
ми процесуального законодавства при розглядi цивiльних справ
по першiй iнстанцiє> згiдно iз ст. 139 ЦПК суддя вправi поверну-
ти позовну заяву, якщо вона за формою i змiстом не вiдповiдау
виборам ст. 137 ЦПК, не оплачена державним митом у встанов-
)_____________Глава XVII___________________
леному розмiрi, якщо при єє подачi не були додержанi вимоги
ст. 138 ЦПК про подання копiй позовноє заяви та iнших доку-
ментiв i пропозицiя виправити у встановлений строк недолiки
заяви не була виконана. Тривалiсть цього строку визначауться з
урахуванням необхiдного часу для повiдомлення позивачевi про
залишення заяви без руху у звязку з допущеними недолiками та
єх усунення. Якщо порушення правил статей 137-139 ЦПК вияв-
ленi при розглядi справи, вони усуваються в ходi судового розгля-
ду. Аналогiчно вирiшууться це питання щодо заяв i скарг про
порушення справ окремого провадження або тих, що -виникають
з адмiнiстративно-правових вiдносин.
Повернення заяви особi, яка звернулася до суду, не позбав-
ляу цю особу права знову звернутися до суду. Тому пiсля усунен-
ня недолiкiв, якi мiстились у заявi, ця особа може знову зверну-
тися до суду по тому ж спору на загальних пiдставах.
4. Пiдстави вiдмови в прийняттi заяви
-Оiдповiдно до ч. 1 ст. 136 ЦПК суддя одноособове вирi-
шуу питання про прийняття заяви у цивiльнiй справi. Заява у
цивiльнiй справi пiдлягау прийняттю i цивiльний процес по справi
може виникнути лише у тому випадку, якщо заiнтересована осо-
ба, яка звертауться до суду, надiлена правом звернення до суду по
конкретнiй цивiльнiй справi i якщо це право здiйснюуться в поряд-
ку, передбаченому законом. Таким чином, цивiльна справа пiдля-
гау порушенню лише при додержаннi певних вимог, встановлених
законом. Суддя повинен вiдмовити в прийняттi заяви при вiдсут-
ностi хоча б однiує з передумов права на звернення до суду за су-
довим захистом або недодержаннi порядку подання заяви.
Стаття 136 ЦПК чiтко окреслила правовi пiдстави вiдмови в
прийняттi заяви.
Так, вiдповiдно до п. 1 ст. 136 ЦПК суддя вiдмовляу в прий-
няттi заяви, якщо заява не пiдлягау розглядовi в судах. Перш за
все мауться на увазi, що суддя повинен вiдмовити в прийняттi
заяви, якщо спiр не носить правового характеру (наприклад, спiр
про стягнення карткового боргу тощо).
Не пiдлягають розглядовi в судах також справи, в яких сто-
ронами виступають особи, якi не надiленi цивiльною процесуаль-
ною правоздатнiстю. Однак ця вимога може бути вiднесена тiльки
Див.: Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995. № 1, С. 403.
Порушення цивiльноє справи 241
до сторiн-органiзацiй, оскiльки вiдповiдно до ст. 102 ЦПК сто-
ронами можуть виступати тiльки тi органiзацiє, якi надiленi пра-
вами юридичноє особи. Що ж до громадян, то вони правоздатнi
з моменту народження.
Вiдповiдно до п. 1 ст. 136 ЦПК повинно бути вiдмовлено в
прийняттi заяви особi, яка не мау заiнтересованостi по данiй
справi, бо, як закрiплено у ст. 4 ЦПК, до суду може звернутися
тiльки заiнтересована особа.
Суддя повинен вiдмовити у прийняттi заяви, вiдповiдно до
п. 1 ст. 136 ЦПК, якщо справа не пiдвiдомча суду. Загальнi пра-
вила пiдвiдомчостi цивiльних справ суду закрiпленi в ст. 24 ЦПК.
Однак ст. 124 Конституцiє Украєни встановила широку судову
пiдвiдомчiсть. Вiдповiдно до п. 2 постанови Пленуму Верховно-
го Суду Украєни вiд ЗО травня 1997 р. <Про посилення судового
захисту прав та свобод людини i громадянина>, враховуючи, що
згiдно з ч. 2 ст. 124 Конституцiє Украєни юрисдикцiя судiв поши-
рюуться на всi правовiдносини, що виникають у державi, суди не
вправi з часу введення Конституцiє в дiю вiдмовляти фiзичним чи
юридичним особам у прийняттi до судового розгляду заяв i звер-
нень. Суди не вправi вiдмовити у судовому захистi прав та сво-
бод людини i громадянина, у прийняттi скарг на рiшення, дiє чи
бездiяльнiсть органiв державноє влади, мiсцевого самоврядуван-
ня, посадових i службових осiб з пiдстав, не передбачених Кон-
ституцiую чи законом. При цьому слiд мати на увазi, що коло
прав i свобод людини i громадянина, закрiплених Конституцiую,
не у вичерпним.
Але при прийняттi заяви суддям слiд розмежовувати компетен-
цiю судiв загальноє юрисдикцiє, арбiтражних судiв та Конституцiй-
ного Суду. Тому з мотивiв непiдвiдомчостi суддя повинен вiдмо-
вити в прийняттi заяви у випадках, коли розгляд i вирiшення спра-
ви складау компетенцiю арбiтражного або Конституцiйного Суду.
Пункт 2 ч. 2 ст. 136 ЦПК як пiдставу для вiдмови в прийняттi
заяви передбачау випадки, коли заiнтересованою особою, що
звернулася до суду, не додержано встановленого законом для
даноє категорiє справ порядку попереднього позасудового вирi-
шення справи, а також дау перелiк категорiй справ, з яких пови-
нен додержуватись порядок попереднього позасудового вирiшен-
ня. Але вiдповiдно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 1 листопада 1996 р. <Про застосування Конституцiє
"Див.: Право Украєни. 1997. № 8. С. 74.
242
Глава XVII
Украєни при здiйсненнi правосуддя> з урахуванням конституцiй-
ного положення про те, що правосуддя в Украєнi здiйснюуться
виключно судами, юрисдикцiя яких поширюуться на всi право-
вiдносини, що виникають у державi (ст. 124 Конституцiє), судам
пiдвiдомчi всi спори про захист прав i свобод громадян. Суд не
вправi вiдмовити особi в прийняттi позовноє заяви чи скарги
лише з тiує пiдстави, що єє вимоги можуть бути розглянутi в пе-
редбаченому законом досудовому порядку. Це розяснення Пле-
нуму Верховного Суду Украєни слiд розумiти як вказiвку на не-
можливiсть вiдмови суду в прийняттi заяви з пiдстав недодержан-
ня встановленого законом для даноє категорiє справ порядку
попереднього позасудового вирiшення, а не як неможливiсть
реалiзацiє заiнтересованою особою права попереднього позасу-
дового вирiшення деяких справ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152