Позивач у своєй за-
явi повинен вказати на свою заiнтересованiсть у справi, послав-
шись на звязок iз спiрними матерiальними правовiдносинами, а
також на заiнтересованiсть у справi вiдповiдача.
Обуктивнi передумови права на звернення з позовом до суду
пiдроздiляються на позитивнi i негативнi.
Передумови, наявнiсть яких у необхiдною для реалiзацiє пра> ,
на на звернення до суду, називаються позитивними. До них нале-,
жать: а) пiдвiдомчiсть справи суду; б) правовий характер вимоги ;
позивача. При вiдсутностi даних передумов процес не може бути,
порушений, оскiльки позивач не мау прав на звернення до суду.
Негативними вважаються передумови, з вiдсутнiстю яких за-
i.он повязуу можливiсть звернення до суду з позовом. До них на-
лежать: а) вiдсутнiсть судового рiшення, що набрало законноє
> чли, винесеного по спору мiж тими ж сторонами, про той же
предмет i з тих же пiдстав; б) вiдсутнiсть ухвали суду, яка набра-
на законноє сили, про прийняття вiдмови позивача вiд позову або
про затвердження мировоє угоди сторiн; в) вiдсутнiсть рiшення
товариського суду, прийнятого в межах його компетенцiє, по
спору мiж тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав;
г) вiдсутнiсть у провадженнi суду справи по спору мiж тими ж сто- ,
ронами, про той же предмет i з тих же пiдстав; г) вiдсутнiсть укла-
деного мiж сторонами договору про передачу даного спору на
вирiшення третейського суду.
Всi цi передумови права на звернення до суду з позовом мають
виключно процесуальний характер i не торкаються питань про
наявнiсть чи вiдсутнiсть у позивача субуктивного матерiального
права. Право на звернення до суду з позовом - це право вимага-
ти, щоб заявлений позов був прийнятий до судового проваджен-
.224 Глава XVI
ня, розглянутий ним у встановленому процесуальному порядку ]
щоб по ньому суд винiс своу рiшення. В звязку з цим суддя н<|
вправi вiдмовити в прийняттi позовноє заяви з тих причин, що ц
позивача вiдсутну матерiальне право, тобто право на задоволена
ня позову, якщо дана категорiя справ пiдлягау розгляду в судi.
В тому випадку, коли суддя встановить вiдсутнiсть необхiдн
передумов права на звернення до суду, вiн вiдмовляу в прийня
позовноє заяви. Якщо ж вiдсутнiсть необхiдних передумов бє
встановлена при розглядi справи в судовому засiданнi, суд
вправi розглядати таку справу по сутi, а постановляу ухвалу п]
закриття провадження по справi або залишау заяву без розгляд
В практицi зустрiчаються випадки, коли одна особа предя
ляу до iншоє декiлька позовних вимог, якi iнколи випливаютi
одних i тих саме правовiдносин. У таких випадках позивач впрає
обуднати в однiй позовнiй заявi кiлька вимог, звязаних мiж со-
бою. Суддя також вправi постановити ухвалу про обуднання в
одне провадження кiлькох однорiдних позовних вимог за позо-
вами одного й того ж позивача до того ж самого вiдповiдача чи
до рiзних вiдповiдачiв або за позовами рiзних позивачiв до од-
ного й того ж вiдповiдача (ст. 144 ЦПК), якщо це приведе до
бiльш швидкого i правильного розгляду спору мiж сторонами.
Якщо обуднання кiлькох вимог в одне провадження усклад-
нюу процес i затримуу розгляд i вирiшення справи по сутi, то суд-
дя вправi постановити ухвалу про розуднання одного або кiлькох
поуднаних в одне провадження позовiв у самостiйнi проваджен-
ня (ст. 145 ЦПК).
3. Захист iнтересiв вiдповiдача
-i-цивiльне процесуальне законодавство гарантуу вiдш
вiдачу право на захист вiд заявленого позову. Це право випливау
з принципiв рiвноправностi сторiн, диспозитивностi, змагальностi.
Захист вiдповiдача проти предявленого до нього позову
може здiйснюватися рiзними засобами, передбаченими законом.
До них належать: заперечення проти позову i зустрiчний позов.
Заперечення проти позову - це пояснення вiдповiдача, якi
стосуються правомiрностi виникнення i розвитку процесу по
справi або матерiально-правовоє вимоги позивача по сутi. В звяз-
ку з цим заперечення вiдповiдача проти позову можуть бути ма
терiально-правовими або процесуально-правовими.
________________Позов________________225
Матерiально-правове заперечення полягау в тому, що вiдпо-
| нiдач, не заперечуючи проти виникнення процесу по справi, ос-
i iюрюу матерiально-правову вимогу позивача. Використовуючи
матерiально-правове заперечення, вiдповiдач може наводити
факти i обставини, якi спростовують вимогу позивача i пiдтвер-
джують вiдсутнiсть у позивача права на задоволення позову по-
внiстю або в його частинi.
Суть процесуально-правового заперечення виражауться в
тому, що вiдповiдач, не торкаючись матерiально-правовоє вимо-
ги позивача, висловлюу сумнiв щодо правомiрностi виникнення
процесу по справi, тобто звертау увагу суду на вiдсутнiсть у по-
зивача права на звернення до суду, на порушення процесу по
данiй справi. Використовуючи процесуально-правове заперечен-
ня проти позову, вiдповiдач намагауться довести, що процес по
справi виник незаконно i пiдлягау закриттю. Такими заперечен-
нями можуть бути: непiдвiдомчiсть справи суду, наявнiсть по цiй
справi рiшення суду, яке набрало законноє сили, наявнiсть по
данiй справi рiшення товариського суду тощо. Процесуальнi за-
перечення вiдповiдача грунтуються на недотриманнi процесуаль-
них норм, якi можуть бути усунутi самим судом.
Зустрiчний позов - це звернення до суду вiдповiдача з само-
стiйною вимогою до позивача про захист порушеного чи оспо-
рюваного права в процесi, який порушений позивачем (ст. 140
ЦПК). При поданнi зустрiчного позиву позивач по первiсному
позову стау вiдповiдачем по зустрiчному позову, а вiдповiдач зай-
мау процесуальне становище позивача.
При зверненнi до суду вiдповiдача з зустрiчним позовом вiн
ставить перед собою мету, по-перше, захистити своу порушене чи
оспорене право. В цьому розумiннi зустрiчний позов у само-
стiйним позовом i повинен вiдповiдати всiм вимогам, якi став-
ляться до будь-якого позову. По-друге, вiдповiдач захищауться
проти вимог позивача. Як правило, зустрiчний позов викорис-
товууться вiдповiдачем для того, щоб нейтралiзувати первiсний
позов повнiстю або в частинi.
Закон чiтко регулюу умови предявлення зустрiчного позову.
Вiдповiдно до ст. 141 ЦПК суд або суддя повинен прийняти зус-
трiчний позов до сумiсного розгляду з первiсним позовом, якщо
обидва позови взаумно повязанi та сумiсний єх розгляд у доцiль-
ним, зокрема, коли вони випливають з одного правовiдношен-
ня або коли вимоги по них можуть зараховуватися.
8 є-144
226
Глава XVI
В тих випадках, коли вiдповiдач, предявляючи зустрiчний
позов, не ставить собi за мету захиститися вiд первiсного позо>"
ву, а направляу його на задоволення самостiйних вимог, суд може
прийняти такий позов до сумiсного розгляду лише тодi, коли
первiсна i зустрiчна вимоги взаумоповязанi i це приведе до бiльш
швидкого i правильного розгляду та вирiшення справи. В про-
тилежному випадку суд вiдмовляу в прийняттi зустрiчноє позов-.
ноє заяви i розяснюу вiдповiдачу, що вiн може звернутися до суду
з позовом на загальних пiдставах.
Зустрiчнi позови предявляються до суду в письмовiй формi
з дотриманням передбачених законом реквiзитiв позовноє заяви
(ст. 137 ЦПК), порядку подання позову i оплачуються державним
митом. Зустрiчний позов повинен предявлятися з таким розра-
хунком, щоб вiдповiдач (позивач по справi) мiг своучасно озна- 1
йомитися з ним i пiдготуватися до захисту.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
явi повинен вказати на свою заiнтересованiсть у справi, послав-
шись на звязок iз спiрними матерiальними правовiдносинами, а
також на заiнтересованiсть у справi вiдповiдача.
Обуктивнi передумови права на звернення з позовом до суду
пiдроздiляються на позитивнi i негативнi.
Передумови, наявнiсть яких у необхiдною для реалiзацiє пра> ,
на на звернення до суду, називаються позитивними. До них нале-,
жать: а) пiдвiдомчiсть справи суду; б) правовий характер вимоги ;
позивача. При вiдсутностi даних передумов процес не може бути,
порушений, оскiльки позивач не мау прав на звернення до суду.
Негативними вважаються передумови, з вiдсутнiстю яких за-
i.он повязуу можливiсть звернення до суду з позовом. До них на-
лежать: а) вiдсутнiсть судового рiшення, що набрало законноє
> чли, винесеного по спору мiж тими ж сторонами, про той же
предмет i з тих же пiдстав; б) вiдсутнiсть ухвали суду, яка набра-
на законноє сили, про прийняття вiдмови позивача вiд позову або
про затвердження мировоє угоди сторiн; в) вiдсутнiсть рiшення
товариського суду, прийнятого в межах його компетенцiє, по
спору мiж тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав;
г) вiдсутнiсть у провадженнi суду справи по спору мiж тими ж сто- ,
ронами, про той же предмет i з тих же пiдстав; г) вiдсутнiсть укла-
деного мiж сторонами договору про передачу даного спору на
вирiшення третейського суду.
Всi цi передумови права на звернення до суду з позовом мають
виключно процесуальний характер i не торкаються питань про
наявнiсть чи вiдсутнiсть у позивача субуктивного матерiального
права. Право на звернення до суду з позовом - це право вимага-
ти, щоб заявлений позов був прийнятий до судового проваджен-
.224 Глава XVI
ня, розглянутий ним у встановленому процесуальному порядку ]
щоб по ньому суд винiс своу рiшення. В звязку з цим суддя н<|
вправi вiдмовити в прийняттi позовноє заяви з тих причин, що ц
позивача вiдсутну матерiальне право, тобто право на задоволена
ня позову, якщо дана категорiя справ пiдлягау розгляду в судi.
В тому випадку, коли суддя встановить вiдсутнiсть необхiдн
передумов права на звернення до суду, вiн вiдмовляу в прийня
позовноє заяви. Якщо ж вiдсутнiсть необхiдних передумов бє
встановлена при розглядi справи в судовому засiданнi, суд
вправi розглядати таку справу по сутi, а постановляу ухвалу п]
закриття провадження по справi або залишау заяву без розгляд
В практицi зустрiчаються випадки, коли одна особа предя
ляу до iншоє декiлька позовних вимог, якi iнколи випливаютi
одних i тих саме правовiдносин. У таких випадках позивач впрає
обуднати в однiй позовнiй заявi кiлька вимог, звязаних мiж со-
бою. Суддя також вправi постановити ухвалу про обуднання в
одне провадження кiлькох однорiдних позовних вимог за позо-
вами одного й того ж позивача до того ж самого вiдповiдача чи
до рiзних вiдповiдачiв або за позовами рiзних позивачiв до од-
ного й того ж вiдповiдача (ст. 144 ЦПК), якщо це приведе до
бiльш швидкого i правильного розгляду спору мiж сторонами.
Якщо обуднання кiлькох вимог в одне провадження усклад-
нюу процес i затримуу розгляд i вирiшення справи по сутi, то суд-
дя вправi постановити ухвалу про розуднання одного або кiлькох
поуднаних в одне провадження позовiв у самостiйнi проваджен-
ня (ст. 145 ЦПК).
3. Захист iнтересiв вiдповiдача
-i-цивiльне процесуальне законодавство гарантуу вiдш
вiдачу право на захист вiд заявленого позову. Це право випливау
з принципiв рiвноправностi сторiн, диспозитивностi, змагальностi.
Захист вiдповiдача проти предявленого до нього позову
може здiйснюватися рiзними засобами, передбаченими законом.
До них належать: заперечення проти позову i зустрiчний позов.
Заперечення проти позову - це пояснення вiдповiдача, якi
стосуються правомiрностi виникнення i розвитку процесу по
справi або матерiально-правовоє вимоги позивача по сутi. В звяз-
ку з цим заперечення вiдповiдача проти позову можуть бути ма
терiально-правовими або процесуально-правовими.
________________Позов________________225
Матерiально-правове заперечення полягау в тому, що вiдпо-
| нiдач, не заперечуючи проти виникнення процесу по справi, ос-
i iюрюу матерiально-правову вимогу позивача. Використовуючи
матерiально-правове заперечення, вiдповiдач може наводити
факти i обставини, якi спростовують вимогу позивача i пiдтвер-
джують вiдсутнiсть у позивача права на задоволення позову по-
внiстю або в його частинi.
Суть процесуально-правового заперечення виражауться в
тому, що вiдповiдач, не торкаючись матерiально-правовоє вимо-
ги позивача, висловлюу сумнiв щодо правомiрностi виникнення
процесу по справi, тобто звертау увагу суду на вiдсутнiсть у по-
зивача права на звернення до суду, на порушення процесу по
данiй справi. Використовуючи процесуально-правове заперечен-
ня проти позову, вiдповiдач намагауться довести, що процес по
справi виник незаконно i пiдлягау закриттю. Такими заперечен-
нями можуть бути: непiдвiдомчiсть справи суду, наявнiсть по цiй
справi рiшення суду, яке набрало законноє сили, наявнiсть по
данiй справi рiшення товариського суду тощо. Процесуальнi за-
перечення вiдповiдача грунтуються на недотриманнi процесуаль-
них норм, якi можуть бути усунутi самим судом.
Зустрiчний позов - це звернення до суду вiдповiдача з само-
стiйною вимогою до позивача про захист порушеного чи оспо-
рюваного права в процесi, який порушений позивачем (ст. 140
ЦПК). При поданнi зустрiчного позиву позивач по первiсному
позову стау вiдповiдачем по зустрiчному позову, а вiдповiдач зай-
мау процесуальне становище позивача.
При зверненнi до суду вiдповiдача з зустрiчним позовом вiн
ставить перед собою мету, по-перше, захистити своу порушене чи
оспорене право. В цьому розумiннi зустрiчний позов у само-
стiйним позовом i повинен вiдповiдати всiм вимогам, якi став-
ляться до будь-якого позову. По-друге, вiдповiдач захищауться
проти вимог позивача. Як правило, зустрiчний позов викорис-
товууться вiдповiдачем для того, щоб нейтралiзувати первiсний
позов повнiстю або в частинi.
Закон чiтко регулюу умови предявлення зустрiчного позову.
Вiдповiдно до ст. 141 ЦПК суд або суддя повинен прийняти зус-
трiчний позов до сумiсного розгляду з первiсним позовом, якщо
обидва позови взаумно повязанi та сумiсний єх розгляд у доцiль-
ним, зокрема, коли вони випливають з одного правовiдношен-
ня або коли вимоги по них можуть зараховуватися.
8 є-144
226
Глава XVI
В тих випадках, коли вiдповiдач, предявляючи зустрiчний
позов, не ставить собi за мету захиститися вiд первiсного позо>"
ву, а направляу його на задоволення самостiйних вимог, суд може
прийняти такий позов до сумiсного розгляду лише тодi, коли
первiсна i зустрiчна вимоги взаумоповязанi i це приведе до бiльш
швидкого i правильного розгляду та вирiшення справи. В про-
тилежному випадку суд вiдмовляу в прийняттi зустрiчноє позов-.
ноє заяви i розяснюу вiдповiдачу, що вiн може звернутися до суду
з позовом на загальних пiдставах.
Зустрiчнi позови предявляються до суду в письмовiй формi
з дотриманням передбачених законом реквiзитiв позовноє заяви
(ст. 137 ЦПК), порядку подання позову i оплачуються державним
митом. Зустрiчний позов повинен предявлятися з таким розра-
хунком, щоб вiдповiдач (позивач по справi) мiг своучасно озна- 1
йомитися з ним i пiдготуватися до захисту.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152