Джерелом цивiльного процесуального права у Цивiльний ко-
декс, Кодекс про шлюб та сiмю та iншi закони Украєни.
Дискутууться питання про те, чи у джерелом цивiльного про-
цесуального права постанови Пленуму Верховного Суду Украє-
ни. Як вiдомо. Пленум Верховного Суду мау право давати розяс-
нення з питань застосування чинного законодавства, в тому числi
i з питань цивiльного процесу. i хоча керiвнi розяснення мають
виключне значення для судовоє практики, єх не можна визнати
джерелами цивiльного процесуального права.
Цивiльний процесуальний закон, як i будь-який закон, дiу в
часi, просторi i по колу осiб. Дiя цивiльного процесуального!за-
Цивiльне процесуальне право як самостiйна галузь права 27
кону в часi звязана, перш за все, з проблемою зворотноє сили за-
кону. В законодавствi iснуу загальне правило про те, що закон
зворотноє сили не мау.
Надання законовi зворотноє сили мау мiсце в рiдких випадках,
передбачених законодавцем. Цивiльний процесуальний закон зво-
ротноє сили не мау. Стаття 3 ЦПК передбачау, що провадження в
цивiльних справах у судах ведеться за цивiльними процесуальни-
ми законами, що дiють на час розгляду справи, вчинення окремих
процесуальних дiй або виконання рiшення суду.
Припинення дiє цивiльного процесуального закону, як пра-
вило, вiдбувауться в результатi офiцiйного його скасування, тоб-
то прийняття нового закону.
Стаття 1 ЦПК визначила дiю законодавства про цивiльне су-
дочинство i в просторi. Законодавство про цивiльне судочинство
застосовууться усiма судами Украєни при розглядi ними цивiльних
справ вiдповiдно до правил пiдвiдомчостi i пiдсудностi. Згiдно iз
ст. 426 ЦПК суди Украєни виконують переданi єм доручення iно-
земних судiв про провадження окремих процесуальних дiй. Ви-
конання доручень iноземних судiв про проведення окремих про-
цесуальних дiй провадиться на основi цивiльного процесуально-
го законодавства Украєни.
Правила дiє цивiльного процесуального законодавства визна-
чають його дiю i по колу осiб. Цивiльне процесуальне законодав-
ство поширюуться на громадян Украєни, iноземцiв, а також осiб без
громадянства та колективних субуктiв - органiзацiє. Разом з тим
дiя цивiльного процесуального законодавства по колу осiб мау
особливостi. Воно дiу тiльки вiдносно учасникiв цивiльного про-
цесу та осiб, якi мають будь-яке вiдношення до справи, що розгля-
дауться судом, хоча i не притягнутих до процесу. Так, згiдно iз ст. 48
ЦПК органiзацiє та громадяни за вимогою суду повиннi подати
письмовi докази, що вони не у учасниками цивiльного процесу.
Вiдносно iнших осiб, якi не беруть участi в процесi та не мають до
нього вiдношення, цивiльне процесуальне законодавство не дiу.
Врештi-решт, потрiбно мати на увазi, що певнi правила ци-
вiльного процесуального законодавства дiють вiдносно всiх або
тiльки вiдносно окремих субуктiв процесу. Так, ст. 9 ЦПК, яка
передбачау правило про нацiональну мову судочинства, стосууть-
ся всiх учасникiв процесу, а ст. ЗО ЦПК, яка передбачау обовя-
зок доказування та подання доказiв, стосууться тiльки осiб, якi
беруть участь у справi.
Глава II
4. Наука цивiльного процесуального права
Л-аука цивiльного процесуального права, як i будь-яка
правова наука, вивчау певну сферу соцiальноє практики i у скла-
довою частиною правознавства. Як частина правознавства вона
мау свiй предмет, певну, тiльки єй притаманну галузь пiзнання.
Предметом юридичноє науки у держава i право в цiлому, за-
кономiрнiсть функцiонування держави i права. Галузевi правовi
науки, у тому числi i наука цивiльного процесуального права,
вивчають насамперед вiдповiдну галузь права.
Наука цивiльного процесуального права вивчау, таким чи-
ном, однойменну галузь права. Однак цим не вичерпууться єє
предмет. З розвитком науки єє предмет постiйно розширюуться,
тому що зявляються новi галузi, якi вимагають самостiйного вив-
чення. Сучасний стан науки цивiльного процесуального права
дозволяу вирiшувати питання, якi стосуються прогнозування роз-
витку судовоє влади та правосуддя, тенденцiй та шляхiв розвит-
ку цивiльного процесуального законодавства, його окремих
iнститутiв та iн.
Оскiльки предмет науки цивiльного процесуального права до-
статньо складний, то його можна певним чином структурувати. На
нашу думку, в предметi науки цивiльного процесуального права
видiляються кiлька вiдносно самостiйних, але логiчно повязаних
проблем: теорiє та методологiє науки; цивiльного процесуального
права як галузi права та цивiльного процесуального законодавства;
цивiльного процесу та його окремих iнститутiв; порiвняльного пра-
вознавства; мiжнародного цивiльного процесу; судовоє практики.
Таким чином, предмет науки цивiльного процесуального
права свiдчить про те, що вона включау широкий комплекс спе-
цiальних знань, у межах та за допомогою яких здiйснюуться тео-
ретично-прикладне дослiдження функцiонування судовоє влади
та правосуддя в цивiльних справах. З урахуванням цього можна
уявити систему науки цивiльного процесуального права, яка
складауться з кiлькох частин.
1. Поняття науки, єє предмет, метод, система, соцiальнi функ-
цiє, спiввiдношення iз загальною теорiую держави i права
та iншими юридичними науками, iсторiя науки.
2. Судова влада та правосуддя, вчення про процесуальний за-
кон, предмет, метод, систему та принципи цивiльного про-
Цивiльне процесуальне право як самостiйна галузь права 29
цесуального права, вчення про цивiльнi процесуальнi пра-
вовiдносини, вчення про докази та iн.
3. Поняття цивiльного процесу, його стадiє, право на звернен-
ня до суду за судовим захистом, процесуальна дiяльнiсть
суду та iнших учасникiв процесу тощо.
4. Цивiльний процес iноземних держав.
5. Розгляд цивiльних справ з iноземним елементом.
6. Поняття та значення судовоє практики, форми судовоє
практики тощо.
iснуу думка, що наука цивiльного процесуального права вив-
чау не тiльки питання, що виникають у звязку з функцiонуван-
ням судовоє влади та правосуддя в цивiльних справах, але й пи-
тання органiзацiє та дiяльностi несудових органiв, якi здiйснюють
захист цивiльних прав, - нотарiату, третейських та товариських
судiв. Ця думка спiрна i бiльшiстю вчених не пiдтримана. Однак
хоча цi питання i не належать до системи науки цивiльного про-
цесуального права, за традицiую, що склалась, вони розгляда-
ються в однойменнiй навчальнiй дисциплiнi та входять до змiсту
даного навчального курсу.
Глава
ПРИНЦИПИ ЦИВiЛЬНОГО
ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
1. Поняття та значення принципiв
цивiльного процесуального права
11-роблема принципiв кожноє галузi права, в тому числi
цивiльного процесуального права, обумовлюуться тим, що прин-
ципи вiдбивають суть, характер та основнi риси цiує галузi. Тому
для правильного i повного розкриття поняття, значення та ме-
ханiзму дiє принципiв цивiльного процесуального права необхi-
дно зробити аналiз окремих норм та iнститутiв цiує галузi права
та iнститутiв судочинства, в яких i дiють принципи. Ця пробле-
ма ускладнюуться i тим, що у цивiльно-процесуальнiй лiтературi
та судовiй практицi питання про поняття i змiст принципiв ви-
рiшууться по-рiзному.
Однi автори пiд принципами цивiльно-процесуального пра-
ва розумiють загальнi керiвнi нормативнi положення, на яких по-
будовано цивiльний процес.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152