Допустивши до
участi у справi представника громадськоє органiзацiє або трудо-
вого колективу, суд повинен розяснити йому процесуальнi пра-
ва, зазначивши це в протоколi судового засiдання.
Представники громадськоє органiзацiє або трудового колек-
тиву мають право знайомитися з матерiалами справи, бути при-
сутнiми на всiх судових засiданнях, подавати докази i брати
участь в єх дослiдженнi, ставити питання особам, якi беруть
участь у справi, свiдкам та експертам, викладати своє доводи та
мiркування в усiх питаннях, що виникають пiд час судового роз-
гляду, брати участь у судових дебатах (ч. 2 ст. 161 ЦПК), заяв-
ляти клопотання (п. 8 ст. 198 ЦПК).
Надiлення представника громадськостi комплексом процесу-
альних прав дозволяу зробити висновок, що вiн у не простим iнфор-
матором, передавачем думки громадськоє органiзацiє i трудового
колективу. Тому, якщо в процесi судового розгляду будуть зясованi
такi обставини, якi ранiше не були вiдомi i наявнiсть яких може
змiнити думку громадськоє органiзацiє чи трудового колективу з
приводу справи, суд на прохання представника мау право вiдклас-
ти розгляд для зясування думки вiдповiдноє органiзацiє або трудо-
вого колективу з врахуванням нових даних. В цьому випадку органi-
зацiя чи трудовий колектив повторно проводить загальнi збори або
засiдання виборного органа i оформляу нову виписку iз протоколу.
Думка громадськоє органiзацiє чи трудового колективу вик-
ладауться у судовому засiданнi пiсля дослiджень обставин спра-
ви i перевiрки доказiв. Суд i особи, якi беруть участь у справi,
можуть ставити представникам громадських органiзацiй чи тру-
дових колективiв запитання з метою зясування думки громадсь-
костi (ст. 192 ЦПК). Думка громадськоє органiзацiє або трудово-
го колективу, викладена єх представником, повинна бути зазна-
чена у протоколi судового засiдання (п. 9 ст. 198 ЦПК).
У судових дебатах представниковi громадськостi надауться пра-
во виступити пiсля осiб, якi беруть участь у справi (ч. 6 ст. 194 ЦПК).
132 Глава X
Що стосууться обовязкiв представникiв громадських органi-
зацiй чи трудових колективiв, то чинне законодавство єх не пе-
редбачау взагалi. Цей недолiк повинен бути усунутий. Уявляуть-
ся, що серед обовязкiв представникiв громадськостi в першу
чергу належить указати на обовязок добросовiсно користуватися
належними єм процесуальними правами. Крiм цього, представ-
ники громадськостi повиннi зявитись до суду в установлений час
для участi в розглядi справи, додержуватися в судовому засiданнi
встановленого порядку i беззаперечно пiдкорятися вiдповiдним
розпорядженням суду.
3. Оформлення повноважень i порядок
допуску представникiв громадських
органiзацiй i трудових колективiв
до участi в судовому розглядi
i-цивiльне процесуальне законодавство передбачау по-
рядок оформлення повноважень i допуску представникiв гро-
мадських органiзацiй i трудових колективiв до участi в справi.
Згiдно з ч. З ст. 161 ЦПК повноваження представникiв громадсь-
костi повиннi стверджуватись виписками з постанов загальних
зборiв або виборного органу громадськоє органiзацiє чи колек-
тиву. В представлених виписках обовязково мау бути вiдбита
громадська думка з приводу справи, а також вирiшене питання
про конкретного представника.
Недопустимо, якщо представник громадськостi направляуть-
ся до суду одноособове керiвником тiує чи iншоє органiзацiє, ко-
лективу, а його повноваження оформляються довiренiстю. тди-
ною i достатньою пiдставою для допуску представникiв гро-
мадських органiзацiй i трудових колективiв до участi в судовому
розглядi у виписка з постанови загальних зборiв або виборного
органу громадськоє органiзацiє чи колективу.
Важко погодитись з окремими авторами, якi вважають, що
у випадках, коли на загальних зборах трудового колективу i гро-
мадськоє органiзацiє представник для участi в судi не обраний, ке-
рiвник органiзацiє може сам доручити конкретнiй особi брати
участь у справi. Повноваження такого представника, на єх дум-
ку, оформляються довiренiстю i випискою з протоколу даних
зборiв. Ця позицiя суперечить закону. Якщо повноваження пред-
ставника не оформленi або оформленi неналежним чином, суд
, Участь представникiв громадських
_____органiзацiй i трудових колективi> у цивiльному процесi 133
| може вiдкласти розгляд справи i запропонувати громадськiй
органiзацiє чи трудовому колективу усунути цей недолiк.
Навряд чи можна погодитися з тими авторами, якi вважають,
що для вступу в процес представника громадськостi необхiдно,
щоб вiн подав до суду заяву про допущення в процес по конк-
ретнiй справi. Така процесуальна дiя не передбачена ЦПК. До
того ж, наприклад, i судовi представники сторiн та третiх осiб
також не зобовязанi подавати заяву про допущення в процес.
Для вступу в процес представника громадськоє органiзацiє або
трудового колективу достатньо предявлення ним належним чи-
ном оформлених повноважень.
ЦПК не вирiшив питання про те, за чиую iнiцiативою можуть
брати участь у судовому рбзглядi представники громадських
органiзацiй або трудових колективiв. Практика свiдчить, що
участь представникiв громадських органiзацiй i трудових колек-
тивiв у судовому розглядi в значнiй мiрi залежить вiд iнiцiативи
суду. Суди завжди повиннi повiдомляти громадськi органiзацiє i
трудовi колективи про заяви, що надiйшли до суду, у справах, роз-
гляд i вирiшення яких мау суспiльне значення, а громадськiсть
вправi вирiшувати питання про участь у процесi.
Питання про можливiсть участi у розглядi цивiльноє справи
представника громадськоє органiзацiє i трудового колективу вив-
чауться суддею в стадiє пiдготовки справи до судового розгляду.
Згiдно з п. 5 ст. 143 ЦПК суддя вирiшуу питання про допущення
до участi в судовому розглядi представника громадськоє органi-
зацiє чи трудового колективу. Правильно роблять суддi, якi ке-
руються цим пунктом, своучасно направляють повiдомлення
вiдповiдним громадським органiзацiям i трудовим колективам
про заяви, що надiйшли до суду. Доцiльно вказати також, яким
чином мають бути оформленi повноваження представника, i ро-
зяснити його процесуальнi права i обовязки.
Представники громадських органiзацiй i трудових колективiв
можуть вступати в цивiльний процес за клопотанням осiб, якi бе-
руть участь у справi (ст. 99 ЦПК). Проте в будь-якому випадку
видiленню представника повинно передувати обговорення спра-
ви на зборах трудового колективу чи громадськоє органiзацiє або
на засiданнi виборного органу, оскiльки представник громадсь-
коє органiзацiє чи трудового колективу бере участь у ЦИВiЛЬНО-
МУ Див.: Штефан М. Й. Цивiльний процес. К" 1997. С. 133.
134
Глава X
му процесi для викладення суду не своує особистоє думки по сутi
спору, а думки колективiв i органiзацiй, що його уповноважили.
Суди не повиннi вiдмовляти в допущеннi представникiв гро-
мадських органiзацiй i трудових колективiв з мотивiв недоцiль-
ностi, простоти або малозначностi справи.
В практицi судових органiв по-рiзному вирiшууться питання
про те, скiльки представникiв громадських органiзацiй i трудо-
вих колективiв може брати участь у розглядi справи. Законом це
питання не вирiшено. Виходячи iз сутi розглядуваного iнститу-
ту, слiд пiдкреслити, що вiд однiує громадськоє органiзацiє чи
трудового колективу повинен бути видiлений тiльки один пред-
ставник, який i викладау суду думку колективу, що його уповно-
важив.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
участi у справi представника громадськоє органiзацiє або трудо-
вого колективу, суд повинен розяснити йому процесуальнi пра-
ва, зазначивши це в протоколi судового засiдання.
Представники громадськоє органiзацiє або трудового колек-
тиву мають право знайомитися з матерiалами справи, бути при-
сутнiми на всiх судових засiданнях, подавати докази i брати
участь в єх дослiдженнi, ставити питання особам, якi беруть
участь у справi, свiдкам та експертам, викладати своє доводи та
мiркування в усiх питаннях, що виникають пiд час судового роз-
гляду, брати участь у судових дебатах (ч. 2 ст. 161 ЦПК), заяв-
ляти клопотання (п. 8 ст. 198 ЦПК).
Надiлення представника громадськостi комплексом процесу-
альних прав дозволяу зробити висновок, що вiн у не простим iнфор-
матором, передавачем думки громадськоє органiзацiє i трудового
колективу. Тому, якщо в процесi судового розгляду будуть зясованi
такi обставини, якi ранiше не були вiдомi i наявнiсть яких може
змiнити думку громадськоє органiзацiє чи трудового колективу з
приводу справи, суд на прохання представника мау право вiдклас-
ти розгляд для зясування думки вiдповiдноє органiзацiє або трудо-
вого колективу з врахуванням нових даних. В цьому випадку органi-
зацiя чи трудовий колектив повторно проводить загальнi збори або
засiдання виборного органа i оформляу нову виписку iз протоколу.
Думка громадськоє органiзацiє чи трудового колективу вик-
ладауться у судовому засiданнi пiсля дослiджень обставин спра-
ви i перевiрки доказiв. Суд i особи, якi беруть участь у справi,
можуть ставити представникам громадських органiзацiй чи тру-
дових колективiв запитання з метою зясування думки громадсь-
костi (ст. 192 ЦПК). Думка громадськоє органiзацiє або трудово-
го колективу, викладена єх представником, повинна бути зазна-
чена у протоколi судового засiдання (п. 9 ст. 198 ЦПК).
У судових дебатах представниковi громадськостi надауться пра-
во виступити пiсля осiб, якi беруть участь у справi (ч. 6 ст. 194 ЦПК).
132 Глава X
Що стосууться обовязкiв представникiв громадських органi-
зацiй чи трудових колективiв, то чинне законодавство єх не пе-
редбачау взагалi. Цей недолiк повинен бути усунутий. Уявляуть-
ся, що серед обовязкiв представникiв громадськостi в першу
чергу належить указати на обовязок добросовiсно користуватися
належними єм процесуальними правами. Крiм цього, представ-
ники громадськостi повиннi зявитись до суду в установлений час
для участi в розглядi справи, додержуватися в судовому засiданнi
встановленого порядку i беззаперечно пiдкорятися вiдповiдним
розпорядженням суду.
3. Оформлення повноважень i порядок
допуску представникiв громадських
органiзацiй i трудових колективiв
до участi в судовому розглядi
i-цивiльне процесуальне законодавство передбачау по-
рядок оформлення повноважень i допуску представникiв гро-
мадських органiзацiй i трудових колективiв до участi в справi.
Згiдно з ч. З ст. 161 ЦПК повноваження представникiв громадсь-
костi повиннi стверджуватись виписками з постанов загальних
зборiв або виборного органу громадськоє органiзацiє чи колек-
тиву. В представлених виписках обовязково мау бути вiдбита
громадська думка з приводу справи, а також вирiшене питання
про конкретного представника.
Недопустимо, якщо представник громадськостi направляуть-
ся до суду одноособове керiвником тiує чи iншоє органiзацiє, ко-
лективу, а його повноваження оформляються довiренiстю. тди-
ною i достатньою пiдставою для допуску представникiв гро-
мадських органiзацiй i трудових колективiв до участi в судовому
розглядi у виписка з постанови загальних зборiв або виборного
органу громадськоє органiзацiє чи колективу.
Важко погодитись з окремими авторами, якi вважають, що
у випадках, коли на загальних зборах трудового колективу i гро-
мадськоє органiзацiє представник для участi в судi не обраний, ке-
рiвник органiзацiє може сам доручити конкретнiй особi брати
участь у справi. Повноваження такого представника, на єх дум-
ку, оформляються довiренiстю i випискою з протоколу даних
зборiв. Ця позицiя суперечить закону. Якщо повноваження пред-
ставника не оформленi або оформленi неналежним чином, суд
, Участь представникiв громадських
_____органiзацiй i трудових колективi> у цивiльному процесi 133
| може вiдкласти розгляд справи i запропонувати громадськiй
органiзацiє чи трудовому колективу усунути цей недолiк.
Навряд чи можна погодитися з тими авторами, якi вважають,
що для вступу в процес представника громадськостi необхiдно,
щоб вiн подав до суду заяву про допущення в процес по конк-
ретнiй справi. Така процесуальна дiя не передбачена ЦПК. До
того ж, наприклад, i судовi представники сторiн та третiх осiб
також не зобовязанi подавати заяву про допущення в процес.
Для вступу в процес представника громадськоє органiзацiє або
трудового колективу достатньо предявлення ним належним чи-
ном оформлених повноважень.
ЦПК не вирiшив питання про те, за чиую iнiцiативою можуть
брати участь у судовому рбзглядi представники громадських
органiзацiй або трудових колективiв. Практика свiдчить, що
участь представникiв громадських органiзацiй i трудових колек-
тивiв у судовому розглядi в значнiй мiрi залежить вiд iнiцiативи
суду. Суди завжди повиннi повiдомляти громадськi органiзацiє i
трудовi колективи про заяви, що надiйшли до суду, у справах, роз-
гляд i вирiшення яких мау суспiльне значення, а громадськiсть
вправi вирiшувати питання про участь у процесi.
Питання про можливiсть участi у розглядi цивiльноє справи
представника громадськоє органiзацiє i трудового колективу вив-
чауться суддею в стадiє пiдготовки справи до судового розгляду.
Згiдно з п. 5 ст. 143 ЦПК суддя вирiшуу питання про допущення
до участi в судовому розглядi представника громадськоє органi-
зацiє чи трудового колективу. Правильно роблять суддi, якi ке-
руються цим пунктом, своучасно направляють повiдомлення
вiдповiдним громадським органiзацiям i трудовим колективам
про заяви, що надiйшли до суду. Доцiльно вказати також, яким
чином мають бути оформленi повноваження представника, i ро-
зяснити його процесуальнi права i обовязки.
Представники громадських органiзацiй i трудових колективiв
можуть вступати в цивiльний процес за клопотанням осiб, якi бе-
руть участь у справi (ст. 99 ЦПК). Проте в будь-якому випадку
видiленню представника повинно передувати обговорення спра-
ви на зборах трудового колективу чи громадськоє органiзацiє або
на засiданнi виборного органу, оскiльки представник громадсь-
коє органiзацiє чи трудового колективу бере участь у ЦИВiЛЬНО-
МУ Див.: Штефан М. Й. Цивiльний процес. К" 1997. С. 133.
134
Глава X
му процесi для викладення суду не своує особистоє думки по сутi
спору, а думки колективiв i органiзацiй, що його уповноважили.
Суди не повиннi вiдмовляти в допущеннi представникiв гро-
мадських органiзацiй i трудових колективiв з мотивiв недоцiль-
ностi, простоти або малозначностi справи.
В практицi судових органiв по-рiзному вирiшууться питання
про те, скiльки представникiв громадських органiзацiй i трудо-
вих колективiв може брати участь у розглядi справи. Законом це
питання не вирiшено. Виходячи iз сутi розглядуваного iнститу-
ту, слiд пiдкреслити, що вiд однiує громадськоє органiзацiє чи
трудового колективу повинен бути видiлений тiльки один пред-
ставник, який i викладау суду думку колективу, що його уповно-
важив.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152