у заборонi укладення
угодишо розпорядженню майном, отримувати заробiтну плату,
348 Глава XXII
пенсiю або iншi види доходiв та розпоряджатися ними. iншi вва-
жають, що такi рекомендацiє, навпаки, призведуть до труднощiв
у виконаннi рiшення i тому в резолютивнiй частинi рiшення слiд
вказувати лише про обмеження громадянина в дiуздатностi.
Вирiшити це спiрне питання можна лише з урахуванням вимог,
якi предявляються до судового рiшення як до акта правосуддя по
справах про визнання громадянина обмежено дiуздатним.
Суть проблеми зводиться до правильного формулювання
резолютивноє частини рiшення з урахуванням вимог до його яс-
ностi, як самостiйноє вимоги, поряд iз законнiстю, обгрунтова-
нiстю, повнотою та iншими.
З метою дотримання вимог ясностi судового рiшення достат-
ньо, як правило, навести формулу ст. 15 ЦК, яка розкривау змiст
обмеження дiуздатностi. Разом з тим iнодi необхiдно конкрети-
зувати обмеження по укладенню певних угод громадянином,
визнаним обмежено дiуздатним.
Як вiдомо, деякi правочини потребують нотарiального пiд-
твердження (купiвля-продаж будинку) або спецiальноє реустрацiє
(купiвля-продаж автомобiля). Тому при наявностi таких обуктiв \
власностi у особи, визнаноє обмежено дiуздатною, в судовому ]
рiшеннi необхiдно вказати про заборону укладати угоди з цього
приводу без згоди пiклувальника. Рiшення у таких випадках по-1
винно направлятися органам, управомоченим пiдтверджувати
укладення угод або проводити реустрацiю.
В резолютивнiй частинi судового рiшення про визнання гро-
мадянина недiуздатним достатньо сформулювати висновок суду
по сутi.
Згiдно iз ст. 260 ЦПК рiшення суду про визнання громадяни-
на обмежено дiуздатним або недiуздатним пiсля набрання ним
законноє сили надсилауться органам опiки та пiклування. Воно
у пiдставою для призначення обмежено дiуздатному - пiклуваль-
ника, а недiуздатному - опiкуна.
Вiдповiдно до ст. 259 ЦПК судовi витрати по провадженню |
справи про визнання громадянина недiуздатним або обмежено
дiуздатним вiдносяться за рахунок держави. i
Суд, встановивши, що заявник дiяв несумлiнно, з метою поз-
бавити дiуздатностi або обмежити дiуздатнiсть психiчно здоро-
вого громадянина чи такого, що не зловживау спиртними напо-
ями або наркотичними засобами, стягуу iз заявника всi судовi
витрати (ст. 259 ЦПК). ;ю
349
Окреме провадження
Цивiльне процесуальне законодавство передбачау пiдстави
, порядок поновлення громадянина в дiуздатностi. У частинi З
Е. 15 ЦК вказууться, що при припиненнi громадянином зловжи-
ння спиртними напоями або наркотичними засобами суд ска-
вуу обмеження його дiуздатностi. А згiдно iз ст. 16 ЦК в разi
iдужання або значного полiпшення здоровя громадянина, виз-
Кного недiуздатним, суд поновлюу його в дiуздатностi.
Скасування обмеження дiуздатностi громадянина, який при-
Инив зловживання спиртними напоями або наркотичними за-
_)бами, здiйснюуться рiшенням суду за заявою самого громадя-
ина, його пiклувальника або установ, органiзацiй та осiб, заз-
ачених у ст. 256 ЦПК, а також з власноє iнiцiативи суду.
Поновлення громадянина в дiуздатностi здiйснюуться рiшен-
|ям суду на пiдставi вiдповiдного висновку судово-психiатричноє
кспертизи за заявою опiкуна або установ, органiзацiй та осiб, якi
гiдно iз ст. 256 ЦПК мали право на подання заяви про визнання
ромадянина недiуздатним, а також з власноє iнiцiативи суду.
Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 28 березня
1972 р. № 3 вказуу, що питання про скасування обмеження або про
Поновлення в дiуздатностi розглядауться судом в окремiй справi.
4. Визнання громадянина безвiсно
вiдсутнiм або оголошення
його померлим
iУi-ожливiсть змiни в судовому порядку правового ста-
Лу осiб шляхом визнання єх безвiсно вiдсутнiми або оголошення
Померлими встановлюу ЦПК. Потреба у такiй змiнi правового
рiану виникау у звязку з необхiднiстю захисту iнтересiв грома-
дян i юридичних осiб, якi перебувають у певних правовiдносинах
з особою, вiдносно якоє тривалий час вiдсутнi вiдомостi в мiсцi
постiйного проживання, що перешкоджау здiйсненню цими субук-
тами єх субуктивних прав.
Пiдстави щодо визнання громадянина безвiсно вiдсутнiм або
оголошення його померлим передбаченi статтями 18 та 21 ЦК,
Так, громадянин може бути визнаний безвiсно вiдсутнiм, якщо
суд встановить вiдсутнiсть вiдомостей про його перебування в
мiсцi постiйного проживання протягом року. Якщо буде встанов-
лено вiдсутнiсть вiдомостей протягом трьох рокiв у мiсцi пос-
тiйного проживання громадянина про мiсце його перебування,
350 РлаваХХП__________
суд може оголосити його померлим. Якщо громадянин пропив i
вiстi за обставин, що загрожували смертю або дають пiдставу прi
пустити його загибель вiд певного нещасного випадку, то вiн моя
бути оголошений померлим при вiдсутностi вiдомостей про мiсце|
Його перебування протягом шести мiсяцiв. Вiйськовослужбовець
або iнший громадянин, який пропав безвiстi у звязку з воунними
подiями, може бути в судовому порядку оголошений померлим не
ранiше, нiж через два роки вiд дня закiнчення воунних подiй.
Справи даноє категорiє розглядаються за загальними правила-
ми цивiльного судочинства з винятками i доповненнями, зазначе-
ними у статтях 261-265 ЦПК. Для цих справ характерно те, що
висновок суду про безвiсну вiдсутнiсть громадянина Грунтууться
на юридичному припущеннi знаходження особи в живих, а оголо-|
щення померлим - на юридичному припущеннi смертi особи. i
Використання презумпцiє в цьому випадку у наслiдком недо-1
статностi доказiв щодо встановлення факту смертi громадянина!
або знаходження його в живих. Цими обставинами зумовлюють-
ся процесуальнi особливостi судового порядку розгляду цих справ.-i
В ЦПК вiдсутнi вказiвки на те, хто саме може звернутися до i
суду з заявою про визнання громадянина безвiсно вiдсутнiм або|
оголошення його померлим. Тому при вирiшеннi цього питан-1
ня слiд користуватися ст. 4 ЦПК. Виходячи з цього, справа в судi|
може бути порушена особою, яка мау заiнтересованiсть у змiнi|
правового становища громадянина. Тому заявниками можуть|
бути громадяни (подружжя, батьки, дiти безвiсно вiдсутнього),!
а також органiзацiє (банк у випадку тривалоє вiдсутностi позико-
отримувача, щоб вирiшити Питання про списання чи одержан-)
ня вiд спадкоумцiв суми виданоє позики; фiнансовий вiддiл викон- i
кому у випадку необхiдностi оформлення спадкових прав держа-
ви при вiдсутностi спадкоумцiв за законом або за заповiтом тощо,
якi намагаються здiйснити субуктивнi цивiльнi права або охоро-
нюванi законом iнтереси).
Процес по справi може бути розпочатий i за iнiцiативою про"
курора у випадках та порядку, передбачених законом (статтi 13,
118 ЦПК).
У судовiй практицi у випадки, коли iз заявою про визнання гро-
мадянина безвiсно вiдсутнiм або оголошення його померлим звер-
таються службовi особи вiддiлiв внутрiшнiх справ (у випадку ого-
лошення розшуку безвiсно вiдсутнього), вiйськкомати (з метою зня-
ти з вiйськового облiку). Таку практику слiд визнати незаконною.
Окреме провадження
Порушення справи здiйснюуться шляхом подання письмовоє
iиви до; суду за мiсцем проживання заявника. Заява повинна
iдповiдати ст. 137 ЦПК. Крiм того, в нiй слiд вказати, для якоє
iеги необхiдно заявниковi визнати громадянина безвiсно вiд-
у гнiм або оголосити його померлим;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
угодишо розпорядженню майном, отримувати заробiтну плату,
348 Глава XXII
пенсiю або iншi види доходiв та розпоряджатися ними. iншi вва-
жають, що такi рекомендацiє, навпаки, призведуть до труднощiв
у виконаннi рiшення i тому в резолютивнiй частинi рiшення слiд
вказувати лише про обмеження громадянина в дiуздатностi.
Вирiшити це спiрне питання можна лише з урахуванням вимог,
якi предявляються до судового рiшення як до акта правосуддя по
справах про визнання громадянина обмежено дiуздатним.
Суть проблеми зводиться до правильного формулювання
резолютивноє частини рiшення з урахуванням вимог до його яс-
ностi, як самостiйноє вимоги, поряд iз законнiстю, обгрунтова-
нiстю, повнотою та iншими.
З метою дотримання вимог ясностi судового рiшення достат-
ньо, як правило, навести формулу ст. 15 ЦК, яка розкривау змiст
обмеження дiуздатностi. Разом з тим iнодi необхiдно конкрети-
зувати обмеження по укладенню певних угод громадянином,
визнаним обмежено дiуздатним.
Як вiдомо, деякi правочини потребують нотарiального пiд-
твердження (купiвля-продаж будинку) або спецiальноє реустрацiє
(купiвля-продаж автомобiля). Тому при наявностi таких обуктiв \
власностi у особи, визнаноє обмежено дiуздатною, в судовому ]
рiшеннi необхiдно вказати про заборону укладати угоди з цього
приводу без згоди пiклувальника. Рiшення у таких випадках по-1
винно направлятися органам, управомоченим пiдтверджувати
укладення угод або проводити реустрацiю.
В резолютивнiй частинi судового рiшення про визнання гро-
мадянина недiуздатним достатньо сформулювати висновок суду
по сутi.
Згiдно iз ст. 260 ЦПК рiшення суду про визнання громадяни-
на обмежено дiуздатним або недiуздатним пiсля набрання ним
законноє сили надсилауться органам опiки та пiклування. Воно
у пiдставою для призначення обмежено дiуздатному - пiклуваль-
ника, а недiуздатному - опiкуна.
Вiдповiдно до ст. 259 ЦПК судовi витрати по провадженню |
справи про визнання громадянина недiуздатним або обмежено
дiуздатним вiдносяться за рахунок держави. i
Суд, встановивши, що заявник дiяв несумлiнно, з метою поз-
бавити дiуздатностi або обмежити дiуздатнiсть психiчно здоро-
вого громадянина чи такого, що не зловживау спиртними напо-
ями або наркотичними засобами, стягуу iз заявника всi судовi
витрати (ст. 259 ЦПК). ;ю
349
Окреме провадження
Цивiльне процесуальне законодавство передбачау пiдстави
, порядок поновлення громадянина в дiуздатностi. У частинi З
Е. 15 ЦК вказууться, що при припиненнi громадянином зловжи-
ння спиртними напоями або наркотичними засобами суд ска-
вуу обмеження його дiуздатностi. А згiдно iз ст. 16 ЦК в разi
iдужання або значного полiпшення здоровя громадянина, виз-
Кного недiуздатним, суд поновлюу його в дiуздатностi.
Скасування обмеження дiуздатностi громадянина, який при-
Инив зловживання спиртними напоями або наркотичними за-
_)бами, здiйснюуться рiшенням суду за заявою самого громадя-
ина, його пiклувальника або установ, органiзацiй та осiб, заз-
ачених у ст. 256 ЦПК, а також з власноє iнiцiативи суду.
Поновлення громадянина в дiуздатностi здiйснюуться рiшен-
|ям суду на пiдставi вiдповiдного висновку судово-психiатричноє
кспертизи за заявою опiкуна або установ, органiзацiй та осiб, якi
гiдно iз ст. 256 ЦПК мали право на подання заяви про визнання
ромадянина недiуздатним, а також з власноє iнiцiативи суду.
Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 28 березня
1972 р. № 3 вказуу, що питання про скасування обмеження або про
Поновлення в дiуздатностi розглядауться судом в окремiй справi.
4. Визнання громадянина безвiсно
вiдсутнiм або оголошення
його померлим
iУi-ожливiсть змiни в судовому порядку правового ста-
Лу осiб шляхом визнання єх безвiсно вiдсутнiми або оголошення
Померлими встановлюу ЦПК. Потреба у такiй змiнi правового
рiану виникау у звязку з необхiднiстю захисту iнтересiв грома-
дян i юридичних осiб, якi перебувають у певних правовiдносинах
з особою, вiдносно якоє тривалий час вiдсутнi вiдомостi в мiсцi
постiйного проживання, що перешкоджау здiйсненню цими субук-
тами єх субуктивних прав.
Пiдстави щодо визнання громадянина безвiсно вiдсутнiм або
оголошення його померлим передбаченi статтями 18 та 21 ЦК,
Так, громадянин може бути визнаний безвiсно вiдсутнiм, якщо
суд встановить вiдсутнiсть вiдомостей про його перебування в
мiсцi постiйного проживання протягом року. Якщо буде встанов-
лено вiдсутнiсть вiдомостей протягом трьох рокiв у мiсцi пос-
тiйного проживання громадянина про мiсце його перебування,
350 РлаваХХП__________
суд може оголосити його померлим. Якщо громадянин пропив i
вiстi за обставин, що загрожували смертю або дають пiдставу прi
пустити його загибель вiд певного нещасного випадку, то вiн моя
бути оголошений померлим при вiдсутностi вiдомостей про мiсце|
Його перебування протягом шести мiсяцiв. Вiйськовослужбовець
або iнший громадянин, який пропав безвiстi у звязку з воунними
подiями, може бути в судовому порядку оголошений померлим не
ранiше, нiж через два роки вiд дня закiнчення воунних подiй.
Справи даноє категорiє розглядаються за загальними правила-
ми цивiльного судочинства з винятками i доповненнями, зазначе-
ними у статтях 261-265 ЦПК. Для цих справ характерно те, що
висновок суду про безвiсну вiдсутнiсть громадянина Грунтууться
на юридичному припущеннi знаходження особи в живих, а оголо-|
щення померлим - на юридичному припущеннi смертi особи. i
Використання презумпцiє в цьому випадку у наслiдком недо-1
статностi доказiв щодо встановлення факту смертi громадянина!
або знаходження його в живих. Цими обставинами зумовлюють-
ся процесуальнi особливостi судового порядку розгляду цих справ.-i
В ЦПК вiдсутнi вказiвки на те, хто саме може звернутися до i
суду з заявою про визнання громадянина безвiсно вiдсутнiм або|
оголошення його померлим. Тому при вирiшеннi цього питан-1
ня слiд користуватися ст. 4 ЦПК. Виходячи з цього, справа в судi|
може бути порушена особою, яка мау заiнтересованiсть у змiнi|
правового становища громадянина. Тому заявниками можуть|
бути громадяни (подружжя, батьки, дiти безвiсно вiдсутнього),!
а також органiзацiє (банк у випадку тривалоє вiдсутностi позико-
отримувача, щоб вирiшити Питання про списання чи одержан-)
ня вiд спадкоумцiв суми виданоє позики; фiнансовий вiддiл викон- i
кому у випадку необхiдностi оформлення спадкових прав держа-
ви при вiдсутностi спадкоумцiв за законом або за заповiтом тощо,
якi намагаються здiйснити субуктивнi цивiльнi права або охоро-
нюванi законом iнтереси).
Процес по справi може бути розпочатий i за iнiцiативою про"
курора у випадках та порядку, передбачених законом (статтi 13,
118 ЦПК).
У судовiй практицi у випадки, коли iз заявою про визнання гро-
мадянина безвiсно вiдсутнiм або оголошення його померлим звер-
таються службовi особи вiддiлiв внутрiшнiх справ (у випадку ого-
лошення розшуку безвiсно вiдсутнього), вiйськкомати (з метою зня-
ти з вiйськового облiку). Таку практику слiд визнати незаконною.
Окреме провадження
Порушення справи здiйснюуться шляхом подання письмовоє
iиви до; суду за мiсцем проживання заявника. Заява повинна
iдповiдати ст. 137 ЦПК. Крiм того, в нiй слiд вказати, для якоє
iеги необхiдно заявниковi визнати громадянина безвiсно вiд-
у гнiм або оголосити його померлим;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152