49 Закону У крає;
ни <Про нотарiат>).
Оскiльки на справи за скаргами на нотарiальнi дiє або вiдмов;
в єх вчиненнi поширюються загальнi правила цивiльного судо
чинства (ст. 255 ЦПК), рiшення в цих справах мають вiдповiда-
ти вимогам статей 203, 231, 283 ЦПК. Рiшення суду повинно бути
мотивованим i мiстити аналiз представлених у справi доказiв, а
також посилання на матерiальнi та процесуальнi норми права.
В резолютивнiй частинi рiшення, зокрема, повинно бути заз-
начено про задоволення скарги або про повне чи часткове зали-i
шення єє без задоволення.
При задоволеннi скарги на нотарiальнi дiє суд мау єх скасувати,
зазначивши, якi саме нотарiальнi дiє, коли i ким вчиненi, скасовують-
ся. Задовольняючи скаргу на вiдмову у вчиненнi нотарiальноє дiє, суд
в резолютивнiй частинi рiшення зазначау про скасування постано-;
ви (iншого вiдповiдного акта) про це з наведенням дати i органу, що
єє прийняв, i яку нотарiальну дiю та хто повинен вчинити.
Суд не може в таких справах замiсть скасування нотарiаль
них дiй визнавати недiйсними посвiдченi угоди; сам вирiшувати
питання про вiдповiднi дiє (наприклад, дозволити подарувати чи;
продати певне майно замiсть зобовязання нотарiального орга-;
ну виконати вiдповiдну нотарiальну дiю); зобовязати орган, що;
виконуу нотарiальнi дiє, вчинити дiю, яка суперечить закону, або
вчинити нотарiальну дiю в звязку з поданням до суду документiв;
чи доказiв, вiдсутнiсть яких у заявника викликала вiдмову у вчи-
неннi цих дiй, оскiльки зазначена обставина у пiдставою для но-
вого звернення до нотарiального органу, а не для скасування
його постанови. У тих випадках, коли суд визнау дiє нотарiаль-1
ного органу законними та обгрунтованими, вiн вiдмовляу у за-;
доволеннi скарги. Копiя рiшення надсилауться до нотарiуса чи
посадовоє особи, що виконуу нотарiальнi дiє.
При невиконаннi рiшення суду вживаються заходи, передба-
ченi ст. 417 ЦПК.
Рiшення суду по скарзi може бути оскаржене особами, якi
беруть участь у справi, в тому числi i нотарiусами, або на нього
може бути внесено подання прокурора. я1
Глава
XXIII
ОСКАРЖЕННЯ ТА ПЕРЕВiРКА ,
СУДОВИХ ПОСТАНОВ,
ЩО НЕ НАБРАЛИ ЗАКОННОЄ СИЛИ
1. Загальна характеристика касацiйного
оскарження та перевiрки судових
рiшень i ухвал
\-днiую з найважливiших гарантiй передбаченого ст. 55
Конституцiє Украєни права на судовий захист у винесення суда-
ми законних та обгрунтованих судових постанов. У переважнiй
Дiльшостi випадкiв суди першоє iнстанцiє постановляють законнi
i а обгрунтованi рiшення. Але в судовiй практицi ще нерiдко зус-
] рiчаються судовi помилки. Для єх усунення цивiльне процесуаль-
не законодавство i передбачау касацiйний перегляд рiшень та
ухвал, якi постановленi судами першоє iнстанцiє. Саме тому ка-
iС.щiйна перевiрка рiшень та ухвал у також гарантiую здiйснення
(Права на судовий захист. Якщо сторони та iншi особи, якi брали
участь у справi, не згiднi з рiшенням суду, вважають його неза-
конним та необгрунтованим, то по єх скарзi справа буде розгля-
датися у судi касацiйноє iнстанцiє.
Перегляд у касацiйному порядку рiшень та ухвал суду першоє
ii iстанцiє у, крiм того, засобом здiйснення судового нагляду з боку
пищестоящого суду. В ходi здiйснення цього нагляду касацiйний
суд перевiряу законнiсть та обгрунтованiсть судових постанов,
виправляу допущенi помилки, тим самим сприяу здiйсненню пра-
восуддя в цивiльних справах. Поряд, з виправленням помилок
судiв першоє iнстанцiє дiяльнiсть касацiйних судiв мау велике зна-
чення i в формуваннi судовоє практики.
Характеризуючи суть касацiє, деякi автори традицiйно ствер-
джують, що вона у одним з видiв перегляду судових постанов.
11,iлком прийнятна характеристика касацiє i як правового iнсти-
_________________Глава ХХШ_________
туту. Досить часто єє визначають i як стадiю цивiльного судочин-
ства. Остання характеристика у спiрною i не цiлком вiдповiда
процесуальному законодавству.
Роздiл IV ЦПК мау назву <Провадження справ у касацiйн
i нагляднiй iнстанцiях>. Отже, касацiю закон iменуу провадже
ням, а не стадiую цивiльного процесу. На наш погляд, це цiлке
вiрно, оскiльки касацiйному провадженню, як i позовному, пр
таманнi певнi стадiє. Касацiйне провадження, як i кожне iнцi
порушууться внаслiдок процесуальноє iнiцiативи: скарги, кас
цiйного подання. У касацiйному провадженнi можна видiлитi
стадiю пiдготовки справи до розгляду. ЦПК детально регламе:
туу також стадiю розгляду справи у судi касацiйноє iнстанцiє.
Своурiднiсть дiючоє системи касацiє обумовлюуться рядом
особливостей: суд касацiйноє iнстанцiє перевiряу цивiльну спра-
ву з юридичноє та фактичноє сторiн, отже, перевiряу законнiсть;
та обгрунтованiсть рiшення, а не перевирiшуу справу, як апеля
цiйний суд; вiн не звязаний межами касацiйноє скарги, а перевiрж
справу у повному обсязi i по колу осiб, i по колу правовiдносю
(ст. 310 ЦПК); провадження по справi у судi касацiйноє iнстанцi
здiйснюуться в процесуальнiй формi, тобто у спецiально визна,
ченому процесуальним законом порядку (статтi 289-326 ЦПК).,
Однiую з важливих особливостей цiує форми у єє строковiсть]
(ст. 291ЦПК).
2. Право касацiйного оскарження
та порядок його здiйснення
-i -iраво касацiйного оскарження -- це надана цивiльним
процесуальним законодавством можливiсть звернутися до суду
касацiйноє iнстанцiє з вимогою про перегляд постанови суду пер-
шоє iнстанцiє", що не набрала законноє сили. Субукти цього пра-
ва повиннi мати цивiльну процесуальну правоздатнiсть, причо-
му вони повиннi мати комплекс процесуальних прав та обовязкiв
не тiльки взагалi, але й по данiй справi зокрема.
Коло субуктiв касацiйного оскарження судових постанов, якi
не набрали законноє сили, визначене процесуальним законом.
Згiдно з ч. 1 ст. 289 ЦПК до числа субуктiв оскарження належать
сторони та iншi особи, якi брали участь у справi.
Див.: Гражданское процессуальное право России. М., 1996. С. 265.;
Оскарження та перевiрка судових постанов,
що не набрали законноє сили
379
Сторонам надауться право касацiйного оскарження незалеж-
нiд єх особистоє участi при розглядi справи у судi першоє
Ганцiє, оскiльки рiшення цього суду постановлено стосовно єх
бистих прав та обовязкiв. Таке право надауться i спiвучасни-
Л. Але тут необхiдно враховувати, що спiвучасники мають
>во самостiйно оскаржити судову постанову або можуть при-
iатися до касацiйноє скарги, поданоє особою, на сторонi якоє
iи виступали (ст. 296 ЦПК).
Третiм особам, якi заявляють самостiйнi вимоги на предмет
Ору, надане право касацiйного оскарження, якщо вони були до-
щенi до участi у справi, тобто якщо була прийнята єх позовна за-
й. Третi особи, якi не заявляють самостiйних вимог на предмет
;ору, мають право касацiйного оскарження, якщо вони вступали
о притягались до участi в справi на сторонi позивача або вiдповi-
ча у судi першоє iнстанцiє. Вони також мають право самостiйно
iкаржити судову постанову або приуднатися до скарги, яка пода-
\ особою, на сторонi якоє вони виступали (ст. 296 ЦПК).
Законнi представники сторiн i третiх осiб надiленi само-
iйним правом касацiйного оскарження рiшень та ухвал суду
iршоє iнстанцiє, єх повноваження по оскарженню постанов суду
ершоє iнстанцiє пiдтверджуються документами, що посвiдчують
акти походження дитини, усиновлення, призначення опiкуном
бо пiклувальником.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
ни <Про нотарiат>).
Оскiльки на справи за скаргами на нотарiальнi дiє або вiдмов;
в єх вчиненнi поширюються загальнi правила цивiльного судо
чинства (ст. 255 ЦПК), рiшення в цих справах мають вiдповiда-
ти вимогам статей 203, 231, 283 ЦПК. Рiшення суду повинно бути
мотивованим i мiстити аналiз представлених у справi доказiв, а
також посилання на матерiальнi та процесуальнi норми права.
В резолютивнiй частинi рiшення, зокрема, повинно бути заз-
начено про задоволення скарги або про повне чи часткове зали-i
шення єє без задоволення.
При задоволеннi скарги на нотарiальнi дiє суд мау єх скасувати,
зазначивши, якi саме нотарiальнi дiє, коли i ким вчиненi, скасовують-
ся. Задовольняючи скаргу на вiдмову у вчиненнi нотарiальноє дiє, суд
в резолютивнiй частинi рiшення зазначау про скасування постано-;
ви (iншого вiдповiдного акта) про це з наведенням дати i органу, що
єє прийняв, i яку нотарiальну дiю та хто повинен вчинити.
Суд не може в таких справах замiсть скасування нотарiаль
них дiй визнавати недiйсними посвiдченi угоди; сам вирiшувати
питання про вiдповiднi дiє (наприклад, дозволити подарувати чи;
продати певне майно замiсть зобовязання нотарiального орга-;
ну виконати вiдповiдну нотарiальну дiю); зобовязати орган, що;
виконуу нотарiальнi дiє, вчинити дiю, яка суперечить закону, або
вчинити нотарiальну дiю в звязку з поданням до суду документiв;
чи доказiв, вiдсутнiсть яких у заявника викликала вiдмову у вчи-
неннi цих дiй, оскiльки зазначена обставина у пiдставою для но-
вого звернення до нотарiального органу, а не для скасування
його постанови. У тих випадках, коли суд визнау дiє нотарiаль-1
ного органу законними та обгрунтованими, вiн вiдмовляу у за-;
доволеннi скарги. Копiя рiшення надсилауться до нотарiуса чи
посадовоє особи, що виконуу нотарiальнi дiє.
При невиконаннi рiшення суду вживаються заходи, передба-
ченi ст. 417 ЦПК.
Рiшення суду по скарзi може бути оскаржене особами, якi
беруть участь у справi, в тому числi i нотарiусами, або на нього
може бути внесено подання прокурора. я1
Глава
XXIII
ОСКАРЖЕННЯ ТА ПЕРЕВiРКА ,
СУДОВИХ ПОСТАНОВ,
ЩО НЕ НАБРАЛИ ЗАКОННОЄ СИЛИ
1. Загальна характеристика касацiйного
оскарження та перевiрки судових
рiшень i ухвал
\-днiую з найважливiших гарантiй передбаченого ст. 55
Конституцiє Украєни права на судовий захист у винесення суда-
ми законних та обгрунтованих судових постанов. У переважнiй
Дiльшостi випадкiв суди першоє iнстанцiє постановляють законнi
i а обгрунтованi рiшення. Але в судовiй практицi ще нерiдко зус-
] рiчаються судовi помилки. Для єх усунення цивiльне процесуаль-
не законодавство i передбачау касацiйний перегляд рiшень та
ухвал, якi постановленi судами першоє iнстанцiє. Саме тому ка-
iС.щiйна перевiрка рiшень та ухвал у також гарантiую здiйснення
(Права на судовий захист. Якщо сторони та iншi особи, якi брали
участь у справi, не згiднi з рiшенням суду, вважають його неза-
конним та необгрунтованим, то по єх скарзi справа буде розгля-
датися у судi касацiйноє iнстанцiє.
Перегляд у касацiйному порядку рiшень та ухвал суду першоє
ii iстанцiє у, крiм того, засобом здiйснення судового нагляду з боку
пищестоящого суду. В ходi здiйснення цього нагляду касацiйний
суд перевiряу законнiсть та обгрунтованiсть судових постанов,
виправляу допущенi помилки, тим самим сприяу здiйсненню пра-
восуддя в цивiльних справах. Поряд, з виправленням помилок
судiв першоє iнстанцiє дiяльнiсть касацiйних судiв мау велике зна-
чення i в формуваннi судовоє практики.
Характеризуючи суть касацiє, деякi автори традицiйно ствер-
джують, що вона у одним з видiв перегляду судових постанов.
11,iлком прийнятна характеристика касацiє i як правового iнсти-
_________________Глава ХХШ_________
туту. Досить часто єє визначають i як стадiю цивiльного судочин-
ства. Остання характеристика у спiрною i не цiлком вiдповiда
процесуальному законодавству.
Роздiл IV ЦПК мау назву <Провадження справ у касацiйн
i нагляднiй iнстанцiях>. Отже, касацiю закон iменуу провадже
ням, а не стадiую цивiльного процесу. На наш погляд, це цiлке
вiрно, оскiльки касацiйному провадженню, як i позовному, пр
таманнi певнi стадiє. Касацiйне провадження, як i кожне iнцi
порушууться внаслiдок процесуальноє iнiцiативи: скарги, кас
цiйного подання. У касацiйному провадженнi можна видiлитi
стадiю пiдготовки справи до розгляду. ЦПК детально регламе:
туу також стадiю розгляду справи у судi касацiйноє iнстанцiє.
Своурiднiсть дiючоє системи касацiє обумовлюуться рядом
особливостей: суд касацiйноє iнстанцiє перевiряу цивiльну спра-
ву з юридичноє та фактичноє сторiн, отже, перевiряу законнiсть;
та обгрунтованiсть рiшення, а не перевирiшуу справу, як апеля
цiйний суд; вiн не звязаний межами касацiйноє скарги, а перевiрж
справу у повному обсязi i по колу осiб, i по колу правовiдносю
(ст. 310 ЦПК); провадження по справi у судi касацiйноє iнстанцi
здiйснюуться в процесуальнiй формi, тобто у спецiально визна,
ченому процесуальним законом порядку (статтi 289-326 ЦПК).,
Однiую з важливих особливостей цiує форми у єє строковiсть]
(ст. 291ЦПК).
2. Право касацiйного оскарження
та порядок його здiйснення
-i -iраво касацiйного оскарження -- це надана цивiльним
процесуальним законодавством можливiсть звернутися до суду
касацiйноє iнстанцiє з вимогою про перегляд постанови суду пер-
шоє iнстанцiє", що не набрала законноє сили. Субукти цього пра-
ва повиннi мати цивiльну процесуальну правоздатнiсть, причо-
му вони повиннi мати комплекс процесуальних прав та обовязкiв
не тiльки взагалi, але й по данiй справi зокрема.
Коло субуктiв касацiйного оскарження судових постанов, якi
не набрали законноє сили, визначене процесуальним законом.
Згiдно з ч. 1 ст. 289 ЦПК до числа субуктiв оскарження належать
сторони та iншi особи, якi брали участь у справi.
Див.: Гражданское процессуальное право России. М., 1996. С. 265.;
Оскарження та перевiрка судових постанов,
що не набрали законноє сили
379
Сторонам надауться право касацiйного оскарження незалеж-
нiд єх особистоє участi при розглядi справи у судi першоє
Ганцiє, оскiльки рiшення цього суду постановлено стосовно єх
бистих прав та обовязкiв. Таке право надауться i спiвучасни-
Л. Але тут необхiдно враховувати, що спiвучасники мають
>во самостiйно оскаржити судову постанову або можуть при-
iатися до касацiйноє скарги, поданоє особою, на сторонi якоє
iи виступали (ст. 296 ЦПК).
Третiм особам, якi заявляють самостiйнi вимоги на предмет
Ору, надане право касацiйного оскарження, якщо вони були до-
щенi до участi у справi, тобто якщо була прийнята єх позовна за-
й. Третi особи, якi не заявляють самостiйних вимог на предмет
;ору, мають право касацiйного оскарження, якщо вони вступали
о притягались до участi в справi на сторонi позивача або вiдповi-
ча у судi першоє iнстанцiє. Вони також мають право самостiйно
iкаржити судову постанову або приуднатися до скарги, яка пода-
\ особою, на сторонi якоє вони виступали (ст. 296 ЦПК).
Законнi представники сторiн i третiх осiб надiленi само-
iйним правом касацiйного оскарження рiшень та ухвал суду
iршоє iнстанцiє, єх повноваження по оскарженню постанов суду
ершоє iнстанцiє пiдтверджуються документами, що посвiдчують
акти походження дитини, усиновлення, призначення опiкуном
бо пiклувальником.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152