Матерiально-правова вимога позивача повинна опиратися
на пiдставу позову.
Пiдставою позову визнають обставини, якими позивач об-
грунтовуу своє вимоги (ст. 137 ЦПК). Цими обставинами можуть
бути лише юридичнi факти, тобто такi факти, якi тягнуть за со-
бою певнi правовi наслiдки: виникнення, змiну чи припинення
правовiдносин. Тому в пiдставу позову не можуть входити обста-
вини, що виступають доказами по справi. З ними закон не повя-
зуу виникнення, змiни або припинення прав чи обовязкiв. Вони
лише пiдтверджують наявнiсть чи вiдсутнiсть юридичних фактiв,
якi входять у пiдставу позову.
В пiдставу позову може входити як один, так i декiлька юридич-
них фактiв. Однак для обгрунтування вимоги позивач повинен на-
водити завжди повний комплекс фактiв. Вiдсутнiсть одного з них
може зробити вимогу необгрунтованою. Так, наприклад, пiдставою
позову про стягнення коштiв на утримання дiтей (алiменти) у: а) факт
перебування позивача i вiдповiдача в зареустрованому шлюбi;
б) факт народження дитини в цьому шлюбi; в) факт перебування ди-
тини на утриманнi позивача. Тiльки при наявностi цього комплек-
су (складу) фактiв позовна вимога може вважатися обгрунтованою.
Пiдстава позову включау в себе тi юридичнi факти, якi пiд-
тверджують наявнiсть чи вiдсутнiсть спiрних правовiдносин, а
також факти, якi пiдтверджують порушення прав позивача (при-
вiд до предявлення позову).
Юридичнi факти, покладенi в пiдставу позову, свiдчать про те,
що мiж сторонами iснують правовiдносини i що внаслiдок певних
дiй вiдповiдача цi вiдносини стали спiрними. Вiд характеру спiрних
правовiдносин залежить правова квалiфiкацiя спору.
Слiд пiдкреслити, що чинне процесуальне законодавство не ви-
магау вiд позивача обгрунтування своєх вимог вiдповiдними норма-
ми права. На суд покладауться обовязок встановити спiрнi правовiд-
носини i застосувати до них вiдповiднi норми матерiального права.
Пiдстава позову мау важливе практичне значення. Правильне
єє встановлення визначау межi доказування, а також у гарантiую
прав вiдповiдача на захист проти позову.
218____ГлаваXVI_____________
Пiдстава позову викладауться в позовнiй заявi. Однак, як вже
зазначалося, протягом всього часу розгляду справи по сутi по-
зивач мау право змiнити пiдставу позову (ст. 103 ЦПК). Така
змiна може мати мiсце i допускауться чинним законодавством з
метою встановлення обуктивноє iстини i дiйсних взаумовiдносин
мiж сторонами. Разом з тим закон дещо обмежуу позивача в
можливостi змiни пiдстави позову: мiняючи єє, позивач не мож
вийти за межi спiрних правовiдносин.
Слiд зазначити, що в теорiє цивiльного процесуального пр;
ва немау удиноє думки щодо складових частин (елементiв) позс
ву. Однi процесуалiсти вважають, що немау необхiдностi видiля-
ти змiст позову як окремий елемент, оскiльки вiн охоплюуться
предметом i пiдставою, iншi - заперечують проти цiує точки зору
i обгрунтовують необхiднiсть видiлення такого елементу.
Видiлення змiсту позову як його елементу у необхiдним, ос-
кiльки в позовi повиннi вiдобразитися двi вимоги позивача: ви-
мога до суду про захист порушеного чи оспорюваного права i
вимога позивача до вiдповiдача. Тому пiд змiстом позову необ-
хiдно розумiти вид судового захисту, за яким позивач звертауться
до суду. Позивач може просити суд винести рiшення: про присуд-
ження йому певноє речi; про поновлення порушеного права; про
визнання наявностi чи вiдсутностi субуктивних прав; про змiну
чи припинення iснуючого мiж сторонами правовiдношення.
Тому вимога позивача про присудження, визнання чи перетво-
рення певних правовiдносин i у змiстом кожного позову.
Видiлення змiсту позову як вимоги позивача, направленоє до
суду, про здiйснення певних дiй мау важливе практичне значен-
ня. Змiст позову допомагау визначити пiдвiдомчiсть даноє спра-
ви суду, а також встановити межi дослiдження справи в судово-
му засiданнi i постановити конкретне, повне i доступне рiшення,
що у пiдставою для швидкого i правильного вiдновлення пору-
шеного права. За змiстом позови класифiкуються на окремi види.
Всi елементи позову тiсно повязанi мiж собою. Юридичнi
факти, якi пiдтверджують субуктивне матерiальне право i у
пiдставою позову, визначають юридичну природу матерiально-
правових вимог, що складають предмет позову. В той же час
матерiально-правова вимога визначау процесуальну форму захи-
сту, тобто змiст позову.
Позови можна класифiкувати на види, беручи до уваги
рiзнi критерiє. Найбiльш розповсюдженою у класифiкацiя п6-
i__________________Позов_______________219
iовiв на види заматерiально-правовим i процесуально-право-
им критерiями.
Враховуючи матерiально-правовий критерiй, позови подiля-
ються на види залежно вiд характеру спiрних правовiдносин. По-
чови можуть виникати iз цивiльних, сiмейних, трудових, коопера-
тивних та iнших правовiдносин. Кожний з цих видiв позовiв мож-
на пiдроздiляти залежно вiд iнститутiв чи окремих норм галузей
права. Наприклад позови, якi виникають iз сiмейних правовiдно-
син, можна подiляти на позови про стягнення алiментiв, про роздiл
спiльного майна мiж подружжям, про розiрвання шлюбу тощо.
Такий подiл позовiв на види мау не тiльки теоретичне, а й
практичне значення. Залежно вiд характеру спiрних правовiдно-
син суд може вирiшувати питання про пiдвiдомчiсть спору, про
предмет доказування, визначити субуктний склад спору, на-
лежнiсть i допустимiсть доказiв та iн. Ця класифiкацiя позовiв на
види дозволяу зосередити увагу на процесуальних особливостях
розгляду i вирiшення окремих категорiй справ.
У вимозi до суду про порушення судовоє дiяльностi по захи-
сту прав i законних iнтересiв визначауться i засiб бажаного захи-
сту - як наслiдок, на досягнення якого спрямована ця дiяльнiсть.
За засобом процесуального захисту позови подiляються на три
види: про присудження, про визнання i перетворювальнi.
Позови про присудження - найбiльш поширений вид по-
зовiв, коли позивач вимагау примусового здiйснення обовязку
боржника-вiдповiдача. Кожний процес виникау в звязку з тим,
що субуктивне право позивача порушено або у загроза його по-
рушення, внаслiдок чого виникау необхiднiсть звернутися до суду
за захистом свого права. Позови про присудження предявляють-
ся, як правило, в тих випадках, коли право позивача вже пору-
шено i необхiдно здiйснити певнi дiє для його поновлення. Типо-
вими прикладами позовiв про присудження у позови про стягнен-
ня алiментiв, про виселення з жилих примiщень, про стягнення
боргових сум на пiдставi договору позики тощо.
Характерною особливiстю позовiв про присудження у те, що
пiсля єх розгляду i винесення по них рiшення, якщо позови доб-
ровiльно не виконуються, то вони можуть бути виконанi в при-
мусовому порядку. В судовiй практицi цi позови нерiдко поудну-
ються з позовами про визнання, коли позивач вимагау не лише
визнати за ним право, а й примусити вiдповiдача до виконання
певних обовязкiв.
Глава XV i
Позови про визнання - це такi позови, коли позивач просить 1
суд пiдтвердити наявнiсть чи вiдсутнiсть мiж ним i вiдповiдачемi
певних правовiдносин. Позови про визнання предявляються в
тих випадках, коли порушення права позивача, як правило, не-
мау, однак мiж сторонами виникли сумнiви щодо iснування чи
дiйсностi мiж ними вiдносин, якi мають правовi наслiдки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152