Наприклад, суд не може вiдмо-
вити громадянину у прийняттi заяви, якщо вiн по спору про стяг-
нення заробiтноє плати не звернувся до КТС. Але це не свiдчить
про те, що працiвник позбавляуться можливостi звернутися до
КТС як до первiсного органу по розгляду трудових спорiв та
урегулювати спiр, не звертаючись за захистом своєх прав до орга-
ну судовоє влади.
Згiдно з чинним цивiльним процесуальним законодавством
пiдставою для вiдмови в прийняттi заяви також у випадок, якщо
у таке, що набрало законноє сили, постановлене по спору мiж
тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав рiшен-
ня суду чи ухвала суду про прийняття вiдмови позивача вiд по-
зову або про затвердження мировоє угоди сторiн (п. З ч. 2 ст. 136
ЦПК). Йдеться про те, що в тих випадках, коли справа вже вирi-
шена судом або коли сторони розпорядилися своєми правами
певним чином i суд затвердив цi дiє, повторне звернення до суду
не допускауться. Неможливiсть повторного розгляду справи,
коли у судове рiшення, що набрало законноє сили i не скасоване
у встановленому законом порядку, перш за все повязана з ви-
ключнiстю судового рiшення. Рiшення, ухвали i постанови суду,
що набрали законноє сили, у обовязковими для всiх органiв,
пiдприумств, установ, органiзацiй, службових осiб та громадян i
пiдлягають виконанню на всiй територiє Украєни (ст. 14 ЦПК).
Якщо суд прийме заяву по справi, по якiй у судове рiшення, що
набрало законноє сили, то вiн може постановити протилежне
рiшення. iснування двох протилежних судових рiшень по справi
Див.: Право Украєни. 1996. № 12. С. 92.
Порушення цивiльноє справи 243
неможливо, бо судове рiшення, що набрало законноє сили, само
прирiвнюуться до закону, бо мау обовязковий характер.
Суддя може вiдмовити в прийняттi заяви за п. З ст. 136 ЦПК
тiльки у тому випадку, коли тотожнiсть позовiв не викликау сумнi-
ву. Якщо матимуть мiсце будь-якi сумнiви щодо тотожностi позовiв,
суддя повинен порушити цивiльну справу та розглянути питання
про тотожнiсть позовiв у судовому засiданнi. Якщо позови не у то-
тожними, справа пiддягау розгляду та вирiшенню, а якщо позови
тотожнi, то справа пiдлягау закриттю вiдповiдно до п. З ст. 227 ЦПК.
Крiм того, необхiдно мати на увазi, що вiдповiдно до п. 2 по-
станови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 21 грудня 1990 р.
<Про практику застосування судами процесуального законодав-
ства при розглядi цивiльних справ по першiй iнстанцiє> наявнiсть
рiшення чи ухвали суду про затвердження мировоє угоди, що на-
брали законноє сили, постановлених по спору мiж тими ж сторо-
нами, про той же предмет i з тих же пiдстав, у пiдставою для
вiдмови у прийняттi заяви за п. З ст. 136 ЦПК незалежно вiд того,
хто iз сторiн знову звернувся з таким саме позовом.
Вiдповiдно до п. 4 ст. 136 ЦПК суддя вiдмовляу в прийняттi
заяви, якщо в провадженнi суду у справи по спору мiж тими ж сто-
ронами, про той же предмет i з них же пiдстав. За чинним ци-
вiльним процесуальним законодавством загальновизнаним пра-
вилом у те, що iз заявою до суду щодо певно визначеного спору
можна звернутися лише один раз. Особа не вправi звертатися за
судовим захистом по однiй i тiй саме справi в кiлька судiв одно-
часно. Розгляд i вирiшення тотожних справ одночасно в рiзних
судах суперечить загальним засадам правосуддя.
Суддя також повинен вiдмовити в прийняттi заяви, якщо
вiдбулось рiшення товариського суду, прийняте в межах його
компетенцiє, по спору мiж тими ж сторонами, про той же пред-
мет i з тих же пiдстав (п. 5 ст. 136 ЦПК). У даному випадку пи-
тання вирiшууться аналогiчно п. З ст. 136 ЦПК, тому що рiшен-
ня товариського суду, яке прийняте в межах його компетенцiє,
прирiвнюуться до рiшення суду загальноє юрисдикцiє i може бути
виконано в примусовому порядку.
Пiдставою для вiдмови в прийняттi заяви у також укладення
договору про передачу даного спору на вирiшення третейсько-
го суду (п. 6 ст. 136 ЦПК). Чинне цивiльне процесуальне законо-
давство надау субуктам спору право звернення за вирiшенням
Див.: Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995. №1. С.403.
244 Глава XVII
цього спору до третейського суду. Наявнiсть договору про переi
дачу спору на вирiшення третейського суду тягне за собою де-г
кiлька правових наслiдкiв, одним з яких у неможливiсть звернен-
ня до суду загальноє юрисдикцiє.
На наш погляд законодавцю слiд було б обумовити немож<
ливiсть звернення до суду не укладенням договору про передачу,
даного спору на вирiшення третейського суду, а вирiшенням цьо-1
го спору по сутi, як це зроблено вiдносно товариських судiв, i
Пiдставою вiдмови в прийняттi заяви у непiдсуднiсть справи
даному суду (п. 7 ст. 136 ЦПК). Якщо заiнтересованою особою по-!
дана заява з недотриманням правил пiдсудностi особисто, то суд-
дя, вiдмовляючи в прийняттi заяви, повинен розяснити особi, в
який суд вона може звернутися з цiую заявою. Так, вiдповiдно до
ст. 132 ЦПК, якщо суддя визнау, що справа даному судовi не
пiдсудна, вiн повертау позивачевi для подачi до належного суду
його заяву з усiма додатками до неє разом з мотивованою ухва-
лою про причини неприйняття заяви. Якщо заяву надiслано до
суду поштою або якщо єє непiдсуднiсть даному судовi виявлена
не при прийняттi єє, суддя повинен негайно повiдомити про це
позивача та переслати заяву разом з своую мотивованою ухва-
лою до належного суду пiсля закiнчення строку на оскарження,
внесення подання прокурора на цю ухвалу, а в разi подачi скар-
ги, подання - пiсля постановлення ухвали про залишення скар-
ги, подання без задоволення.
Пункт 8 ст. 136 ЦПК передбачау, що суддя вiдмовляу в прийняттi
заяви, якщо заява подана недiуздатною особою. Вiдповiдно до чин-
ного законодавства звернутися до суду за судовим захистом може
тiльки дiуздатна особа. Стаття 101 ЦПК закрiпила положення,
вiдповiдно до якого права та охоронюванi законом iнтереси непов-
нолiтнiх, якi не досягли пятнадцяти рокiв, а також громадян, виз-
наних у судовому порядку недiуздатними внаслiдок зловживання
спиртними напоями чи наркотичними засобами, захищають в судi
єх законнi представники - батьки, усиновителi, опiкуни чи пiклу-
вальники. В тому випадку, коли суддя помилково прийняв заяву вiд
недiуздатноє особи, справа може бути розглянута судом тiльки при
тiй умовi, що законний представник недiуздатноє особи погодився
з вимогами недiуздатного. В iншому випадку суд зобовязаний за-
лишити заяву без розгляду (п. 2 ст. 229 ЦПК).
Але слiд мати на увазi, що в передбачених законом випадках
неповнолiтнi вiком вiд пятнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв, .якi е
Порушення цивiльноє справи 245
недiуздатними, можуть самостiйно захищати у судi своє права i
охоронюванi законом iнтереси в справах, що виникають з угод,
якi вони вправi згiдно iз законом укладати самостiйно (ст. 101
ЦПК). Крiм того, громадяни, визнанi у судовому порядку обме-
жено дiуздатними, можуть звернутися до суду iз заявою про ска-
сування обмеження дiуздатностi (ст. 260 ЦПК).
Пiдставою вiдмови в прийняттi заяви у випадок, якщо заяву
вiд iменi заiнтересованоє особи подано особою, яка не мау повно-
важень на ведення справи. Наведена норма передбачау, що пред-
ставництво повинно бути належним чином оформлене. У випад-
ках, коли заяви подаються представниками заiнтересованих осiб,
до заяв обовязково повинна бути додана належним чином офор-
млена довiренiсть чи iнший документ, який пiдтверджуу повно-
важення представника.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
вити громадянину у прийняттi заяви, якщо вiн по спору про стяг-
нення заробiтноє плати не звернувся до КТС. Але це не свiдчить
про те, що працiвник позбавляуться можливостi звернутися до
КТС як до первiсного органу по розгляду трудових спорiв та
урегулювати спiр, не звертаючись за захистом своєх прав до орга-
ну судовоє влади.
Згiдно з чинним цивiльним процесуальним законодавством
пiдставою для вiдмови в прийняттi заяви також у випадок, якщо
у таке, що набрало законноє сили, постановлене по спору мiж
тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав рiшен-
ня суду чи ухвала суду про прийняття вiдмови позивача вiд по-
зову або про затвердження мировоє угоди сторiн (п. З ч. 2 ст. 136
ЦПК). Йдеться про те, що в тих випадках, коли справа вже вирi-
шена судом або коли сторони розпорядилися своєми правами
певним чином i суд затвердив цi дiє, повторне звернення до суду
не допускауться. Неможливiсть повторного розгляду справи,
коли у судове рiшення, що набрало законноє сили i не скасоване
у встановленому законом порядку, перш за все повязана з ви-
ключнiстю судового рiшення. Рiшення, ухвали i постанови суду,
що набрали законноє сили, у обовязковими для всiх органiв,
пiдприумств, установ, органiзацiй, службових осiб та громадян i
пiдлягають виконанню на всiй територiє Украєни (ст. 14 ЦПК).
Якщо суд прийме заяву по справi, по якiй у судове рiшення, що
набрало законноє сили, то вiн може постановити протилежне
рiшення. iснування двох протилежних судових рiшень по справi
Див.: Право Украєни. 1996. № 12. С. 92.
Порушення цивiльноє справи 243
неможливо, бо судове рiшення, що набрало законноє сили, само
прирiвнюуться до закону, бо мау обовязковий характер.
Суддя може вiдмовити в прийняттi заяви за п. З ст. 136 ЦПК
тiльки у тому випадку, коли тотожнiсть позовiв не викликау сумнi-
ву. Якщо матимуть мiсце будь-якi сумнiви щодо тотожностi позовiв,
суддя повинен порушити цивiльну справу та розглянути питання
про тотожнiсть позовiв у судовому засiданнi. Якщо позови не у то-
тожними, справа пiддягау розгляду та вирiшенню, а якщо позови
тотожнi, то справа пiдлягау закриттю вiдповiдно до п. З ст. 227 ЦПК.
Крiм того, необхiдно мати на увазi, що вiдповiдно до п. 2 по-
станови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 21 грудня 1990 р.
<Про практику застосування судами процесуального законодав-
ства при розглядi цивiльних справ по першiй iнстанцiє> наявнiсть
рiшення чи ухвали суду про затвердження мировоє угоди, що на-
брали законноє сили, постановлених по спору мiж тими ж сторо-
нами, про той же предмет i з тих же пiдстав, у пiдставою для
вiдмови у прийняттi заяви за п. З ст. 136 ЦПК незалежно вiд того,
хто iз сторiн знову звернувся з таким саме позовом.
Вiдповiдно до п. 4 ст. 136 ЦПК суддя вiдмовляу в прийняттi
заяви, якщо в провадженнi суду у справи по спору мiж тими ж сто-
ронами, про той же предмет i з них же пiдстав. За чинним ци-
вiльним процесуальним законодавством загальновизнаним пра-
вилом у те, що iз заявою до суду щодо певно визначеного спору
можна звернутися лише один раз. Особа не вправi звертатися за
судовим захистом по однiй i тiй саме справi в кiлька судiв одно-
часно. Розгляд i вирiшення тотожних справ одночасно в рiзних
судах суперечить загальним засадам правосуддя.
Суддя також повинен вiдмовити в прийняттi заяви, якщо
вiдбулось рiшення товариського суду, прийняте в межах його
компетенцiє, по спору мiж тими ж сторонами, про той же пред-
мет i з тих же пiдстав (п. 5 ст. 136 ЦПК). У даному випадку пи-
тання вирiшууться аналогiчно п. З ст. 136 ЦПК, тому що рiшен-
ня товариського суду, яке прийняте в межах його компетенцiє,
прирiвнюуться до рiшення суду загальноє юрисдикцiє i може бути
виконано в примусовому порядку.
Пiдставою для вiдмови в прийняттi заяви у також укладення
договору про передачу даного спору на вирiшення третейсько-
го суду (п. 6 ст. 136 ЦПК). Чинне цивiльне процесуальне законо-
давство надау субуктам спору право звернення за вирiшенням
Див.: Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995. №1. С.403.
244 Глава XVII
цього спору до третейського суду. Наявнiсть договору про переi
дачу спору на вирiшення третейського суду тягне за собою де-г
кiлька правових наслiдкiв, одним з яких у неможливiсть звернен-
ня до суду загальноє юрисдикцiє.
На наш погляд законодавцю слiд було б обумовити немож<
ливiсть звернення до суду не укладенням договору про передачу,
даного спору на вирiшення третейського суду, а вирiшенням цьо-1
го спору по сутi, як це зроблено вiдносно товариських судiв, i
Пiдставою вiдмови в прийняттi заяви у непiдсуднiсть справи
даному суду (п. 7 ст. 136 ЦПК). Якщо заiнтересованою особою по-!
дана заява з недотриманням правил пiдсудностi особисто, то суд-
дя, вiдмовляючи в прийняттi заяви, повинен розяснити особi, в
який суд вона може звернутися з цiую заявою. Так, вiдповiдно до
ст. 132 ЦПК, якщо суддя визнау, що справа даному судовi не
пiдсудна, вiн повертау позивачевi для подачi до належного суду
його заяву з усiма додатками до неє разом з мотивованою ухва-
лою про причини неприйняття заяви. Якщо заяву надiслано до
суду поштою або якщо єє непiдсуднiсть даному судовi виявлена
не при прийняттi єє, суддя повинен негайно повiдомити про це
позивача та переслати заяву разом з своую мотивованою ухва-
лою до належного суду пiсля закiнчення строку на оскарження,
внесення подання прокурора на цю ухвалу, а в разi подачi скар-
ги, подання - пiсля постановлення ухвали про залишення скар-
ги, подання без задоволення.
Пункт 8 ст. 136 ЦПК передбачау, що суддя вiдмовляу в прийняттi
заяви, якщо заява подана недiуздатною особою. Вiдповiдно до чин-
ного законодавства звернутися до суду за судовим захистом може
тiльки дiуздатна особа. Стаття 101 ЦПК закрiпила положення,
вiдповiдно до якого права та охоронюванi законом iнтереси непов-
нолiтнiх, якi не досягли пятнадцяти рокiв, а також громадян, виз-
наних у судовому порядку недiуздатними внаслiдок зловживання
спиртними напоями чи наркотичними засобами, захищають в судi
єх законнi представники - батьки, усиновителi, опiкуни чи пiклу-
вальники. В тому випадку, коли суддя помилково прийняв заяву вiд
недiуздатноє особи, справа може бути розглянута судом тiльки при
тiй умовi, що законний представник недiуздатноє особи погодився
з вимогами недiуздатного. В iншому випадку суд зобовязаний за-
лишити заяву без розгляду (п. 2 ст. 229 ЦПК).
Але слiд мати на увазi, що в передбачених законом випадках
неповнолiтнi вiком вiд пятнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв, .якi е
Порушення цивiльноє справи 245
недiуздатними, можуть самостiйно захищати у судi своє права i
охоронюванi законом iнтереси в справах, що виникають з угод,
якi вони вправi згiдно iз законом укладати самостiйно (ст. 101
ЦПК). Крiм того, громадяни, визнанi у судовому порядку обме-
жено дiуздатними, можуть звернутися до суду iз заявою про ска-
сування обмеження дiуздатностi (ст. 260 ЦПК).
Пiдставою вiдмови в прийняттi заяви у випадок, якщо заяву
вiд iменi заiнтересованоє особи подано особою, яка не мау повно-
важень на ведення справи. Наведена норма передбачау, що пред-
ставництво повинно бути належним чином оформлене. У випад-
ках, коли заяви подаються представниками заiнтересованих осiб,
до заяв обовязково повинна бути додана належним чином офор-
млена довiренiсть чи iнший документ, який пiдтверджуу повно-
важення представника.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152