Конститутивне значення в цивiльному процесi мають i про-
цесуальнi дiє (юридичнi факти) суду, якi у невiдумним елементом
юридичного фактичного складу головних процесуальних право-
вiдносин. Метод правового регулювання характеризують тi дiє,
якi здiйснюються по виконанню обовязку з правосуддя: судовi
рiшення, ухвали, постанови вищих судiв. Крiм них в юридичний
склад входять також процесуальнi дiє, правовою формою реалiзацiє
яких у не компетенцiя, а правова звязанiсть у тих випадках, коли
суд здiйснюу контроль за праворозпорядчими дiями сторiн -
приймау або вiдмовляу в прийняттi заяви, приймау вiдмову вiд
позову, затверджуу мирову угоду тощо. Цi процесуальнi дiє перебу-
вають у функцiональному звязку з дiями сторiн, доповнюють єх.
Метод правового регулювання цивiльних процесуальних
правовiдносин характеризують i прийоми формування змiсту
процесуальних правовiдносин, ступiнь i характер участi в цьому
єх субуктiв.
Прийоми формування змiсту процесуальних правовiдносин
рiзноманiтнi. Так, у деяких випадках змiст процесуальних право-
вiдносин визначауться за допомогою наказiв, заборон, позитив-
ного зобовязування. Однак цi прийоми не розкривають специ-
фiки методу правового регулювання цивiльних процесуальних
вiдносин, бо належать не до головних, а до додаткових або служ-
бово-допомiжних правовiдносин. Для характеристики методу
правового регулювання iстотним у формування прав i обовязкiв
заiнтересованих осiб (заявника, вiдповiдача тощо) i суду, який
здiйснюу правосуддя.
У головних процесуальних правовiдносинах специфiчним для
здiйснення i формування субуктивних прав i обовязкiв заiнтере-
сованих осiб у диспозитивнiсть. Вона у вiдображенням цивiльноє
процесуальноє правоздатностi в сферi реалiзацiє права, свiдчить
про автономiю цих субуктiв у процесуальних правовiдносинах.
З диспозитивнiстю як прийомом формування змiсту головних
правовiдносин тiсно повязана активнiсть суду при розглядi ци-
вiльних справ. Вона вiдбивауться в судовому розсудi (статтi 105,
109, 209, 213, 214, 218 ЦПК). Поряд з диспозитивнiстю судовий
розсуд також у показником ступеня i характеру участi головних
субуктiв цивiльного процесуального права в формуваннi змiсту
правовiдносин, але його межi визначенi законом.
Змiст методу правового регулювання цивiльних процесуаль-
них вiдносин вiдбивауться i в особливостi процесуальних санкцiй.
Типовим для цивiльного процесу у процесуальнi санкцiє, якi
забезпечують належне здiйснення правосуддя, повний i обуктив-
ний захист судом прав i охоронюваних законом iнтересiв грома-
дян i органiзацiй. До них належать санкцiє скасування або змiни
судових постанов. Вони мають найбiльшу вагу, максимально
сприяють реалiзацiє завдань цивiльного судочинства. Цi санкцiє
належать до заходiв захисту, а не процесуальноє вiдповiдальностi.
В юридичнiй лiтературi правовi санкцiє iнтерпретуються не
тiльки як засоби правового примусу, але i як передбаченi законом
правовi наслiдки, необовязково повязанi з примусом. Серед про-
цесуальних санкцiй, якi у наслiдками неналежного здiйснення
заiнтересованими особами своєх процесуальних прав, - вiдмо-
ва в прийняттi заяви, залишення заяви без руху, залишення зая-
ви без розгляду, закриття провадження в справi внаслiдок вiдсут-
ностi у заявника права на звернення до суду тощо.
Вказанi санкцiє називаються процесуальними тяжкостями.
Вони покладаються на особу, якщо вона здiйснила належне єй
право поза передбаченими законом умовами, тобто не в фор-
мах судочинства. . i .
Цивiльне процесуальне право як самостiйна галузь права 25
Функцiя процесуальних тяжкостей полягау не тiльки в тому,
щоб викликати здiйснення процесуальноє дiє, а й забезпечити до-
держання заiнтересованими особами умов i порядку реалiзацiє
своєх процесуальних прав, використання судового захисту тiльки
в формах судочинства.
Для здiйснення цивiльного судочинства достатньо лише мiнi-
муму примусових санкцiй - скасування або змiни неправосудних
постанов. До сторiн же, як правило, нiякого державно-правового
примусу не застосовууться. Щодо засобiв процесуальноє вiдповi-
дальностi (процесуальнi штрафи, стягнення за втрату робочого
часу - статтi 48,77,153,164 ЦПК), то вони зовсiм не характеризу-
ють метод правового регулювання, мають допомiжний характер.
Специфiчнiсть методу правового регулювання цивiльних
процесуальних правовiдносин як правового режиму полягау i в
тому, що вiн характеризууться цивiльною процесуальною фор-
мою. Регулювання процесуальноє дiяльностi при здiйсненнi пра-
восуддя в цивiльних справах неможливо, якщо закон не передба-
чау певного порядку дiяльностi i суду, i осiб, якi беруть участь у
справi, i iнших учасникiв цивiльного процесу.
Процесуальна форма - настiльки специфiчна риса правово-
го регулювання цивiльних процесуальних вiдносин, що деякi ав-
тори проблему методу правового регулювання зводять повнiстю
до проблеми процесуальноє форми. Однак процесуальна форма
не охоплюу всього змiсту методу правового регулювання цивiль-
них процесуальних правовiдносин i характеризуу його лише в су-
купностi з правовим становищем субуктiв правовiдносин, прийо-
мами формування єх змiсту, юридичними процесуальними фак-
тами та процесуальними санкцiями.
3. Джерела цивiльного процесуального
права. Межi дiє цивiльного
процесуального закону
.Ц-жерелами цивiльного процесуального права у Консти-
туцiя Украєни, ЦПК, закони та iншi нормативнi акти.
В Конституцiє мiстяться норми, якi регламентують право гро-
мадян на судовий захист, єх правовий статус у цивiльному судо-
Див.: Горшенев В. М., Друмсков П. С. О системо процессуальното права в
советском государстве // Вопросн правоведения. Новосибирск, 1970. С. 15-16.
чинствi (статтi 24, 29, З0, 31, 32, 55, 59) i визначають принципи
органiзацiє i дiяльностi суду (роздiл VIII).
ЦПК у основним джерелом цивiльного процесуального права
i встановлюу порядок провадження в цивiльних справах. Вiн скла-
дауться з шести роздiлiв: загальнi положення; особи, якi беруть
участь у справi, єх права i обовязки; провадження справ у судi пер-
шоє iнстанцiє; провадження справ у касацiйнiй i нагляднiй iнстанцiях;
виконання судових рiшень; цивiльнi процесуальнi права iноземних
громадян i осiб без громадянства, позови до iноземних держав, су-
довi доручення i рiшення iноземних судiв, мiжнароднi договори.
В ЦПК у три додатки. Додаток № 1 мiстить перелiк видiв
майна громадян, на яке не може бути звернене стягнення по ви-
конавчих документах. В додатку № 2 подано Положення про тре-
тейський суд. Додаток №3 передбачау порядок вiдновлення втра-
ченого судового або виконавчого провадження.
До джерел цивiльного процесуального права належить Закон
Украєни вiд 5 червня 1981 р. <Про судоустрiй>, яким встановленi
мета i завдання правосуддя, засади органiзацiє дiяльностi органiв
судовоє влади. Закон Украєни вiд 5 листопада 1991 р. <Про про-
куратуру> мiстить норми, якi регламентують питання участi про-
курора у цивiльному судочинствi.
До джерел цивiльного процесуального права також належить
Закон Украєни вiд 21 травня 1997 р. <Про мiсцеве самоврядування
в Украєнi>, Закон Украєни вiд 4 грудня 1990 р. <Про державну по-
даткову службу>, якi передбачають право виконавчих органiв
сiльських, селищних, мiських Рад та єх голiв звертатися до суду
для захисту прав вiдповiдноє територiальноє громади, право по-
датковоє iнспекцiє в судовому порядку стягувати з громадян у
бюджет недоємки по податках та iнших обовязкових платежах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152