168 Глава XIII
Справи про встановлення неправильностi запису в актах гро-
мадянського стану пiдвiдомчi суду, якщо органи реустрацiє актiв
громадянського стану при вiдсутностi спору про право цивiльне
вiдмовились внести виправлення в зроблений запис (ст. 266 ЦПК).
Цивiльним процесуальним законодавством дауться приблиз-
ний перелiк справ про встановлення фактiв, що мають юридич-
не значення, якi пiдвiдомчi суду. Однак закон встановлюу i пев-
не правило пiдвiдомчостi цих справ суду.
Судам пiдвiдомчi справи про встановлення фактiв, що мають
юридичне значення, якщо: згiдно iз законом такi факти пород-
жують юридичнi наслiдки (виникнення, змiну чи припинення осо-
бистих чи майнових прав громадян чи органiзацiй); встановлен-
ня факту не повязане з наступним вирiшенням спору про право,
пiдвiдомчого суду; заявник не мау iншоє можливостi отримати чи
вiдновити належнi документи, якi стверджують факт, що мау
юридичне значення; чинним законодавством не передбачено
iншого (позасудового),порядку єх встановлення (ст. 271 ЦПК).
Суд розглядау справи про встановлення: родинних вiдносин
громадян; перебування громадянина на утриманнi; калiцтва на
виробництвi або у звязку з виконанням державних чи громадсь-
ких обовязкiв, якщо це потрiбно для призначення пенсiє або
одержання допомоги по соцiальному страхуванню; реустрацiє
усиновлення, шлюбу, розiрвання шлюбу, народження i смертi; пе-
ребування у фактичних шлюбних вiдносинах у встановлених за-
коном випадках, якщо шлюб в органах реустрацiє актiв грома-
дянського стану не може бути зареустрований внаслiдок смертi
одного з подружжя; належностi правовстановлюючих документiв
особi, прiзвище, iмя, по батьковi, мiсце i час народження якоє,
зазначенi в документi, не збiгаються з iмям, по батьковi, прiзви-
щем, мiсцем i часом народження цiує особи, вказаними у свiдоцтвi
про народження або в паспортi; факту смертi особи в певний час
при вiдмовi органiв реустрацiє актiв громадянського стану зареу-
струвати факт смертi.
Судовим порядком можуть бути встановленi також iншi фак-
ти, вiд яких залежить виникнення, змiна або припинення особи-
стих чи майнових прав громадян, якщо чинне законодавство не
передбачау iншого порядку єх встановлення (ст. 273 ЦПК).
Будь-яка особа мау право передавати на зберiгання ощадним
банкам цiннi папери i робити грошовi внески на предявника. З ме-
тою захисту прав таких осiб, що втратили документ на предяв-
Пiдвiдомчiсть цивiльних справ
169
ника, встановлено судовий порядок вiдновлення прав на втраченi
документи.
Суду пiдвiдомчi такi категорiє справ про вiдновлення прав на
втраченi документи, виданi державним ощадним банком: про
вклад грошових сум, про прийом на зберiгання цiнностей чи об-
лiгацiй державних займiв чи цiнних паперiв на предявника
(ст. 276 ЦПК). В цiй категорiє справ законом встановлена винят-
кова пiдвiдомчiсть, оскiльки вiдновлення прав на втраченi доку-
менти на предявника розглядаються в судовому порядку.
Однiую з категорiй справ окремого провадження у справи по
скаргах i протестах на нотарiальнi дiє або вiдмову в єх вчиненнi.
Заiнтересована особа, яка вважау неправильною вчинену нота-
рiальну дiю або вiдмову у вчиненнi нотарiальноє дiє, вправi по-
дати про це скаргу до районного (мiського) суду. Прокурор мау
право принести протест на неправильно вчинену нотарiальну дiю
(ст. 285 ЦПК).
Якщо нотарiальнi дiє ущемляють права i охоронюванi зако-
ном iнтереси iнших осiб, якi в цiй нотарiальнiй дiє участi не бе-
руть, цi особи (громадяни, органiзацiє) можуть захищати своє
права i iнтереси шляхом предявлення позову.
Глава
XIV
ПiДСУДНiСТЬ
ЦИВiЛЬНИХ СПРАВ
1. Поняття та види пiдсудностi
Огiдно iз законодавством про судоустрiй та судочинство
правосуддя в Украєнi здiйснюуться районними (мiськими) суда-
ми, мiжрайонними (окружними) судами, спецiальними судами
(воунними судами гарнiзонiв, регiонiв, Вiськово-Морських Сил
та мiжобласними судами), обласними судами. Києвським та Се-
вастопольським мiськими судами, Верховним Судом Украєни та
Верховним Судом Автономноє Республiки Крим. У звязку з цим
при порушеннi цивiльноє справи особами та органами, зазначени-
ми у ст. 5 ЦПК, необхiдно встановити суд, який повинен розгля-
дати дану справу. Якщо при визначеннi пiдвiдомчостi встанов-
люуться, який з органiв (суд, арбiтражний суд, товариський або
третейський суд, нотарiат i т. п.) повинен розглянути дану цивiль-
ну справу, то при визначеннi пiдсудностi встановлюуться, який
саме суд повинен розглянути i вирiшити ту чи iншу цивiльну справу
по сутi, тобто як суд першоє iнстанцiє. Для цього цивiльним про-
цесуальним законодавством i вводиться категорiя пiдсудностi.
У цивiльно-процесуальнiй лiтературi та в судовiй практицi
поняття <пiдсуднiсть> застосовують у двох значеннях: по-перше,
як iнститут цивiльного процесуального права, тобто система
норм процесуального права, правил про пiдсуднiсть; по-друге, як
властивостi конкретноє цивiльноє справи, згiдно з якими вона
пiдлягау розгляду в конкретному судi по першiй iнстанцiє.
В останньому випадку йдеться про властивостi цивiльноє
справи. Тому необхiдно визначити поняття пiдсудностi i стосов-
но компетенцiє судових органiв, як сукупностi цивiльних справ,
Див.: Тараненко В. Ф., Шакарян М. С. Некоторьiе новьiе положення граж-
данского процессуального права по ГПК союзних республик. М., 1967. С. 6. Та-
кож див.: Гражданский процесе БССР. Минск, 1980. Ч. 2. С. 3. -i!!
Пiдсуднiсть цивiльних справ
171
що пiдлягають розгляду i вирiшенню по сутi у тiй чи iншiй ланцi
судовоє системи, в тому чи iншому судi. При цьому за допомо-
гою пiдсудностi визначауться компетенцiя кожноє ланки судовоє
системи по розгляду та вирiшенню по сутi цивiльних справ. В звяз-
ку з цим можна визначити два види пiдсудностi: родову та тери-
торiальну. В юридичнiй лiтературi i судовiй практицi не вирiше-
ним у ще одне питання стосовно пiдсудностi, яке виникау у звяз-
ку з останнiми змiнами у цивiльно-процесуальному законодавствi.
Стаття 124 ЦПК, яка розташована в главi 15 <Пiдсуднiсть>, хоча
i називауться <Одноособовий розгляд справ у порядку позовного
провадження>, встановлюу окремi правила i стосовно колегiаль-
ного розгляду цивiльних справ. Правила, що передбачау вказана
стаття, приводять до висновку про наявнiсть ще одного критерiю
класифiкацiє пiдсудностi, тобто до подiлу єє на певнi види. Даний
критерiй мау субуктний характер: хто саме повинен розглядати
справу - суд колегiальний чи суддя одноособове.
Загальнi правила ст. 124 ЦПК зводяться до того, що суддя
одноособове розглядау всi цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду. Але
справи по спорах про визначення мiсця проживання i вiдiбрання
дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi скасування в
касацiйному порядку, в порядку судового нагляду або в порядку
перегляду у звязку з нововиявленими обставинами рiшення, по-
становленного суддею одноособове, повиннi розглядатися коле-
гiальним складом суду. Бiльше того, суд касацiйноє чи наглядноє
iнстанцiє в разi скасування одноособове постановленого рiшення
суддi по будь-якiй справi може направити єє на новий розгляд ко-
легiальному суду. Критерiум у данному разi у складнiсть справи.
Цивiльно-процесуальний закон встановлюу перевагу коле-
гiальноє пiдсудностi над одноособовою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152