5 ст. 337 ЦПК).
Стаття 338 ЦПК розглядау необгрунтованiсть рiшень, ухвал
iбо постанов суду як одну з пiдстав єхскасування, але змiст нео-
бгрунтованостi у вказаних статтях не розкривауться. Поняття
необгрунтованостi постанов у касацiйному i наглядному провад-
женнi можна трактувати однаково, тому за основу можно взяти
;т. 312 ЦПК, яка закрiплюу обсяг необгрунтованостi. Виходячи
) цього, необгрунтованiсть судових актiв може бути наслiдком
Неповноти зясування обставин, що мають значення для справи;
Недоведеностi обставин, що мають значення для справи, якi суд
(вважау встановленими; невiдповiдностi висновкiв суду обстави-
I нам справи.
Неповне зясування обставин, що мають значення для спра-
I ни, може мати мiсце як в результатi поверхового дослiдження єх,
|так i в силу недостатньоє перевiрки окремих юридичних фактiв,
, що у пiдставою для опротестування i скасування судових поста-
1 iюв, в яких допущенi такого роду порушення.
iнша рiзновиднiсть необгрунтованостi судових постанов по-
iгязана з доведенiстю або недоведенiстю фактичних обставин
справи. Тут можливi такi варiанти; а) недоведенiсть обставин, якi
суд вважау встановленими (в даному випадку суд визнау факти
встановленими при вiдсутностi доказiв); б) визнання судом фактiв
не встановленими при наявностi в справi доказiв, що пiдтверд-
жують обставини справи (помилки, що допускають суди в дано-
муЙiгiадку, повязанi з помилковою оцiнкою доказiв).
шстятьсявiОтивуваяШйiрезояклйийнiйчастивахеудових
стайСйЙ.11. .1.1;У1-);IIi .:, 1 1.1\;;1-1111111.;, 1.11-1,, -i;,.1
пра>,R8яi|ЙЙ<И 11-IЛII"":1"">11 ViiiiiiIiiIii
иЄййЙЩiйiiйЙяi
ня йа норму матерiального права не може бути пiдставокя
скасування рiшення. Опротестування i скасування тiує чи iншiє
судовоє постанови можуть мати мiсце, якщо в результатi незаi
стосування закону був винесений неправильний судовий акт. Пiд
незастосуванням закону розумiються i такi випадки, коли суд
посилауться на пiдзаконний акт, виданий неналежним органом
або в неналежному порядку.
На практицi часто зустрiчаються випадки застосування зако-
ну, який не пiдлягау застосуванню, або неправильного тлумачен-
ня закону. Для правильного застосування закону суд повиней
..,#;...,,,,.:..а| - -iМрi>!:-1 -й:1<1/ iМi
"ii!- Ж-;-. . :аА . ..
iш та1
приви.
ВОнуп
М4 ."єiУ"-.i№, Ч.1:.:, - 1. :11.-Я
- .(Дй>я йщиинадн
.; -.аг два||i|Rиьрр
iiпи-Ок .Е.ЙRЙ№ЙНi№.ЙЄОП ..оиоєйiа .гй.iгнЙ,
iгдедвд>суд<ачянiвRкаракг
РПрааед<йНi1<Й!>Нва(8
ь право а межах своує) : витребувати з вiдпоє
iдiв- цивiйййiсправиєдмєюязйiш
iдстав для принесення протесту в порядку нагляду незалеясио вiд
Рго, виконане чи не виконане рiшення суду та який строк прой-
Кiов пiсля вступу рiшення в законну силу.
Чинне законодавство не мiстить нiяких обмежень у регламен-
тi i иє приводiв порушення провадження в порядку нагляду. Най-
i >i єє i.ш частим приводом до порушення наглядного провадження
карги осiб, якi беруть участь у справi, та єх представникiв.
i |,i скарги на практицi називають скаргами в порядку нагля-
(IV. С. Ю. Кац вважав, що вони мають процесуальне значення,
(!< i: пiдставою для виникнення цивiльних процесуальних право-
402 Глава XXIV
вiдносин мiж заявниками та посадовими особами прокуратури
та суду. Такий пiдхiд уявляуться спiрним. Зазначенi скарги н<
мають процесуального характеру, оскiльки правовiдносини нi
регулюються нормами процесуального права i в них вiдсутн
обовязковий субукт цивiльних процесуальних правовiдносин
суд. Тому порядок розгляду цих скарг регулюуться, не цивiльнi
процесуальним законодавством,, а Законом- Украєни вiд 2 жов
ня 1996 р. <Про звернення громадян>2. ЛрОi виникнення ж цг
вiльних процесуальних, правовiдносин .слiд: говорити .в тому виЯ
падку, коли означенi; уст.328 ЦПК особи витребують; справу; ;>|
суду та принесуть протест; . . ;,. , , >}|
Вивчення справи пiсля єє витребування е одним з важливим
елементiв наглядного провадження. У разi встановлення вiдсутд|
ностi пiдстав для принесення протесту, якщо подавалася скарга в|
порядку нагляду, то заiнтересованiй особi направляуться мотиво-я
ване та обгрунтоване повiдомлення про вiдмову у принесеннi проi->|
тесту, а справа повертауться до суду, який постановив рiшення.!
Якщо ж вивчення справи свiдчить про те, що вiдповiдна постано-
ва незаконна або необгрунтована, посадова особа складау протесє
у порядку нагляду та направляу його разом iз справою у належ-
ний судовий орган, котрий мау право розглядати протест, а копiє
протесту направляються особам, якi беруть участь у справi, i вони|
повiдомляються про час та мiсце розгляду справи. |
Посадова особа, яка опротестувала судове рiшення, мау пра-|
во вiдкликати, змiнити або доповнити його до початку розгля-
ду справи судом. Якщо протест подав прокурор, то протест може
бути змiнений або доповнений вищестоящим прокурором. Про
вiдклик протесту суд повiдомляу осiб, якi беруть участь у справi.i
При розглядi справи протест не може бути нi вiдкликаним, нi|
змiненим. i
Одночасно з розглядом питання про опротестування поста-1
нови може виникнути питання про необхiднiсть припинення єє
виконання. Стаття 331 ЦПК встановлюу, що службовi особи,
яким надано право принесення протестiв у порядку нагляду,
можуть зупинити виконання вiдповiдних рiшень до закiнчення
наглядного провадження. Принесення протесту на рiшення суду, |
прийняте по скарзi на неправомiрнi дiє службовоє особи, що|
! Див.: Кац С. Ю. Судебннй надзор в гражданском судопроизводстве. М.,|
1980. С. 105,106. . ц. є
2 Див.: Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1996, № 4i. Ст, 256< ,: Г\\ пiєуя
Перегляд у порядку нагляду
судових рiшень ухвал i постанов, що набрали законноє сили 403
цемляють права громадянина, зупиняу виконання рiшення до
Псiнчення провадження в порядку нагляду.
i ЦПК зазначау вичерпнi повноваження окремих посадових осiб
Г опротестування судових постанов у порядку нагляду. Голова
єрховного Суду Украєни, Генеральний прокурор Украєни та єх
втупники мають право вносити протести на рiшення будь-якого
iду Украєни, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду
/краєни; гойова Верховного Суду Автономноє Республiки Крим,
(власного. Києвського та Севастопольського мiських судiв та єх
євстуйники, прокурор Автономноє Республiки Крим, областi, мiст
ЄСиува, Севастополя та єх заступники - на рiшення районного
Мiського), мiжрайонного (окружного) суду, а також касацiйнi ух-
(оли судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду Автоном-
оє Республiки Крим, обласного. Києвського та Севастопольсько-
о мiських судiв; голова вiйськового суду регiону, Вiйськово-Морсь-
их Сил, вiйськовий прокурор (на правах прокурора областi), єх
вступники - на рiшення вiйськового суду гарнiзону.
В лiтературi висловлюуться думка, що iснуючий порядок
Ьсрегляду судових рiшень наглядною iнстанцiую, при якому го-
|ова обласного чи Верховного Суду або єх заступники витребу-
ють справу з нижчестоящого суду, вносять протест та самi ж бе-
|уть участь у його задоволеннi або призначають для його роз-
гляду пiдлеглих єм суддiв, не вiдповiдау принципу незалежностi
Вуддiв, оскiльки не виключау можливостi впливу на них.
i Право перевiрки справи та принесення протесту у наглядну
нстанцiю повинно належати тiльки прокурору та його заступни-
ку. Голова суду та його заступники не повиннi мати права на
принесення протесту.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
Стаття 338 ЦПК розглядау необгрунтованiсть рiшень, ухвал
iбо постанов суду як одну з пiдстав єхскасування, але змiст нео-
бгрунтованостi у вказаних статтях не розкривауться. Поняття
необгрунтованостi постанов у касацiйному i наглядному провад-
женнi можна трактувати однаково, тому за основу можно взяти
;т. 312 ЦПК, яка закрiплюу обсяг необгрунтованостi. Виходячи
) цього, необгрунтованiсть судових актiв може бути наслiдком
Неповноти зясування обставин, що мають значення для справи;
Недоведеностi обставин, що мають значення для справи, якi суд
(вважау встановленими; невiдповiдностi висновкiв суду обстави-
I нам справи.
Неповне зясування обставин, що мають значення для спра-
I ни, може мати мiсце як в результатi поверхового дослiдження єх,
|так i в силу недостатньоє перевiрки окремих юридичних фактiв,
, що у пiдставою для опротестування i скасування судових поста-
1 iюв, в яких допущенi такого роду порушення.
iнша рiзновиднiсть необгрунтованостi судових постанов по-
iгязана з доведенiстю або недоведенiстю фактичних обставин
справи. Тут можливi такi варiанти; а) недоведенiсть обставин, якi
суд вважау встановленими (в даному випадку суд визнау факти
встановленими при вiдсутностi доказiв); б) визнання судом фактiв
не встановленими при наявностi в справi доказiв, що пiдтверд-
жують обставини справи (помилки, що допускають суди в дано-
муЙiгiадку, повязанi з помилковою оцiнкою доказiв).
шстятьсявiОтивуваяШйiрезояклйийнiйчастивахеудових
стайСйЙ.11. .1.1;У1-);IIi .:, 1 1.1\;;1-1111111.;, 1.11-1,, -i;,.1
пра>,R8яi|ЙЙ<И 11-IЛII"":1"">11 ViiiiiiIiiIii
иЄййЙЩiйiiйЙяi
ня йа норму матерiального права не може бути пiдставокя
скасування рiшення. Опротестування i скасування тiує чи iншiє
судовоє постанови можуть мати мiсце, якщо в результатi незаi
стосування закону був винесений неправильний судовий акт. Пiд
незастосуванням закону розумiються i такi випадки, коли суд
посилауться на пiдзаконний акт, виданий неналежним органом
або в неналежному порядку.
На практицi часто зустрiчаються випадки застосування зако-
ну, який не пiдлягау застосуванню, або неправильного тлумачен-
ня закону. Для правильного застосування закону суд повиней
..,#;...,,,,.:..а| - -iМрi>!:-1 -й:1<1/ iМi
"ii!- Ж-;-. . :аА . ..
iш та1
приви.
ВОнуп
М4 ."єiУ"-.i№, Ч.1:.:, - 1. :11.-Я
- .(Дй>я йщиинадн
.; -.аг два||i|Rиьрр
iiпи-Ок .Е.ЙRЙ№ЙНi№.ЙЄОП ..оиоєйiа .гй.iгнЙ,
iгдедвд>суд<ачянiвRкаракг
РПрааед<йНi1<Й!>Нва(8
ь право а межах своує) : витребувати з вiдпоє
iдiв- цивiйййiсправиєдмєюязйiш
iдстав для принесення протесту в порядку нагляду незалеясио вiд
Рго, виконане чи не виконане рiшення суду та який строк прой-
Кiов пiсля вступу рiшення в законну силу.
Чинне законодавство не мiстить нiяких обмежень у регламен-
тi i иє приводiв порушення провадження в порядку нагляду. Най-
i >i єє i.ш частим приводом до порушення наглядного провадження
карги осiб, якi беруть участь у справi, та єх представникiв.
i |,i скарги на практицi називають скаргами в порядку нагля-
(IV. С. Ю. Кац вважав, що вони мають процесуальне значення,
(!< i: пiдставою для виникнення цивiльних процесуальних право-
402 Глава XXIV
вiдносин мiж заявниками та посадовими особами прокуратури
та суду. Такий пiдхiд уявляуться спiрним. Зазначенi скарги н<
мають процесуального характеру, оскiльки правовiдносини нi
регулюються нормами процесуального права i в них вiдсутн
обовязковий субукт цивiльних процесуальних правовiдносин
суд. Тому порядок розгляду цих скарг регулюуться, не цивiльнi
процесуальним законодавством,, а Законом- Украєни вiд 2 жов
ня 1996 р. <Про звернення громадян>2. ЛрОi виникнення ж цг
вiльних процесуальних, правовiдносин .слiд: говорити .в тому виЯ
падку, коли означенi; уст.328 ЦПК особи витребують; справу; ;>|
суду та принесуть протест; . . ;,. , , >}|
Вивчення справи пiсля єє витребування е одним з важливим
елементiв наглядного провадження. У разi встановлення вiдсутд|
ностi пiдстав для принесення протесту, якщо подавалася скарга в|
порядку нагляду, то заiнтересованiй особi направляуться мотиво-я
ване та обгрунтоване повiдомлення про вiдмову у принесеннi проi->|
тесту, а справа повертауться до суду, який постановив рiшення.!
Якщо ж вивчення справи свiдчить про те, що вiдповiдна постано-
ва незаконна або необгрунтована, посадова особа складау протесє
у порядку нагляду та направляу його разом iз справою у належ-
ний судовий орган, котрий мау право розглядати протест, а копiє
протесту направляються особам, якi беруть участь у справi, i вони|
повiдомляються про час та мiсце розгляду справи. |
Посадова особа, яка опротестувала судове рiшення, мау пра-|
во вiдкликати, змiнити або доповнити його до початку розгля-
ду справи судом. Якщо протест подав прокурор, то протест може
бути змiнений або доповнений вищестоящим прокурором. Про
вiдклик протесту суд повiдомляу осiб, якi беруть участь у справi.i
При розглядi справи протест не може бути нi вiдкликаним, нi|
змiненим. i
Одночасно з розглядом питання про опротестування поста-1
нови може виникнути питання про необхiднiсть припинення єє
виконання. Стаття 331 ЦПК встановлюу, що службовi особи,
яким надано право принесення протестiв у порядку нагляду,
можуть зупинити виконання вiдповiдних рiшень до закiнчення
наглядного провадження. Принесення протесту на рiшення суду, |
прийняте по скарзi на неправомiрнi дiє службовоє особи, що|
! Див.: Кац С. Ю. Судебннй надзор в гражданском судопроизводстве. М.,|
1980. С. 105,106. . ц. є
2 Див.: Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1996, № 4i. Ст, 256< ,: Г\\ пiєуя
Перегляд у порядку нагляду
судових рiшень ухвал i постанов, що набрали законноє сили 403
цемляють права громадянина, зупиняу виконання рiшення до
Псiнчення провадження в порядку нагляду.
i ЦПК зазначау вичерпнi повноваження окремих посадових осiб
Г опротестування судових постанов у порядку нагляду. Голова
єрховного Суду Украєни, Генеральний прокурор Украєни та єх
втупники мають право вносити протести на рiшення будь-якого
iду Украєни, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду
/краєни; гойова Верховного Суду Автономноє Республiки Крим,
(власного. Києвського та Севастопольського мiських судiв та єх
євстуйники, прокурор Автономноє Республiки Крим, областi, мiст
ЄСиува, Севастополя та єх заступники - на рiшення районного
Мiського), мiжрайонного (окружного) суду, а також касацiйнi ух-
(оли судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду Автоном-
оє Республiки Крим, обласного. Києвського та Севастопольсько-
о мiських судiв; голова вiйськового суду регiону, Вiйськово-Морсь-
их Сил, вiйськовий прокурор (на правах прокурора областi), єх
вступники - на рiшення вiйськового суду гарнiзону.
В лiтературi висловлюуться думка, що iснуючий порядок
Ьсрегляду судових рiшень наглядною iнстанцiую, при якому го-
|ова обласного чи Верховного Суду або єх заступники витребу-
ють справу з нижчестоящого суду, вносять протест та самi ж бе-
|уть участь у його задоволеннi або призначають для його роз-
гляду пiдлеглих єм суддiв, не вiдповiдау принципу незалежностi
Вуддiв, оскiльки не виключау можливостi впливу на них.
i Право перевiрки справи та принесення протесту у наглядну
нстанцiю повинно належати тiльки прокурору та його заступни-
ку. Голова суду та його заступники не повиннi мати права на
принесення протесту.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152