Залежно вiд характеру вимоги,
переданоє на розгляд суду, кожнiй справi окремого проваджен-
ня притаманнi своє, лише єй властивi особливостi. Однак усi цi
справи мають спiльнi риси, що вiдрiзняють єх вiд справ позовно-
го провадження i справ, що виникають з адмiнiстративно-право-
вих вiдносин. У справах окремого провадження суд не розглядау
i не вирiшуу спiр про право цивiльне2.
Див.: Тараненко В. Ф.. Блажеев В. В. О видах гражданского судопроизвод-
ства в советском гражданском процессуальном праве/УАктуальньєе проблему те-
ории й практики правосудия по гражданским делам. С. 34.
2 Див.: ШтефанМ. Й. Цивiльний процес; С. 410. iПЗiМ
. у"ЄЙi"ЯЯ%уiiа
:ЙУ. ДУЗДТ-ЄЙi-Л.ЬГ. ; "дй .у.,-; -уд,,
Окреме провадження_____; 33911
i У законодавствi дiйсноЗакладена iдея про те, що в окремому
--_- т> ""-,"" i i<;с
З ~ЄЄА.\Л-ЄЛ.УЛ.1.и- >.л. / -.-- _
провадженнi не розглядауться спiр про право. В частинi 3 ст. 255
" ЦПК передбачено: якщо при розглядi справи порядком окремого
провадження виникне спiр про право, пiдвiдомчий судам, суд зали-
шау заяву без розгляду i розяснюу заiнтересованим особам, що вони
; вправi подати позов у загальному порядку. Це дало пiдстави нази-
вати окреме провадження безспiрним, оскiльки в ньому не розгля-
дауться матерiально-правовий спiр, а можуть установлюватися
тiльки факти та стани, якi мають юридичне значення.
Поряд з цим слiд пiдкреслити i специфiчний характер дiяль-
ностi суду та його компетенцiє в окремому провадженнi, якi обу-
; мовленi особливим обуктом судового захисту i предметом су-
довоє дiяльностi. Загальним обуктом судового захисту в окре-
мому провадженнi виступау охоронюваний законом iнтерес, а
предметом судовоє дiяльностi - встановлення юридичних фак-
тiв або станiв.
Однак деякi вченi вважають, що в окремому провадженнi
можлива безпосередня охорона субуктивних прав. Вони вихо-
дять з того, що предметом судовоє дiяльностi в окремому провад-
женнi, як i в позовному, виступають матерiальнi правовiдносини,
котрi мають безспiрний характер. Установлюючи рiзнi юридичнi
факти, суд тим самим пiдтверджуу i рiзнi матерiальнi правовiдно-
сини - цивiльнi, сiмейнi, трудовi та iн.
Субуктивнi права не можуть бути обуктом захисту в окре-
мому провадженнi, як не можуть бути предметом судовоє дiяль-
ностi в окремому провадженнi матерiальнi правовiдносини. Ос-
таннi, за загальним правилом, виникають на пiдставi сукупностi
юридичних фактiв. Оскiльки в порядку окремого провадження
завжди встановлюуться лише один юридичний факт, iншi факти
або взагалi не iснують в дiйсностi, або знаходяться за межами
судовоє дiяльностi. Даний пiдхiд може бути удиним теоретичним
обгрунтуванням видiлення окремого провадження i обуднання
в ньому рiзних за своєм характером справ.
Особливiстю регламентацiє порядку розгляду справ окремо-
го провадження у те, що цi справи розглядаються з участю заяв-
ника i заiнтересованих осiб, органiв державного управлiння,
державних пiдприумств, установ, органiзацiй, колгоспiв, iнших
кооперативних органiзацiй, єх обуднань, iнших громадських
органiзацiй (ч. 2 ст. 255 ЦПК), тобто в окремому провадженнi мау
мiсце специфiчне коло субуктiв цивiльного процесу.
НнИiнiНЙ>А.ьцiДмаiам,;
"ЯЯИНЯiiiЯИiИЯяiздВнєНййi;
340
ГлаваХХП___________________д|1
це особа, яка порушуу справу окремого проваджен- у
ЗаЯВНИК _/ - --~Г----./ /Ч-Л/А V/ л.А-ЛА/4г/iУ\ДПТ
ня в судi. Коло заявникiв, як правило, встановлено нормами цивiль-
ного процесуального права, якi регулюють порядок розгляду тiує чи
iншоє справи окремого провадження (статтi 256, 276, 285 ЦПК).
Враховуючи вимоги статей 4, 5 ЦПК, до заiнтересованих осiб
належать особи, якi беруть участь у справi i мають у нiй юридич-
ну заiнтересованiсть. Коло заiнтересованих осiб визначауться
взаумовiдносинами iз заявником у звязку з обставинами, якi
пiдлягають встановленню i якi можуть вплинути на єх права i
обовязки (наприклад, органи РАГС у справах про встановлен-
ня неправильностi запису в актах громадянського стану). Участь
у справi цих осiб обумовлюуться тим, що з встановленням окре-
мих обставин заявник може реалiзувати своє права в правовiдно-
синах, в яких беруть участь i заiнтересованi особи. Для цих осiб
характерно те, що єх субуктивнi права i обовязки мають юри-
дичний звязок з субуктивними правами i обовязками заявникiв.
Процесуальнi права i обовязки осiб, якi беруть участь у спра-
вах окремого провадження, визначенi ст. 99 ЦПК, а також нор-
мами, якi передбачають порядок розгляду справи окремого про-
вадження (глави 33-39 ЦПК).
Справи окремого провадження розглядаються за загальними
правилами цивiльного судочинства з винятками i доповненнями,
зазначеними у законодавствi (статтi 1, 255 ЦПК). Так, в окремо-
му провадженнi встановлена виключна пiдвiдомчiсть, специфiчнi
правила пiдсудностi, не дiють такi iнститути позовного проваджен-
ня, як зустрiчний позов, третiх осiб, мирова угода та iн.
Рiшення суду у справах окремого провадження не пiдлягають
примусовому виконанню, але мають загальнообовязковий харак-
тер (ст. 14 ЦПК). Вони реалiзуються державними органами шляхом
оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян,
а саме: видачею свiдоцтва про право власностi; виправленням, по-
новленням i анулюванням запису актiв громадянського стану тощо.
Таким чином, сутнiстю окремого провадження у те, що в
ньому вiдсутнiй спiр про право, обуктом судового захисту у охо-
ронюваний законом iнтерес, а предметом судовоє дiяльностi -
встановлення певних юридичних фактiв та станiв з метою подаль-
шого здiйснення заiнтересованими особами своєх субуктивних
прав, а також специфiчна судова процедура.
Цими висновками завжди i обмежувалася сутнiсна характе-
ристика окремого провадження, оскiльки теоретики цивiльного
_______________Окреме провадження______________34Г
роцесу не виходили за межi тлумачення законодавства в напрям-
у протиставлення справ окремого провадження та справ позов-
ого провадження.
На наш погляд, формально-догматичний пiдхiд у перешко-
iою для дiйсноє характеристики природи окремого проваджен-
iм, тому єє дослiдження повинно грунтуватися на iнших науко-
навчих засадах.
Юридична природа окремого провадження повинна дослiд-
|Куватися в межах загальноє проблеми права громадян на судо-
вий захист i предметноє характеристики правосуддя та його
Вiункцiй. i тому визначення природи окремого провадження
можливе з врахуванням того, в якiй мiрi в ньому вiдбиваються
iравосуднi начала.
i Межi судовоє юрисдикцiє не повиннi розмиватися. Правосуд-
дя у цивiльних справах, як форма здiйснення судовоє влади, по-
нi iнно бути спрямоване на певний соцiальний обукт, яким вис-
iупають права та свободи особи. Захист прав та свобод грома-
/iян - основна функцiя судовоє влади. Правильна органiзацiя
i удового захисту передбачау чiтке визначення критерiєв пору-
шень прав, якi пiдлягають судовому захисту, потребують судо-
пого захисту та мають бути предметом судового розгляду.
На наш погляд, пiд юрисдикцiю цивiльних судiв, з урахуван-
ням функцiє правосуддя, пiдпадають справи, повязанi з необхi-
днiстю визначення виду та обсягу субуктивних прав та захисту
у формi змагального судочинства. Правосуддя у цивiльних спра-
нах повязане завжди з розглядом спору про право. Тому уяв-
ияуться проблематичним вiднесення справ окремого проваджен-
ня до судовоє юрисдикцiє взагалi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
переданоє на розгляд суду, кожнiй справi окремого проваджен-
ня притаманнi своє, лише єй властивi особливостi. Однак усi цi
справи мають спiльнi риси, що вiдрiзняють єх вiд справ позовно-
го провадження i справ, що виникають з адмiнiстративно-право-
вих вiдносин. У справах окремого провадження суд не розглядау
i не вирiшуу спiр про право цивiльне2.
Див.: Тараненко В. Ф.. Блажеев В. В. О видах гражданского судопроизвод-
ства в советском гражданском процессуальном праве/УАктуальньєе проблему те-
ории й практики правосудия по гражданским делам. С. 34.
2 Див.: ШтефанМ. Й. Цивiльний процес; С. 410. iПЗiМ
. у"ЄЙi"ЯЯ%уiiа
:ЙУ. ДУЗДТ-ЄЙi-Л.ЬГ. ; "дй .у.,-; -уд,,
Окреме провадження_____; 33911
i У законодавствi дiйсноЗакладена iдея про те, що в окремому
--_- т> ""-,"" i i<;с
З ~ЄЄА.\Л-ЄЛ.УЛ.1.и- >.л. / -.-- _
провадженнi не розглядауться спiр про право. В частинi 3 ст. 255
" ЦПК передбачено: якщо при розглядi справи порядком окремого
провадження виникне спiр про право, пiдвiдомчий судам, суд зали-
шау заяву без розгляду i розяснюу заiнтересованим особам, що вони
; вправi подати позов у загальному порядку. Це дало пiдстави нази-
вати окреме провадження безспiрним, оскiльки в ньому не розгля-
дауться матерiально-правовий спiр, а можуть установлюватися
тiльки факти та стани, якi мають юридичне значення.
Поряд з цим слiд пiдкреслити i специфiчний характер дiяль-
ностi суду та його компетенцiє в окремому провадженнi, якi обу-
; мовленi особливим обуктом судового захисту i предметом су-
довоє дiяльностi. Загальним обуктом судового захисту в окре-
мому провадженнi виступау охоронюваний законом iнтерес, а
предметом судовоє дiяльностi - встановлення юридичних фак-
тiв або станiв.
Однак деякi вченi вважають, що в окремому провадженнi
можлива безпосередня охорона субуктивних прав. Вони вихо-
дять з того, що предметом судовоє дiяльностi в окремому провад-
женнi, як i в позовному, виступають матерiальнi правовiдносини,
котрi мають безспiрний характер. Установлюючи рiзнi юридичнi
факти, суд тим самим пiдтверджуу i рiзнi матерiальнi правовiдно-
сини - цивiльнi, сiмейнi, трудовi та iн.
Субуктивнi права не можуть бути обуктом захисту в окре-
мому провадженнi, як не можуть бути предметом судовоє дiяль-
ностi в окремому провадженнi матерiальнi правовiдносини. Ос-
таннi, за загальним правилом, виникають на пiдставi сукупностi
юридичних фактiв. Оскiльки в порядку окремого провадження
завжди встановлюуться лише один юридичний факт, iншi факти
або взагалi не iснують в дiйсностi, або знаходяться за межами
судовоє дiяльностi. Даний пiдхiд може бути удиним теоретичним
обгрунтуванням видiлення окремого провадження i обуднання
в ньому рiзних за своєм характером справ.
Особливiстю регламентацiє порядку розгляду справ окремо-
го провадження у те, що цi справи розглядаються з участю заяв-
ника i заiнтересованих осiб, органiв державного управлiння,
державних пiдприумств, установ, органiзацiй, колгоспiв, iнших
кооперативних органiзацiй, єх обуднань, iнших громадських
органiзацiй (ч. 2 ст. 255 ЦПК), тобто в окремому провадженнi мау
мiсце специфiчне коло субуктiв цивiльного процесу.
НнИiнiНЙ>А.ьцiДмаiам,;
"ЯЯИНЯiiiЯИiИЯяiздВнєНййi;
340
ГлаваХХП___________________д|1
це особа, яка порушуу справу окремого проваджен- у
ЗаЯВНИК _/ - --~Г----./ /Ч-Л/А V/ л.А-ЛА/4г/iУ\ДПТ
ня в судi. Коло заявникiв, як правило, встановлено нормами цивiль-
ного процесуального права, якi регулюють порядок розгляду тiує чи
iншоє справи окремого провадження (статтi 256, 276, 285 ЦПК).
Враховуючи вимоги статей 4, 5 ЦПК, до заiнтересованих осiб
належать особи, якi беруть участь у справi i мають у нiй юридич-
ну заiнтересованiсть. Коло заiнтересованих осiб визначауться
взаумовiдносинами iз заявником у звязку з обставинами, якi
пiдлягають встановленню i якi можуть вплинути на єх права i
обовязки (наприклад, органи РАГС у справах про встановлен-
ня неправильностi запису в актах громадянського стану). Участь
у справi цих осiб обумовлюуться тим, що з встановленням окре-
мих обставин заявник може реалiзувати своє права в правовiдно-
синах, в яких беруть участь i заiнтересованi особи. Для цих осiб
характерно те, що єх субуктивнi права i обовязки мають юри-
дичний звязок з субуктивними правами i обовязками заявникiв.
Процесуальнi права i обовязки осiб, якi беруть участь у спра-
вах окремого провадження, визначенi ст. 99 ЦПК, а також нор-
мами, якi передбачають порядок розгляду справи окремого про-
вадження (глави 33-39 ЦПК).
Справи окремого провадження розглядаються за загальними
правилами цивiльного судочинства з винятками i доповненнями,
зазначеними у законодавствi (статтi 1, 255 ЦПК). Так, в окремо-
му провадженнi встановлена виключна пiдвiдомчiсть, специфiчнi
правила пiдсудностi, не дiють такi iнститути позовного проваджен-
ня, як зустрiчний позов, третiх осiб, мирова угода та iн.
Рiшення суду у справах окремого провадження не пiдлягають
примусовому виконанню, але мають загальнообовязковий харак-
тер (ст. 14 ЦПК). Вони реалiзуються державними органами шляхом
оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян,
а саме: видачею свiдоцтва про право власностi; виправленням, по-
новленням i анулюванням запису актiв громадянського стану тощо.
Таким чином, сутнiстю окремого провадження у те, що в
ньому вiдсутнiй спiр про право, обуктом судового захисту у охо-
ронюваний законом iнтерес, а предметом судовоє дiяльностi -
встановлення певних юридичних фактiв та станiв з метою подаль-
шого здiйснення заiнтересованими особами своєх субуктивних
прав, а також специфiчна судова процедура.
Цими висновками завжди i обмежувалася сутнiсна характе-
ристика окремого провадження, оскiльки теоретики цивiльного
_______________Окреме провадження______________34Г
роцесу не виходили за межi тлумачення законодавства в напрям-
у протиставлення справ окремого провадження та справ позов-
ого провадження.
На наш погляд, формально-догматичний пiдхiд у перешко-
iою для дiйсноє характеристики природи окремого проваджен-
iм, тому єє дослiдження повинно грунтуватися на iнших науко-
навчих засадах.
Юридична природа окремого провадження повинна дослiд-
|Куватися в межах загальноє проблеми права громадян на судо-
вий захист i предметноє характеристики правосуддя та його
Вiункцiй. i тому визначення природи окремого провадження
можливе з врахуванням того, в якiй мiрi в ньому вiдбиваються
iравосуднi начала.
i Межi судовоє юрисдикцiє не повиннi розмиватися. Правосуд-
дя у цивiльних справах, як форма здiйснення судовоє влади, по-
нi iнно бути спрямоване на певний соцiальний обукт, яким вис-
iупають права та свободи особи. Захист прав та свобод грома-
/iян - основна функцiя судовоє влади. Правильна органiзацiя
i удового захисту передбачау чiтке визначення критерiєв пору-
шень прав, якi пiдлягають судовому захисту, потребують судо-
пого захисту та мають бути предметом судового розгляду.
На наш погляд, пiд юрисдикцiю цивiльних судiв, з урахуван-
ням функцiє правосуддя, пiдпадають справи, повязанi з необхi-
днiстю визначення виду та обсягу субуктивних прав та захисту
у формi змагального судочинства. Правосуддя у цивiльних спра-
нах повязане завжди з розглядом спору про право. Тому уяв-
ияуться проблематичним вiднесення справ окремого проваджен-
ня до судовоє юрисдикцiє взагалi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152