Оплата у подвiйному розмiрi провадиться за години, фактично вiдпрацьованi у святковий i неробочий день.
На бажання працiвника, який працював у святковий i неробочий день, йому може бути наданий iнший день вiдпочинку. ' Робота у вихiдний день вiдповiдно до ст. 72 КЗпП може iсомпенсуватись, за згодою сторiн, наданням iншого дня вiдпочинку або грошовою оплатою у подвiйному розмiрi. Оплата за роботу у вихiдний день обчислюуться за правилами ст. 107 КЗпП.
Оплата роботи у нiчний час вiдповiдно до ст. 108 КЗпП оплачууться у пiдвищеному розмiрi, встановлюваному тарифною угодою та колективним договором, але не нижче 20 вiдсоткiв тарифноє ставки (окладу) за кожну годину роботи у нiчний час.
Наказом Мiнiстерства працi Украєни вiд 2 жовтня 1996 р. № 77 <Про умови працi робiтникiв, зайнятих обслуговуванням органiв влади, судiв, органiв прокуратури, державних податкових iнспекцiй та митноє служби> керiвнику надано право в ме-'''. зках установлених фондiв оплати працi та граничноє чисельностi працiвникiв установлювати доплати робiтникам за робо-i ти в нiчний час у розмiрi до 35 вiдсоткiв годинноє тарифноє ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи з 22 до б години ранку.
Оплата працi за незакiнченим вiдрядним нарядом. У разi, коли працiвник з незалежних вiд нього причин залишау вiдрядний наряд незакiнченим, виконана частина роботи оплачууться за оцiнкою, що визначауться за погодженням сторiн вiдповiдно до iснуючих норм i розцiнок (ст. 109 КЗпП).
Оплата працi при невиконаннi норм виробiтку залежить вiд того, з чиує вини сталося єх невиконання. Якщо невиконання норм виробiтку сталося з вини працiвника, оплата провадиться вiдповiдно до виконаноє роботи.
342
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Провина працiвника у невиконаннi норм виробiтки може бути визнана за умови, що власник або уповноважений ним орган створив працiвнику нормальнi умови працi. Працiвник не може бути визнаний винним, якщо норма не виконана з причин, що залежать вiд власника або уповноваженого ним органу. Це може бути несправнiсть обладнання, несвоучасне забезпечення технiчною документацiую, сировиною, матерiалами, iнструментами тощо.
При невиконаннi норм виробiтку не з вини працiвника оплата провадиться за фактично виконану роботи. Мiсячна заробiтна плата в цьому разi не може бути нижчою вiд двох третин тарифноє ставки встановленого йому розряду (окладу) (ст. 111 КЗпП).
Виконання норми виробiтку визначауться особами, на яких покладено цей обов'язок: нормувальниками, економiстами та iншими особами на пiдставi первинних документiв по облiку виробленоє продукцiє.
Оплата працi при виготовленнi продукцiє, що виявилася браком, також залежить вiд провини працiвника. Якщо виготовлення бракованоє продукцiє сталося не з вини працiвника, оплата працi по єє виготовленню провадиться за зниженими розцiнками. Мiсячна заробiтна плата працiвника в цих випадках не може бути нижчою вiд двох третин тарифноє ставки встановленого йому розряду (окладу).
Брак виробiв, що стався внаслiдок прихованого дефекту в оброблюваному матерiалi, а також брак не з вини працiвника, виявлений пiсля приймання виробу органом технiчного контролю, оплачууться цьому працiвниковi нарiвнi з придатними виробами.
Повний брак з вини працiвника оплатi не пiдлягау. Частковий брак з вини працiвника оплачууться залежно вiд ступеня придатностi продукцiє за заниженими розцiнками (ст. 112 КЗпП).
Ступiнь придатностi виготовленоє продукцiє i вiдповiдно до цього рiвень зниження розцiнок визначау власник або уповноважений ним орган. Та обставина, що за брак з вини працiвника заробiтна плата не нараховууться i не сплачууться або сплачууться у пониженому розмiрi, не виключау матерiальноє вiдповiдальностi працiвника за псування матерiалiв чи iншу завдану шкоду.
Оплата часу простою вiдповiдно до ст. 113 КЗпП також залежить вiд наявностi провини працiвника. Якщо простiй став-
343
Роздiл X. Заробiтна плата
ся не з вини працiвника i вiн попередив власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, iнших службових осiб) про початок простою, час простою оплачууться з розрахунку не нижче вiд двох третин тарифноє ставки встановленого працiвниковi розряду (окладу).
Працiвник мау право вiдмовитись вiд дорученоє йому роботи, коли виникла виробнича ситуацiя, небезпечна для життя чи здоров'я працiвника або для людей, якi його оточують, i навколишнього середовища. Факт наявностi такоє ситуацiє пiдтверджууться спецiалiстами з охорони працi пiдприумства за участю працiвника профспiлки i уповноваженого трудового колективу, а в разi виникнення конфлiкту - вiдповiдним органом державного нагляду за охороною працi з участю представника профспiлки.
За перiод простою з цих причин не з вини працiвника за ним зберiгауться середнiй заробiток (ч. 2, 3 ст. 7 Закону Украєни <Про охорону працi>).
За працiвниками, якi не брали участь у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливостi виконувати своє трудовi обов'язки, зберiгауться заробiтна плата у розмiрах не нижче вiд установлених законодавством та колективним договором, укладеним на цьому пiдприумствi, як за час простою не з вини працiвника. Облiк таких працiвникiв у обов'язком власника або уповноваженого ним органу (ст. 27 Закону Украєни <Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)>.
Час простою з вини працiвника не оплачууться. Не оплачууться також час страйку працiвникiв, якi беруть у ньому участь.
Оплата при переведеннi на iншу роботу залежить вiд виду переведення: постiйного чи тимчасового, а також вiд пiдстав переведення.
При постiйному переведеннi працiвника на нижчеоплачувану роботу за працiвником зберiгауться його попереднiй середнiй заробiток протягом двох тижнiв з дня переведення.
У тих випадках, коли у результатi перемiщення працiвника зменшууться заробiток з незалежних вiд нього причин, провадиться доплата до попереднього середнього заробiтку протягом двох мiсяцiв з дня перемiщення (ст. 114 КЗпП).
Оплата застосовууться при постiйних переведеннях, що проведенi за згодою працiвника власником або уповноваженим ним органом за своую iнiцiативою або на пiдставi медичного виснов-
344
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ку. У разi, коли переведення здiйснено на прохання працiвника, оплата попереднього середнього заробiтку не провадиться.
Оплата працi при тимчасових переведеннях залежить вiд причин такого переведення. При переведеннi за виробничою потребою оплата працi провадиться по виконуванiй роботi, але не нижче середнього заробiтку за попередньою роботою.
При переведеннi працiвника внаслiдок простою на iншу роботу за працiвником, якщо робота у нижчеоплачуваною, зберiгауться середнiй заробiток за попередньою роботою за умови, що вiн виконуу норми виробiтку. За працiвником, який не виконуу норми виробiтку або переведений на почасове оплачувану роботу, зберiгауться його тарифна ставка (оклад) (ч. З ст. 34 КЗпП).
Вагiтнi жiнки i жiнки, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, в разi неможливостi виконання попередньоє роботи переводяться на iншу роботу iз збереженням середнього заробiтку за попередньою роботою (ст. 178 КЗпП).
Оплата роботи за сумiсництвом вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 3 квiтня 1993 р. № 245 провадиться за фактично виконану роботу.
При встановленнi сумiсниками з почасовою оплатою працi нормованих завдань на пiдставi технiчно обгрунтованих норм оплата провадиться за кiнцевими результатами за фактично виконаний обсяг робiт.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144