настання строку вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами; збiгу щорiчноє вiдпустки з вiдпусткою у зв'язку з навчанням.
Щорiчна вiдпустка з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на iнший перiод тiльки за письмовою згодою працiвника та за погодженням з профспiлковим або iншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разi, коли надання щорiчноє вiдпустки в ранiше обумовлений перiод може несприятливо вiдбитися на нормальному ходi роботи пiдприумства, та за умови, що частина вiдпустки тривалiстю не менше 24 календарних днiв буде використана в поточному робочому роцi.
У разi перенесення щорiчноє вiдпустки новий термiн єє надання встановлюуться за згодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення вiдпустки на iнший перiод, настали пiд час єє використання, то невикористана частина щорiчноє вiдпустки надауться пiсля закiнчення дiє причин, якi єє перервали, або за згодою сторiн переноситься на iнший перiод.
Забороняуться ненадання щорiчних вiдпусток повноє тривалостi протягом двох рокiв пiдряд, а також ненадання єх протягом робочого року особам вiком до 18 рокiв та працiвникам, якi мають право на щорiчнi додатковi вiдпустки за роботу iз шкiдливими i важкими умовами чи з особливим характером працi.
Щорiчну вiдпустку на прохання працiвника може бути подiлено на частини будь-якоє тривалостi за умови, що основна безперервна єє частина становитиме не менше 14 календарних
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
325
днiв. Невикористану частину щорiчноє вiдпустки мау бути надано працiвнику, як правило, до кiнця робочого року, але не пiзнiше 12 мiсяцiв пiсля закiнчення робочого року, за який надауться вiдпустка.
Вiдкликання з щорiчноє вiдпустки допускауться за згодою працiвника лише для вiдвернення стихiйного лиха, виробничоє аварiє або негайного усунення єх наслiдкiв, для вiдвернення нещасних випадкiв, простою, загибелi або псування майна пiдприумства та в iнших випадках, передбачених законодавством.
За бажанням працiвника у разi його звiльнення (крiм звiльнення за порушення трудовоє дисциплiни) йому мау бути надано невикористану вiдпустку з наступним звiльненням. Датою звiльнення в цьому разi у останнiй день вiдпустки.
У разi звiльнення працiвника у зв'язку iз закiнченням строку трудового договору невикористана вiдпустка може за його бажанням надаватися й тодi, коли час вiдпустки повнiстю або частково перевищуу строк трудового договору. У цьому випадку чиннiсть трудового договору подовжууться до закiнчення вiдпустки.
У випадку звiльнення працiвника йому виплачууться грошова компенсацiя за всi невикористанi ним днi щорiчноє вiдпустки, а також додатковоє вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей.
При переведеннi працiвника на роботу на iнше пiдприумство грошова компенсацiя за невикористанi ним днi щорiчноє вiдпустки за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок пiдприумства, на яке перейшов працiвник. , На бажання працiвника частина щорiчноє вiдпустки замi-^ нюуться грошовою компенсацiую. При цьому тривалiсть що-I рiчноє та додатковоє вiдпусток, що надаються працiвниковi, не | iiовинна бути меншою 24 календарних днiв. i^. Особам вiком до 18 рокiв замiна всiх видiв вiдпусток гро-Н|1овою компенсацiую не допускауться.
У разi смертi працiвника грошова компенсацiя за невикористанi ним днi щорiчних вiдпусток, а також додатковоє вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, виплачууться спадкоумцям. ",. Спори, що виникають при наданнi вiдпусток, розглядають-|5Я у порядку, встановленому законодавством про працю.
1i-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
326
РОЗДiЛ Х
ЗАРОБiТНА ПЛАТА
1. Поняття заробiтноє плати i методи єє правового регулювання
Для того щоб жити i задовольняти своє матерiальнi i духовнi потреби, людина повинна мати необхiднi матерiальнi кошти. Цi кошти можуть набуватись рiзними шляхами: людина може займатися iндивiдуальною трудовою або пiдприумницькою дiяльнiстю, одержувати прибуток вiд цiнних паперiв у виглядi дивiдендiв. Переважна бiльшiсть людей одержують винагороду, наймаючись на роботу як робiтники i службовцi. Цю винагороду прийнято називати заробiтною платою.
Вiдрiзняються два аспекти заробiтноє плати: економiчний i правовий. З економiчноє точки зору заробiтною платою вважауться вартiсть або цiна працi в грошовiй формi як частка працiвника в нацiональному доходi, що на еквiвалентнiй основi виплачууться йому за виконану роботу.
Юридичною категорiую заробiтна плата стау тодi, коли правовими нормами визначаються розмiр та порядок єє виплати за виконану роботу. Для правового визначення заробiтноє плати мау значення обов'язок роботодавця виплачувати працiвниковi винагороду за його працю, з одного боку, i наявнiсть у працiвника суб'уктивного права на одержання цiує винагороди за попередньо встановленими нормами працi, - з другого.
Полiтика винагороди за працю органiзовууться так, щоб свiдома iнiцiатива працiвникiв була спрямована на пiдвищення продуктивностi працi, удосконалення своує квалiфiкацiє, надавала працiвнику можливiсть своую працею збiльшувати свiй трудовий доход.
За загальним правилом, заробiтна плата у винагородою в грошовому виразi, яку працiвник одержуу вiд пiдприумства чи фiзичноє особи, для яких виконуу обумовлену трудовим договором роботу. Розмiр цiує винагороди залежить вiд складностi та умов виконуваноє роботи, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його працi та господарськоє дiяльностi пiдприумства.
Заробiтну плату прийнято подiляти на основну та додаткову. Основною визнауться винагорода за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм працi (норми часу, виробiтку, об-
Роздiл X. Заробiтна плата
327
слуговування, посадовi обов'язки). Вона встановлюуться у виглядi тарифних ставок (окладiв) i вiдрядних розцiнок для робiтникiв та посадових окладiв для службовцiв.
Додатковою заробiтною платою у винагорода за працю понад встановленi норми, трудовi успiхи i винахiдливiсть та особливi умови працi. Вона включау доплати, надбавки, гарантiйнi та компенсацiйнi виплати, передбаченi чинним законодавством, премiє, пов'язанi з виконанням виробничих завдань i функцiй.
До iнших заохочувальних та компенсацiйних виплат належать виплати у формi винагород за пiдсумками роботи за рiк, премiє за спецiальними системами i положеннями, компенсацiйнi та iншi грошовi i матерiальнi виплати, якi не передбаченi актами чинного законодавства або якi провадяться понад встановленi зазначеними актами норми.
Винагорода, яку одержують працiвники за свою роботу, не повинна бути меншою певного рiвня, який вважауться мiнiмальним. Такою мiнiмальною заробiтною платою у законодавче встановлений розмiр заробiтноє плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якоє не може проводитись оплата за виконану працiвником мiсячну, годинну норму працi чи обсяг робiт.
До мiнiмальноє заробiтноє плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальнi та компенсацiйнi виплати.
Мiнiмальна заробiтна плата у державною соцiальною гарантiую, обов'язковою на всiй територiє Украєни для пiдприумств усiх форм власностi i господарювання.
Джерелом коштiв на оплату працi працiвникiв госпрозрахункових пiдприумств у частина доходу та iншi кошти, одержанi внаслiдок єх господарськоє дiяльностi.
Для установ i органiзацiй, що фiнансуються з бюджету, - це кошти, якi видiляються з вiдповiдних бюджетiв, а також частина доходу, одержаного внаслiдок господарськоє дiяльностi та з iнших джерел.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144
Щорiчна вiдпустка з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на iнший перiод тiльки за письмовою згодою працiвника та за погодженням з профспiлковим або iншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разi, коли надання щорiчноє вiдпустки в ранiше обумовлений перiод може несприятливо вiдбитися на нормальному ходi роботи пiдприумства, та за умови, що частина вiдпустки тривалiстю не менше 24 календарних днiв буде використана в поточному робочому роцi.
У разi перенесення щорiчноє вiдпустки новий термiн єє надання встановлюуться за згодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення вiдпустки на iнший перiод, настали пiд час єє використання, то невикористана частина щорiчноє вiдпустки надауться пiсля закiнчення дiє причин, якi єє перервали, або за згодою сторiн переноситься на iнший перiод.
Забороняуться ненадання щорiчних вiдпусток повноє тривалостi протягом двох рокiв пiдряд, а також ненадання єх протягом робочого року особам вiком до 18 рокiв та працiвникам, якi мають право на щорiчнi додатковi вiдпустки за роботу iз шкiдливими i важкими умовами чи з особливим характером працi.
Щорiчну вiдпустку на прохання працiвника може бути подiлено на частини будь-якоє тривалостi за умови, що основна безперервна єє частина становитиме не менше 14 календарних
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
325
днiв. Невикористану частину щорiчноє вiдпустки мау бути надано працiвнику, як правило, до кiнця робочого року, але не пiзнiше 12 мiсяцiв пiсля закiнчення робочого року, за який надауться вiдпустка.
Вiдкликання з щорiчноє вiдпустки допускауться за згодою працiвника лише для вiдвернення стихiйного лиха, виробничоє аварiє або негайного усунення єх наслiдкiв, для вiдвернення нещасних випадкiв, простою, загибелi або псування майна пiдприумства та в iнших випадках, передбачених законодавством.
За бажанням працiвника у разi його звiльнення (крiм звiльнення за порушення трудовоє дисциплiни) йому мау бути надано невикористану вiдпустку з наступним звiльненням. Датою звiльнення в цьому разi у останнiй день вiдпустки.
У разi звiльнення працiвника у зв'язку iз закiнченням строку трудового договору невикористана вiдпустка може за його бажанням надаватися й тодi, коли час вiдпустки повнiстю або частково перевищуу строк трудового договору. У цьому випадку чиннiсть трудового договору подовжууться до закiнчення вiдпустки.
У випадку звiльнення працiвника йому виплачууться грошова компенсацiя за всi невикористанi ним днi щорiчноє вiдпустки, а також додатковоє вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей.
При переведеннi працiвника на роботу на iнше пiдприумство грошова компенсацiя за невикористанi ним днi щорiчноє вiдпустки за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок пiдприумства, на яке перейшов працiвник. , На бажання працiвника частина щорiчноє вiдпустки замi-^ нюуться грошовою компенсацiую. При цьому тривалiсть що-I рiчноє та додатковоє вiдпусток, що надаються працiвниковi, не | iiовинна бути меншою 24 календарних днiв. i^. Особам вiком до 18 рокiв замiна всiх видiв вiдпусток гро-Н|1овою компенсацiую не допускауться.
У разi смертi працiвника грошова компенсацiя за невикористанi ним днi щорiчних вiдпусток, а також додатковоє вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, виплачууться спадкоумцям. ",. Спори, що виникають при наданнi вiдпусток, розглядають-|5Я у порядку, встановленому законодавством про працю.
1i-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
326
РОЗДiЛ Х
ЗАРОБiТНА ПЛАТА
1. Поняття заробiтноє плати i методи єє правового регулювання
Для того щоб жити i задовольняти своє матерiальнi i духовнi потреби, людина повинна мати необхiднi матерiальнi кошти. Цi кошти можуть набуватись рiзними шляхами: людина може займатися iндивiдуальною трудовою або пiдприумницькою дiяльнiстю, одержувати прибуток вiд цiнних паперiв у виглядi дивiдендiв. Переважна бiльшiсть людей одержують винагороду, наймаючись на роботу як робiтники i службовцi. Цю винагороду прийнято називати заробiтною платою.
Вiдрiзняються два аспекти заробiтноє плати: економiчний i правовий. З економiчноє точки зору заробiтною платою вважауться вартiсть або цiна працi в грошовiй формi як частка працiвника в нацiональному доходi, що на еквiвалентнiй основi виплачууться йому за виконану роботу.
Юридичною категорiую заробiтна плата стау тодi, коли правовими нормами визначаються розмiр та порядок єє виплати за виконану роботу. Для правового визначення заробiтноє плати мау значення обов'язок роботодавця виплачувати працiвниковi винагороду за його працю, з одного боку, i наявнiсть у працiвника суб'уктивного права на одержання цiує винагороди за попередньо встановленими нормами працi, - з другого.
Полiтика винагороди за працю органiзовууться так, щоб свiдома iнiцiатива працiвникiв була спрямована на пiдвищення продуктивностi працi, удосконалення своує квалiфiкацiє, надавала працiвнику можливiсть своую працею збiльшувати свiй трудовий доход.
За загальним правилом, заробiтна плата у винагородою в грошовому виразi, яку працiвник одержуу вiд пiдприумства чи фiзичноє особи, для яких виконуу обумовлену трудовим договором роботу. Розмiр цiує винагороди залежить вiд складностi та умов виконуваноє роботи, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його працi та господарськоє дiяльностi пiдприумства.
Заробiтну плату прийнято подiляти на основну та додаткову. Основною визнауться винагорода за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм працi (норми часу, виробiтку, об-
Роздiл X. Заробiтна плата
327
слуговування, посадовi обов'язки). Вона встановлюуться у виглядi тарифних ставок (окладiв) i вiдрядних розцiнок для робiтникiв та посадових окладiв для службовцiв.
Додатковою заробiтною платою у винагорода за працю понад встановленi норми, трудовi успiхи i винахiдливiсть та особливi умови працi. Вона включау доплати, надбавки, гарантiйнi та компенсацiйнi виплати, передбаченi чинним законодавством, премiє, пов'язанi з виконанням виробничих завдань i функцiй.
До iнших заохочувальних та компенсацiйних виплат належать виплати у формi винагород за пiдсумками роботи за рiк, премiє за спецiальними системами i положеннями, компенсацiйнi та iншi грошовi i матерiальнi виплати, якi не передбаченi актами чинного законодавства або якi провадяться понад встановленi зазначеними актами норми.
Винагорода, яку одержують працiвники за свою роботу, не повинна бути меншою певного рiвня, який вважауться мiнiмальним. Такою мiнiмальною заробiтною платою у законодавче встановлений розмiр заробiтноє плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якоє не може проводитись оплата за виконану працiвником мiсячну, годинну норму працi чи обсяг робiт.
До мiнiмальноє заробiтноє плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальнi та компенсацiйнi виплати.
Мiнiмальна заробiтна плата у державною соцiальною гарантiую, обов'язковою на всiй територiє Украєни для пiдприумств усiх форм власностi i господарювання.
Джерелом коштiв на оплату працi працiвникiв госпрозрахункових пiдприумств у частина доходу та iншi кошти, одержанi внаслiдок єх господарськоє дiяльностi.
Для установ i органiзацiй, що фiнансуються з бюджету, - це кошти, якi видiляються з вiдповiдних бюджетiв, а також частина доходу, одержаного внаслiдок господарськоє дiяльностi та з iнших джерел.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144